На цьому наголосила в інтерв’ю для «Агробізнес Сьогодні» кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова Державного біотехнологічного університету Ірина Леженіна.
Ірина Леженіна, кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова Державного біотехнологічного університету
? Пані Ірино, які види комах останніми роками вивчаєте? Як вони впливають на сільськогосподарську діяльність?
‒ Комахи агроценозів, а саме: хижаки, рослиноїдні та ті, що живляться відмерлими рештками, дуже відрізняються від комах природних угрупувань. Основна різниця полягає у збідненому видовому складі, переважанні рослиноїдних видів. Як наслідок угрупування комах в агроценозах нестабільні і окремі види часто дають спалахи масового розмноження. Такі руйнівні спалахи не виникають в непорушених природних екосистемах.
На жаль, крім аборигенних видів комах, в Україну проникають чужинні види з інших материків. Вони називаються адвентивними, тобто чужинними. Частина з них акліматизується, як правило у порушених екосистемах, деякі стають серйозними шкідниками сільськогосподарських рослин і отримують статус карантинних видів. Всі працівники сільського господарства, які отримали професійну освіту, інформовані про карантинні види. Але не тільки карантинні види – це наша головна біль. Проблема адвентивних видів полягає в тому, що на наші території вони потрапляють без своїх природних ворогів – хижаків, паразитоїдів, або хвороб і саме тому отримують певні преференції, в порівнянні з аборигенними. Розмноження таких видів тривалий час нічим не обмежується і вони починають створювати великі проблеми. Часто ми не можемо оцінити всі ризики їх проникнення та акліматизації. Останніми роками саме адвентивні види я досліджую і вивчаю.
________________________
Екосистеми з високим біологічним різноманіттям відрізняються сталістю і в них не виникає катастрофічних спалахів чисельності окремих видів
________________________
? Розкажіть більше про комах від яких треба захищатись і яких треба захищати.
‒ Щорічно маємо потік чужинних видів флори і фауни, особливо таких дрібних тварин як комахи і кліщі. Обмежити їх проникнення майже неможливо і часто вони стають для аграріїв ще більшою проблемою, ніж аборигенні види.
Наведу один приклад. В карантинному списку України вже багато десятиріч знаходиться японський жук – близький родич наших хрущів. Для будь-якого фермера зрозуміло, що личинка цього жука, як і інших хрущів, живе у ґрунті, їсть корені різноманітних культур, жук чудово літає на величезні відстані. Влітку 2014 року японський жук вперше виявлений в континентальній Європі поблизу Мілана. Виникає питання: як ми зможемо обмежити його чисельність, якщо він потрапить в Україну, а вірогідність цього висока? Ніякі хімікати нам не допоможуть. Поширення японського жука не вдалося припинити навіть за допомогою біологічних інсектицидів для личинок та пасток для жуків. У довгостроковій перспективі важливу роль будуть відігравати птахи ‒ одуди, дрозди, ворони, галки, які поїдатимуть цього жука. В цілому рецепт захисту від нього один – підтримання та збереженні біорізноманіття.
Наші аграрії відповідальні також за збереження комах-диких запилювачів. Медоносна бджола ні в якому разі не може замінити армію диких бджіл та їх помічників – ос, мух, навіть жуків. Без запилення рослин нас чекає катастрофа. Нам потрібно повернути в наші агроценози хижих та паразитоїдних комах. Важливі всі групи комах, в тому числі ті, які живляться відмерлими рештками, це сапрофаги, які приймають участь у створенні родючого шару ґрунту.
________________________
Треба бути готовим незабаром переходити на новий рівень ведення сільського господарства – це наше майбутнє
________________________
? Чому аграріям потрібно «дружити із природою» і як це впливає на врожайність сільськогосподарських культур?
‒ З прагматичної точки зору «дружити з природою», іншими словами докорінним чином змінити своє ставлення до неї, потрібно з різних причин. Сьогодні Зелена революція, ідеологію та стратегію якої ми експлуатуємо 60 років, вже віддала свій максимум. На сучасному етапі застосування пестицидів та хімічних добрив вагомо не підвищить продуктивність сільського господарства. Сьогодні потрібно інвестувати у інноваційні технології, новітні рішення для більш ефективного використання земельних ресурсів – це наше майбутнє. Прийняття нової стратегії розвитку сільського господарства дозволить в тому числі зменшити площу під землями сільськогосподарського використання, це обов’язкова умова нашого виживання і виживання комах. Вже багато разів наголошували, що для сталої екологічної безпеки України потрібна модель 10 : 30 : 60 – це співвідношення урболандшафтів, сільськогосподарських територій, природних екосистем.
