Але перш за все необхідно дати відповіді на два запитання: навіщо Україні членство в ЄС та якими є перспективи Україні отримати членство в ЄС в осяжному майбутньому?
Я поставив ці два запитання кільком моделям штучного інтелекту, проте наведу відповідь, як більш розгорнуту, ШІ Gemini, який зараз є штатним інструментом ОС Андроїд, оскільки я так і не зустрів притомної відповіді від наших політиків. (Запитання я поставив англійською, не будучи впевненим у неупередженості бази даних ШІ, заснованій на українських джерелах.)
Ось відповіді ШІ.
«Чи справді Україні потрібно вступати до ЄС?» – це вирішальне питання з глибокими наслідками для майбутнього України, її відносин з Росією та ширшого європейського геополітичного ландшафту. Відповідь, з точки зору України, – це гучне «так», зумовлене поєднанням безпекових, економічних та політичних імперативів.
Ось пояснення, чому членство в ЄС вважається життєво важливим для України.
1. Геополітична безпека та стримування:
• Закріплення на Заході. Для України членство в ЄС є головним символом і практичним механізмом для міцного закріплення в західній сфері впливу, рішуче віддаляючись від орбіти Росії. Це особливо важливо, враховуючи постійну агресію Росії та її історичні спроби контролювати Україну.
• «Гарантія безпеки». Багато українських лідерів та лідерів ЄС розглядають членство в ЄС як потужну, хоча й невійськову, гарантію безпеки. Хоча ЄС не має пункту про колективну оборону, як НАТО, членство означає глибоку інтеграцію, яка зробить будь-яку майбутню російську агресію проти України нападом на сам ЄС, що потенційно спричинить сильну економічну, політичну та навіть непряму військову відповідь з боку всього блоку.
• Стратегічний щит для Європи: Україна розглядає себе як вирішальний «щит» для Європи від російського експансіонізму. Вступаючи до ЄС, Україна вважає, що може зміцнити колективну безпеку Європи та стати невід'ємною частиною сильнішого, більш об'єднаного континенту.
• Запобігання майбутнім конфліктам. Довгострокова інтеграція в економічні та політичні структури ЄС розглядається як найкращий спосіб забезпечити стабільність та процвітання України, зменшуючи ймовірність майбутніх конфліктів.
2. Економічна модернізація та процвітання:
• Доступ до єдиного ринку. Вступ до ЄС означає повний доступ до найбільшого у світі єдиного ринку з понад 450 мільйонами споживачів. Це значно збільшить торгівлю України, залучить іноземні інвестиції та сприятиме економічному зростанню.
• Іноземні інвестиції та трансфер технологій: Членство в ЄС сигналізуватиме про стабільність та передбачуваність, роблячи Україну набагато привабливішим місцем для прямих іноземних інвестицій. Це принесе вкрай необхідний капітал, технології та експертизу для модернізації її промисловості та інфраструктури, що особливо важливо для післявоєнної відбудови.
• Вищі стандарти життя. Узгодження зі стандартами ЄС у таких сферах, як якість продукції, захист довкілля та права споживачів, покращить якість товарів та послуг, доступних громадянам України. Очікується також, що з часом це призведе до підвищення заробітної плати та рівня життя.
• Розвиток інфраструктури. Фонди співдружності та структурні фонди ЄС нададуть суттєву фінансову допомогу для розвитку інфраструктури України, включаючи транспортні мережі, енергетичні системи та цифрове з'єднання, що сприятиме подальшій інтеграції її в європейську економіку.
• Інтеграція в сільське господарство. Величезний сільськогосподарський потенціал України з її родючими чорноземними ґрунтами може значною мірою сприяти продовольчій безпеці ЄС, хоча інтеграція її сільськогосподарського сектору також вимагатиме обережного впровадження.
3. Політичні реформи та верховенство права:
• Зміцнення демократії та верховенства права. Сам процес вступу діє як потужний каталізатор для глибоких реформ. Україна повинна відповідати суворим Копенгагенським критеріям, які вимагають стабільної демократії, поваги до прав людини та верховенства права. Це зобов'язання щодо реформ допомагає боротися з корупцією, зміцнювати інституції та забезпечувати більшу прозорість та підзвітність.
• Судова реформа. Ключовою вимогою є ретельна перебудова судової системи для забезпечення незалежності та ефективності, що є життєво важливим для залучення інвестицій та зміцнення довіри.
• Антикорупційні заходи. Україна досягла значних успіхів у боротьбі з корупцією, а членство в ЄС забезпечує постійний тиск та підтримку для подальшої інституціоналізації цих реформ.
• Права меншин. Забезпечення захисту прав національних меншин є ще одним важливим аспектом співпраці з ЄС, що сприяє більш інклюзивному суспільству.
4. Соціальна та культурна співпраця:
• Вільне пересування. Членство в ЄС надасть українцям право вільно жити, працювати та навчатися по всьому ЄС, пропонуючи значні можливості для особистого та професійного розвитку.
• Спільні цінності. Прагнення України приєднатися до ЄС корениться в бажанні співпраці з європейськими цінностями демократії, прав людини та ліберальних свобод, відмінними від авторитарної моделі Росії.
• Культурний обмін. Більш глибока інтеграція сприяє більшому культурному обміну та взаєморозумінню між Україною та іншими європейськими країнами.
Підсумовуючи, для України членство в ЄС є не просто політичним прагненням; воно розглядається як екзистенційна необхідність. Це найповніша доступна основа для забезпечення її суверенітету, відновлення економіки, закріплення демократичних реформ та забезпечення процвітаючого, стабільного майбутнього, міцно узгодженого із західним світом.
