Сівбу гібридів кукурудзи у дослідах проводили за температури ґрунту +11…+12 °С на глибині 10 см.
Згідно зі статистичним аналізом серед досліджуваних агрозаходів найбільшу частку впливу на формування урожайності зерна кукурудзи в умовах 2019 року мали гібриди (фактор В) — 72%, а добрива (фактор А) та густота рослин (фактор С) — відповідно 7 та 2%. Частка впливу досліджуваних факторів на формування урожайності зерна кукурудзи в умовах 2020 року становила: добрива — 7%, гібриди — 23%, густота рослин — 17%. Тобто, порівнюючи до попереднього року, значно зріс вплив фактору густота рослин кукурудзи (Сс) та його взаємодії з гібридами (Свс) за зменшення частки впливу гібридів (Св) на формування врожаю.
Агротехнічними польовими та лабораторними дослідженнями в умовах 2019 року встановлено, що загущення посівів середньораннього гібрида ДК Велес (ФАО 270) та середньостиглого гібрида ДК Бурштин (ФАО 350) від 40 до 85 тис. рослин на 1 га спричиняло зниження показників індивідуальної продуктивності рослин у середньому по гібридах: кількість качанів на 100 рослин — зі 108 до 83 шт., маса зерна з качана — зі 156 до 109 г, маса 1000 зерен — з 331 до 311 г. Внесення мінеральних добрив N60Р30К30 та N90Р45К45 позитивно впливало на зміну показників маси зерна з качана — зі 123 до 132–138 г та маси 1000 зерен — з 306 до 320–332 г. Крім того, за індивідуальною продуктивністю рослин, особливо за ваговитістю качана, виділявся гібрид ДК Бурштин: маса зерна з качана цього гібрида в середньому по варіантах досліду становила 155 г, що на 48 г або 45% більше, ніж у середньораннього гібрида. В найменш загущених посівах гібрида ДК Бурштин цей показник сягав 179 г (без добрив) та 192–200 г на фоні добрив, тоді як у гібрида ДК Велес, відповідно, 117 та 116–132 г. Навіть за максимального загущення посівів маса зерна з качана гібрида ДК Бурштин була значно більшою, ніж у гібрида ДК Велес — 121–133 г проти 77–101 г відповідно. За показником маси 1000 зерен середньостиглий гібрид теж мав деяку перевагу над середньораннім — у середньому 325 г, порівнюючи до 314 г. Водночас середньоранній гібрид ДК Велес мав меншу вологість зерна на 1,3% проти середньостиглого гібрида ДК Бурштин за одночасного їх збирання.
Застосування N90Р45К45 підвищувало врожайність зерна гібридів кукурудзи в посушливих умовах 2019 року в середньому на 0,93 т/га (13,2%), а N60Р30К30 — на 0,76 т/га (10,8%), порівнюючи з фоном без добрив. Відстежувалася тенденція щодо збільшення показників урожайності на 0,41–0,55 т/га (5,6–7,5%) за зростання кількості рослин кукурудзи на період збирання від 40 до 55–70 тис. шт./га, а також до їх зменшення — за подальшого загущення посівів до 85 тис. шт./га.
Вищі показники врожайності зерна серед досліджуваних гібридів в умовах 2019 року формував середньостиглий гібрид ДК Бурштин (ФАО 350) за густоти рослин на період збирання 70 тис. шт./га на фоні N60Р30К30 — 9,65 т/га, а без добрив — за густоти рослин на період збирання 55 тис. шт./га — 8,77 т/га. Середньоранній гібрид ДК Велес (ФАО 270) формував істотно вищу врожайність зерна — 7,08 т/га за удобрення N90P45K45 за густоти посівів 70 тис. шт./га.
Винесення поживних елементів з урожаєм зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежав від удобрення та фактичної продуктивності посівів у досліджуваних варіантах: N — 33,9–68,3; Р — 29,4–117,6; К — 87,0–253,3 кг/га. Вихід білка зростав із 406–452 кг/га у посівах середньораннього гібрида ДК Велес та з 602–762 кг/га у посівах середньостиглого гібрида ДК Бурштин на фоні без добрив, до 563–597 та 799–821 кг/га відповідно по гібридах на фоні удобрення N90Р45К45.
