У групі зернових культур кукурудза посідає особливе місце внаслідок універсальності свого використання та здатності формувати високий урожай. Застосування цієї культури — надзвичайно широке, із зерна виробляють різні продовольчі, технічні, кормові продукти, косметику, медикаменти, хімічні препарати, з листостеблової маси готують кормові суміші для відгодівлі тварин. Останнім часом із зерна отримують етанол як пальне для карбюраторних двигунів.
Іншою цінною особливістю, що приваблює виробничників, є висока індивідуальна продуктивність: за правильної агротехнології врожайність зерна кукурудзи досягає 11–13 т/га і більше, що забезпечує значний економічний прибуток і рентабельність продукції. Також кукурудза належить до культур, що не погіршують родючість ґрунтів і є добрими попередниками у зернових сівозмінах.
Завдяки своїм перевагам кукурудза і надалі є однією з основних зернових культур в Україні. Проте орієнтуючись на цю культуру та з метою отримання високого врожаю, слід ураховувати й витримувати її основні техніко-технологічні регламенти впродовж усієї технології, зокрема: на стадії вибору і підготовці насіннєвого матеріалу до висіву; операції із сівби та догляду за посівами; робіт зі збирання — зберігання.
Вибір насіннєвого матеріалу для сівби
За ботанічною характеристикою кукурудзу поділяють на дев’ять груп (видів): кремениста, зубоподібна, кременисто-зубоподібна, крохмалиста, цукрова, розлусна, воскоподібна, крохмалисто-цукрова, плівчаста. Цей поділ ґрунтується на зовнішніх ознаках зернівки, а саме її формі та структурі. Частково на поділ впливає хімічний склад і вміст крохмалю, який складається з двох типів крохмальних зерен: вугластих і округлих. За наявності вугластих крохмальних зерен формується зерно кременистого типу з умістом 65–75% крохмалю і 8–18% білка. За округлими крохмалистими зернами формується більшою мірою зерно зубоподібне з умістом 68–78% крохмалю і 8–14% білка. Найбільше крохмалю міститься в зерні крохмального типу — до 72–85%. Зерно цукрового і розлусного типів відрізняється підвищеним умістом білкових речовин — до 10–20% і більше. Отже, вибираючи гібриди, потрібно орієнтуватися на їх ботанічну групу, бо це визначає напрям використання кукурудзи. Виходячи з реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, більшою мірою використовують гібриди зубоподібного і кременисто-зубоподібного типів, кременисті гібриди займають набагато меншу частку у виробництві.
Іншим чинником, який слід ураховувати у виборі гібридів кукурудзи, є їх група стиглості за числом ФАО. Згідно з класифікацією гібриди кукурудзи поділяють на ранньостиглі (ФАО 150–199), середньоранні (ФАО 200–299), середньостиглі (ФАО 300–399), середньопізні (ФАО 400–500). Оцінюючи групу стиглості, ще слід зважати на індивідуальні особливості кожного гібрида, а саме здатності до інтенсивної вологовіддачі після проходження ними фази фізіологічної зрілості. Вибираючи гібрид, бажано звернути увагу на стійкість до посухи, спеки, повернення холодів, ураження польовими хворобами й шкідниками, вилягання рослин, обвисання качанів. Практичний досвід показує, що вітчизняні гібриди кукурудзи відрізняються підвищеною стійкістю до посухи та спеки, бо їх селекція проводиться в умовах, що максимально наближені до змін клімату в Україні. Ще слід доповнити, що гібриди кукурудзи можуть відрізнятися за умовами вирощування, тобто за реакцією на внесення добрив і природної родючості ґрунтів.
У зв’язку зі збиранням товарної кукурудзи в зерні методом прямого комбайнування важливо, щоб обрані гібриди були придатними для механізованих робіт й обмолоту качанів у полі. Придатність до механізованого збирання є важливою умовою і для насіннєвої кукурудзи, яку збирають у качанах без будь-яких втрат.
Важливо зазначити, що правильність вибору гібрида можливо не позначиться в початковий період сівби й росту рослин, але на етапах формування врожаю його збирання — це матимемо вирішальне значення.
Якість і підготовка насіння до сівби
У роботах, пов’язаних з підготовкою насіння до сівби, пильну увагу слід приділити визначенню його якості. Адже відомо, що сівба якісним насінням гарантує добрі й рівномірні сходи рослин, підвищує їх продуктивність і врожайність на 18–20% і більше.
В агротехнологіях якість насіння визначають за показниками, встановленими державним стандартом ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові і посівні якості. Технічні умови». Насіння, що використовують для сівби, має відповідати чинним показникам, які підтверджуються сертифікатами на сортові й посівні якості. До сортових і посівних якостей, які характеризують насіння різних культур, належать такі показники: сортова чистота (типовість), фізична чистота (вміст насіння основної культури), вологість, схожість. Для насіння соняшнику додається ще енергія проростання, а для сортів — маса 1000 насінин. Для озимих культур, які висівають у рік збирання врожаю, визначається ще життєздатність, бо їх насіння може мати незакінчений період післязбирального дозрівання й низьку схожість.
