Ріпакова експансія в Україні відбулась в 2008 році, що характеризувався найвищими посівними площами та виробництвом насіння (табл. 1). Необхідно зазначити, що за три роки у період з 2005 по 2008 обсяги виробництва ріпаку збільшились удесятеро — із 285 тис. т до 2873 тис. т!!!
Таблиця 1. Виробництво ріпаку в Україні
Насамперед це пояснюється високою прибутковістю цієї культури. Крім того, ріпак сприяє підвищенню родючості ґрунту. Це один із найкращих попередників для озимої пшениці. Розміщення озимої пшениці після ріпаку забезпечує найвищу врожайність, а в порівнянні з висіванням пшениці по пшениці приріст становить 10 ц/га.
Вирощування ріпаку і зернових в одній сівозміні поліпшує фітосанітарний стан полів, зменшує зараження зернових кореневими гнилями. Ріпак покращує агрофізичні властивості ґрунту, а заорювання його рослинних решток рівноцінне внесенню 15-20 т/га органічних добрив.
В Україні озима пшениця займає найбільші посівні площі і завжди є проблеми з вибором попередника для неї. Ріпак забезпечує розміщення озимої пшениці після одного з найкращих попередників майже на 1 млн га!
Напевно, основною причиною зниження посівних площ після 2008 року стало вимерзання ріпаку, що є найголовнішою проблемою у ріпаківництві України.
Низька стійкість ріпаку до морозів спричинена насамперед морфологічними особливостями. Так, якщо порівняти озимі культури, то в пшениці найголовніший орган — вузол кущіння, знаходиться у ґрунті на глибині орієнтовно 3 см і захищений від морозів шаром ґрунту. У дуже близької до ріпаку культури — в суріпиці, коренева шийка не піднімається і розміщується на рівні поверхні ґрунту. У ріпаку коренева шийка піднімається над поверхнею ґрунту, що і спричинює меншу його морозостійкість.
За проходження двох фаз загартування рослини озимого ріпаку на рівні кореневої шийки витримують без снігового покриву мінус 12-14°С. Використання восени фунгіцидів-морфорегуляторів дозволяє перезимувати і при 16-17°С. Зустрічаються окремі дані про перезимівлю без снігового покриву навіть при зниженні температури до -20-25°С. Проте упертим фактом є щорічна загибель ріпаку на значних площах. Постає питання, чи можна зменшити ризики вимерзання?
За допомогою сучасних технологій цю проблему значною мірою можна вирішити. Найбільше на стійкість до морозів впливають: норми висіву, строки сівби, регулятори росту, гібрид, удобрення та ін. Тому в цьому контексті розглянемо основні елементи технології літньо-осіннього циклу.
Вибір попередника
Найкращим попередником для ріпаку є багаторічні бобові трави. До добрих відносяться зернобобові та картопля. Зернові культури відносяться лише до задовільних; яра пшениця, овес — до несприятливих; цукрові буряки, соняшник, капустяні — до незадовільних.
Обробіток ґрунту
Оскільки основним попередником залишаються озимі зернові, важливо забезпечити мінімальний розрив між збиранням і лущінням стерні. Для основного обробітку ґрунту краще оранка, яка забезпечує оптимальний розвиток кореневої системи. Проте доброю альтернативою можуть бути інші моделі основного обробітку, в т. ч. no-till, особливо в умовах нестачі вологи чи часу для підготовки ґрунту.
Особлива увага приділяється якості передпосівного обробітку ґрунту, оскільки насіння ріпаку значно дрібніше, ніж у зернових культур. Обов’язковим є використання комбінованих знарядь або грунтообробно-посівних агрегатів, які якісно готовлять насіннєве ложе.
Технологічний ланцюг у літньо-осінній період може мати таку послідовність виконання робіт: внесення добрив → оранка чи дискування → передпосівний обробіток → сівба → гербіциди → фунгіциди.
Удобрення
Норма внесення мінеральних добрив залежить від попередника, родючості ґрунту і програмованого рівня урожайності. Винос елементів живлення подано в табл. 2.
Таблиця 2. Засвоєння мікроелементів рослинами озимого ріпаку, кг/т основної
і побічної продукції (орієнтовна кількість за даними з різних джерел)
Фосфорні (амофос) та калійні (хлористий калій) добрива найкраще вносити під основний обробіток ґрунту. Під ріпак вносять також тукосуміш із формулою N4P17K40. Важливо забезпечити рослини сіркою та магнієм. Внесені добрива підвищують морозостійкість ріпаку.
