Ринок просить сою
Гостей виявилося набагато більше, аніж розраховували організатори, тому переживали, чи вистачить усім приготованих плащів на випадок дощу. Богу дякувати, погода змилостивилась, тож групи партнерів кучкувалися на різних полях господарства упродовж цілого дня, аж до вечора.
Інтерес до особливостей вирощування сої дуже логічний. Нинішнього літа так само багато цікавих приймали й інші дослідники цієї культури. Скажімо, охоче ділиться результатами своїх демовипробувань авторитетний господар Володимир Грига з Полтавського району — на дослідних ділянках свого агроцентру «Грига» культивує понад 20 сортів сої.
Загалом ринок показує: світ все більше і більше потребує як харчового, так і кормового білка. Очевидно, що у перспективі попит на сою буде стабільно зростати, та й ціни не розчарують виробників.
Досліджено «Сварогом»
Регіон, у якому розташовані землі корпорації «Сварог Вест Груп», є одним із найсприятливіших для вирощування сої в Україні. Саме тому цьогорічного сезону ця культура у структурі посівів корпорації є основною. Її посіяно на 38 тис. га (торік було 30 га).
«Наше перше завдання — чітко зрозуміти, яку саме сою і коли сіяти», — розповідає директор департаменту з планування та контролю у галузі рослинництва корпорації «Сварог Вест Груп» Геннадій Ґудзь. Для цього треба дослідити особливості вирощування кожного сорту, дати висіву, достигання, орієнтуватися на попередника.
Друге завдання, яке ставлять перед собою, — розуміти продуктивність кожного сорту й обрати для себе найоптимальніший варіант. «Сварог» хоче мати сорти, які дають не менше 3,5 т урожайності.Обрані за продуктивністю сорти випробовуються за діапазоном строків посіву. Фахівці хочуть побачити закономірність кущення, визначитись із широкорядним чи вузькорядним способом. «Одна з головних вимог, яких необхідно дотримуватись під час вирощування сої, — якнайкраще освітлення листкової поверхні. Тому у цьогорічних посівах ширину міжрядь збільшено до 45 см. У результаті спостерігаємо краще галуження стебел, зростання кількості бобів тощо. Підбираючи оптимальну норму висіву, обов’язково враховуємо теплові одиниці сорту сої», — розповідає Геннадій Гудзь.
Гості уважно роздивлялися представлені у «сварогівській» лінійці канадські та європейські (австрійські, хорватські, румунські) сорти сої. Разом відзначали, зокрема, такі деталі:
- важливою є висота розміщення нижніх бобів. Із сортами, які зав’язують їх дуже низько, трапляються проблеми при збиранні;
- кожен сорт по-різному реагує на приморозки. Сорти, які мають опушеність листя, менш вразливі, аніж із гладенькими листочками. Це важливий момент, якщо планувати ранні посіви;
- є сорти, які цвітуть дуже довго, не утворюють бобів, хоча їх період вегетації такий же, як в інших. Боби в них утворюються різко, впродовж тижня. Важливо орієнтуватися у такій особливості сорту;
- принципово знати кількість білка в готовому продукті. Особливо, якщо збираєтесь реалізовувати сою у країни Азії, зокрема в Японію. Вимоги цього ринку: вміст білка більше 42 %, зерно світлого кольору і бажано — наявність світлого рубчика;
- ГМ-соєю займатися недоцільно і неперспективно, бо відповідний заборонний закон, вважають у корпорації, все одно не за горами;
- торік першою на дослідних ділянках достигла вітчизняна Ворскла. Її навіть радять висівати для порівняння як маркер, щоб орієнтуватися, коли відносно неї достигають інші сорти;
- відомо, що сої дуже важко боротися з бур’янами. Дослідники у зв’язку з цим вивчають стартові позиції сходів. Деякі з сортів стартують дуже швидко і потім ростуть, а є такі, що після старту довго стоять на місці. Особливо такий момент відпрацьовується на ділянках органічного землеробства. Із бур’янами на органічних землях значно важче боротися без хімії, зокрема. Таких земель у «Сварозі» — до тисячі гектарів. Клопітно, але ж це дуже перспективний світовий напрям.
