Що таке ESG?
Згідно “зеленого курсу” ESG (Environmental, Social, and Governance - Екологічний, Соціальний та Управлінський) — це рамковий механізм, який використовується для оцінки сталого розвитку та етичної поведінки компанії, що охоплює екологічні, соціальні та управлінські аспекти. Він часто використовується в контексті інвестування, але також застосовується до різних зацікавлених сторін, таких як стейкхолдери, співробітники та постачальники.
Ключові елементи ESG:
● Екологічний: як компанія керує своїм впливом на природу, включаючи управління відходами та забрудненням, використання ресурсів, енергоефективність та викиди парникових газів.
● Соціальний: як компанія взаємодіє зі своїми зацікавленими сторонами, включаючи співробітників, клієнтів, постачальників та громаду, зосереджуючись на таких питаннях, як різноманітність, рівність, інклюзія та трудові стандарти.
● Управління: як управляється компанія, включаючи її керівництво, компенсацію виконавчих менеджерів, структуру ради директорів та внутрішній контроль.
Значення ESG:
● Інтерес інвесторів: багато інвесторів враховують фактори ESG під час прийняття інвестиційних рішень, оскільки вони вважають, що компанії з високими показниками ESG мають більше шансів бути сталими та успішними в довгостроковій перспективі.
● Управління ризиками: фактори ESG можуть допомогти виявити та пом'якшити потенційні ризики для бізнесу, такі як екологічні норми, соціальні заворушення або проблеми в управлінні.
● Залучення зацікавлених сторін: структури ESG можуть допомогти компаніям взаємодіяти із зацікавленими сторонами та будувати довіру, демонструючи свою відданість відповідальній практиці.
● Сталий розвиток: принципи ESG сприяють сталому розвитку, заохочуючи компанії вирішувати екологічні та соціальні проблеми, що призводить до більш сталого майбутнього.
На практиці цей рамковий механізм реалізується через фінансові звіти компаній.
Згідно з Регламентом про розкриття інформації про сталий розвиток фінансування (SFRD) фінансові установи (страхові компанії, банки, інвестиційні фонди, кредитні спілки тощо) повинні розкривати інформацію про сталий розвиток своїх продуктів. Його метою є підвищення прозорості та спрямування інвестицій у більш екологічні, соціальні та управлінсько-відповідальні варіанти.
Нефінансові компанії, тобто всі інші, мають звітувати згідно з трьома директивами ЄС:
Директива про належну перевірку корпоративної стійкості (CSDDD) спрямована на забезпечення активного управління ризиками сталого розвитку компаніями в усіх їхніх операціях та ланцюгах постачання. Вона зобов'язує компанії виявляти, запобігати, пом'якшувати та враховувати негативний вплив на навколишнє середовище та права людини, виходячи за рамки добровільної практики. Метою Директиви є сприяння більш сталим бізнес-практикам, захист прав людини та навколишнього середовища, а також підвищення прозорості та підзвітності в рамках глобальних ланцюгів поставок.
Ключові аспекти CSDDD:
● CSDDD застосовується до компаній ЄС, які досягають певних порогових значень щодо кількості працівників та плинності кадрів, а також до деяких компаній, що не входять до ЄС, але працюють в ЄС.
● Ккомпанії повинні проводити належну перевірку для виявлення, запобігання, пом'якшення та врахування негативного впливу на навколишнє середовище та права людини у своїх операціях та ланцюгах постачання.
● Компанії зобов'язані розробити та впровадити план для вирішення виявлених ризиків та впливів, включаючи вжиття заходів для їх запобігання або припинення.
● Компанії зобов'язані звітувати про свою діяльність з належної перевірки та вжиті заходи для запобігання та пом'якшення негативного впливу.
● CSDDD встановлює правову базу для притягнення компаній до відповідальності за недотримання вимог, включаючи потенційну цивільну відповідальність та штрафи.
