Горох
Попередники
Неправильне розміщення гороху в сівозміні призводить до значного недобору врожаю зерна і зеленої маси. Найбільший урожай гороху одержують, коли його розміщують у сівозміні не раніше як на 4–5 рік після зернобобових культур та багаторічних бобових трав.
Горох слабо протистоїть забур’яненості і при цьому різко зменшує урожай зерна. Тому кращими його попередниками є зернові та просапні культури, які залишають після себе поле малозабур’яненим. Це озимі зернові, кукурудза, цукрові буряки та картопля.
При розміщенні посівів необхідно враховувати післядію гербіцидів, які негативно впливають на розвиток рослин гороху.
Добрива
Горох має відносно невеликий вегетаційний період, слабко розвинуту кореневу систему і надземну масу, яка потребує достатнього вмісту в грунті засвоюваних форм поживних речовин. Щоб одержати урожай зерна 4,00 т/га, рослини гороху виносять із ґрунту 240–260 кг азоту, 48–50 кг фосфору і майже 80 кг калію. При розробці системи удобрення, розміщенні у різних ланках сівозміни і програмуванні урожаю гороху необхідно враховувати агрохімічні показники його сортів. З урахуванням цих сортових особливостей і оптимізації агрофонів мінерального удобрення під горох більш повно проявляються урожайні властивості сортів і суттєво підвищується ефективність використання добрив.
Горох добре використовує післядію добрив, тому доцільніше розміщувати посіви гороху по удобрених попередниках. Якщо попередник був не удобрений, то в передпосівну культивацію треба внести N30–40P30–40K30–40 д. р. на гектар. Такі ж дози мінеральних добрив можна застосовувати і на низьких агрофонах. Але враховуючи їх вартість мінеральних добрив, слід використовувати післядію добрив та практикувати внесення мінеральних добрив у рядки стартовими дозами із розрахунку 15–20 кг/га д. р. NPK.
Передпосівний обробіток ґрунту
Оптимальним варіантом передпосівного обробітку ґрунту є боронування важкими боронами з настанням дозрівання ґрунту та культивація на глибину 6–8 см. Якщо поле з осені було вирівняне і ґрунт якісно підготовлений, то рано навесні можна провести тільки боронування важкими боронами у 2 сліди. Якщо поле сильно забур’янене, то під передпосівну культивацію доцільно внести гербіцид.
Підготовка насіння до сівби
Для сівби використовують добре очищене, крупне насіння, не пошкоджене шкідниками та хворобами, з посівними якостями, що відповідають вимогам Державного стандарту.
Проти аскохітозу, фузаріозу, кореневих гнилей, бактеріозу насіння протруюють Вітаваксом 200ФФ, в. с. к., Максимом 025 FS, т. к. с., Фундазолом, 50% з. п. Протруювання насіння проводять за 1–15 діб до сівби, обробку ризоторфіном або іншими бактеріальними препаратами виконують у день сівби.
Сівба
За строками сівби горох відноситься до ранніх ярих культур. Ранній посів дозволяє суттєво зменшити ураження посівів аскохітозом, іржею, переноспорозом, а також збільшити стійкість рослин до пошкодження попелицями, бульбочковими довгоносиками та іншими шкідниками. Основним способом сівби гороху є рядковий із міжряддями 15 см сівалками С3-3,6, С3А-3,6, С3П-3,6 та інших модифікацій.
Якщо поле з осені не підготовлене, слід застосовувати агрегати прямої сівби зарубіжного або вітчизняного виробництва, які здатні за один прохід сівалки здійснити підготовку ґрунту, внесення добрив, сівбу та коткування (Грейт-Плейнз, Кінзе, Флексі-Коїл, Моро, Моносем та інші). Вони відрізняються високою якістю роботи, продуктивністю та економністю.