Серед показників якості насіння кукурудзи найважливіше значення має схожість, яку визначають лабораторним шляхом, — має бути не нижча ніж зазначено у табл. 1. Залежно від схожості розраховують норму висіву як вагову, так і поштучно для отримання рекомендованої густоти стояння рослин.
Таблиця 1. Мінімально допустима схожість насіння кукурудзи за, ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові і посівні якості. Технічні умови»
За нижчої лабораторної схожості нерідко на практиці її намагаються компенсувати збільшенням норми висіву. Досвід показує, що за такого підходу в полі отримують нерівномірні сходи як зріджені, так і загущені. Можливе також зниження врожаю — він формується не лише кількістю, а й індивідуальною продуктивністю однієї рослини. За нашими даними, зниження врожаю від індивідуальної продуктивності може досягати 20% і більше.
Окрім чинних (стандартизованих) показників якість ще рекомендується визначати за додатковими показниками — енергією проростанням та схожістю насіння за холодного пророщування, вирівняністю і травмованістю насінини, за її масою, силою росту. Визначення за додатковими показниками набагато розширює інформацію про якість насіння. Це особливо важливо в нинішніх умовах, коли за обмежених ресурсів і фінансів може готуватись низькоякісний посівний матеріал.
_________________________
Найбільше значення серед додаткових показників має схожість насіння за холодного пророщування
_________________________
Найбільше значення серед додаткових показників має схожість насіння за холодного пророщування. Її визначають також у лабораторних умовах, але максимально наближених до польових. Тому результати такого оцінювання точніше характеризують посівні якості та врожайні властивості насіння кукурудзи.
За даними ДУ ІЗК НААН, рівень кореляції між схожістю за холодним пророщуванням насіння гібридів кукурудзи й польовою становить 0,68–0,75. Високою є також кореляція інших лабораторних показників — сили росту та вирівняності насіння до проростання в польових умовах (табл. 2).
Готуючи власний посівний матеріал, слід зауважувати на те, як він зберігається. Потрібно враховувати рік урожаю посівного матеріалу — у господарствах можуть накопичуватись залишки насіння ярих зернових, зернобобових і олійних культур, у яких в процесі зберігання погіршується якість. Помічено, що за тривалого зберігання передусім знижується якість тих фракцій, що містять травмоване, дрібне, уражене хворобами й шкідниками насіння. Щоб виявити такі фракції, особливо в партіях із тривалим строком зберігання, треба визначати обов’язкові та додаткові показники якості — енергію проростання, схожість і силу росту.
Таблиця 2. Показники якості насіння гібридів кукурудзи та їх кореляція з господарсько-цінними ознаками
Щодо кукурудзи слід зважати на те, що останнім часом окремі партії збирають надто пізно і закладають на зберігання без термічного сушіння. Досвід свідчить, що насіння, підготовлене таким чином, може бути нестійким за зберігання, особливо тривалого, швидко втрачає схожість в умовах, що складаються в нинішній осінньо-зимовий період. Аналіз стану різних партій показує, що внаслідок підвищеної температури й відносної вологості повітря осінньо-зимового періоду посівний матеріал може перебувати в нестабільному стані, тому характеризується посиленим диханням, втрачає вуглеводи — все це знижує стійкість і якість насіння. Особливо швидко погіршується якість насіння, закладеного зі схожістю на мінімально допустимому рівні (92%), та вологості — на максимально дозволеному рівні (14%). За таких обставин потрібно частіше контролювати стан посівного матеріалу — його вологість, ураженість хворобами та шкідниками, чистоту і схожість.
_________________________
Найменш стійкими під час зберігання є батьківські форми гібридів кукурудзи, особливо самозапилені лінії.
_________________________
Слід ураховувати, що найменш стійкими під час зберігання є батьківські форми гібридів кукурудзи, особливо самозапилені лінії. Вони мають нижчу біологічну довговічність, схожість і силу росту насіння, тому за ними треба вести постійний контроль, обов’язково визначати додаткові показники якості.
Аби відібрати для сівби насіння кукурудзи високої якості, рекомендується провести його оцінювання за індексом посівної придатності (табл. 3). Цей індекс містить комплекс показників — вологість, чистоту, рівень травмованості, схожість, енергію проростання і силу росту. Насіння гібридів із високим індексом посівної придатності повинно мати лабораторну схожість 97–100%, енергію проростання 90–95%, схожість за холодного пророщування (сила росту) 80–85%.