Висіяна лінійка різних сортів показує: усі вони неоднаково реагують на хвороби. «Ще років 3–4 тому література писала, що від хвороб сою обробляти не треба, насіння протруювати не варто, — нагадує Геннадій Гудзь. — Цієї зими був у канадських колег. Вони теж раніше не протруювали насіння, але ось уже 2 роки роблять це. Також ми застосовуємо фунгіцид Фітал (2,5 кг/га), коли вся соя тільки починає зацвітати. Поки що цей препарат задовольняє, але все одно шукаємо й інші можливості».
Привіт від австрійських фермерів
Окремою експозицією серед своїх експериментів «Сварог» показав сорти австрійського партнера — селекційно-насінницької компанії Saatbau. Для багатьох це зовсім нове ім’я, бо представництво компанії відкрилося в Україні лише рік тому. «Але ж он з чого починали!» — одразу заговорили фермери, почувши біографію компанії, факти з якої тут же приклали на українські реалії. А вся річ у тому, що Saatbau організували у післявоєнні роки кілька австрійських фермерів. За 60 років змогли дорости до одного з найбільших сільгоспкооперативів Австрії, що об’єднує 3 тисячі фермерів. Обробляють до 80 тис. га — шалений обсяг земель як для невеличкої Австрії. Займаються виключно рослинництвом під простим гаслом, який на українську можна перекласти: «Що посієш — те й пожнеш». Мають власну селекцію, насінництво, вирощують пряні культури, корми для птиці.
В Україні Saatbau уже має один з найширших асортиментів саме польових культур. На наступний сезон пропонуватимуть для продажу 6 сортів сої, частину з якої розмножують у «Сварог Вест Груп». Крім того, мають понад 20 високопродуктивних гібридів кукурудзи з ФАО від 230 до 370, обіцяють 7 високоврожайних гібридів озимого ріпаку, 5 сортів озимої пшениці, 2 сорти озимого ячменю. Серед «нішових» культур в асортименті Saatbau є сорти гороху, ярої пшениці, ярого ячменю, ярого ріпаку та інших культур. «Для нас важливо, щоб виробник міг вибрати потрібний для його зони сорт і сповна реалізувати його біологічний потенціал», — підкреслює, знайомлячи з австрійською соєвою лінійкою, керівник відділу виробництва компанії «ЗААТБАУ-Україна» Валентин Дем’яненко.
Один із перших сортів Saatbau, який введено в реєстр в Україні 2008 року, — Мерлін. Він найбільш ранній з усіх сортів, які пропонує компанія, має вегетаційний період 95–100 днів. Максимальний урожай — 45 ц/га — вдалося отримати у центральних регіонах країни, Черкаській, Київській областях та на Хмельниччині. Може бути висіяний після збирання ранніх ярих зернових. Показував хороші результати на поливі, зокрема в Криму після інших культур. Рекомендована густота на час збирання — 600-700 тис. рослин/га. Не вилягає, може формувати до 40–60 стручків. Для ранніх сортів спеціалісти рекомендують ширину міжрядь від 15 до 25 см.Перспективний сорт для внесення у реєстр цього року — Ліссабон. Його вегетаційний період 100–105 днів. Можна культивувати у різних зонах України — потенціал врожайності зерна більше 5 т. Цей сорт цікавий високим вмістом білка — понад 42 %. Не вилягає, не осипається.
Нова розробка компанії для виробника, який прагне збільшеного вмісту білка, — сорт Кардіфф — покращений Мерлін. Дає можливість отримати насіння із найбільшим показником білка — 42,7 %. При цьому має до 20 % олії. Рекомендована густота на час збирання — 450-500 тис. рослин/га. Найкраща ширина міжрядь — 45 см, тоді зав’язується найбільше бобів.
