Хрестоцвітні блішки можуть знищити все
Так, у Лісостеповій зоні України щорічно значні втрати урожаю ярого ріпаку спричиняються хрестоцвітими блішками (Phylotretta spp.): чорною - Phyllotreta atra F., синьою - Ph. Nigripes F, світлоногою - Ph. Nemorum L., хвилястою - Ph. Undulata Kutsch. і виїмчастою - Ph. Vittata F.
Хрестоцвіті блішки в умовах Харківського району з’являються рано навесні (І-ІІ дек. квітня). Шкодять жуки, але спочатку вони живляться переважно різними капустяними бур’янами. З появою сходів ярого ріпаку більшість жуків переселяються на них і за умови масового розмноження за 2–3 доби повністю знищують сходи. Жуки зіскрібають епідерміс із листочків та виїдають верхівкову бруньку. Збільшенню шкідливості хрестоцвітих блішок сприяє спекотна і суха погода. Це пояснюється з одного боку посиленням активності і ненажерливості жуків для відновлення водного балансу власного організму, а з іншого - тим, що в посушливу погоду рослини є більш ослабленими та чутливими до пошкодження комахами. Жуки шкодять із фази сходів до збирання врожаю.
Системний захист
У захисті ріпаку ярого від шкідників важливу роль відіграють попереджувальні заходи - сівозміна, попередник, просторова ізоляція, обробіток ґрунту, строк сівби, глибина загортання насіння, густота посіву, внесення добрив, своєчасне збирання врожаю, гуміфікація рослинних решток, знищення бур’янів.
Рис. 1. Залежність урожайності ріпаку ярого від рівня пошкодження хрестоцвітими блішками у фазі сходів (фон без добрив).
ДП ДГ «Елітне» Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААНУ (2010–2012 рр.)
Невід’ємною частиною інтегрованого захисту ріпаку від шкідників є хімічний метод. Ефективним засобом є обприскування посівів у фазі сходів та в період вегетації. Асортимент інсектицидів постійно оновлюється. Особливе місце має займати такий прийом, як передпосівна обробка насіння ярого ріпаку інсектицидами системної дії. Це водночас дає можливість забезпечити високоефективний хімічний захист рослин на першому критичному етапі їх життя і підвищити економічну ефективність захисту рослин. Важливим є і той факт, що застосування інсектицидів таким прийомом сприяє поліпшенню екологічної ситуації в агроценозі та у системі «шкідник-ентомофаг». Цей спосіб застосування інсектицидів значно знижує гектарну норму витрати діючої речовини, витрати на паливно-змащувальні матеріали і не залежить від погодних умов.
Аби визначити захисні властивості інсектицидних протруйників на сходах ярого ріпаку, було проведено дослідження у ДП ДГ «Елітне» (Харківський район, Харківської області). Ґрунт - чорнозем типовий із вмістом гумусу в орному шарі близько 5,3 %. Висівали ріпак ярий сорту Атаман із нормою 2,5 млн шт. схожого насіння на 1 га після попередника пшениця озима в двох блоках - без добрив і з внесенням комплексного мінерального добрива (N30P30K30). Насіння ріпаку ярого за день перед сівбою протруювали препаратами інсектицидно-фунгіцидної та фунгіцидної дії, згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні». Агротехніка - загальноприйнята для зони вирощування.
Результати досліджень
З появою сходів ріпаку ярого було визначено польову схожість насіння та проведено обстеження на пошкодженість сходів листогризучими шкідниками. Також перед збиранням врожаю було відібрано пробні снопи і визначено середню висоту рослин, кількість продуктивних гілок, кількість продуктивних та непродуктивних стручків, а також пошкоджених сисними шкідниками, середню кількість насіння у кожному стручку та щуплого насіння. Після збирання врожаю було проведено його очищення, визначення вологості, маси 1000 насінин і фактичний урожай та інші показники.