Потреба у сірці приблизно така сама, як у фосфорі. Частина дослідників вказує на здатність солей сірчаної кислоти, які утворюються після внесення сірки в грунт, розчиняти фосфор із важкодоступних сполук до легкодоступних форм, що покращує його засвоюваність рослинами. Крім фосфору, сірка також по мірі окислення сприяє вивільненню у розчин і збільшує доступність для рослин калію, кальцію, магнію і заліза.
В озимого ріпаку магній підвищує концентрацію поживних речовин у клітинному соку кореневої шийки, а отже, безпосередньо впливає на морозостійкість. Пошкоджені під час зимівлі рослини ріпаку швидко відростають при підживленні сірчанокислим магнієм. Існує прямий кореляційний зв’язок між оптимальною кількістю магнію у ріпаку і вмістом олії та урожайністю цієї культури.
Азотні добрива рекомендується використовувати навесні, оскільки азот негативно впливає на перезимівлю ріпаку. Проте після зернових є потреба вносити частину азоту восени. Особливо у випадку якщо солома не забирається із поля, а використовується як добрива. Внаслідок швидших на місяць строків сівби і ботанічних особливостей маса рослин ріпаку в осінній період формується значно більша, ніж в озимих зернових культур. Тому вносять орієнтовно N60-70, з яких половина використається для мінералізації соломи і стільки ж саме для формування біомаси рослин ріпаку.
Для запобігання проявів дуплистості кореня восени рекомендується внести також частину бору (100-200 г/га).
Спосіб сівби
Переважно рядковий (10 см; 12,5 см; 15 см; 19 см — залежно від типу сівалки), рідше широкорядний — 30 см, 45 см. На 1 м рядка має бути не більше 15 рослин ріпаку, щоб запобігти загущенню та підняттю над ґрунтом точки росту.
Глибина сівби
Насіння ріпаку дрібне, тому сіють мілко. Глибина загортання залежить від типу ґрунту, якості його підготовки, наявності вологи та ін. На легких ґрунтах загортають на глибину 2,5-3,0 см, на важких — на 1,5-2,0 см. При збільшенні глибини понад 3-4 см польова схожість може зменшуватись на 25-30%.У випадку запізнення зі строками сівби глибина загортання насіння має бути мілкою, не більше 2 см.
Норма висіву
За сучасних технологій норма висіву становить лише 3-5 кг/га. Більш точною і загальноприйнятою зараз є норма висіву у посівних одиницях, точніше в кількості насінин /м² (табл. 5). За оптимальних умов вона становить 40-60 н/м².
Проте є доцільним як з точки зору економії коштів на насіння, так і в плані формування посівів високої продуктивності з підвищеною стійкістю до морозів подальше зниження норми висіву. Це вже відбувається за ранніх строків сівби. Спричиняють зниження норми висіву наступні чинники: висока якість насіння, нова архітектоніка сучасних гібридів, можливість якісного передпосівного обробітку ґрунту, високоякісні сівалки, які здатні формувати оптимальні параметри насіннєвого ложа тощо. Ці чинники забезпечують високу польову схожість, тому зниження норми висіву за таких умов до 30-35 н/м² і навіть до 25-30 н/м² — недалеке майбутнє.
Густота стояння рослин впливає на винесення рослинами точки росту над поверхнею ґрунту в осінній період, що має пряме відношення до зимостійкості та продуктивності рослин. Висока норма висіву внаслідок дуже сильної внутрішньовидової конкуренції між рослинами ріпаку спричиняє підняття кореневої шийки до 5-10 см і вище над поверхнею ґрунту і є основною причиною вимерзання. Подібний ефект може спричинити також сильне осіннє забур’янення. Тому хто вирощує ріпак без високоякісного контролю бур’янів на початку вегетації за принципом — перезимує, навесні внесемо гербіциди — краще ріпаком не займатися.
Строки сівби
Оптимальні строки сівби для умов західного Лісостепу припадають на період з 15 по 31 серпня (табл. 3). Від особливостей осіннього розвитку рослин залежить урожайність насіння. Вона буде найвищою при наявності в рослини на час припинення осінньої вегетації 10 листків (табл. 4).
