Просо є однією з найпоширеніших круп’яних культур, що культивують в Україні. Воно цінне своїм пшоном, яке має високі смакові якості й харчові властивості та посідає одне з перших місць серед інших круп. Наявність значної кількості крохмалю дозволяє використовувати просо в процесі виробництва спирту, а останнім часом світові компанії з генетики рослин активно працюють над перетворенням його на енергетичну рослину. Солома та полова культури за своїми якостями наближаються до лугового сіна — 0,41 кормової одиниці. Просяне сіно є кращим від сіна з вівса, сорго, кукурудзи чи тимофіївки, якість зеленої маси культури значно переважає аналогічну продукцію кукурудзи та сорго.
У структурі світових посівних площ просяні посідають четверте місце серед основних зернових культур. На сьогодні виробництво цієї культури збільшилось у багатьох країнах Америки, Європи та Азії. Невелика норма висіву, можливість сівби в пізніші строки та скоростиглість роблять просо незамінною страховою культурою для пересівання загиблої озимини. Також характеризується як страхова, малозатратна культура, що має попит на ринку збуту.
Основним джерелом суттєвого підвищення насіннєвої продуктивності проса є сортові ресурси, які забезпечують упровадження нових продуктивніших генотипів із високою адаптивною здатністю до конкретних агроекологічних умов вирощування. Швидке та якісне розмноження насіння та його пропозиція на ринку дозволяють виробництву використовувати переваги нових сортів: підвищену потенційну продуктивність, високу стабільність і пластичність, стійкість до біотичних, стресових чинників, споживчі та технологічні властивості. Тому відпрацювання технологічних способів пришвидшеного відтворення сертифікованого насіння нових сортів є актуальним завданням наукових досліджень.
Поряд із тим очищення полів від сегетальної рослинності є одним із важливих резервів підвищення продуктивності агроценозів. Відомо, що культура, особливо на початкових фазах розвитку, за своїми біологічними особливостями слабо протистоїть бур’янам. Навіть незначна кількість шкідливих рослин у рядках стає причиною зниження врожайності. Такі агротехнічні заходи агротехніки, як досходове та післясходове боронування, культивація повною мірою не усувають проблему наявності сегетальної рослинності. Найінтенсивніше це відчувається в період, коли збільшується засміченість посівів і проявляється видова перебудова агроценозу бур’янів за оптимізації найшкідливіших. В зв’язку з чим розміщення проса в сівозмінах залежить від ефективності системи боротьби з бур’янами. Забур’яненість посівів вимагає проведення низки додаткових агротехнічних заходів, що призводить до зайвих матеріальних витрат, спричиняє зниження продуктивності праці та підвищення собівартості продукції. Сучасні дослідження науковців і практика свідчать, що найкращі результати в системі боротьби з бур’янами в посівах проса можна досягти за оптимального поєднання агротехнічних і хімічних заходів затримання розвитку та знищення шкідливої рослинності. Найефективнішим і оперативним засобом боротьби з бур’янами є використання препаратів гербіцидної дії. Однак слід пам’ятати, що ефективність дії гербіциду рівною мірою залежить як від якості препарату, так і від строку застосування, температури навколишнього середовища. Тобто задля досягнення ефекту важливо не лише правильно обрати гербіцид, а й забезпечити належні умови для його внесення.
Таким чином, вирощування проса за обробки різними гербіцидами є одним з основних чинників формування продуктивності культури й залежить від ґрунтових і кліматичних умов зони, агротехніки вирощування та морфолого-біологічних особливостей рослин культури. Разом із тим сучасні тенденції зміни клімату спонукають до детальнішого вивчення вказаних вище питань в умовах нестійкого зволоження Південного Степу України. У цьому полягає актуальність і новизна вибраного напряму досліджень.
Протягом 2019–2020 років на полях Інституту зрошуваного землеробства НААН Херсонської області було проведено польові досліди з вивчення впливу страхових гербіцидів у посівах проса на врожайність культури. Мета досліджень — встановити ефективність застосування гербіцидів за різних норм унесення в посівах проса та вплив цих чинників на формування насіннєвої продуктивності.
Схема досліду передбачала варіанти внесення гербіцидів: клопіралід — 300 г/л нормою 0,16, 0,46 та 0,66 л/га; флорасулам — 6,25 г/л + 2-етилгексиловий ефір 2,4 Д, 452,5 г/л нормою 0,4, 0,5 та 0,6 л/га; бентазон — 480 г/л нормою 2,0, 3,0 та 4,0 л/га.