Числова норма висіву насіння гороху в зоні Лісостепу становить 1,2 млн/га схожих насінин для листочкових сортів. Для безлисточкових кращою нормою висіву є 1,0–1,2 млн шт./га схожих насінин. Для прискореного розмноження застосовують норму висіву 0,7–0,8 млн шт./га схожих насінин. У посушливих умовах норму зменшують на 20–25%. При вирощуванні на важких ґрунтах, а також при застосуванні боронування сходів норму висіву підвищують на 10–15%.
Важливо пам’ятати, що при проростанні насіння горох не виносить сім’ядолі на поверхню ґрунту, і в зерні є необхідний запас поживних речовин, що дозволяє допускати глибоке загортання його в ґрунт. На легких ґрунтах глибина загортання становить 5–7 см, при висиханні поверхні ґрунту глибину загортання насіння збільшують до 8–10 см.
Сорти
Девіз, Глянс, Царевич, Оплот, Отаман, Магнат, Меценат, Гейзер, Чекбек, Харківський еталонний, Резонатор та ін.
Догляд за посівами
Важливе місце в технології вирощування гороху займає догляд за посівами. Ефективним способом боротьби з бур’янами є боронування. Одночасно руйнується ґрунтова кірка, зменшується втрата вологи, покращується аерація, що дуже важливо для життєдіяльності бульбочкових бактерій. Але одними агротехнічними заходами не завжди вдається звільнити посів від бур’янів. Тому слід використовувати і хімічні засоби. Гербіциди необхідно застосовувати з урахуванням видового складу бур’янів на конкретному полі. В посівах гороху найбільш небезпечні — гірчиця польова і коренепаросткові бур’яни. На зріджених посівах можливе розростання багатьох дводольних малорічних і злакових однорічних бур’янів.
Ґрунтові гербіциди доцільно використовувати лише в тому випадку, коли є впевненість у сильній забур’яненості поля насінням певних груп малорічних бур’янів. У більшості випадків виробники повинні орієнтуватись на післясходові гербіциди.
Найнебезпечнішими шкідниками гороху є горохова попелиця та гороховий зерноїд. Проти жуків бульбочкових довгоносиків обробляють крайові смуги посівів у фазі сходів. Оптимальний строк обробки проти попелиці — масова бутонізація, проти зерноїда — при появі на посіві поодиноких квіток та на початку цвітіння (Актара 25WG, в. г.; Данадим, 40% к. е.; Золон, 35% к. е.; Карате, 5% к. е.; Сумі-альфа, к. е.; Фастак, 10% к. е.; Штефесін, 2,5% к. е.).
Проти аскохітозу, іржі, борошнистої роси та інших хвороб посіви обприскують фунгіцидами в період масової бутонізації або на початку цвітіння при появі перших ознак хвороб на рослинах з інтенсивністю їх розвитку в межах 2,0–3,0%. За потреби проти комплексу шкідників та хвороб посіви обприскують баковими сумішками інсектицидів із фунгіцидами з повною дозою кожного препарату.
Збирання урожаю
Якщо посіви чисті від бур’янів, а сорти гороху мають ознаку неосипання зерна, то їх доцільно збирати прямим комбайнуванням при вологості зерна 16–17%. За наявності достатньої кількості бобових жаток горох збирають роздільним способом — скошують у валки, при пожовтінні 75% нижніх бобів, а потім обмолочують комбайном при вологості зерна 16–17%.
Для прискорення дозрівання, а також при високій забур’яненості та забезпечення прямого комбайнування посіви гороху доцільно обробляти десикантом Реглон Супер (2,0 л/ га).