Відповідно до Директиви про корпоративну звітність про сталий розвиток (CSRD) в ЄС були прийняті Стандарти звітності про сталий розвиток (ESRS). Ці стандарти спрямовані на стандартизацію того, як компанії розкривають свої екологічні, соціальні та управлінські показники, забезпечуючи послідовну та порівнянну інформацію про сталий розвиток по всьому ЄС.
Ключові аспекти ESRS:
● ESRS є обов'язковими для компаній, на які поширюється дія CSRD, яка вимагає від них розкриття певної інформації про сталий розвиток.
● ESRS зосереджуються як на впливі компанії на людей та навколишнє середовище, так і на тому, як соціальні та екологічні проблеми впливають на фінансові показники компанії.
● ESRS надають компаніям основу для звітності про ESG-фактори, забезпечуючи послідовність, порівнянність та практичність розкриття інформації про сталий розвиток.
● ESRS поділяються на три категорії: міжгалузеві стандарти (загальні вимоги), тематичні стандарти (конкретні питання ESG) та галузеві стандарти (галузеві сфери сталого розвитку).
Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Україною взято зобов’язання в частині гармонізації національного законодавства з вимогами європейського законодавства, зокрема у сферах бухгалтерського обліку та аудиту.
18 жовтня 2024 р. Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1015-р “Про схвалення Стратегії запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку”.
Не буду наводити цю Стратегію - читайте вищезазначене Розпорядження КМУ. Зауважу тільки, що це Розпорядження передбачає внесення змін до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та внесення змін до Закону України “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність”. (Мої співчуття фінансовим відділам підприємств усіх форм власності).
Інклюзивність або інклюзія
Згідно з Вікіпедію “інклюзія” - це процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Потребу збільшення участі відчувають насамперед ті, що мають фізичні чи ментальні порушення. Інклюзія передбачає розробку і застосування таких конкретних рішень, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь в академічному і суспільному житті. При інклюзії всі зацікавлені сторони повинні брати активну участь для отримання бажаного результату.
«Зелена угода» ЄС наголошує як на екологічній стійкості, так і на соціальній інклюзивності. Вона спрямована на те, щоб перехід до зеленої економіки приносив користь усім, а не лише найбільш привілейованим, шляхом задоволення потреб тих, хто найбільше постраждав від екологічних змін та політики.
1. «Зелена угода» визнає, що перехід до сталої економіки може спричинити економічні збої, особливо для тих, хто залежить від викопного палива, або галузей промисловості, які стикаються зі змінами. Вона спрямована на те, щоб цей перехід був «справедливим та інклюзивним», тобто він надавав підтримку працівникам та громадам, які постраждали від змін.
2. ЄС створив Соціальний кліматичний фонд для підтримки вразливих громадян та малого бізнесу в умовах зеленого переходу, зокрема шляхом реконструкції будівель та ініціатив у сфері чистої енергії.
3. «Зелена угода» наголошує на важливості залучення та участі громадян у переході до сталого розвитку. Вона визнає, що громадяни можуть відігравати ключову роль у просуванні змін та сприянні розробці сталих рішень.
4. Зелена угода спрямована на розширення прав і можливостей громадян шляхом створення умов для ефективної участі громадськості в процесах прийняття рішень, пов'язаних зі стійкістю та екологічною політикою.
5. Зелена угода визнає, що зміна клімату та екологічні проблеми непропорційно впливають на вразливі групи населення та маргіналізовані громади. Вона спрямована на вирішення цієї нерівності за допомогою цілеспрямованої політики та ініціатив.
6. Зелена угода сприяє інклюзивним структурам управління, які забезпечують, щоб різноманітні голоси були почуті під час прийняття рішень, пов'язаних з екологічною політикою та діями щодо клімату.
По суті, Зелена угода ЄС стосується не лише екологічних цілей; вона спрямована на створення справедливого та рівноправного суспільства, де кожен отримує вигоду від сталого майбутнього. Вона спрямована на задоволення потреб усіх громадян, забезпечуючи, щоб перехід до зеленої економіки був не лише екологічно вигідним, але й соціально справедливим та інклюзивним.
Юрій Михайлов