Польовий дослід закладали, користуючись загальноприйнятими методиками. Ґрунт ділянки проведення спостережень — темно-каштановий, середньосуглинковий слабкосолонцюватий, ґрунтоутворювальною породою є льосовидний суглинок. Гумусовий горизонт становить 47–52 см і характеризується високою розпушеністю, зв’язністю та схильністю до запливання, що пов’язано з його природною солонцюватістю та вузьким співвідношенням Са2+ та Мg2+ (2,5–2,8). Загальна шпаруватість у шарі ґрунту 0–40 см становить 47%. Найменша вологомісткість 0,7 м шару ґрунту становить 22,0%, вологість в’янення — 9,54% маси сухого ґрунту, щільність складання — 1,41 г/см³. В орному шарі ґрунту міститься гумусу 2,2%. Середній уміст у шарі ґрунту 0–50 см нітратного азоту — 1,8; рухомого фосфору — 3,7 та обмінного калію — 33,2 мг/100 г ґрунту. Площа облікової ділянки — 100 м². Повторність досліду — чотириразова.
Агротехніка проведення дослідів була загальноприйнятою для зони Південного Степу України, за винятком досліджуваних чинників. Попередником був ріпак озимий. Восени виконували основний обробіток ґрунту — оранку на глибину 24–26 см (ПЛН-4-35). Навесні — за фізичної стиглості ґрунту (ІІ–ІІІ декади березня) провели боронування на глибину 6–8 см важкою дисковою бороною БДВП. Перед посівом робили передпосівну культивацію на глибину 5–6 см (КПС-4 + МТЗ-80). Сорт проса Веселка висівали в ІІІ декаді квітня за температури ґрунту на глибину висіву +12…+14 °С відповідно до схеми досліду нормою висіву 30 кг/га вузькорядним способом сівби. Після сівби провели прикочування. Найпоширенішими бур’янами на дослідних ділянках були: злакові однорічні — мишій сизий, плоскуха звичайна, куряче просо; дводольні — щириця загнута, лобода біла, редька дика, амброзія полинолиста, гірчиця польова; багаторічні — хвощ польовий, пирій повзучий, осот жовтий, берізка польова. Гербіциди вносили до фази кущіння культури — в період, коли бур’яни мають 2–3 листки. У разі переростання бур’янів дія гербіцидів значно зменшується. Двофазне збирання (спочатку скошування у валки, через 3–4 дні — підбирання) проводили за дозрівання у волоті 70% зерна. Обліки, вимірювання, супутні спостереження виконували згідно з методикою проведення польових дослідів і методикою державного сортовипробування.
Характерною особливістю погодних умов 2019–2020 рр. були перепади температури й відносної вологості повітря та режим випадання опадів. За період вегетації культури у 2019 році випало 210,4 мм опадів, у 2021 році — 108,8 мм. Температурні показники за період проведення спостережень варіювалися, як порівняти із середньобагаторічними даними.
У 2019 році третя декада квітня характеризувалася теплою без опадів погодою. Середня температура повітря за період становила +13,4 °С за норми +11,9 °С. Максимально температура повітря підвищувалася до +24 °С, мінімальна знижувалася до –1,1 °С, на поверхні ґрунту — до –2,6 °С. За місяць у квітні випало до 56,0 мм опадів, що позитивно вплинуло на агротехнічні заходи із сівби культури. Перша декада травня мала теплу з невеликими опадами погоду. Середня температура повітря становила +14,1 °С, на поверхні ґрунту — до +47,8 °С, а на глибині 5 см — до +18,2 °С. За декаду випало 3,8 мм, але запас вологи, що накопичився за попередній період, забезпечив задовільні умови для агротехнічних процесів. Друга декада травня характеризувалася спекотною з опадами погодою. Середня температура за декаду становила 19,3 °С, що вище від норми на 2,7°. Максимальні значення температури повітря становили +31,3 °С, температури на поверхні ґрунту — +53,8 °С. Два дні температура повітря досягала позначки більше як +30,0 °С. Опадів випало 9,8 мм за норми 14,0 мм. Температура ґрунту на глибині 5 см становила +22,3 °С.
Середньомісячна температура третьої декади квітня у 2020 році становила +11,3 °С тепла за норми +11,9 °С. Максимальна температура повітря підвищувалась до +22,9 °С, на поверхні ґрунту до +48,4 °С. Мінімальна температура повітря знижувалась до –0,4 °С, на поверхні ґрунту — до –0,8 °С. Опадів за декаду випало 0,8 мм, за декадної норми 12,0 мм. Протягом декади спостерігали один день із заморозком. Таким чином, третя декада місяця відзначилися теплою з невеликими опадами погодою. Разом із тим через суху, сонячну та вітряну погоду запаси ґрунтової вологи й далі зменшувалися.