Соя
Весняний обробіток ґрунту під сою передбачає створення оптимальних умов для високоякісної сівби і знищення бур’янів. При цьому обробка включає вирівнювання зяблевої оранки, закриття вологи боронуванням, культивацію і заробку грунтових гербіцидів. При масовій появі сходів бур’янів на вирівняному зябу достатньо проведення однієї передпосівної культивації на глибину 4–5 см, яка поєднується із внесенням гербіцидів. На полях із появою зимуючих бур’янів або падалиці озимини необхідні дві культивації: перша — на глибину 6–8 см для знищення бур’янів і падалиці, друга — на глибину 4–5 см з одночасним боронуванням перед сівбою. Для передпосівного обробітку ґрунту використовуються культиватори з плоскорізними лапами (типу УСМК-5,4) та комбіновані агрегати (типу «Європак» і АРВ), щоб забезпечити добре загортання гербіцидів та створити щільне посівне ложе для насіння.
Сорти
Романтика, Байка, Кобза, Спритна, Естафета, Аннушка та ін.
Сою починають сіяти за температури ґрунту 12–14оС на глибині заробки насіння. Календарні строки сівби припадають на кінець третьої декади квітня або першу декаду травня, коли починається цвітіння яблунь.
При ранній сівбі в непрогрітий ґрунт затримується одержання сходів та відбувається ураження насіння хворобами. Для запобігання цього протруюють фунгіцидами: проти кореневих гнилей, пероноспорозу, пліснявих грибів, білої та сірої гнилей — Бенлатоном, 50% або Фундазолом, 50% з. п. — 3 кг/т насіння, або Вітаваксом 200ФФ — 2,5 л/т.
Обов’язковим і важливим заходом підвищення урожайності і якості сої є інокуляція насіння бульбочковими бактеріями. Для цього застосовують Ризоторфін (200 г/га), Ризогумін та інші препарати. Бажано проводити інокуляцію у день сівби насіння. При цьому для збереження життєздатності бульбочкових бактерій слід застосовувати дозволені протруювачі (зокрема Фундазол, 50% з. п.)
Сівба в оптимальні строки та рівномірне розміщення насіння на глибині 4–5 см прискорює його проростання і, відповідно, знижує ураження сходів бактеріальними хворобами та пошкодження ґрунтовими шкідниками.
Для сівби застосовують зернові, бурякові, овочеві та пневматичні кукурудзяні сівалки (ССТ-12б, СО-4,2а, УПС-12, Мультікорн, Нодет та інші) з шириною міжрядь 45 см. Орієнтовна норма висіву становить 600–700 тис. шт./га схожих насінин і залежить від попередника, стану поля та особливостей сорту. На чистих від бур’янів полях сою можна висівати рядковим способом із міжряддями 15 см, з нормою висіву 700–800 тис. шт./га. Вагова норма висіву становить у середньому 80–100 кг/га.
Просо
У зв’язку з повільним ростом у перші фази розвитку просо слабо конкурує із бур’янами. Рівень зниження врожаю залежить від ступеня забур’яненості посівів і може досягти 60–80%. Бур’яни до того ж ускладнюють догляд за посівами, збирання врожаю, очищення зерна та його сушіння. Кращими попередниками є озимі зернові культури, цукрові буряки і зернобобові культури. Після кукурудзи як попередника проса виникає загроза поширення спільного для них шкідника — кукурудзяного метелика. Тому за умови масового його розмноження після неї не слід сіяти просо. Воно є найбільш ефективною і безпечною у фітосанітарному відношенні культурою при пересіві озимих, особливо на полях із високою чисельністю хлібної жужелиці. Мінеральні добрива рекомендується вносити під основний обробіток ґрунту у дозі 60 кг/га азоту, фосфору і калію.
Система обробітку ґрунту
При розміщенні проса після зернових та зернобобових культур проводять лущення стерні у два сліди на глибину 6–8 см та 10–12 см. Після кукурудзи площі двічі дискують важкими дисковими боронами на глибину 12–14 см. Після збирання просапних культур (цукрові буряки, картопля) чисті, як правило, поля не дискують. Оранку проводять плугами з передплужниками на глибину 20–22 см. Весняний обробіток ґрунту розпочинають із боронування важкими боронами з урахуванням дозрівання ґрунту. Залежно від умов, які склалися навесні, проводять 2–3 культивації на глибину 6–8 см, 5–6 см.
