До північної і центральної підзони входять Луганська, Дніпропетровська, Донецька і Кіровоградська області, північні райони Запорізької, Миколаївської, Херсонської і Одеської областей. Південна підзона включає південні райони Запорізької та Миколаївської, центральні та південні райони Херсонської, південно-західні райони Одещини і північні райони АР Крим. У цій підзоні клімат посушливий.
У сільськогосподарському використанні в степовій зоні зосереджено 21,2 млн га земель, з яких 10,5 млн га займають сільськогосподарські угіддя.
Ячмінь
Зернові культури займають одне з провідних місць у структурі посівних площ - до 54,4%. Значні площі під ярим ячменем. У Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні, занесено близько 110 сортів ячменю ярого, рекомендованих для вирощування у різних грунтово-кліматичних зонах України.
Виробництво ячменю ярого в Херсонській обл. у 2000-2012 рр.
Розглянемо на прикладі Херсонської області виробництво ячменю ярого. Так, у період 2000-2012 рр. площі посіву ячменю ярого на території області коливалися по роках від 201,2 тис. га у 2005 р. до 275,5 тис. га у 2009 р. (Державний комітет статистики України). У 2011 р. відмічали найбільший валовий збір зерна ячменю ярого у Херсонській обл., який становив 660,5 тис. т. Це близько 7,3% від загального валового збору цієї культури в Україні: у 2011 та 2012 рр. середня урожайність ячменю ярого в Україні була на рівні 27,1 та 22 ц/га відповідно, що більше на 10,8 ц/га, або на 66,3% та 5,7 ц/га, або 35% порівняно з урожайністю у 2010 р.
Кліматичні умови
Кліматичні умови південного Степу України в цілому сприятливі для вирощування зернових та зернобобових культур. Вегетація більшості сільськогосподарських культур починається після стійкого переходу середньодобової температури повітря через 5?С, що відмічається у південному Степу України у третій декаді березня. Закінчується вегетація у першій-другій декаді листопада. Таким чином, тривалість періоду вегетації збільшується до 220-250 діб.
Висока температура та знижена вологість повітря, що супроводжує тривалі періоди без дощу, збільшують його шкідливий вплив та створюють умови для виникнення атмосферних посух та суховіїв. У період посухи дефіцит вологості перевищує 20-22 мм. У південних областях України, де сума активних температур значно вища, ніж у Лісостепу, зерно ячменю ярого містить більше білка і менше крохмалю, що погіршує його пивоварні якості, але поліпшує кормові.
Нестача води в період кущення-вихід у трубку погіршує пивоварні якості зерна, а в період молочної стиглості повністю припиняється утворення крохмалю, одночасно збільшується кількість білкових речовин. Зерно стає щуплим, дрібним, не вирівняним. Велика зволоженість ґрунту також небажана. Для усунення небезпечних наслідків тривалого бездощового періоду у південному Степу України необхідно застосовувати зрошення.
Попередники та структура сівозміни
Найкращим попередником для ячменю у посушливій степовій зоні є озима пшениця, яку сіють по удобреному пару. Добрі врожаї ячменю можна отримати при розміщенні його після просапних культур (кукурудзи), а в північному і центральному Степу - після бобових та баштанних.
При розміщенні ячменю після цукрових буряків і соняшнику спостерігається різке зниження урожаю внаслідок недостатньої зволоженості ґрунту після цих попередників. Соняшник, крім цього, залишає велику кількість падалиці, яка дуже засмічує посіви.Не слід розміщувати ячмінь після кукурудзи, яку висівали після соняшнику. Поганим попередником ячменю є ярі колосові культури, а у південних посушливих районах також друга озима пшениця після пару. В окремі роки, коли озима пшениця гине, і її пересівають ячменем, повторний посів ячменю на тому самому полі повинен супроводжуватися внесенням достатньої кількості добрив і запровадженням ефективних засобів боротьби зі шкідниками і хворобами.
Для північного і центрального Степу України ячмінь рекомендують розміщувати в таких ланках сівозміни:
- озима пшениця - кукурудза - ячмінь
- багаторічні трави - озима пшениця - кукурудза - ячмінь.
Оптимальна насиченість сівозміни ячменем становить 10%.
Ячмінь ярий максимально використовує весняні запаси ґрунтової вологи, а тому менше потребує поливів, швидко нарощує вегетативну масу і пригнічує розвиток бур’янів. Норма висіву ячменю ярого повинна сягає 3,5-4 млн/га схожих насінин.