Таблиця 3. Ознака та індекс продуктивності насіння гібридів кукурудзи
Також для сівби кукурудзи рекомендується використовувати насіння з більшою масою 1000 насінин, особливо тоді, коли потрібно збільшувати глибину його загортання. Помічено, що в межах однієї і тієї самої лабораторної схожості більше насіння характеризується підвищеною силою росту в польових умовах, формує більшу масу паростка, тому сходи є швидшими й дружнішими.
Якість посівного матеріалу згідно з процедурою його сертифікації визначають в акредитованих випробувальних лабораторіях. Проте у господарствах можна використовувати й визначати ті технологічні показники, що характеризують стан насіння, його якість за такими нескладними методами:
• вологість на експрес-вологомірах чи висушуванням насіння, при цьому останній метод є точнішим, особливо за низької або високої вологості;
• масу 1000 насінин як середнє від зважування 500 шт. насінин у двох повторах;
• крупність і фракційний склад шляхом просіювання наважки масою 200 г насіння у чотирьох повторах на ситах із круглими отворами діаметром 9, 8, 7 і 6 мм;
• чистоту і вміст основного насіння шляхом просіювання на контрольних (підсівних) ситах, установлених для кожної культури (наприклад, з вічками 3 мм — кукурудза, 1,7 мм — ячмінь, 1,5 — овес).
Загалом у роботах із визначення якості й підготовки до сівби посівного матеріалу гібридів кукурудзи рекомендується:
• провести передпосівне оцінювання схожості насіння тих партій, у яких схожість при закладанні на зберігання була на мінімально допустимому рівні, незважаючи на те, що строк дії сортових документів ще не закінчився. Метод дозволяє виявити партії, які передчасно втратили кондиційність за несприятливих умов зберігання;
• визначити схожість насіння кукурудзи, сорго, соняшнику, сої за допомогою методу холодного пророщування. Метод дозволяє встановити силу росту насіння, спрогнозувати його польову схожість, правильно розрахувати норму висіву та величину страхової надбавки;
• у разі різкого зниження схожості насіння кукурудзи, яке виявлено в період зберігання, доцільно визначити ступінь його вирівняності, провести додаткове сортування й відібрати нестійку дрібнозерну фракцію, яка втрачає схожість у несприятливих умовах зберігання посівного матеріалу;
• обов’язково провести хімічну передпосівну обробку насіння з метою захисту від хвороб, шкідників фунгіцидами й інсектицидами, дозволеними до використання в Україні. Ефективним є також сумісне застосування регуляторів росту — стимуляторів і мікроелементів, які крім стимулювальної дії дають можливість зменшувати дози застосування пестицидів на 15–25%.
Придбання засобів захисту рослин
Технологія вирощування кукурудзи передбачає обов’язкове застосування засобів хімічного захисту рослин: інсекто-фунгіцидів і гербіцидів. Фунгіциди застосовують із метою боротьби з хвороботворними бактеріями, які можуть розвиватися на насінні та рослинах і спричиняють розвиток різних хвороб, інсектициди використовують для пригнічення шкідників в ґрунті та в посівах кукурудзи. Гербіциди належать до хімічних речовин, які здатні пригнічувати бур’яни, аж до їх повної загибелі.
На сьогодні спектр засобів захисту рослин досить широкий і містить в основному препарати закордонного виробництва у вигляді різних речовин. Але слід зважати, що вони повинні бути допущені до застосування в Україні та стосуватися певних культур. За даними вітчизняних досліджень і практичних випробувань, для захисту кукурудзи найпридатнішими є хімічні засоби, наведені в табл. 4. Проти пухирчастої і летючої сажки, пліснявіння, кореневих і стеблових гнилей насіння обробляють такими препаратами: вітавакс 200 фф (2,5 л/т), роялфло (2,5 л/т), максим (2,0 л/т). Для захисту сходів кукурудзи від дротяників й інших ґрунтових шкідників насіння обробляють препаратами: круїзер (6 л/т), пончо (3,5 л/т), семафор (2,0 л/т), форс зеа (5 л/т). Для підвищення ефективності дії фунгіцидів й інсектицидів рекомендується додавання до них мікродобрива реаком (3 л/т), це збільшує енергію проростання і польову схожість насіння кукурудзи на 6–8%. Ще бажано їх застосовувати методом інкрустації, тобто змішувати з речовинами, що покращують прилипання препаратів до насінини.
Особливої уваги потребує захист посівів кукурудзи від бур’янів за допомогою внесення ґрунтових (досходових) і післясходових гербіцидів. Найкращі з них наведено в табл. 4, але їх треба застосовувати з дотриманням техніко-технологічних регламентів. До найважливіших регламентів слід віднести строки внесення гербіцидів, виходячи зі стану посівів, погодних умов, вологозабезпечення ґрунту, температурного режиму. Якщо гербіциди застосовують у насіннєвих посівах (ділянки гібридизації, розмноження батьківських компонентів гібридів, особливо самозапилених ліній), слід ураховувати сортову реакцію рослин і сходів, адже нехтування індивідуальною реакцією може призвести до затримання біологічних процесів і розвитку рослин.
