Умови дослідження
Викладені результати були отримані внаслідок проведення дослідження в трьох господарствах різних кліматичних зон: Степ, Лісостеп та Полісся. Також були розбіжності у ґрунтових умовах господарств.
Відповідно до агрометеорологічних спостережень, які фіксували в ході проведення досліджень, установлено, що температурний режим 2021 року в усіх трьох ґрунтово-кліматичних зонах України характеризувався більшими перепадами та невеликими заморозками перед сівбою. Щодо зволоження, то воно було нерівномірним і нестійким.
Погодні ж умови 2022 року за період вегетації були сприятливішими, бо спостерігалися менш суттєві перепади температури, що на фоні менших опадів проти 2021 роком, але рівномірних і стійких, краще вплинули на урожайність сої в цих самих ґрунтово-кліматичних зонах України.
Фактором А виступали три ґрунтово-кліматичні зони вирощування сої в 2021–2022 роках. Зону Степу було представлено господарством у Межівському районі Дніпропетровської області з типом ґрунту чорнозем звичайний малогумусний із помірно засушливим кліматом. У зоні Лісостепу господарство, де проводили дослідження, розташоване на темно-сірих опідзолених ґрунтах із помірно вологим кліматом протягом року. Зона Полісся представлена господарством у Ромнянському районі Сумської області. Ґрунт, де проводили дослідження, також темно-сірий опідзолений. Клімат помірно континентальний з яскравіше вираженими температурними показниками влітку та взимку.
Фактором В виступили різні системи удобрення, які містили різні варіанти в кожній зоні: без добрив; унесення мінерального добрива (N16P16K16); мінерального (N16P16K16) й органічного добрива; мінерального (N16P16K16), органічного добрив та листкового підживлення. Передпосівну обробку насіння здійснювали за допомогою біологічного протруйника “Респекта” (Псевдобактерин — 2) (“Біона”) та “Біоінокулянта-р” (БТУ-ЦЕНТР). Ці препарати можна поєднувати за здійснення одного технологічного процесу в день сівби завдяки їх біологічному походженню.
Здійснює фунгіцидний захист посівного матеріалу за допомогою складових бактерій P. Аureofaciens, які продукують спеціальні пігменти сидерофори та феназини (так звані природні антибіотики), що зв’язують залізо і транспортують його в клітини бактерій.
У дослідженні впливу добрив на врожайність сої використовували ранньостиглий сорт Діона з періодом вегетації 81–85 днів.
Результати досліджень
Установлено, що комплексне внесення мінерального добрива N16P16K16 + органічного добрива + біопрепарату сприяло підвищенню стійкості рослин сої до поширених хвороб, що, своєю чергою, зберегло рослини й підвищило врожайність.
Щодо структури врожаю, то різні види добрив також впливають і на ці показники. У ході дослідження ми виявили, що у варіантах, де добрива не вносили взагалі, спостерігалися найменші показники. Наприклад, висота кріплення нижнього бобу була майже на рівні найнижчих показників за характеристиками сорту. Такі показники на практиці можуть означати, що під час збирання врожаю можливі значні втрати. Найвище боби кріпилися на висоті 15–15,4 см на варіанті мінеральне добриво N16P16K16 + органічне добриво + біопрепарат. Це дає можливість ефективнішому збору урожаю з мінімальними втратами. В той час як висота 14,3–14,5 см, що спостерігалися у варіанті без добрив, спричиняє більші втрати під час збирання.
____________________
Без добрив рослина не може забезпечити ту кількість бобів, що на ній формуються, і тому абортує частину. Це, своєю чергою, спричиняє втрати майбутнього врожаю
____________________
Унесення мінерального добрива N16P16K16 + органічного добрива + біопрепарату для листкового підживлення сприяло збільшенню кількості бобів на рослині. Це можна пояснити можливістю рослини забезпечити формування більшої кількості бобів шляхом отримання необхідних і доступних мікроелементів. Без добрив рослина не може забезпечити ту кількість бобів, що на ній формуються, і тому абортує частину. Це, своєю чергою, спричиняє втрати майбутнього врожаю. Саме доступність мікроелементів ми й спостерігали на фоні мінеральне добриво N16P16K16 + органічне добриво + біопрепарат, де кількість бобів у всіх ґрунтово-кліматичних зонах була найбільшою і становила у зоні Степу — 17 шт., у зоні Лісостепу — 19 шт., у зоні Полісся — 19 шт. Найменшу кількість бобів на рослині ми спостерігали у варіанті без добрив у кількості 12 шт. у всіх трьох ґрунтово-кліматичних зонах вирощування.
Доступність мікроелементів для рослини дозволяє їй забезпечити й кількість насінин у бобі. Найменшу кількість зерен ми спостерігали у варіанті без добрив, де кількість насінин на рослину становила 12 шт. в всіх трьох ґрунтово-кліматичних зонах вирощування. При внесенні добрив мінерального + органічного + листового підживлення ми спостерігали суттєве збільшення кількості насінин, що становило у зоні Степу — 32 шт. у зоні Лісостепу — 35 шт., у зоні Полісся — 37 шт.