Відомо, що Єврокомісія мала прийняти закон про скорочення використання пестицидів на 50%. І хоча внаслідок широких протестів фермерів, закон буде відкликаний, все одно треба бути готовим незабаром переходити на новий рівень ведення сільського господарства.
________________________
Залишити ділянки з природною рослинністю – це значить їх не орати, не застосовувати хімікати, не косити, не випасати худобу
________________________
? З чого мають починати фермери, якщо хочуть зберегти біорізноманіття на своїх полях? Що саме потрібно зробити?
‒ Нам треба підвищити імунітет наших екосистем, зробити їх «здоровими», щоби вони чинили спротив усіляким негараздам, в тому числі аборигенним і чужинним видам комах. Зауважу, що це не потребує для аграріїв коштів, а лише свідомого ставлення до землі.
1. Залишити ділянки з природною рослинністю на схилах балок, на інших ділянках несільськогосподарського використання. Важливо, щоби це був не маленький острівок в оточенні полів, а ланцюжок таких ділянок. На кожній з них буде своя рослинність, мікроклімат, а значить і свої види комах. Все це разом буде комунікувати і створювати єдину систему, яка збагачуватиметься видами рослин, тварин, а також відновлюватимуться ґрунти. Залишити, це значить не орати, не застосовувати хімікати, не косити, не випасати худобу.
2. Сидерати – окрема важлива тема. Це і збереження родючості ґрунту, його відновлення, збільшення диких запилювачів, хижаків і паразитоїдів, які за оптимальних для сільськогосподарських рослин умов вирощування здатні обмежувати шкідливу діяльність рослиноїдних комах.
3. Внесок лісосмуг у збільшення біорізноманіття не можна переоцінити. Зараз є певні проблеми і дуже серйозні з жахливим станом лісосмуг в Україні. У значній мірі на це є об’єктивні причини. Фермери за можливістю мають відновити трав’яні шлейфи лісосмуг. Вже через кілька років стан справ зі шкідливими комахами та кліщами на полях поліпшиться, а їх кількість і шкідливість зменшиться.
________________________
Колонізація ентомофагів – це перспективна галузь в захисті рослин
________________________
4. Треба навчитись працювати з культурами біологічних агентів – хижими та паразитоїдними комахами, хижими кліщами. Їх зараз активно почали розводити. Є такі підприємства і в Україні. Колонізація ентомофагів – це перспективна галузь в захисті рослин. Але є нюанси. Якщо фермер створить осередки біорізноманіття, там зможуть продовжувати свій життєвий цикл деякі види колонізованих комах і кліщів, та можуть утворитись власні вже популяції цих корисних видів, а це, крім всього, і заощадження коштів.
5. Не забувати про диких запилювачів. За умов достатньої кормової бази, а це створення конвеєра квітучої рослинності, необхідно створити місця для розвитку личинок диких бджіл та ос – так звані готелі для комах. Для того, щоби у збудованих готелях заселились дикі бджоли та оси, при їх створенні необхідно проконсультуватись саме з ентомологами-фахівцями з диких бджіл.
________________________
Саме агрохолдинги мають подавати приклад і першими впроваджувати сучасні методи ведення сільського господарства
________________________
? Коли говоримо про заходи щодо збереження біорізноманіття, то маємо на увазі переважно фермерів? Чи це так само буде актуальним і для великих агропідприємств?
‒ Безумовно. У великих агрохолдингів у цьому сенсі більше можливостей, в тому числі фінансових. Вони можуть навіть створити цілі мікрозаповідники для комах, підсівати дикі нектароноси, навіть створити свої міні лабораторії для розведення ентомофагів, вирощувати насіння для сидератів. Впровадження цих заходів – це збереження ґрунтів, рослинності, комах. Саме агрохолдинги мають подавати приклад і першими впроваджувати сучасні методи ведення сільського господарства.
Розмовляла Тетяна Ковальчук
