Над США Президент Дональд Трамп «розкидає долари з вертольота» — надає кожному, хто легально перебуває в США (не лише громадянам), по 1200 дол. У більшості цивілізованих країн знижується податкове навантаження на бізнес. А що в нас? Кабінет Міністрів запланував 4 млрд гривень державної підтримки за програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників». Чи дійшли вже вони до когось? Ще дошкуляє аграріям відсутність дощів. Цьогоріч це відчули навіть на Західній Україні. З якими ще проблемами стикнулися сільгоспвиробники? Як змінюються їх сподівання на врожай? Про це ми поспілкувалися телефоном із фермером Іваном Кликоцьким, директором ФГ «Сонячна насолода», що розташоване в селі Черлянське Передмістя у Городоцькому районі на Львівщині.
Його господарство вирощує зернові, олійні, а також ягоди й фрукти.
Іван Кликоцький, директор ФГ «Сонячна насолода»
- Як ви переживаєте нинішню рахубу, пане Іване? Як посівна? Чи були проблеми з добривами, насінням, запчастинами?
— Нічого так переживаємо. Насіння є. Добрива теж були — ми їх внесли. Потреби в запчастинах наразі немає. Уже завершуємо посівну. Посіяли пшеницю, ячмінь, вони в нас є і озимі, і ярі. Жито сіємо, ріпак. Ми от зараз обробили ґрунт, підживили, але дощу не дочекаємося. Посуха! Якщо дощів не буде, то врожай впаде. Також вирощуємо полуницю і кісточкові — персики. Вони вже цвітуть. Холоднувато, але зав’язуватимуться. Ми вже обприскали персики також. Їх раніше обробляємо, ніж інші культури.
- А люди як? Чи носять маски, чи дотримуються соціальної дистанції?
— Персонал є. Як зранку приходимо на роботу, то всі в масках. У кабіні, звичайно, тракторист без маски. Тримаємо соціальну дистанцію у конторі, на складі. А потім роз’їжджаємося у поля, то яка ще дистанція потрібна? У приміщенні не сидимо, немає коли і навіщо.
- Може, хоча б пальне радує? Бо ціна нафти десь нижче плінтуса. Чи відчули підтримку Уряду?
— Трохи знизили у нас ціну на дизпаливо — на 1 грн за літр. Ну, що то є? Так собі...
Звісно, найбільша потреба у грошах. Але у принципі весною кожен рік таке: бракує коштів. Нічого з обіцяного Кабінетом Міністрів до нас поки що не дійшло.
- То які у вас надії на врожай? І чи орієнтуєтеся ви з ягодами й фруктами на сусідню Польщу?
— Ні, реалізуємо на внутрішньому ринку. Торік продавали у Львові на ринку «Шувар». Його через карантин не закрили, там працюють потроху, але обережно. Та чи покупці матимуть гроші? Навряд чи аж так люди братимуть свіжу ягоду цього сезону. Минулого року багато у нас пропало, бо переробники теж не брали.
- Здавалося б, саме час для переробників отримати дешеву сировину?
— Отож. Занадто дешеву! Вони хочуть платити по 4–5 грн за кілограм. Нам за таких умов просто навіть збирати невигідно. Людям заплатити більше доведеться, ніж виручиш. Полуниці маємо 5,5 га. Може, все не пропаде, щось трошки таки реалізуємо. А ні — то на полі її полишимо, йде до того. То хай воно краще пропадає, ніж ми підемо в мінус. Поживемо — побачимо, як воно буде.
Розмовляв Ігор Петренко