Таблиця 4. Засоби захисту кукурудзи в технологіях вирощування
За правильного застосування гербіцидів можна значно обмежити кількість механізованих операцій з догляду за посівами або ж повністю від них відмовитися. Також правильне обрання гербіциду дозволяє компенсувати їх вартість шляхом отримання високого врожаю та скорочення механізованих робіт.
Сівба та розрахунок норми висіву
Належить до особливо важливих рішень, бо вони значно впливають на врожай. Насамперед потрібно правильно визначити оптимальний строк сівби, який пов’язаний із низкою обставин, зокрема нерідко непередбачуваних і важко прогнозованих.
За класичним підходом оптимальний строк настає за стійкого прогрівання ґрунту на глибині загортання насіння: 10–12 °C для більшості гібридів кукурудзи та 8–10 °C для холодостійких. Однак можуть діяти інші чинники — рівень зволоження ґрунту, особливо верхнього посівного шару (0–10 см), рельєф поля, повернення холодів, приморозки. Практика показує, що в більшості випадків перевага є за так званими ранніми строками сівби, але в разі сприятливих умов для проростання насіння. Установлено, що за ранніх строків сівби в рослин кукурудзи цвітіння волотей настає швидше, що дає змогу раціональніше використовувати ґрунтові запаси вологи й зменшити ризик посух упродовж другої половини вегетації.
Календарно оптимальний строк сівби кукурудзи може значно змінюватися як за роками, так і зонами вирощування — оптимальні строки визначаються показниками максимально можливої врожайності й максимально низької збиральної вологості залежно від групи стиглості певного гібрида. Адже отримання високого врожаю з високою вологістю є небажаним і призводить до напруженості в збиранні й післязбиральній обробці.
За багаторічними даними оптимальними строками сівби в зоні Степу є друга-третя декада квітня, Лісостепу і Полісся — третя декада квітня — перша декада травня. Період сівби має бути максимально стислим для отримання рівномірних сходів. З практики відомо, що період «сівба — повні сходи» може становити 7–15 діб. Для отримання дружних сходів рекомендується використовувати вирівняний за крупністю і розміром насінини насіннєвий матеріал, такий матеріал готують за допомогою калібрування на окремі фракції.
Іншим, не менш важливим рішенням, є розрахунок норми висіву посівного матеріалу. Кожен гібрид має свій технологічний паспорт, у якому разом з іншими показниками наводиться рекомендація щодо оптимальної передзбиральної густоти стояння рослин, узгодженої із зоною вирощування. Для більшості гібридів у зоні Степу це — 50–60 тис. рослин на гектар, Лісостепу — 65–75 тис., Полісся — понад 80 тис. Для гібридів середньопізньої групи стиглості густоту зменшують на 15–20 тис. рослин залежно від зони вирощування.
Однак, щоб досягнути запланованої густоти, необхідно її правильно розрахувати, виходячи з якості насіння та робіт, які планують провести в посівах кукурудзи. Розрахунок складається з таких обчислень:
1) по-перше, виходячи з рекомендованої густоти рослин і фактичної лабораторної схожості насіння визначають кількість рослин на 1 га (приклад: за густоти 50 тис./га, схожості — 92%, кількість рослин становить 54,3 тис. га);
2) по-друге, виходячи з польової схожості, яка в середньому нижча за лабораторну на 15%, уточнюється кількість рослин на 1 га (приклад: за надбавки на польову схожість розміром 15% кількість рослин має бути 63,9 тис. га);
3) за проведення механізованого догляду за посівами кількість рослин або ж норма висіву збільшується на 5% у розрахунку на кожну механізовану операцію (боронування, міжрядний обробіток);
4) для переходу від кількості рослин на вагову погектарну норму висіву насіння визначається маса 1000 насінин (приклад: за кількості рослин 63,9 тис. га і маси 1000 насінин на рівні 300 г погектарна вагова норма становить 19,2 кг).
Отже, якість насіння та його сівба належать до базових елементів у технології вирощування кукурудзи та з метою досягнення високого врожаю. Для отримання додаткової інформації з визначення якості й організації сівби кукурудзи пропонуємо звертатись у ДУ ІЗК НААН, який проводить селекцію й створює сучасні гібриди, розробляє інноваційні технології, готує високоякісний посівний матеріал, надає послуги з його оцінки.
Микола КИРПА, д-р с.-г. наук, професор,
ДУ Інститут зернових культур НААН
