Дотримання правильної сівозміни
У районах поширення фузаріозної, білої гнилі денця, білої та шийкової гнилей, мокрої бактеріальної гнилі повертати часник на одне й те саме поле не раніше ніж через 4–6 років.
Дотримання просторової ізоляції між товарними посівами та насінниками часнику не менше як 1 км, між полями часнику і цибулі.
_____________________
Свіжий гній під часник вносити не рекомендується, тому що продукти його окислення пригнічують ріст і розвиток рослин, сприяють розвитку фузаріозної, шийкової гнилі й інших хвороб
_____________________
Агротехніка вирощування цибулі має бути спрямована на своєчасне визрівання цибулин. Унесення добре перепрілого гною (40–60 т/га залежно від ґрунтово-кліматичної зони) й збалансованих доз мінеральних добрив на основі даних агрохімічного аналізу ґрунту, що істотно підвищує стійкість рослин до хвороб, сприяє підвищенню врожайності культури, покращує якість цибулин. Свіжий гній під часник вносити не рекомендується, тому що продукти його окислення пригнічують ріст і розвиток рослин, сприяють розвитку фузаріозної, шийкової гнилі й інших хвороб. Внесення мінеральних добрив у рядки разом із сівбою часнику є ефективнішим і економічно вигідним способом. В умовах крапельного зрошення його вносять частками під час висаджування часнику та у фертигацію з поливною водою.
Ретельна підготовка садивного матеріалу. Для сівби беруть здорові великі та середні за розміром цибулини часнику озимого, які завчасно (за 4–5 днів до сівби) розділяють на зубки й калібрують на фракції. Для сівби сортів часнику ярого беруть великі та середні за розміром зубки й повітряні цибулинки.
Дотримання оптимальних строків сівби
Зубки стрілкуючого часнику озимого і повітряні цибулинки необхідно висівати восени тоді, коли температура ґрунту на глибині 5 см буде дорівнювати 12–15 °С. Часник ярий сіють зазвичай на весні якомога раніше. Дотримання цих вимог сприяє підвищенню стійкості проростків до інфекційних хвороб.
Велике значення в зменшенні ураження цибулин гнилями є дотримання оптимальної глибини сівби часнику. За сівби озимих сортів часнику оптимальна глибина загортання зубків є 7–9 см. За недостатнього зволоження ґрунтів глибину збільшують до 10–12 см. За осінньої сівби повітряних цибулин оптимальна глибина загортання є 4–5 см. Для зубків часнику ярого оптимальна глибина загортання становить 4–6 см, а для повітряних цибулинок — 2–4 см. За дотримання таких умов садіння часнику озимого рослини добре перезимовують, дають сходи раніше на 15 діб і більше, менше уражуються хворобами, дозрівають на 2–3 тижні раніше і підвищують урожайність культури на 10–20%. Надмірно глибока сівба зубків і повітряних цибулинок суттєво збільшує ураженість часнику фузаріозною, шийковою і мокрою бактеріальною гнилями.
Норму висіву зубків і повітряних цибулинок визначають залежно від величини садивного матеріалу та густоти рослин. У загущених посівах рослини інтенсивніше уражуються несправжньою борошнистою росою, альтернаріозом, стемфільозом. Зріджені посіви інтенсивніше заселяються різними видами попелиць — переносниками вірусної інфекції.
У фазу сходів і в період вегетації на насінниках необхідно проводити 2–3 фітопрочищення, за яких дифузно уражені рослини несправжньою борошнистою росою та вірусними хворобами видаляють із поля.
У разі крайньої потреби й прогнозу епіфітотійного розвитку несправжньої борошнистої роси, шийкової гнилі, альтернаріозу, іржі, фузаріозу та інших захворювань насінники часнику можна обробити одним із фунгіцидів, які рекомендовані до застосування на цибулі, на основі діючих речовин: азоксистробіну, кс (Квадріс 250 SC та аналоги, 0,6 л/га); азоксистробіну + дифеноконазолу, кс (Квадріс Топ 325 SC,075–1,0 л/га); аметоктрадин + диметоморф, кс (Орвего, 0,8–1,0л/га); боскаліду + піраклостобіну, в.г. (Сігнум, 1,0–1,5 кг/га); іпродіону, к.с. (Ровраль Аквафло, 0,75–1,0 л/га); мандипропаміду + хлор окису міді, вг (Пергадо R 270 WG, 4,0–5,0 кг/га); міді гідроксиду, в.г. (Косайд 2000, 2,0–2,5 кг/га); оксатіапіпроліну + фамоксодону, се (Зорвек Інкантіа, 0,4–0,5 л/га); пропінебу, вг (Антракол 70 WP, 2 кг/га); тебуконазолу + флуопіраму, к.с. (Луна Експіріенс 400 SC, 0,5–0,75 л/га); тіофанат-метилу, к.с. (Захисник, 1,0–1,2 л/га); флуазинаму, кс (Ширлан 500 SC, 0,4 л/га); флуоксастробіну + протіоконазолу, ке (Фанданго 200 ЕС, 1,25 л/га); флуазинаму, кс (Охайо, 0,4 л/га); цимоксанілу + хлороксиду міді, з.п. (Ордан, 3,0 кг/га).