Таким чином, внесення органо-мінерального добрива разом із листковим підживленням сприяє підвищенню показників і за кількістю бобів, і за кількістю зерен у бобі. Достатня кількість добрив сприяє належному формуванню рослини загалом і насіння в кожному бобі.
Продуктивність сої
Однак важливим показником ефективності вирощування сої в господарстві є її продуктивність.
Відповідно до проведених досліджень визначено, що найбільший показник зернових одиниць у визначенні продуктивності сої в природній родючості був у зоні Степу й становив 3,03 т/га. Це суттєва різниця проти зони Лісостепу, де зернових одиниць на 0,18 т/га менше, та зони Полісся, де показник становив 2,11 т/га, що менше на 0,92 т/га від зони Степу.
На фоні внесення мінеральних добрив найвищий показник було також виявлено в зоні Степу й становив 3,61 т/га. Однак, порівнюючи із зоною Лісостепу і Полісся, різниця не суттєва.
Зона Лісостепу показала найвищий показник за внесення мінерального й органічного добрив — 4,68 т/га. Зони Степу та Полісся мають незначні відхилення й становлять відповідно 4,66 та 4,13 т/га.
____________________
Аналізуючи продуктивність сої, було з’ясовано, що показник зернових одиниць у кожній зоні збільшувався залежно від фону добрив: відповідно, найменше значення було за природної родючості ґрунтів і, навпаки, найбільший — за внесення мінерального, органічного добрив і листкового підживлення
____________________
Також незначні розбіжності в зернових одиницях по трьох досліджуваних зонах має фон унесення листкового підживлення на основі застосування органо-мінеральних добрив. Найвищий показник у зоні Лісостепу — 5,50 т/га. Це на 0,03 т/га більше від зони Степу і на 0,35 т/га більше від зони Полісся.
Аналізуючи продуктивність сої, було з’ясовано, що показник зернових одиниць у кожній зоні збільшувався залежно від фону добрив: відповідно, найменше значення було за природної родючості ґрунтів і, навпаки, найбільший — за внесення мінерального, органічного добрив і листкового підживлення.
Таким чином, унесення різних видів добрив позитивно вплинули на показники зернових одиниць у всіх зонах дослідження.
Аналіз кормових одиниць показав, що за природної родючості найвищим показником був 2,61 т/га (зона Степу). Це на 0,16 т/га більше, ніж у зоні Лісостепу, та на 0,79 т/га більше від зони Полісся.
Найвищі значення кормових одиниць отримали за внесення мінерального, органічного добрив і біопрепарату для листкового підживлення. У зоні Лісостепу цей показник сягнув значення 4,74 т/га, що на 0,3 т/га більший за зону Полісся й несуттєво більший за зону Степу.
Отже, як і за аналізу зернових одиниць, кількість кормових залежна від виду внесення добрив і найменше за природної родючості, а найбільше — за внесення мінерального, органічного добрив і біопрепарату для листкового підживлення.
Відповідно до визначення кількості перетравного протеїну залежно від добрив ми отримали позитивну залежність від фонів. Тобто за природної родючості ґрунтів отримали найменше значення: зона Полісся — 0,36 т/га, зона Лісостепу — 0,48 т/га, зона Степу 0,51 т/га. Суттєво меншим є тільки показник зони Полісся — на 0,15 т/га менший від зони Степу.
За внесення мінеральних добрив показники кількості перетравного протеїну були майже однаковими — в межах 0,59–0,61 т/га.
Зони Степу і Лісостепу за внесення мінерального й органічного добрив показали однаково високі показники — 0,79 т/га, що на 0,09 т/га більше, ніж у зоні Полісся.
Найвищими показниками є кількість перетравного протеїну за внесення мінерального, органічного добрив і біопрепарату для листкового підживлення в зоні Лісостепу — 0,93 т/га, що на 0,05 т/га більше, ніж у зоні Полісся, та несуттєво більше від зони Степу.
Аналіз перетравного протеїну показав, що його кількість пропорційно залежна від видів добрив. Відповідно, показники менші за природної родючості і, навпаки, найвищі за внесення мінерального, органічного добрив і біопрепарату для листкового підживлення.
Як результат, важливе значення має врожайність, що була отримана з досліджуваних ділянок.
Досліджуючи результати врожайності 2021 року за природної родючості ґрунтів слід зауважити, що найбільші показники спостерігалися в зоні Степу і становили 1,68 т/га.
На фоні внесення тільки мінеральних добрив найкращий результат отримали також у зоні Степу, де врожайність становила 1,98 т/га. Внесення мінеральних добрив показало суттєву прибавку по врожайності — 0,3 т/га.