Таблиця 3. Норма висіву і строки сівби озимого ріпаку (за даними з різних джерел)
Кількістю листків восени визначається кількість бокових гілочок під час весняно-літньої вегетації. Якщо на рослині восени сформовано 6-10 листків, то навесні виросте 6-10 бокових пагонів 2-го порядку. Орієнтовно 70% урожаю насіння формується переважно на гілочках 2-го порядку (табл. 5).
Таблиця 4. Розвиток рослин ріпаку восени та рівень урожайності
Важливо також зв’язувати стійкість рослин до морозу, залежно від їх фази розвитку, яка визначається строками сівби. Найбільш схильні до вимерзання молоді рослини, що зійшли у вересні, які знаходяться у фазі 4-х листків і менше. Водночас зустрічаються дані, що менш стійкими до морозу є перерослі рослини, і за сівби у ранні строки ріпак вимерзає. Проте виникає питання, чому тоді не вимерзає падалиця ріпаку у посівах зернових? Тому насамперед потрібно вияснити, який морфотип рослини є перерослим.
Таблиця 5. Частка гілок різного порядку у формуванні врожайності ріпаку
Перерослі рослини — коренева шийка піднялась над поверхнею ґрунту на 3-5-10 см і навіть вище. Рослини такого морфологічного типу найменш стійкі до морозу.
Добре розвинуті рослини — коренева шийка на рівні поверхні ґрунту, її діаметр більше 1 см, черешки і листки можуть досягати завдовжки 30-40 см. Такі рослини найстійкіші до морозу.
Добре розвинуті листки взимку прикривають кореневу шийку сусідніх рослин від морозу і виконують функцію снігу при чергування морозів та відлиг.
Тому для одержання добрих, рівномірних сходів, за наявності вологи сівбу можна розпочинати з 3-ї декади липня. За ранніх строків сівби формується добре розвинута рослина з найвищою морозостійкістю. Це менший ризик, ніж вересневі строки сівби, коли ймовірність вимерзання найвища. Крім того, у пізні строки є потреба у загущенні, а отже, внаслідок цього формуються слабші рослини.
На наш погляд, основою вибору строків сівби є наявність вологи і якість підготовки ґрунту. За дотримання цих вимог можна сіяти навіть з 20 липня. Головне — не допустити підняття кореневої шийки. За ранньої сівби дворазове внесення фунгіциду Оріус™ у фазі 3-4 листки — 0,5-0,6 л/га і у фазі 6-8 листків 0,6-0,8 л/га дозволяє регулювати морфологію рослин і запобігти переростанню.
До речі, подібний досвід сівби у наданні строки у Харківській області має Кухарчук Віктор у господарстві «Трайгон Фармінг Харків», «Тригон Агрі». Вони сіють у липні, до 1 серпня сівба закінчена. Коренева шийка досягає діаметру 25-30 мм, за рахунок цього рослини перезимовують.
Боротьба з бур’янами
Бур’яни є конкурентами для рослин ріпаку за поживу, воду, світло. Найбільш шкідливими у посівах є підмаренник чіпкий, ромашка, зірочник, мак, фіалка триколірна, самосів зернових тощо. Наявність лише 5 шт./м² підмаренника чіпкого знижує урожай на 20%. Роман польовий може знижувати урожай на 18-20% і засмічує насіння. Рослини бур’янів ущільнюють посіви ріпаку, що призводить до підняття кореневої шийки, а отже, збільшують ймовірність вимерзання. Ріпак за таких умов менш гілкується.
Вносити гербіциди потрібно восени, найкраще зразу ж після сівби. Весняне внесення можна розглядати лише як страхове. Боротьба з бур’янами весною здійснюється у крайньому випадку, або коли не проводилось осіннього захисту чи використовувались на перший погляд дешеві засоби захисту, які не гарантують високої ефективності знищення бур’янів. Виїзд весною на поле може проходити із запізненням, і в цей час бур’яни можуть вирости на стільки, що проведення обприскування може виявитись недоцільним. Обмежений вибір препаратів та їх вузький спектр дії призводять до того, що весною відсутня ефективна можливість боротьби з бур’янами на посівах ріпаку.
Високу ефективність у боротьбі з бур’янами забезпечують гербіциди компанії ADAMA — Султан™, Каліф™, Султан Твін™, Каліф™ Мега, Агіл™. На вказаних препаратах компанії варто зупинитися окремо.