Особливість сорту Кордоба полягає у тому, що він дуже швидко розвивається на першому етапі. Тому є одним із найкращих для господарств, де землі дуже забур’янені, бо краще конкурує з бур’янами завдяки швидко нагромадженій системі листової поверхні. Не вилягає, не осипається, має 20,5 % олії, до 40 % білка. Рекомендована густота — до 600 тисяч. Не боїться загущення.
«Сварог» демонструє поведінку і двох пізніх сортів від Saatbau: Кент та Падуа. У них найвищий потенціал урожайності, довший вегетаційний період. Кент на вигляд ні з чим іншим не сплутаєш, бо має особливу форму листка. У нього високий вміст білка — понад 42 % та олії — 21 %. Правда, є і попередження: у північних районах цей сорт потребує десикації, а отже, вимагає додаткових витрат, які, утім, можна компенсувати за рахунок високої урожайності — до 52 ц/га. Насіння отримується біленьке, з рубчиком, тому його охоче беруть для харчових цілей.
Найбільш пізній сорт із представлених Saatbau — Падуа. Він високоурожайний, не вилягає, не осипається, а головне — має високий вміст білка, високу масу тисячі зерен. Перший місяць вегетації дуже швидко стартує, нагромаджує листову поверхню та формує гарно розвинену кореневу систему.
На насіннєвому заводі
При переході на точний висів спеціалісти «Сварог Вест Груп» наголошують на дуже важливому питанні підготовки насіння. Тому ретельно відбирають насіння за допомогою калібратора. Якісну доробку насіннєвий матеріал проходить на сучасному насіннєвому заводі корпорації, у тому числі обробку солями (ця технологія є ноу-хау науковців «Сварог Вест Груп», зараз проходить етап патентування). Учасники семінару мали можливість оглянути всі лінії заводу та складські приміщення.
Коментарі
Григорій ОПАНАСЕНКО, агроном-технолог ТОВ «Дунай Агро»- Добре, що є господарства, котрі можуть організувати такі потужні майданчики для спілкування фахівців галузі. Мені, науковцю і практику, який стежить за новинками, було дуже цікаво подивитися «Сварог Вест Груп», проаналізувати і подискутувати. Згоден з тим, що з кожним роком вдосконалюється технологія вирощування сої, продуктивність її підвищується, тому й ринкова перспектива у цієї культури велика. Цікаво було почути про досвід австрійської кооперації фермерів. Думаю, і наші малі та середні агровиробники мають об’єднатися і бути також співвласниками насіннєвих, переробних заводів.
Володимир БЕРНАЦЬКИЙ, головний агроном ТОВ «Фаворит-Агро», Рівненщина- З 10 тисяч гектарів у нашому господарстві на 6 упродовж 5 років вирощуємо сою. Раніше спеціалізувалися на цукрових буряках, бралися за ріпак. Але нині соя на наших землях переконливіша, вигідніша. Починали з вітчизняних сортів. На жаль, вони не конкурують ні за урожайністю, ні за стійкістю до розтріскування, вилягання, та й якісні показники шкутильгають. «Сварог» пізніше за нас переключився на сою, але завдяки своїм масштабам, бачу, стрибнув набагато далі. Тут для себе цікавлюся канадськими сортами Хорол та Черемош, австрійським Кордоба. Обов’язково ще приїду сюди на збирання, добре, що недалеко. Уважно дивилися потужності насіннєвого заводу. Плануємо ставити у себе в господарстві лінію з очистки, доробки насіння, але так, щоби найменше травмувати зерно, тому виходимо, зокрема, на відому щадну технологію Фадєєва. Переконаний, без освоєння новітніх технологій взагалі й кроку вперед не зробимо.