Друге важливе запитання: Якими є перспективи Україні отримати членство в ЄС в осяжному майбутньому?
Шанси України на вступ до ЄС у найближчому майбутньому є складними, зі значним імпульсом, але також і суттєвими викликами. Хоча як Україна, так і багато держав-членів ЄС мають сильну політичну волю прискорити цей процес, остаточні терміни залишаються невизначеними.
1. Поточний стан та імпульс:
• Статус кандидата та переговори про вступ. Україні було надано статус кандидата до ЄС у червні 2022 року та офіційно розпочато переговори про вступ у червні 2024 року. Це був важливий та швидкий крок, що демонструє зобов'язання ЄС.
• Прискорений процес скринінгу. Європейська комісія проводить процес скринінгу (перевірку відповідності законодавства України законодавству ЄС) з «безпрецедентною швидкістю». Це свідчить про бажання швидко пройти технічні етапи.
• Мета відкриття кластерів. Європейська комісія прагне відкрити всі кластери переговорів у 2025 році. Це амбітна мета, яка, якщо її буде досягнуто, свідчитиме про подальший швидкий прогрес.
• Потужна політична підтримка. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та інші лідери ЄС неодноразово наголошували на стратегічній важливості членства України в ЄС, розглядаючи його як «найсильнішу гарантію безпеки» проти Росії.
2. Виклики та перешкоди:
• Вето Угорщини. Угорщина неодноразово блокувала прогрес у переговорах про вступ України до ЄС, а прем'єр-міністр Віктор Орбан публічно голосував проти цього та організовував консультативні опитування. Це створює значну політичну перешкоду, оскільки рішення про вступ до ЄС вимагають одностайності. Хоча ЄС вивчає варіанти «Плану Б» для обходу Угорщини, їхні правові та практичні наслідки є невизначеними.
• Необхідні масштабні реформи. Україні все ще потрібно впровадити масштабні реформи в різних секторах, щоб привести своє законодавство та стандарти у відповідність до acquis EU (складу законодавства ЄС). Ключові сфери включають:
• Верховенство права та боротьба з корупцією. Незважаючи на значний прогрес, корупція залишається серйозною проблемою, і необхідні подальші реформи для зміцнення судової влади та демократичних інституцій.
• Економічне узгодження. Економіка України, довоєнна та післявоєнна, значно відрізняється від економіки більшості членів ЄС. Інтеграція до єдиного ринку, особливо щодо сільського господарства (Україна є основним експортером зерна), створює проблеми для існуючої політики ЄС та потенційно впливає на фермерів країн-членів.
• Безпека харчових продуктів та захист навколишнього середовища. Україні необхідно підвищити свої стандарти в цих сферах, щоб відповідати вимогам ЄС, що може збільшити виробничі витрати.
• Інтеграція ринку праці. Існують занепокоєння щодо потенційної масової міграції з України до інших країн-членів ЄС через нерівність у заробітній платі.
• Війна та повоєнне відновлення. Поточне повномасштабне вторгнення Росії значно ускладнює процес вступу. Відбудова та модернізація країни після війни буде монументальним завданням, що вимагатиме значних інвестицій та стабільності для відповідності стандартам ЄС.
• Внутрішня динаміка ЄС. Хоча існує широка підтримка, деякі члени ЄС мають занепокоєння щодо фінансових наслідків вступу України (наприклад, впливу на фонди співдружності та сільськогосподарські субсидії) та прецеденту, який це може створити для інших давніх кандидатів.
3. Очікуване майбутнє – Оцінки часових рамок. Хоча точні прогнози важко зробити, ось деякі оцінки:
• Амбіції уряду України. Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна прагне повністю виконати критерії членства в ЄС до 2027 року, з метою стати членом до 2030 року.
• Перспективи посадовців ЄС. Деякі посадовці ЄС та держави-члени (такі як Литва та Фінляндія) також пропонують 2030 рік як можливу ціль або найпізніший термін, за умови, що Україна збереже темпи реформ.
• Реалізм проти амбіцій. Хоча ціль на 2030 рік є амбітною, багато аналітиків вважають, що процес, навіть за прискорених темпів, триватиме довше через масштаб необхідних реформ та політичну складність інтеграції країни такого розміру, як Україна, та з постійними воєнними викликами. Попередні заяви посадовців ЄС іноді вказували на довший термін.
Висновок
• Шанси України приєднатися до ЄС у найближчому майбутньому вищі, ніж будь-коли раніше, що зумовлено геополітичною необхідністю та продемонстрованою Україною відданістю реформам. ЄС продемонстрував безпрецедентну готовність пришвидшити цей процес. Однак цей шлях пов'язаний зі значними технічними, економічними та політичними викликами, зокрема, з війною, що триває, масштабом необхідних реформ та необхідністю одностайної згоди між усіма членами ЄС.
• Хоча для завершення основної частини реформ та переговорів, ймовірно, знадобиться кілька років, цілком імовірно, що Україна може стати членом ЄС на початку-середині 2030-х років, якщо все піде відносно гладко, а політична воля залишиться сильною. Таким чином, «найближче майбутнє» може розтягнутися на наступне десятиліття.
А тепер можна буде повернутися до розгляду питання «Інтеграція до ЄС: виклики для українського агропродовольчого сектору в рамках в Європейського зеленого курсу».
Юрій Михайлов