Султан™ (метазахлор, 500 г/л) використовується для боротьби з широким спектром однорічних злакових і дводольних бур’янів. Має високу ефективність проти видів ромашки, гірчаку, щириці тощо, яка перевищує 90 %. Гербіцид ґрунтової дії характеризується високою селективністю до рослин ріпаку. Не потребує загортання у грунт. Норма внесення на легких ґрунтах 1,3-2,0 л/га, на важких — 2,0-2,5 л/га.
Каліф™ (кломазон, 480 г/л) — селективний досходовий гербіцид ґрунтової дії для боротьби з однорічними дводольними та злаковими бур’янами. Особливо високоефективний до таких бур’янів, як підмаренник, зірочник, грицики, кропива, паслін, талабан, амброзія, лобода, півняче просо, роман, мишій та ін. Його дія менше залежить від рівня зволоження ґрунту. Норма внесення — 0,15-0,20 л/га. Вносити краще відразу після сівби.
Уже багато років широко використовується суміш двох препаратів: Султан™ (1,5 л/га) + Каліф™ (0,15 л/га), яка прекрасно контролює практично всі бур’яни.
Каліф™ Мега (кломазон, 33 г/л + метазахлор, 250 г/л) — досходовий гербіцид ґрунтової дії. Високоефективний до підмаренника та ромашки. Його значною перевагою є те, що Каліф™ Мега контролює хрестоцвіті бур’яни. Максимальний ефект забезпечується за якісного передпосівного обробітку ґрунту. Норма внесення — 2,5-3,0 л/га, на малогумусних ґрунтах вносять 2,5 л/га.
Султан Твін™ (метазахлор, 400 г/л + квінмерак, 100 г/л) високоефективний у боротьбі з однорічними дводольними та злаковими бур’янами. Діюча речовина квінмерак має дуже сильну дію на підмаренник та види ромашки, а також підсилює вплив метазахлору на всі інші бур’яни. Султан Твін™ захищає посіви ріпаку від застосування восени до моменту збору врожаю. Цей гербіцид характеризується не тільки високою ефективністю впливу на дводольні та злакові бур’яни, але також дуже доброю селективністю до рослин ріпаку. Додатково варто зазначити, що препарат безпечний не лише для рослин ріпаку. Він не призводить до жодних пошкоджень чи гальмування у їх розвитку; також є безпечним для наступних культур сівозміни. Норма внесення — 1,5-2,1 л/га.
Агіл™ (пропахізафоп, 100 г/л) — селективний гербіцид для боротьби з однорічними та багаторічними злаковими бур’янами. Найкраще рішення для знищення падалиці зернових культур у ріпаку. Серед грамініцидів характеризується найбільш швидкою та м’якою дією.
Боротьба зі шкідниками
В осінній період вегетації найбільш небезпечні для посівів ріпаку є блішки, трач (ріпаковий пильщик), прихованохоботники та ін.
За ранніх строків сівби озимого ріпаку небезпеку рослинам може становити трач (ріпаковий пильщик). Особливо сприятливі умови для поширення цього шкідника складаються за сухої і теплої погоди. Для боротьби з трачем використовують інсектициди Ламдекс™ або Пірінекс® Супер.
Восени на ріпакових полях може появитись хрестоцвітий, або чорний прихованохоботник (Ceutorhynchus picitarsis) та відкласти яйця уже у вересні. З яєць розвиваються личинки, які живляться у кореневій шийці, нижній частині стебла, листках. Пошкоджена рослина відмирає або навесні формує бічні пагони (часто це явище діагностується як пошкодження від морозу). Контролювати хрестоцвітий, або чорний прихованохоботник потрібно восени. Боротися зі шкідником навесні (коли найчастіше виявляється ураження) неефективно, оскільки личинки знаходяться у вигризених порожнинах стебел і добре захищені від інсектицидів.
При виявленні шкідників у посівах впродовж вересня-до середини жовтня необхідно вносити інсектициди Ламдекс™ або Пірінекс® Супер. Найбільший ефект забезпечується при внесенні препаратів у теплу погоду, коли жук інтенсивно харчується. Доцільно поєднувати внесення інсектицидів з першим чи другим внесенням фунгіцидів, мікродобрив тощо.