Перша декада травня була теплою з невеликими опадами. Середня за декаду температура повітря становила +14,4 °С тепла, що вище від норми на 0,3 °С. Максимальна температура повітря підвищувалась до +25,0 °С, на поверхні ґрунту — до +53,2 °С. Мінімальна температура повітря знижувалась до +2,9 °С, на поверхні ґрунту — до +2,1 °С. Опадів за декаду випало 9,2 мм, за норми 15 мм. Середня температура повітря другої декади становила 15,5 °С, що нижче від норми на 1,1 °С. Опадів випало 6,3 мм за норми 14 мм, або 45% норми. Температурний режим третьої декади також був нижчим від багаторічних показників на 3,2 °С і становив +14,2 °С тепла. Опадів за декаду випало 13,8 мм, за норми 13,0 мм, або 106% норми. Отже, в першій і другій декадах травня спостерігали теплу з невеликими опадами погоду. Агрометеорологічні умови для росту й розвитку рослин проса були задовільними. В третій декаді місяця температура повітря становила +14,2 °С, що нижче від норми на 3,2 °С. Разом із тим випало 13,8 мм опадів, що становить 106% декадної норми. Це дещо покращило стан посівів культури.
У першій декаді червня спостерігали спекотну з невеликими опадами погоду. Середня температура повітря за звітний період становила +20,3 °С, що на 1,1 °С вище від норми. Опадів за декаду випало 2,8 мм, або 22% норми. Агрометеорологічні умови для розвитку посівів культури були задовільними, але запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0–50 см недостатні. В наступні декади червня температурні показники підвищувалися та переважали норму на 3,4–3,8 °С. За другу та третю декади місяця опадів випало більше від норми, що сприяло деякому покращенню стану посівів культури.
У липні температурні показники повітря і далі підвищувались. У першій декаді випало 33,3 мм опадів, або 151% норми. З температурою повітря +30,0 °С та вище спостерігали 8 днів як у першій, так і в другій декадах місяця. Друга декада характеризувалась теплою погодою, опадів випало 4,9 мм, або 35% норми. В третій декаді спостерігали спекотну з опадами погоду. Середня температура повітря була на 2,4 °С вищою від норми. Опадів випало 20,8 мм, або 160% норми.
Загалом відповідно до зазначених вище агрометеорологічних показників за період проведення досліджень, можна сказати, що погодні умови 2019–2020 рр. були сприятливими для росту рослин проса та формування врожаю цієї культури.
Вивчали процес формування врожайності зерна проса залежно від різних елементів агротехніки. За результатами проведених спостережень визначено, що застосування різних гербіцидів за різних доз їх унесення впливає на формування насіннєвої продуктивності культури (таблиця).
Таблиця. Урожайність зерна проса залежно від застосування гербіцидів за різних норм їх унесення, т/га
Максимальну середню врожайність — 2,13 т/га сформували посіву проса, оброблені гербіцидом флорасулам — 6,25 г/л + 2-етилгексиловий ефір 2,4 Д, 452,5 г/л, що пояснюється ефективністю дії препарату на широкий спектр бур’янів — як однодольних, так і дводольних. Середній показник насіннєвої продуктивності проса за застосування зазначеного вище гербіциду перевищував аналогічні показники на варіантах, оброблених іншими препаратами гербіцидної дії на 1,4–2,3%. Це економічно дуже відчувається, особливо за вирощування високих репродукцій.
Норма внесення гербіцидів також впливала на врожайність насіння. Максимальну насіннєву продуктивність культури — 2,39 т/га отримали на варіанті, де застосовували препарат флорасулам — 6,25 г/л + 2-етилгексиловий ефір 2,4 Д, 452,5 г/л за норми внесення 0,6 л/га. За інших норм унесення цього препарату (0,4–0,5 л/га), врожайність насіння культури була меншою на 0,11–0,07 т/га відповідно.
Таким чином, в умовах 2019–2020 рр. проведення досліджень сорт проса Веселка мав найкращі показники продуктивності за застосування гербіциду флорасулам — 6,25 г/л + 2-етилгексиловий ефір 2,4 Д, 452,5 г/л за норми внесення 0,6 л/га, що дозволяє рекомендувати його для використання у виробничих умовах із метою отримання високої рентабельності виробництва.
Раїса ВОЖЕГОВА, д-р с.-г. наук, академік Національної академії аграрних наук України
Анатолій ВЛАЩУК, канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник
Олеся ДРОБІТ, канд. с.-г. наук Інститут зрошуваного землеробства НААН, м. Херсон
Антоніна ДРОБІТЬКО, д-р с.-г. наук, доцент Миколаївський національний аграрний університет