Висівають кондиційним насінням, попередньо очищеним від домішок рослинних решток. Насіння не пізніше як за 3–5 днів (краще за 1–2 місяці) до сівби протруюють Вітаваксом 200 ФФ 34% в. с. к. (2 кг/т), Фундазолом 50% з. п. (2 кг/т) або іншими препаратами, занесеними до «Переліку пестицидів і агрохімікатів…».
Найбільш сприятливе поєднання умов зволоження і температури для проростання насіння й укорінення рослин створюється при прогріванні ґрунту на глибині 10 см до 12–15 оС і настанні теплої погоди. Висівають просо зерновими сівалками. Кращий спосіб сівби — звичайний рядковий, із міжряддям 15 см. Норма висіву — 2,5–3 млн (20–22 кг/га). Також можна використовувати широкорядний із міжряддям 45 см, тоді норму висіву зменшують на 0,5–0,7 млн зерен. Глибина загортання насіння на чорноземних ґрунтах становить 3–5 см.
Догляд за посівами
Першим прийомом догляду за просом є післяпосівне коткування кільчасто-шпоровими котками, що значно підвищує польову схожість насіння і сприяє появі дружніх сходів.
У захисті від бур’янів посівів проса ефективне досходове боронування. На його посівах не використовують ґрунтові гербіциди, або через їх слабку ефективність застосовують контактні гербіциди. Проте необхідно знати, що ці препарати не шкодять рослинам проса тільки до завершення фази кущіння. А пізніше вони можуть призвести до стерилізації рослин. Застосовують гербіциди, які занесені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», такі як Діален 40% в. р.(1,7–2,2 л/ га), Лонтрел 300 30% в. р. (0,16–0,66 л/ га), який є дуже ефективним препаратом проти осотів та бур’янів родини айстрових, але внаслідок високої вартості не може знайти широкого застосування; Базагран 48% в. р. (2,0–4,0 л/ га) поступається за токсичним впливом на бур’яни Діалену, але дорожчий за нього, а також Агрітокс 50% в. р. (0,7–1,5 л/ га).
Доцільним варіантом контролювання чисельності бур’янів у посівах проса посівного є внесення бакової суміші Базагран М-48% + Агрітокс, 50% + Лонтрел, 300 (відповідно 1,5 + 0,3 + 0,5 л/ га), яка ефективно діє на сходи дводольних видів, у т. ч. й багаторічних; у цьому варіанті врожайність зерна становила 5,02 т/га, або 84,7% від максимально можливого рівня, що був за ручних прополювань.
Згідно з узагальненими даними досліджень кожен центнер сирої маси бур’янів, який існує на час збирання врожаю, викликає недобір понад 18 кг зерна проса.
Моніторинг стану посівів, наявності
і поширення хвороб, шкідників
В умовах області суттєво шкоду можуть спричинити: зі шкідників — смугаста хлібна блішка, просяний комарик та стебловий метелик, із хвороб — сажка звичайна, гельмінтоспороз, меланоз та інші.
Чисельність шкідників, за яких економічно доцільно застосовувати заходи захисту рослин (ЕПШ) для проса у фазі викидання волоті для стеблового (кукурудзяного) метелика, становить заселення яйцекладками понад 18% рослин, а у фазі цвітіння пошкоджено понад 18–20% рослин.
Основні агротехнічні заходи боротьби: найнижчий зріз стерні при збиранні; вчасне лущення стерні й оранка.
При виявленні в період стеблування-початок цвітіння до 20% рослин із кладками яєць метелика посіви обробляють по краях полів. При масовому розмноженні площі обробляють у період масової міграції гусениць другого віку з листя у стебла. Із препаратів застосовують Бі-58 новий к. е. 0,7–1,0 л/ га, Децис форте к. е 0,08 л/ га, Карате зеон 050 CS0,2 л/ га або Штефесін 2,5% к.е 0,7 л/ га та інші.