Відтак, за роки досліджень у середньому польова схожість насіння ріпаку ярого на фоні без добрив була найкращою у варіантах Роялфло, 48 % в. с.к. + Табу, 50 % к. с. (5,0+6,0 л/т) + Карате Зеон, 5 % мк.с. (0,15 л/га у фазі сходів) та Максим ХL 035 FS, 35 % т. к.с. + Круїзер, 35 % т. к.с. (5,0+4,0 л/т) + Карате Зеон, 5 % мк.с. (0,15 л/га у фазі сходів), відповідно 185 та 221 р-н/м?. У контрольному варіанті (насіння оброблене водою) польова схожість насіння ріпаку ярого становила лише 120 р-н/м?.
Рис. 2. Залежність урожайності ріпаку ярого від рівня пошкодження хрестоцвітими блішками у фазі сходів (фон N30P30K30).
ДП ДГ «Елітне» Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААНУ (2010–2012 рр.)
Пошкодженість сходів ріпаку ярого листогризучими шкідниками, в тому числі хрестоцвітими блішками, була найменшою у варіантах з інсектицидними протруйниками. Найбільш пошкодженими були рослини ріпаку ярого у контрольному варіанті - 96 %.
На фоні з добривами (N30P30K30) пошкодженість сходів ріпаку ярого листогризучими шкідниками найменшою була у варіантах з інсектицидними протруйниками Роялфло, 48 % в. с.к. + Табу, 50 % к. с. - 5,0 + 6,0 л/т + Карате Зеон, 5 % мк.с., 0,15 л/га (у фазі сходів) та Максим ХL 035 FS, 35 % т. к.с. + Круїзер, 35 % т. к.с. - 5,0+4,0 л/т + Карате Зеон, 5 % мк.с., 0,15 л/га (у фазі сходів) становила в середньому 37 % в обох варіантах. Найбільш пошкодженими були рослини ріпаку ярого у контрольному варіанті - до 94 %.
Аналізуючи дані рис. 1 та 2, можна побачити, що врожайність ріпаку ярого як на фоні з добривами (N30P30K30), так і на фоні без внесення добрив значно залежить від балу пошкодження сходів листогризучими шкідниками. Дещо вищою вона є на фоні без внесення добрив. З графіків видно, що критичною точкою, після якої йде стрімке зниження врожаю, є пошкодження рослин від двох балів і вище.
Рис. 3. Залежність маси 1000 насінин ріпаку ярого від рівня пошкодження хрестоцвітими
блішками у фазі сходів (фон без добрив).
ДП ДГ «Елітне» Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААНУ (2010–2012 рр.)
Аналізуючи дані рис. 3 та 4, можна зробити висновок, що пошкодження сходів ріпаку ярого листогризучими шкідниками як на фоні з добривами (N30P30K30), так і на фоні без внесення добрив значно впливає на масу 1000 насінин. Дещо меншою вона є на фоні без внесення добрив R? = 0,875 проти R? = 0,9986 на фоні з добривами. З графіків видно, що критичною точкою, після якої йде стрімке зниження маси 1000 насінин на фоні з добривами, є пошкодження рослин від 1,5 балів і вище, а на фоні без внесення добрив маса 1000 насінин знижується, починаючи з пошкодження від двох балів і вище.
Рис. 4. Залежність маси 1000 насінин ріпаку ярого від рівня пошкодження
хрестоцвітими блішками у фазі сходів (фон N30P30K30).
ДП ДГ «Елітне» Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААНУ (2010–2012 рр.)
При обробці насіння інсектициди не тільки захищають сходи сільськогосподарських культур від шкідників, але і як біологічно активні речовини, безумовно, впливають на початковий ріст і розвиток рослин. Ця проблема набула великого практичного і теоретичного значення у хімічному захисті рослин з початком застосування органічних інсектицидів. Наукові літературні дані свідчать про негативний вплив інсектицидів на процеси життєдіяльності рослин, що обробляються препаратами в період вегетації. Проте майже відсутні відомості про вплив таких інсектицидів при обробці ними насіння, хоча вони є визначальними при застосуванні препаратів за такою технологією. Реакція зернових та інших сільськогосподарських культур на біологічно активні інсектициди експериментально доведена для хлорорганічних і фосфорорганічних сполук. Дані окремих авторів свідчать, що характер реакції рослин на інсектициди залежить від класу хімічних сполук токсиканта, норми витрат, умов вирощування культури.
