Перший спосіб — застосування інсектицидних протруйників з активним інгредієнтом імідаклоприд чи тіаметоксам (Гаучо, Круїзер, Табу та ін.) для передпосівної обробки насіння ріпаку з метою захисту сходів від пошкоджень хрестоцвітими блішками та ґрунтовими шкідниками.
Недоліком застосування інсектицидних протруйників способом передпосівної обробки насіння є те, що за високої щільності шкідника вони не завжди можуть знизити її нижче економічного порогу шкідливості (ЕПШ).
Найбільш близьким за технічною суттю є другий спосіб — обприскування посівів ярого та озимого ріпаку для знищення хрестоцвітих блішок та інших шкідників сходів інсектицидами на основі синтетичних піретроїдів (Децис ф-Люкс, Карате Зеон, Фастак, Ф’юрі та їх аналогів) або неонікотиноїдів (Біская, Борей, Лорд та інші), чи інсектицидами з інших хімічних груп.
Також читайте: Шкідники на хрестоцвітних
Недоліком застосування інсектицидів способом обприскування у боротьбі з хрестоцвітими блішками після їх міграції з місць зимівлі на посіви є те, що в разі несприятливих метеорологічних умов або інших факторів не завжди можливо провести цю технологічну операцію в оптимальний агротехнічний строк. Крім того, цей спосіб потребує додаткових витрат інсектицидів, пального і трудових витрат на проведення обприскування посівів.
Важливість передпосівної обробки насіння
Зважаючи на вищевикладене, перед науковцями було поставлене завдання створити спосіб боротьби з жуками хрестоцвітих блішок на посівах ярих олійних капустяних культур для забезпечення надійного захисту сходів від пошкоджень хрестоцвітими блішками, зниження щільності шкідника нижче економічного порогу шкідливості за умов дотримання оптимальних агротехнічних строків, скорочення додаткових витрат інсектицидів, пального і трудових витрат на проведення захисту посівів незалежно від кліматичних умов року.Поставлене завдання вирішили шляхом комплексного використання інсектицидних протруйників способом передпосівної обробки насіння, до складу яких входить імідаклоприд або тіаметоксам (із нормою витрати відповідно 3 кг та 1,4 кг активного інгредієнта на 1 т насіння), та наземного обприскування сходів ріпаку інсектицидами з групи синтетичних піретроїдів, наприклад Карате Зеон 050 СS, мк.с. (лямбда-цигалотрин, 50 г/л) з нормою витрати 0,15 л препарату (7,5 г/га діючої речовини) або іншими інсектицидами, які занесені в «Перелік пестицидів…».
Дослідження ефективності
Дослідження проведені в сівозмінах дослідного поля Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН у 2011–2012 рр.
Насіння ріпаку за день перед сівбою протруювали препаратами інсектицидно-фунгіцидної та фунгіцидної дії, згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні».
У фенофазу сходів рослин ріпаку (не пізніше 4-х справжніх листків) проводили обприскування інсектицидом Карате Зеон, 5 % мк.с. із нормою витрати 0,15 л/га.
Схема досліду у 2011–2012 рр.:
1. Контроль, вода (Н2О) (10,0 л/т) + Карате Зеон, 5 % мк.с. (0,15 л/га у фазі сходів);
2. Роялфло, 48 % в. с.к. (5,0 л/т) + Карате Зеон, 5 % мк.с. (0,15 л/га (у фазі сходів);
3. Максим ХL 035 FS, 35 % т. к.с. (5,0 л/т) + Карате Зеон, 5 % мк.с. (0,15 л/га у фазі сходів);
4. Роялфло, 48 % в. с.к. + Табу, 50 % к. с. (5,0 + 6,0 /т) + Карате Зеон, 5 % мк.с. (0,15 л/га у фазі сходів);
5. Максим ХL 035 FS, 35 % т. к.с. + Круїзер, 35 % т. к.с. (5,0 + 4,0 л/т) + Карате Зеон, 5 % мк.с. (0,15 л/га у фазі сходів).
Необхідність проведення передпосівного протруювання та обприскування рослин у фазі сходів викликана тим, що в роки проведення досліджень щільність популяції жуків хрестоцвітих блішок на сходах ріпаку досягала 81,4 екз./м2, що перевищує ЕПШ (3 екз./м2) у 27,1 разу. Така чисельність шкідника може привести до загибелі посівів за кілька годин.