Своєчасне збирання врожаю без втрат
Нестрілкуючий часник слід збирати у фазу полягання рослин (несправжнього стебла) та розтріскування оболонки на суцвіттях; стрілкуючий часник необхідно збирати за підсихання нижніх і пожовтінні верхніх листків. Запізнення зі збиранням урожаю призводить до розтріскування покривних лусок і розпадання цибулин на зубки, що суттєво знижує врожайність, товарну якість, сприяє зараженню зубків різними хворобами.
Зберігати часник потрібно лише в очищених від тогорічних рослинних решток, дезінфікованих приміщеннях, у яких стелажі побілено вапном. Дезінфекцію інвентарю слід провести розчином формаліну (1 : 40).
Одночасно зі збирання врожаю слід готувати насіннєвий часник до зимового зберігання, просушуючи на сонці вибрані з ґрунту цибулини. Сонячне проміння не лише сприяє зниженню вологості цибулин, а й вбиває патогенну інфекцію на їх поверхні. Перед закладанням цибулин на зимове зберігання треба їх досушити під навісами на сітчастих стелажах чи в опалювальних приміщеннях. Часник слід зберігати цілими цибулинами, бо денце цибулини запобігає проникненню вологи та патогенної інфекції до денця зубка. Відокремлені зубки швидко усихають, уражуються хворобами, втрачають схожість і продовольчі якості.
_____________________
Найпоширеніше термічне знезараження насіннєвих цибулин часнику від патогенної інфекції, яке проводять під час їх сушіння в сховищах із регульованим температурним режимом у межах 25–40 °С протягом 8–10 діб
_____________________
Знезараження посівного матеріалу часнику є одним з економічно вигідних, найпростіших, найкращих та екологічно безпечних заходів захисту рослин від хвороб. Найпоширеніше термічне знезараження насіннєвих цибулин часнику від патогенної інфекції, яке проводять під час їх сушіння в сховищах із регульованим температурним режимом у межах 25–40 °С протягом 8–10 діб. Сушіння цибулин проводять поетапно. Спочатку цибулини витримують протягом 3–4 діб — температуру в сховищах поступово підвищують до вказаної; надалі прогрівання припиняють, знижують температуру до рівня навколишнього середовища. Таку послідовність прогрівання цибулин повторюють 3–4 рази, доки вологість покривних лусок не досягне 14–16%. Висока тривала температура вбиває патогенну інфекцію, не спричиняючи шкоди самій цибулині. Часник, пройшовши таку обробку, стає щільним, краще зберігається, менше втрачає вагу, має підвищену стійкість до хвороб.
У разі відсутності овочесховищ із регульованим температурним режимом знезараження садивного матеріалу від патогенної інфекції і кліщів проводять за один-два дні до посадки часнику прогріванням цибулин у теплій воді (40–42 °С) протягом 8 год. За температурою потрібно ретельно стежити, бо її зниження робить обробку неефективною, а значне підвищення може різко знизити схожість зубків. Перед посадкою часник потрібно перебрати, щоб використовувати тільки здорові, не пошкоджені зубки.
Зберігати часник слід в очищених від торішніх рослинних решток дезінфікованих сховищах за температури –1…–3 °С і відносній вологості повітря 80%. Від температури зберігання насіннєвих цибулин часнику залежить ступінь його визрівання і лежкість. За високих температур зберігання в цибулинах часнику не відбуваються стадійні зміни розвитку, і це є причиною низької продуктивності як озимого, так і ярого часнику, поганого визрівання цибулин, які легко уражуються шийковою гниллю, білою гниллю денця та іншими хворобами.
У разі появи в сховищах шийкової гнилі слід негайно перебрати часник і видалити уражені цибулини.
Іван МАРКОВ, канд. біол. наук,
професор, НУБіП України