В умовах жорсткої літньої посухи 2020 року встановлено, що загущення посівів середньораннього гібрида ДК Велес (ФАО 270) та середньостиглого гібрида ДК Бурштин (ФАО 350) від 40 до 85 тис. рослин на 1 га спричиняло зниження показників індивідуальної продуктивності рослин в середньому по гібридах: кількість качанів на 100 рослин — з 39 до 15 шт., маса зерна з качана — зі 68 до 60 г. Маса 1000 зерен у середньому по гібридах була більшою за густоти посівів 70 тис. шт./га, становивши 244 г, порівнюючи з 227–229 за інших більш або менш загущених посівів. Унесення мінеральних добрив N60Р30К30 та N90Р45К45 навіть за сухих умов літнього періоду позитивно впливало на зміну показників маси зерна з качана — з 56 до 64–67 г та маси 1000 зерен — з 225 до 234–236 г. За показником маси 1000 зерен середньостиглий гібрид ДК Бурштин мав деяку перевагу над середньораннім гібридом ДК Велес — у середньому 251 г, порівнюючи з 213 г.
Водночас середньоранній гібрид ДК Велес мав меншу вологість зерна на 3% проти середньостиглого гібрида ДК Бурштин за одночасного їх збирання.
Застосування N90Р45К45 підвищувало урожайність зерна гібридів кукурудзи в середньому на 0,39 т/га (45,3%), а N60Р30К30 — на 0,08 т/га (9,3%) проти фону без добрив.
В умовах сухого літнього періоду відстежувалася тенденція щодо збереження показників урожайності зерна в середньому по гібридах на 0,08–0,63 т/га (6,1–48,1%) за зменшення кількості рослин кукурудзи на період збирання, відповідно, від 55–85 до 40 тис. шт./га.
Вищі показники урожайності зерна серед досліджуваних гібридів 2020 року формував середньостиглий гібрид ДК Бурштин (ФАО 350) за густоти рослин на період збирання 40 тис. шт./га на фоні N90Р45К45 — 2,70 т/га, а без добрив — за густоти рослин на період збирання 40–55 тис. шт./га — 1,23–1,35 т/га.
Середньоранній гібрид ДК Велес (ФАО 270) в сухих умовах літнього періоду вегетації 2020 року формував вищу врожайність зерна — 0,82–1,01 т/га за застосування добрив N90P45K45 за густоти посівів 55–70 тис. шт./га, а без добрив — 0,72–0,78 т/га за аналогічної густоти посівів.
Сумарне водоспоживання посівів кукурудзи в умовах 2020 року залежало більшою мірою від гібрида та його групи стиглості і не мало сталої залежності від удобрення та густоти рослин. Середній показник водоспоживання посівів середньораннього гібрида ДК Велес становив 256 мм, або 2560 м³/га, середньостиглого гібрида ДК Бурштин зростав до 284 мм, або 2840 м³/га.
Коефіцієнт водоспоживання як відносний показник, що враховує як використання продуктивної вологи посівами кукурудзи, так і сформовану ними в цих умовах продуктивність, у сухих умовах літньої вегетації культури 2020 року був досить високим і зменшувався в менш загущених посівах у середньому по гібридах із 4245 м³/т (густота рослин 85 тис. шт./га) до 2642 м³/т (густота рослин 40 тис. шт./га).
Застосування комплексу мінеральних добрив сприяло зниженню показника водоспоживання кукурудзи в середньому по гібридах із 3489 м³/т (без добрив) до 2654 м³/т (N90Р45К45). У посівах гібрида ДК Бурштин (ФАО 350) коефіцієнт водоспоживання був у середньому на 1141 м³/т, або на 31% менший, ніж у посівах гібрида ДК Велес (ФАО 270), за найнижчого показника — 1005 м³/т в посівах середньостиглого гібрида з густотою рослин 40 тис. шт./га на фоні внесення мінеральних добрив нормою N90Р45К45.
У середньому за 2019–2020 рр. вищі показники врожайності зерна серед досліджуваних гібридів формував середньостиглий гібрид ДК Бурштин за густоти рослин на період збирання 40 тис. шт./га на фоні N90Р45К45 — 5,71 т/га, а без добрив — за густоти рослин на період збирання 55 тис. шт./га, відповідно — 5,06 т/га (табл. 1).
Таблиця 1. Урожайність зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від удобрення
та густоти рослин, т/га, 2019–2020 рр.
Середньостиглий гібрид істотно переважав за урожайністю зерна середньоранній гібрид у середньому на 1,65 т/га (НІР 05=0,39), або 47,3%. Внесення N90Р45К45 сприяло істотному підвищенню врожайності зерна кукурудзи в середньому на 0,66 т/га (НІР05 = 0,47) або 16,7%, а N60Р30К30 — лише на 0,43 т/га, або 10,9% проти фону без добрив.
Ігор СЕМЕНЯКА, директор ІСГС НААН, завідувач лабораторії
землеробства, к. с.-г. н., доцент, сільськогосподарський
експерт-дорадник з питань рослинництва, менеджменту,
агробізнесу та економіки