Також читайте: Моніторинг ворожого стану
У варіанті з обробкою насіння баковою сумішшю фунгіцидного протруйника Роялфло, 48 % в. с.к. з інсектицидним протруйником Табу, 50 % к. с. щільність популяції блішок на сходах становила 8,9 екз./м2 і перевищувала ЕПШ майже утричі. У варіанті з обробкою насіння баковою сумішшю фунгіцидного протруйника МаксимXL 035 FS з Круїзер, 35 % т. к.с. щільність популяції блішок на сходах становила 8,2 екз./м2 і перевищувала ЕПШ у 2,7 разу. Тобто передпосівна токсикація насіння ріпаку ярого не забезпечує зниження щільності популяції хрестоцвітих блішок при їх масовому розмноженні до рівня ЕПШ (табл. 1).
Таблиця 1. Ефективність захисту сходів ріпаку від хрестоцвітих блішок
способом передпосівної обробки насіння інсектицидними протруйниками.
Дослідне поле Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААНУ
Результати
Ефективність захисту від хрестоцвітих блішок на посівах ріпаку ярого способом наземного обприскування інсектицидом Карате Зеон, 5 % мк.с. визначали у фенофазу 2-х справжніх листків (початок І декади травня). Щільність популяції хрестоцвітих блішок до обприскування становила 81,4 екз./м2 і перевищувала ЕПШ (3 екз./м2) у 27,1 разу. Через 3 доби після обприскування у контролі їх щільність популяції становила 102,3 екз/м2і перевищувала ЕПШ у 34,1 разу. У варіанті з обприскуванням посівів інсектицидом Карате Зеон, 5 % мк.с. щільність популяції блішок через 3 доби після обприскування становила 5,7 екз./м2 і перевищувала ЕПШ в 1,9 разу. Тобто обприскування посівів ріпаку у фазі сходів — 2-х справжніх листків не забезпечує зниження щільності популяції хрестоцвітих блішок до рівня ЕПШ при їх масовому розмноженні (табл. 2).
Таблиця 2. Ефективність захисту сходів ріпаку від хрестоцвітих блішок у фенофазу 2-х
справжніх листків способом наземного обприскування.
Дослідне поле Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААНУ
Ефективність боротьби з хрестоцвітими блішками на посівах ріпаку способом передпосівної обробки насіння інсектицидними протруйниками Табу, 50 % к. с. та Круїзер, 35 % т. к.с. і обприскування у фазі сходів інсектицидом Карате Зеон, 5 % мк.с. визначали у фенофазі сходів — 2-х пар справжніх листків ріпаку (початок І декади травня).
З даних табл. 3 видно, що у варіанті з обробкою насіння баковою сумішшю фунгіцидного протруйника Роялфло, 48 % в. с.к. з інсектицидним протруйником Табу, 50 % к. с. щільність популяції блішок на сходах становила 8,9 екз./м2 і перевищувала ЕПШ майже утричі, а після наземного обприскування інсектицидом Карате Зеон, 5 % мк.с. щільність популяції блішок через 3 доби після обприскування становила 0,4 екз./м2 і була меншою ЕПШ у 7,5 разу.У варіанті з обробкою насіння баковою сумішшю фунгіцидного протруйника Максим XL 035 FS, 35 % т. к.с. з інсектицидним протруйником Круїзер, 35 % т. к.с. щільність популяції блішок на сходах становила 8,2 екз./м2 і перевищувала ЕПШ у 2,7 разу, а після обприскування інсектицидом Карате Зеон, 5 % мк.с. щільність популяції блішок через 3 доби після обприскування становила 0,3 екз./м2 і була меншою ЕПШ удесятеро. Тобто передпосівна токсикація насіння ріпаку ярого з наступним наземним обприскуванням посівів у фазі сходів-двох пар справжніх листків забезпечує зниження щільності популяції хрестоцвітих блішок нижче рівня ЕПШ у 7,5–10 разів.
У середньому за 2011–2012 рр. захист ріпаку способом передпосівної обробки насіння баковою сумішкою імідаклоприду (3,0 кг на 1 т насіння) з фунгіцидним протруйником та наступним наземним обприскуванням лямбда-цигалотрином (0,0075 кг на 1 га посівів) у фазі сходів збільшив урожайність ріпаку на 0,19 т/га, а у варіанті з передпосівною обробкою насіння тіаметоксамом (1,4 кг на 1 т насіння) з фунгіцидним протруйником та наступним наземним обприскуванням лямбда-цигалотрином (0,0075 кг на 1 га посівів) урожайність ріпаку була більшою на 0,22 т/га за рахунок зменшення пошкодженості рослин капустяними блішками та іншими шкідниками (табл. 3).
Таблиця 3. Прибавка врожаю при боротьбі з хрестоцвітими блішками на
посівах ріпаку способом передпосівної обробки насіння інсектицидними
протруйниками та наземного обприскування у фазі сходів інсектицидом.
Дослідне поле Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААНУ
