На українському експортному ринку льону 6 тижнів поспіль спостерігається зниження цін попиту на дану культуру. Причиною сформованого тренду виступає поява пропозицій даної олійної урожаю 2025 року на тлі невеликого попиту на неї.

Нинішній рік для Глухівського інституту луб’яних культур НААНУ і насамперед відділу насінництва та селекції льону ювілейний: рівно пів століття тому тут розпочали активні наукові дослідження і виведення нових сортів цієї цінної для України культури, хоча сам відділ організували в 1973-му. З часом, у 1992-му, тут створили українську національну колекція льону із майже 2 тисяч зразків, які слугують фундаментальною базою для глухівських науковців і які ретельно досліджують їхні колеги з НТП «Генетичні ресурси рослин» Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр‘єва, м. Харків.

Латинська назва льону культурного Linum Usitatissimum у буквальному перекладі означає «найбільш корисний». Цей вид ділиться на чотири підвиди, з яких найбільш розповсюдженим є євразійський, що включає чотири різновиди: льон-довгунець або прядивний, олійний або кудряш, межеумок або проміжний та льон, що стелиться. Ця культура характеризується відмінними біологічними і господарськими властивостями, а саме високою посухостійкістю, скоростиглістю, технологічністю вирощування, високою врожайністю та рентабельністю.

Льон-довгунець — із давніх часів традиційна прядивна культура поліських і західних регіонів України. За свої споживчі властивості він дістав назву «північного шовку».

Україна завдяки натуральності вітчизняної продукції має шанси завоювати нові ринки Європи.