agro business 160 160

Продуктивність гібридів соняшнику залежно від способів і доз унесення добрив

Продуктивність гібридів соняшнику залежно від способів і доз унесення добрив

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 14 листопада 2022 10:48

Добрива є головним чинником підвищення врожайності соняшнику, завдяки застосуванню яких у різних ґрунтово-кліматичних умовах його врожайність зростає на 0,15–0,43 т/га, а ефективність застосування залежить від строків і способів їхнього внесення

Виробництво достатньої кількості сировини олійних культур, зокрема виду Helianthus L., для забезпечення олійно-жирового комплексу промисловості та аграрного виробництва України є і буде завжди актуальним. Ефективність галузі полягає у стійкому нарощуванні виробництва зерна соняшнику, зменшенні його частки в структурі посівних площ, що значною мірою залежить від чіткого дотримання науково обґрунтованих технологічних рекомендацій та їхнього зв’язку із сортовим ресурсом. У конкретних ґрунтово-кліматичних умовах регіону технологія здатна вирішувати завдання із забезпечення оптимальних умов для росту і розвитку рослин, формування продукції високої якості та максимального наближення до генетичних особливостей сорту. Сучасні високопродуктивні гібриди соняшнику здатні забезпечити врожайність зерна на рівні 4,0–4,5 т/га.

Добрива є головним чинником підвищення врожайності соняшнику, завдяки застосуванню яких, у різних ґрунтово-кліматичних умовах його врожайність зростає на 0,15–0,43 т/га, а ефективність застосування залежить від строків і способів їхнього внесення. Чутливість культури до застосування добрив значно менша проти зернових, дози внесення яких мають бути оптимально мінімальними, забезпечуючи сталу продуктивність та екологічно чистий стан навколишнього середовища. Погодні умови, впливаючи на умови вирощування культури, значно корегують її продуктивність.

Тому питання оптимізації удобрення у вирощуванні сучасних гібридів соняшнику з метою підвищення врожайності та сталого виробництва високоякісного насіння в умовах адаптації до ґрунтово-кліматичних умов правобережної частини Центрального Лісостепу потребувало більш системного вивчення.

 

Умови та методика проведення досліджень

Дослідження проводили протягом 2016–2018 рр. в умовах наукової сівозміни Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН».

Агротехніка в досліді загальноприйнята й рекомендована для зони проведення досліджень. В основне удобрення восени вносили мінеральні добрива: нітроамофоска — (N : Р : К = 16 : 16 : 16) і аміачна селітра (N34). Забезпеченість дослідного поля основними елементами живлення середня.

Сівбу соняшнику проводили з використанням сівалки точного висіву «Мультикорн» пунктирним способом із шириною міжрядь 70 см із розрахунку 55 тис. штук насінин на 1 га.

Дослідження з вивчення особливостей росту, розвитку, прояву господарсько-цінних ознак гібридів соняшнику (фактор А): Галактик, Добродій, Златсон, Ясон (селекція Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН); Гусляр, Воїн (Інститут рослинництва спільно з СГІ НЦНС), залежно від удобрення (фактор В) і їхнього впливу на формування продуктивності та якості насіння проводили за двофакторними схемами.

Відповідно до схеми досліджень варіанти удобрення такі:

1) Без добрив (контроль);

2) N30Р30К30 в основне удобрення;

3) N60P60K60 в основне удобрення в поєднанні з підживленням азотом (N30) кг/га д. р. у фазу 4–5 листків одночасно з розпушуванням міжрядь локальним способом на глибину 8–12 см.

17 18 480 481 17 1

Повторення досліду — триразове з послідовним розміщенням варіантів. Посівна площа ділянок — 34,9 м², облікова — 22,4 м². Попередник — пшениця озима.

Експериментальні дослідження проводили згідно з методикою польових досліджень у землеробстві та рослинництві й методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур.

Площу листкової поверхні гібридів соняшнику визначали за методикою (патент №56163 «Спосіб оцінки селекційного матеріалу соняшнику за площею листової поверхні в різні фази розвитку рослин»).

Масова доля лушпиння в олійному насінні — ГОСТ 10855-64.; якість насіння (уміст олії, протеїну) — методом спектрометрії на інфрачервоному аналізаторі з комп’ютерним забезпеченням.

Отримані дані обробляли методом дисперсійного аналізу у викладенні Доспєхова.

 

Результати досліджень

Нашими дослідженнями встановлено, що ріст, розвиток, формування господарськоцінних показників гібридів соняшнику визначають біологічні особливості культури, погодні умови та удобрення. Метеорологічні умови у роки проведення досліджень (2016–2018) за основними показниками (температурний режим, кількість опадів і їх розподілення упродовж вегетації) значно відрізнялися від середньобагаторічних значень, що дало змогу повніше оцінити досліджувані чинники.