Дослідженнями, які ми проводили в Інституті рису НААН у 2011-2012 рр., доведено доцільність вирощування ячменю ярого як попередника для рису та інших культур сівозміни. Так, у 2011 р. урожайність становила 4,29-4,98 т/га (в середньому 4,64 т/га) (табл. 1). Застосування добрив у дозі N60P30 сприяло збільшенню урожайності до 5,43 та 6,17 т/га - прибавка від внесення добрив становила 1,14 та 1,19 т/га відповідно порівняно з неудобреним варіантом.
Таблиця 1. Урожайність ячменю ярого залежно від умов зволоження та фону живлення, т/га, 2011-2012 рр.
Порівнюючи урожайність ячменю ярого у 2011 та 2012 рр., необхідно відмітити, що торік вона була меншою у середньому по варіантах досліду: на фоні без добрив урожайність зменшилася на 0,32 т/га, на фоні N60 - на 0,54 т/га, N60P30 - на 0,43 т/га. Це можна пояснити тривалою ґрунтовою посухою, яку відмічали у 2012 р. у міжфазний період кущення-трубкування.
Горох
У зв’язку з недостатньою кількістю природних кормових угідь та низькою їх продуктивністю у південному Степу значні площі займають посіви кормових культур. Так, у 2012 р. горох висівали на площі 220,4 тис. га (всього по Україні), а в Херсонській обл. - 6 тис. га, що становить 2,7 % від загальної площі посіву цієї культури по Україні. Середня урожайність гороху у 2012 р. сягала 16,5 ц/га.
Кращий попередник для рису
Серед зернобобових культур у зоні Степу найбільші посівні площі займають горох, соя та чина. Правильне розміщення цих культур у сівозміні дає можливість значно поліпшити водно-фізичні властивості ґрунту, зменшити кількість шкідників та збудників хвороб сільськогосподарських культур, а також знизити забур’яненість полів. Кращими попередниками для зернобобових культур у Степу України є озимі зернові, кукурудза, картопля, ярі зернові, а в північному Степу і цукрові буряки.
На сьогодні в Реєстр сортів рослин України занесено близько 46 сортів гороху, придатних до вирощування у різних грунтово-кліматичних зонах України. Завдяки цьому кожен господар зможе обрати саме той сорт, який найкраще реалізує свій генетичний потенціал.
Слід звернути увагу на вирощування у рисових сівозмінах гороху, який здатний не тільки поповнювати ґрунт органікою, збагаченою азотом, але й підвищувати валове виробництво зерна, прибутковість і рентабельність рисівництва, створювати кращі умови для розширення виробництва.
Урожайність гороху
Результати досліджень, що проводили в Інституті рису НААН, вказують, що по роках досліджень урожайність гороху коливалася у досить широких межах - від 3,20 т/га до 5,26 т/га залежно від агротехнічних прийомів вирощування (табл. 2). Погодні умови вегетаційного періоду гороху торік були більш сприятливими для росту і розвитку гороху, тому урожайність була вищою у середньому на 0,85 т/га порівняно з 2011 р.
Таблиця 2. Урожайність гороху залежно від умов зволоження та фону живлення, т/га, 2011-2012 рр.
Також необхідно відмітити тенденції у збільшенні урожайності по роках. Наприклад, у 2011 р. прибавка урожаю на фоні N30P60 при вирощуванні без зрошення становила 0,64 т/га, а на зрошенні - 0,72 т/га добрив, тоді як у 2012 р. найбільш суттєвим збільшення урожайності було лише на зрошенні і становило 0,57 т/га порівняно з фоном без добрив. При вирощуванні в незрошуваних умовах прибавка урожайності становила лише 0,20 т/га порівняно з неудобреним фоном, але урожайність була вищою. Це можна пояснити тим, що рослинам гороху було достатньо тієї кількості поживних речовин, яка була в ґрунті, а мінеральні добрива, внесені в ґрунті перед сівбою, були надлишковими при вирощуванні гороху без зрошення.
Запаси продуктивної вологи в ґрунті на час сівби ячменю та гороху були достатніми для проростання зерна та отримання своєчасних та дружніх сходів. Наприклад, під час сівби ячменю ярого вологість ґрунту становила 103,9 мм, гороху - 93,9 мм (рис. 1, 2). Під час колосіння ячменю ярого вологість ґрунту у посівах сягала 84,7-95,7 мм, що є задовільним для формування урожаю зерна.
Рис. 1. Динаміка вмісту продуктивної вологи (мм) у шарі ґрунту 0-60 см у посівах ячменю ярого
Рис. 2. Динаміка вмісту продуктивної вологи (мм) у шарі ґрунту 0-60 см у посівах гороху
Таким чином, при вирощуванні ячменю ярого та гороху в умовах південного Степу України комплексна взаємодія агротехнічних прийомів «зрошення-внесення мінеральних добрив» забезпечує отримання високого врожаю цих культур, що підвищить прибутковість виробництва.
