Але перш за все необхідно дати відповіді на два запитання: навіщо Україні членство в ЄС та якими є перспективи Україні отримати членство в ЄС в осяжному майбутньому?
Повернімося тепер до “круглого столу” «Інтеграція до ЄС: виклики для українського агропродовольчого сектору в рамках в Європейського зеленого курсу».
ІІ. Що таке “Зелений курс”
У грудні 2019 року Європейська Комісія запустила «Зелену угоду» ЄС – комплексну дорожню карту та стратегію зростання. Її головна мета – перетворити ЄС на сучасну, ресурсоефективну та конкурентоспроможну економіку, з кінцевою метою стати першим у світі кліматично нейтральним континентом до 2050 року.
Ключові аспекти та цілі «Зеленої угоди»:
• Кліматична нейтральність до 2050 року: досягнення нульового балансу викидів парникових газів до середини століття.
• Відокремлення економічного зростання від використання ресурсів: забезпечення подальшого економічного зростання без збільшення використання природних ресурсів. Це передбачає перехід до циркулярної економіки, в якій продукти та матеріали використовуються довше з мінімізацією відходів.
• Перехід до «зеленої» економіки має бути справедливим та інклюзивним, з підтримкою регіонів та секторів, які можуть більше постраждати від змін.
• Як крок до 2050 року, Зелена угода включає зобов'язання скоротити чисті викиди парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року порівняно з рівнями 1990 року.
• Зелена угода охоплює широкий спектр політичних ініціатив та законодавчих пропозицій у різних секторах, включаючи:
* Перегляд та посилення чинного кліматичного законодавства.
* Сприяння використанню відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності та поступова відмова від вугілля.
* Підтримка переходу до циркулярної економіки та зелених промислових практик.
* Підвищення енергоефективності будівель.
* Заохочення використання транспортних засобів з нульовим рівнем викидів та екологічно чистих транспортних рішень.
* Сприяння сталому розвитку сільського господарства та продовольчих систем.
* Захист та відновлення біорізноманіття та екосистем.
* Зменшення забруднення повітря, води та ґрунту.
* Мобілізація значних інвестицій у зелені технології та екологічно чисті практики.
Огляд “Зеленої угоди” на “круглому столі” зробив Максим Гопка з Українського клубу аграрного бізнесу.
Центральною частиною Європейської зеленої угоди та її стратегій «Від ферми до виделки» та «Біорізноманіття» є Спільна сільськогосподарська політика ЄС.
Головна мета стратегії "Від ферми до виделки" (Farm to Fork Strategy) — зробити продовольчу систему ЄС здоровою, сталою, справедливою і кліматично нейтральною.
Основні цілі стратегії "Від ферми до виделки" до 2030 року:
1. Скоротити використання хімічних пестицидів на 50%.
2. Скоротити втрати поживних речовин на 50% та використання мінеральних добрив на 20%.
3. Збільшити частку органічного землеробства до 25% усіх сільгоспугідь.
4. Зменшити споживання антибіотиків у тваринництві на 50%.
5. Скоротити харчові втрати та відходи.
6. Забезпечити прозорість ланцюга постачання їжі.
Практичні вимоги для українських виробників (експортерів до ЄС):
• Реєстрація засобів захисту рослин за вимогами ЄС: українські препарати не допускаються, якщо не схвалені в ЄС.
• Простежуваність: агровиробники повинні мати документацію про застосовані препарати (час, доза, культура).
• Регулярний моніторинг залишків: особливо для експортерів овочів, фруктів, ягід, меду, зерна.
• Простежуваність тварин: моніторинг благополуччя тварин, контроль якості кормів та ветеринарних препаратів
• Перехід на альтернативні 33P: біопрепарати, ферментні, мікробні, рослинного походження.
Також частиною Європейської зеленої угоди є новий регламент ЄС EUDR (EU Deforestation Regulation 2023/1115), для боротьби з вирубуванням лісів та знелісненням.
ЦІЛІ EUDR:
1. Запобігання глобальному вирубуванню лісів: Забезпечення того, що продукція, яка імпортується або продається в ЄС, не сприяє вирубці лісів або деградації лісових екосистем.
2. Гарантія законності походження продукції: Всі компанії, що постачають певні товари (деревина, кава, какао, соя, пальмова опія, яловичина, гума), повинні довести, що вони не сприяють незаконному вирубуванню лісів.
3. Зменшення викидів парникових газів: Скоротити обсяги викидів СО2, спричинених виробництвом і споживанням зазначених товарів у ЄС
Цей регламент спрямований на запобігання імпорту товарів, пов'язаних з вирубкою та деградацією лісів. Вимоги регламенту стосуються товарів та продуктів переробки, які можуть спричинити вирубку лісів: соя, какао, пальмова олія, яловичина, кава, деревина, гума.
З 30 грудня 2025 року буде неможливо легально ввезти до Євросоюзу жодної тонни сої без виконання умов:
• Гео-координати полів;
• Підтвердження відсутності вирубки лісів на цих полях;
• Простежуваність кожної партії товару до поля, де було вирощено;
• Підтвердження законності виробництва.
Компанії ЄС, а також компанії, які хочуть експортувати до ЄС, повинні відповідати цим вимогам і повинні за допомогою процедури належної перевірки гарантувати, що відповідні товари, що імпортуються до ЄС є:
• вироблені без вирубки лісів;
• вирощеними відповідно до локального законодавства країни походження
• простежуваність до поля, включаючи гео-дані полів
Юрій Михайлов