За даними метеостанції Сміла, 2016 рік характеризувався як сприятливий з достатнім вологозабезпеченням (на І–Х етапах органогенезу соняшнику ГТК — 1,1–1,84) з опадами близько норми — 262,2 мм (87,1% середньо багаторічного значення) (рис. 1).

 

Рис. 1. Температура повітря впродовж вегетації соняшнику, 2016–2018 рр.

17 18 480 481 17 2

 

Проте завершальні етапи (ХІ–ХІІ) органогенезу соняшнику проходили за суттєвого дефіциту опадів (ГТК — 0,47), що вже не мало відчутного впливу на формування сім’янок і відкладання запасних речовин.

Низький гідротермічний коефіцієнт (0,39) у 2017 році за середньобагаторічного значення (1,19), був зумовлений значним недобором опадів 102,4 мм (34,0% норми), що свідчить про посушливі умови вегетаційного періоду. Випадання опадів (91 мм) у міжфазний період цвітіння-дозрівання було нерівномірним і несумісним із величиною фізичного випаровування вологи з ґрунту. Середня температура повітря у цей період була на 2,0–4,1 °С вищою від норми.

У 2018 році склались сприятливі з нерівномірним розподіленням опадів погодні умови з випаданням 82, % опадів (240,0 мм) від середньобагаторічного значення (302,0 мм). Характерним для року було те, що в етапи розвитку І–V (фази росту «сходи — цвітіння») опадів випало лише 30–44% норми, а у ІХ етапі — 174,1% (141 мм). На перших етапах органогенезу рослини соняшнику використовували вологу, яку накопичили внаслідок опадів у березні, до сівби культури, що становило 94 мм (285% норми).

Температура повітря вегетаційних періодів у роки досліджень завжди перевищувала середньобагаторічні значення на 1,3–4,1 °С, за винятком травня 2016 і 2017 рр., де показник становив близько норми.

 

Баланс вологи залежно від варіантів удобрення

Підрахунок сумарної витрати вологи рослинами соняшнику в роки досліджень показав, що досліджувані варіанти мали різне використання вологи (табл. 1).

 

Таблиця 1. Баланс вологи залежно від варіантів удобрення впродовж вегетаційного періоду соняшнику (2016–2018 рр.)

17 18 480 481 17 3

* Кількість опадів за період від ІІ декади квітня до ІІ декади серпня

 

Так, у 2016 році найбільше її використання було за повної дози добрив (N60P60K60 в основне удобрення і N30 весною в підживлення локально) — 380 мм, на 2,4% менше (371 мм) у варіантах з унесенням N30Р30К30 і найменше використання вологи (365 мм) помічено на контролі (варіант без добрив). Виявлена тенденція спостерігалась і в посушливому 2017 році, і в сприятливішому 2018-му, що, відповідно, становило 221, 219, 214 мм і 313, 306, 305 мм. Отже, за внесення добрив у дозі N30Р30К30 сумарна витрата вологи зростала в середньому на 0,3–2,3%, а за дози N60P60K60 в основне удобрення і N30 весною в підживлення локально, — на 2,6–4,0%.

Результати досліджень показали, що біометричні показники рослин залежать від сортових особливостей та удобрення. Варто зазначити, що показники висоти рослин, їхньої біомаси та площі листкової поверхні мали чітку динаміку залежності від добрив. На ІХ етапі органогенезу гібриди формували висоту рослин у межах від 145,6 до 169,6 см (табл. 2).

 

Таблиця 2. Біометричні показники рослин соняшнику на ІХ етапі органогенезу залежно від гібридного складу й удобрення, 2016–2018 рр.

17 18 480 481 18

 

Удобрення різної інтенсивності визначали висоту рослин, яка в середньому зростала до контролю на 0,8–5,0 см за внесення половинної дози добрив N30P30K30 та на 2,9–11,0 см за повної дози (N60P60K60+N30). Найменший показник висоти (145,6–164,6 см) спостерігався у варіантах без унесення добрив. Кожен гібрид мав індивідуальну реакцію на застосування добрив. Добре відгукувалися на удобрення гібриди Гусляр, Добродій і Златсон з істотним приростом висоти до контролю, який у середньому становив 4,4–11,0 см за НІР для фактора В05 2,7–3,5 см.

Гібрид Воїн мав найслабшу реакцію на удобрення з неістотним приростом показника — 0,8–2,6 см.