Ламдекс™ (лямбда-цигалотрин, 50 г/л) надійно захищає рослини ріпаку від пошкодження хрестоцвітими блішками, попелицями, біланами, клопами, ріпаковим квіткоїдом. Ламдекс характеризується швидкою дією. Завдяки інноваційній формуляції (капсульна суспензія), яка забезпечує поступове вивільнення діючої речовини впродовж декількох днів, має подовжений захисний період (7-10 днів) порівняно з іншими піретроїдними препаратами. Норма внесення — 0,15 л/га.
Пірінекс® Супер (хлорпірифос, 400 г/л + біфентрин, 20 г/л) — фосфороорганічний інсектицид з тривалим (більше 14 днів) періодом захисту. Захищає від багатьох видів гризучих та сисних комах. Високоефективний проти прихованохоботників. Завдяки потужній фумігаційній дії забезпечує знищення шкідників у важкодоступних місцях.
Фунгіциди восени
До числа найбільш поширених хвороб на ріпаку відносяться альтернаріоз, фомоз, склеротиніоз, пероноспороз, борошниста роса та ін. Для захисту від хвороб застосовують фунгіциди Оріус™ та Супрім™, причому одне-два внесення проводять восени. Ці препарати діють як профілактично, так і виліковують рослини після ураження хворобами.
Крім захисту від хвороб, при осінньому внесенні фунгіцидів за рахунок сильного ретардантного ефекту відбувається інгібування ростових процесів, зокрема, зупиняється видовження і підняття над поверхнею ґрунту кореневої шийки. Формуються компактні рослини з плоскою розеткою листків. Коренева шийка збільшується у діаметрі, а точка росту розміщується на рівні ґрунту. За рахунок перерозподілу продуктів фотосинтезу більше пластичних речовин накопичується у кореневій шийці, стимулюється розвиток розгалуженої кореневої система ріпаку. Маса кореневої системи збільшується на 20 % і більше. Це забезпечує підвищення стійкості до екстремальних погодних умов і є основною умовою підвищення морозостійкості рослин до мінус 16-17°С.
Під час весняного росту і розвитку такий морфологічний тип рослини забезпечить інтенсивне гілкування.
Оріус™ (тебуконазол, 250 г/л) — високоефективний системний фунгіцид із тривалим захистом від основних хвороб (альтернаріоз, циліндроспороз). За сівби ріпаку в оптимальні строки 15-25 серпня одноразово вносять
Оріус™ у фазі 4-5 листків з нормою 0,6-0,8 л/га. За більш ранніх строків сівби у період з 1 по 10 серпня фунгіцид вносять двічі: вперше у фазі 3-4-х листків норма внесення становить 0,5-0,6 л/га і вдруге у фазі 6-8–ми листків, орієнтовно через 2-3 тижні вносять 0,6-0,8 л/га.
У випадку нерівномірних, неодночасних сходів ріпаку і одержання посівів, у яких присутні рослини різного віку, фунгіцид вносять орієнтуючись на краще розвинуті рослини або по значно переважаючих за кількістю, не пізніше за 14 днів до припинення вегетації.
Супрім™ (тебуконазол, 133 г/л + прохлораз, 267 г/л) — фунгіцид для захисту ріпаку від широкого спектру хвороб: альтернаріозу, циліндроспоріозу, фомозу, склеротиніозу. Тебуконазол має системну дію, прохлораз — локально-системну. Комбінація різних механізмів дії активних речовин запобігає виникненню резистентності. Особливо хотілося б відмітити подвійну дію фунгіциду Супрім™ — перш за все це потужний захист рослин ріпаку від фомозу в першу половину вегетації та, по-друге, це підвищення зимостійкості рослин за рахунок сповільнення осіннього росту надземної частини та формування сильної кореневої системи. В результаті здорові та сильні рослини ріпаку перед входом у зиму є гарантією здорових посівів весною та запорукою високого врожаю.
Висновки
Отже, потенціал урожайності озимого ріпаку закладається восени. Для зменшення ризиків вимерзання потрібно:
- вибирати морозостійкі гібриди;
- внести фосфорні та калійні добрива;
- ні в якому разі не загущувати посіви високою нормою висіву;
- використовувати ранні строки сівби;
- якнайшвидше вирішити проблему забур’янення;
- вносити один-два рази фунгіциди з ретардантною дією.
Дотримання рекомендованих елементів технології вирощування
дозволить одержати в 2016 році високий урожай