Збирання врожаю є завершальним і важливим процесом у технології вирощування. Варто зазначити, що період визрівання зерна у проса розтягнутий, зерно неодночасно дозріває у різних частинах рослин, що дуже заважає встановленню правильного строку збирання врожаю та призводить до великих втрат. Для прямого комбайнування просо вважається готовим, коли достиглих зерен не менше 90%. Кращим строком збирання проса роздільним способом є той час, коли кількість дозрілих зерен у більшості волотей становитиме не менше 80–85%.
Кукурудза на зерно
Рано весною проводять боронування зубовими боронами або вирівнювання поверхні ґрунту волокушами-вирівнювачами чи волокушами-планувальниками ВП-8 та ВПН-5,6. За відсутності на полях коренепаросткових видів бур’янів достатньо однієї передпосівної культивації. Лише при масовій появі пагонів і розеток багаторічників є потреба в проведенні додаткової культивації ґрунту на глибину 8–10 см. При прогріванні посівного шару ґрунту 6–8 см до 8–12 оС на глибині приступають до сівби. Передпосівну культивацію проводять культиваторами зі стрілчастими лапами АРВ-8,1–0,2; КПС-4 та комбінованими машинами типу «Європак» на глибину 6–8 см.
Перед сівбою насіння кукурудзи протруюють дозволеними препаратами. Сівбу розпочинають з полів, які менш забур’янені, а найбільш забур’янені, особливо багаторічними видами, засівають наприкінці.
Залежно від тривалості досходового періоду і погодних умов, сприятливих для масового проростання насіння бур’янів до сходів і після їх появи загальне число боронувань за безгербіцидної технології вирощування кукурудзи може досягати чотирьох. Для вирощування кукурудзи на зерно в кожному господарстві необхідно вирощувати по декілька гібридів різних груп стиглості.
Рекомендований гібридний склад кукурудзи на зерно по групах стиглості на товарних посівах подано в табл. 1.
Таблиця 1. Рекомендований гібридний склад кукурудзи на зерно
по групах стиглості на товарних посівах, %
Соняшник
Обробіток ґрунту та сівба
Обробіток ґрунту повинен відповідати вимогам зональних систем землеробства та забезпечувати максимальне накопичення вологи, сприяти збереженню й підвищенню ґрунтової родючості та створенню сприятливих фітосанітарних умов на полі.
На сильно забур’янених коренепаростковими та іншими дводольними багаторічними бур’янами полях після стерньових попередників основний обробіток ґрунту повинен проводитись по типу поліпшеного зябу. Він включає лущення стерні відразу після збирання попередника на глибину 6–8 см і повторний обробіток ґрунту на більшу глибину — через 2–3 тижні після того, як у масовій кількості з’являться розетки багаторічників. Ще більшого знищення коренепаросткових бур’янів можна досягти, якщо другий обробіток замінити внесенням гербіцидів системної дії, наприклад 2,4-Д (1,5–2 л/ га), Раундап (2–4 л/ га) чи Ураган Форте (3–4 л/ га). Заключною технологічною операцією є оранка або чизельне розпушення на глибину 25–27 см, які проводять через два тижні після другого лущення чи внесення гербіцидів. При незначній забур’яненості поля багаторічними бур’янами після стерньових попередників і після кукурудзи на зерно та силос система обробітку включає дві операції: дискування та оранку на глибину 25–27 см.
Внесення добрив
Дозу та співвідношення мінерального живлення встановлюють за результатами ґрунтової діагностики. На ґрунтах із високим вмістом доступного калію особливо ефективними є азотні (N40–80) та фосфорні (Р60–90) добрива, на інших додатково вносять калійні (К50–70). Фосфорні та калійні добрива вносять під оранку, азотні — навесні під культивацію. Бажано при сівбі вносити комплексні добрива, орієнтуючись на вміст у них фосфору з розрахунку 15 кг діючої речовини на 1 га.