 

Формування листкової поверхні

Основним показником визначення площі листя є кількість листків на рослині. Оптимальна асиміляційна поверхня листків — хлорофіл, структури, у яких відбувається фотосинтез, а саме, його продуктивність, треба вважати заходом, який визначає урожай. Між гібридами спостерігалася різниця в наростанні листкової поверхні. На ІХ етапі органогенезу досліджувані гібриди формували в середньому різну кількість листків (від 23,0 до 29,3 шт./рослину) й не мали чіткої залежності від удобрення. Гібрид Гусляр формував у середньому найбільшу кількість листків на одну рослину (28,4–29,3 шт.). У решти гібридів цей показник становив 23,0–26,2 шт./рослину, що зумовлено біо­логічними особливостями гібридів.

За сприятливих умов вегетації 2016 і 2018 років гібриди формували найвищі показники площі листкової поверхні, значення якої становило від 54,6 до 96,5 дм² і від 52,1 до 92,2 дм² відповідно, а за малосприятливого 2017 р. — від 36,1 до 67,0 дм². Різниця в показниках була вищою на 30,6–33,9% у 2016 р. і на 27,3–30,7% — у 2018–му, як порівняти з 2017 роком, що пояснюється дією високих температур і дефіцитом вологи. Максимальну площу листя сформував середньостиглий гібрид Гусляр — як у всі роки досліджень (2016 р. — 69,4–96,5 дм², 2017 р. — 50,7–67,0 дм², 2018 р. — 68,3–92,2 дм²), так і в середньому, що становило 62,8–85,2 дм² на одну рослину та на одиницю площі –31,4–42,6 тис.м²/га. Високі показники в середньому мали середньоранні гібриди Добродій (57,3–77,0 дм²), Златсон (55,6–76,0 дм²) і Ясон (49,4–73,2 дм²). Найменшу площу листкової поверхні формували ранньостиглі Галактик (47,6–62,2 дм²) і Воїн (49,0–64,5 дм²).

Встановлено ефективність удобрення на зростання площі листя. Так, внесення добрив дозою N30P30K30 забезпечило істотне збільшення показника, приріст якого у середньому становив 5,9–13,0 дм², за повного удобрення (N60P60K60+N30) показник зріс відносно контролю в 1,3 і 1,5 раза і становив 14,6–23,8 дм² за НІР для фактора В05 — 2,25–2,54 дм².

 

Наталя ТЕТЕРЕЩЕНКО, старший науковий співробітник
Черкаська державна сільськогосподарська дослідна
станція ННЦ «Інститут землеробства НААН»

 

 27 лютого 2024
Один із найбільших вітчизняних виробників вівсяних пластівців та продукції на зерновій основі під ТМ «Добродія», San Grano, WOWOATS запустив виробництво нової категорії готових до споживання продуктів – снеки YUMMOJI.
Один із найбільших вітчизняних виробників вівсяних пластівців та продукції на зерновій основі під ТМ «Добродія», San Grano, WOWOATS запустив виробництво нової категорії готових до споживання продуктів – снеки YUMMOJI.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
До Кегичівської дільниці ветеринарної медицини Красноградської районної державної лікарні ветеринарної медицини звернулася мешканка села Власівка Кегичівської громади, яка розповіла, що на її подвір’ї загинула телиця.
До Кегичівської дільниці ветеринарної медицини Красноградської районної державної лікарні ветеринарної медицини звернулася мешканка села Власівка Кегичівської громади, яка розповіла, що на її подвір’ї загинула телиця.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Урядова програма часткової компенсації вартості української сільгосптехніки має попит. Її розширять на іншу вітчизняну техніку.
Урядова програма часткової компенсації вартості української сільгосптехніки має попит. Її розширять на іншу вітчизняну техніку.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Міністерство аграрної політики та продовольства розробило проєкт Стратегії продовольчої безпеки України, згідно з яким має намір у середньостроковій перспективі довести потенціал виробництва вітчизняної агропродукції до 200 млн т, а зернових і олійних культур – до 150 млн т.
Міністерство аграрної політики та продовольства розробило проєкт Стратегії продовольчої безпеки України, згідно з яким має намір у середньостроковій перспективі довести потенціал виробництва вітчизняної агропродукції до 200 млн т, а зернових і олійних культур – до 150 млн т.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Аналітики IGC прогнозують, що світове виробництво сухого гороху у 2023/24 маркетинговому році становитиме близько 13,9 млн тонн.
Аналітики IGC прогнозують, що світове виробництво сухого гороху у 2023/24 маркетинговому році становитиме близько 13,9 млн тонн.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Із серпня минулого року Українським морським коридором та р. Дунай експортовано понад 30 млн тонн агропродукції, що становить 93% від загального обсягу її відвантажень.
Із серпня минулого року Українським морським коридором та р. Дунай експортовано понад 30 млн тонн агропродукції, що становить 93% від загального обсягу її відвантажень.
27 лютого 2024

Please publish modules in offcanvas position.