____________________
Найбільший результат урожайності отримано за внесення мінерального, органічного добрив і підживлення по листку
____________________
За внесення на ділянку мінеральних й органічних добрив показало збільшення врожайності. Так, наприклад, серед досліджуваних ділянок із внесенням мінерального й органічного добрив найкращий результат отримали в зоні Степу, що становив 2,65 т/га, а це на 0,6 т/га більше, ніж у зоні Полісся, та на 0,09 т/га більше за зону Лісостепу.
Найбільший результат урожайності отримано за внесення мінерального, органічного добрив і підживлення по листку. Наприклад, урожайність сорту Діона в зоні Степу становила 3,02 т/га, що на 0,07 т/га більше, ніж у зоні Лісостепу, та на 0,34 т/га більше, ніж у зоні Полісся.
У зоні Степу найвищим урожаєм був показник із внесенням мінерального, органічного добрив і листкового підживлення й становив 3,02 т/га, що є суттєвою різницею, як порівняти з природною родючістю (різниця 1,34 т/га), із внесенням мінерального добрива (різниця 1,04 т/га) та внесенням мінерального й органічного добрив (різниця 0,37 т/га). У зоні Лісостепу найвищим урожаєм був також показник із внесенням мінерального, органічного добрив і листкового підживлення й становив 2,95 т/га, що є суттєвою різницею проти природної родючості (різниця 1,37 т/га) із внесенням мінерального добрива (різниця 1,06 т/га) та внесенням мінерального й органічного добрив (різниця 0,39 т/га).
Зона Полісся також отримала найвищий показник із внесенням мінерального, органічного добрив і листкового підживлення, що становив 2,68 т/га. Це на 1,53 т/га більше, ніж за природної родючості в цій зоні, на 0,81 т/га більше, ніж за внесення мінеральних добрив і на 0,63 т/га більше за внесення мінерального й органічного добрив.
У ході дослідження 2022 року за природної родючості було досягнуто найвищого врожаю у зоні Степу, що становив 1,55 т/га.
У варіантах, де вносили тільки мінеральне добриво, найкращий результат отримали в зоні Полісся, де врожайність становила 1,92 т/га, що на 0,07 т/га більше, ніж у зонах Лісостепу і Степу.
За внесення на ділянки мінерального й органічного добрив найкращий результат урожайності отримали в зоні Лісостепу — 2,42 т, що на 0,11 т/га більше, ніж у зоні Степу, та на 0,07 т/га більше, ніж зона Полісся.
Найбільший потенціал сої було розкрито в зоні Лісостепу за внесення мінерального, органічного добрив і листкового підживлення, і він становив 2,9 т/га, що на 0,1 т/га більше за зону Степу та на 0,79 т/га більше від зони Полісся.
У зоні Степу найвищим урожаєм був показник із внесенням мінерального, органічного добрив і листкового підживлення й становив 2,80 т/га, що є суттєвою різницею проти природної родючості (різниця 1,25 т/га), із внесенням мінерального добрива (різниця 0,95 т/га) та внесенням мінерального й органічного добрив (різниця 0,49 т/га).
У зоні Лісостепу найвищим урожаєм був також показник із внесенням мінерального, органічного добрив і листкового підживлення і становив 2,90 т/га, що є суттєвою різницею проти природної родючості (різниця 1,45 т/га), із внесенням мінерального добрива (різниця 1,05 т/га) та внесенням мінерального й органічного добрив (різниця 0,48 т/га).
Як і в попередніх зонах дослідження, у зоні Полісся найвищий рівень врожайності за внесення мінерального, органічного добрив і листкового підживлення, що становив 2,80 т/га. Це на 1,7 т/га більше, ніж за природної родючості, на 0,88 т/га більше за ділянки, де внесено мінеральне добриво, та на 0,35 т/га більше за внесення мінерального й органічного добрив.
У кожній зоні вирощування найвищий урожай було отримано за внесення мінерального, органічного добрива та підживлення по листку. Однак у зоні Лісостепу 2022 року було отримано найвищу, як порівняти з іншими зонами дослідження, врожайність, що становила 2,9 т/га. Це на 0,1 т/га більше, ніж у зоні Полісся та Степу.
Таким чином, погодні умови 2022 року разом із комплексним внесенням добрив сприяли отриманню врожайності 2,9 т/га, що дозволило максимально розкрити потенціал сорту в зоні Лісостепу.
Юрій МАЩЕНКО, канд. с.-г. наук, завідувач науково-технологічного
відділу збереження родючості ґрунтів ІСГС НААН,
експерт-дорадник з питань рослинництва
Олег ГАЙДЕНКО, канд. тех. наук, учений секретар,
завідувач відділу маркетингу та наукового
забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
ст. наук. співроб., дорадник з питань механізації
сільського господарства та економіки сільгоспиробництва
Євгенія РУДЕНКО, начальниця відділу збуту (маркетингу)
ТОВ «Юей Груп Дистрибьюшен»