Підготовка насіння
Для висіву допускається насіння, що відповідає вимогам стандарту зі схожістю не менше 85%. За 1–2 тижні до сівби проводять протруєння насіння для забезпечення захисту проти хвороб та шкідників. Фунгіциди захищають висіяне насіння, проростки та сходи від комплексу хвороб, а інсектициди — від шкідників. Для обробки насіння проти хвороб застосовують Апрон XL 350 ES, Дерозал, Дітокс, Колфуго Супер, Максим XL 035 FS та Роялфло. Насіння материнських ліній соняшнику обов’язково повинно бути оброблене проти несправжньої борошнистої роси. Рекомендована для обробки доза фунгіциду Апрон XL 350 ES становить 2–3 л/т. Проти таких патогенів, як біла та сіра гнилі, фомопсис обробляють насіння обох батьківських компонентів. Проти дротянок — інсектицидом Круізер 350 Fs у дозі 6 л/т або Космос 250 ТКС — 4 л/т, які захищають сходи протягом 30 діб. У розчини препаратів додають клей ПВС для прилипання, а також мікроелементи MnSO4+ZnSO (0,3–0,5 кг/т) або хелатні добрива типу Наномікс чи мікродобрива «Квантум-олійні», які підвищують посухостійкість та урожайність.
Сіють соняшник за прогрівання десятисантиметрового шару ґрунту до 10–12оС. Сівба раніше оптимального строку спричиняє підвищену ураженість висіяного насіння та сходів комплексом хвороб та пошкодженість ґрунтовими шкідниками, що призводить до зрідження посівів, і в результаті — зменшення їх продуктивності. Глибина загортання насіння становить 5–6 см. За дефіциту вологи глибину збільшують до 7–8 см.
Хімічний захист посівів
Для одержання максимальної ефективності від хімічних засобів захисту рослин дуже важливо застосовувати їх за фенологічним принципом при чисельності шкідників, розповсюдженості хвороб та забур’яненості вище економічного порогу шкідливості (ЕПШ). У період сходів соняшнику посіви обстежують для визначення чисельності піщаного мідляка, сірого та чорного довгоносиків. При ЕПШ 2 і більше шкідників на 1 м² (незалежно від виду) посіви обробляють інсектицидами Децис, Децис форте, Фуфанон та Діазином. У роки масового розмноження лучного метелика в період відродження гусениць посіви обприскують Децисом, Децисом Форте або Штефесіном. ЕПШ для першого покоління — 10 гусениць, другого — 20 гусениць на 1 м². Проти геліхризової та інших попелиць в окремих осередках, зазвичай локально, застосовують Децис, Децис Форте, Фуфанон або Штефесін. ЕПШ — заселення ними у фазі чотирьох пар листків понад 10%, перед цвітінням — понад 20% рослин.
Для збереження урожаю від втрат внаслідок сильного ураження рослин хворобами і одержання високоякісного насіння насіннєві посіви соняшнику обприскують фунгіцидами. З метою боротьби з сірою і білою гнилями, а також фомопсисом рекомендується обробка посівів фунгіцидами Колфуго Супер (2,0 л/ га) або Дерозал (1,0 л/ га). Ці препарати можна застосовувати і у фазі цвітіння, оскільки вони не мають токсичного впливу на бджіл.
У несприятливі (вологі і прохолодні) для достигання соняшнику роки проводять десикацію посівів. На початку побуріння кошиків при вологості насіння 25–30% використовують Хлорат Магнію (10–20 кг/га) або Реглон (1,5–2 л/ га). Витрата робочої рідини при авіаобприскуванні становить 100–200 л/ га.
Тритикале яре
Тритикале яре — зернова культура харчового, технічного та фуражного призначення, яка поєднує високу врожайність зерна (до 6,0–9,0 т/га) та стійкість до хвороб, шкідників і багатьох несприятливих факторів зовнішнього середовища. Зерно сортів селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН має добрі хлібопекарські властивості, підвищений вміст білка, збалансований вміст незамінних амінокислот.
Попередники
Яре тритикале висівають після зайнятого пару, багаторічних трав на один укіс, кукурудзи на зерно та силос, цукрових буряків, сої та гороху. Допускається посів після озимої пшениці, гречки та соняшнику. На родючих ґрунтах урожайність тритикале вища, ніж жита, а на бідних і по гірших попередниках, навпаки, урожайність вища, ніж пшениці.
Обробіток ґрунту
Після кукурудзи та цукрових буряків система зяблевого обробітку включає дискування важкими дисковими боронами (ДМТ-4; ДМТ-6; ТДБ-5Х; БДВ-6; БДВ-6,5; БДВ-7,2; БДТ-7; БД-10) на 8–10 до 12 см, а потім зяблеву оранку на зяб на глибину 20–22 см.
Після стерньових попередників проводять лущення стерні у два сліди дисковими лущильниками на 6–8 см, а потім, як показали дослідження Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, необхідно проводити полицевий обробіток ґрунту на глибину 20–22 см.
Навесні поле боронують важкими зубовими боронами БЗТС-1,0, а потім виконують передпосівну культивацію на глибину загортання насіння.
Удобрення
Тритикале виносить з урожаєм значну кількість поживних речовин, тому добре реагує на внесення добрив. Удобрюють його переважно мінеральними добривами, а органічні вносять під попередники. Більш ефективним є застосування сучасних складних добрив під основний обробіток ґрунту. Норму внесення добрив визначають із розрахунку N30–60P30–60K30–60 кг д. р.
Сівба
Сіяти тритикале яре слід у ті строки, що й пшеницю яру у відповідних зонах. Норма висіву по кращих попередниках із внесенням оптимальної кількості добрив становить 4,5–5,0 млн шт. схожого насіння на 1 га, а по гірших та на менш родючих ґрунтах — 5,0–5,5 млн шт. Основний спосіб сівби — звичайний рядковий, зерновими сівалками. Глибина загортання насіння — 4–6 см. Одразу після сівби поле прикочують кільчасто-шпоровими котками.
Виявлено негативну реакцію тритикале як на ранні, так і на пізні строки сівби. Більшість районованих сортів рекомендується висівати в середині оптимальних строків сівби пшениці. Сіють кондиційним насінням зі схожістю не менше 92%, мінімальною чистотою 98%. Щоб запобігти розвитку сажкових хвороб, альтернаріозу, ріжок, захистити молоді рослини від ураження кореневими гнилями насіння, слід протруїти методом інкрустування фунгіцидними протруйниками, а при наявності ґрунтових шкідників — із доповненням інсектициду.
Сорти
Хлібодар харківський, Соловей харківський, Легінь харківський, Оберіг харківський, Сонцедар та Боривітер харківський.
Догляд за посівами
На початку появи сходів, щоб зменшити заселення прихованостебловими шкідниками на посівах, проведених у першій половині оптимальних строків, роблять крайові, а у фазі повних сходів (за потреби) — суцільне обприскування інсектицидами. Потреба в застосуванні гербіцидів у тритикале менша, ніж у пшениці, але якщо забур’янення значне, посіви обробляють такими гербіцидами, як і посіви пшениці. При появі ознак захворювання борошнистою росою, іржею, септоріозом, кореневими гнилями посіви обприскують розчином фунгіциду, а при масовому заселенні шкідниками (вони ті, що й на пшениці та житі) — розчином інсектициду. Препарати і їх дози такі, як і для пшениці, але слід враховувати, що листки й стебла у тритикале вкриті восковим нальотом, тому у розчин потрібно додавати поверхнево-активні речовини.
