Підсумки 2018 року
Стан, структура і динаміка розвитку аграрного експорту є не лише одним із важливих індикаторів якісної оцінки та аналізу фактично досягнутого рівня конкурентоспроможності продукції вітчизняної галузі сільського господарства і АПК, а також окремих секторів, але й загалом характеризує його стратегічне значення у системі формування платіжного балансу країни. Впродовж останніх років частка аграрного сектору в загальному експорті усієї товарної продукції економіки суттєво зросла і досягла 40–42%.
Агроекспорт нині є потужним драйвером розвитку вітчизняної економіки, що генерує фінансовий ресурс країни для впровадження інновацій та сучасних технологій в агробізнесі, а також забезпечує надходження валютних коштів для підтримання платіжного балансу і фінансової стійкості курсу національної грошової одиниці.
Якщо порівнювати надходження від експорту аграрної продукції за останні п’ять років, то можна чітко простежити сучасні тренди зростання його ролі і значення в економіці країни. Рекордним за абсолютною вартістю надходжень експорт аграрної продукції виявився у 2017 р. — майже $18 млрд тоді як за відносною часткою у загальній його структурі за всіма видами товарів був 2015 р. — 42,4%. У 2018–2019 рр. аграрний експорт, завдяки високому врожаю зернових і олійних культур, може значно перевищити показники минулих років.
Також, за підсумками аналізу даних митної статистики України у січні-грудні 2018 р., сукупна вартість усього експорту вітчизняної аграрної продукції сягала близько $18,76 млрд що майже на $0,9 млрд (5%) більше проти аналогічного періоду 2017-го.
За підсумками 2018 р. до переліку 10 найбільших товарних позицій аграрного експорту увійшли олія соняшникова, кукурудза, пшениця, насіння ріпаку, макуха і тверді відходи від вилучення рослинних жирів та олій, соєві боби, ячмінь, м’ясо та їстівні субпродукти птиці, тютюнові вироби, а також цукор, що сукупно забезпечили 32% усіх валютних надходжень. У топ-рейтингу стратегічних товарних позицій аграрного експорту вони посідають вже не один рік провідні позиції (табл. 1).
Таблиця 1. Топ-рейтинг 10 найбільших вартісних товарних позицій аграрного експорту України в січні-грудні 2018 р.
Джерело: складено за даними аналізу інформації митної статистики України
Лідером за абсолютною і відносною вартістю у структурі всіх валютних надходжень є олія соняшникова — $4,1 млрд астка якої у загальному експорті країни становить 8,7%. Обсяг експорту олії соняшникової сягав майже 5,6 млн т. Також серед найбільших товарних позицій за вартістю експортних валютних надходжень виділялися кукурудза з обсягом $3,5 млрд і 21,4 млн т та пшениця — $3,0 млрд і 16,4 млн т. Варто окремо відзначити, що серед 10 вище перелічених товарних позицій лише 3–4 можна віднести до групи продукції високої доданої вартості та переділу. При цьому, наприклад, середня ціна 1 т олії соняшникової становила $736,5, тоді як аналогічна її ціна для насіння ріпаку — $414,2, соєвих бобів — $370,9. Теж саме стосується зерна кукурудзи, середня експортна ціна 1 т якого сягає $163,6, а м’яса та їстівних субпродуктів птиці, відповідно — $1540, тобто майже в 9,4 разу більше. Цілком зрозуміло, що вигідніше експортувати готовий харчовий продукт високого переділу, який приносить країні і додану вартість та набагато більше валютних надходжень, ніж просто продавати аграрну продукцію як сировину або нижчого переділу.
Де можна отримати високу додану вартість
Можна однозначно стверджувати, що найбільш оптимальне і можливе на сьогодні вирішення наявної уже не один рік проблеми необхідності швидкого зростання вартісних показників агроекспорту — це, передусім, підвищення в його структурі питомої ваги продукції середнього і високого переділів.
Якщо детально аналізувати сучасну структуру аграрного експорту України, то загалом із 192 товарних позицій, які входять до УКТЗЕД у розрізі товарних позицій 1–24, лише 90 можна умовно віднести до категорії низького і середнього переділу та 20 — високого. Критерієм віднесення вказаних товарних позицій до аграрної продукції низького, середнього і високого переділів у такому випадку виступає середня ціна експорту з розрахунку за 1 т та ступінь її переробки, визначена експертним шляхом.
Загалом найбільш вагомі потенційні можливості нарощування аграрного експорту зосереджені в оліє-жировій промисловості, зокрема в переробці сої та ріпаку. Адже у січні-грудні 2018 р. в цілому було експортовано майже 2,4 млн т насіння ріпаку та 2,2 млн т соєвих бобів, тоді як ріпакової і соєвої олії, відповідно, лише 144,2 тис. т та 214,7 тис. т.
Певний потенціал нарощування аграрного експорту зберігається також у молокопереробній промисловості, попри катастрофічний стан із забезпеченням її молочною сировиною внаслідок досить значного і тривалого скорочення чисельності поголів’я корів. Вказаний потенціал зростання аграрного експорту пояснюється насамперед високою ціною окремих видів молочної продукції середнього і високого переділу на світовому продовольчому ринку. Для прикладу, середня ціна експорту 1 т масла вершкового у січні-грудні 2018 р. становила $4232,6, а твердих і м’яких сирів різних видів — $3691,5, тоді як молока та вершків згущених — $1665, а незгущених — $707,9. Це є добрим стимулом для збільшення експорту цих видів продукції та відродження вітчизняної молочної галузі.
Основні напрямки аграрного експорту
Стійке зростання чисельності населення планети і рівня доходів у багатьох країнах світу зумовлює підвищення рівня споживання продуктів харчування як рослинного, так і тваринного походження, що відкриває значні перспективи розширення ринку збуту для вітчизняної аграрної продукції.
Останніми роками для окремих видів продукції вітчизняного АПК, зокрема м’яса птиці, соняшникової олії, кукурудзи, пшениці та інших товарних позицій розширилися горизонти географії збуту. Нині найбільшим попитом на світовому продовольчому ринку користується вітчизняна соняшникова олія, що зумовлено її більшою доступністю за ціною для різних верств населення і значним поширенням культури здорового харчування у багатьох країнах.
Аналіз даних митної статистики свідчить, що торік понад 55% усієї олії соняшникової вітчизняного виробництва було безпосередньо спрямовано до 3 країн — Індії (43,1% до підсумку) на суму $1774,1 млн, Китаю (8,1%) на $334,0 млн і Іраку (6,4%) на $261,7 млн тоді як решта припадала на інші світові ринки збуту продовольчої продукції (діагр. 1).
Діагр. 1. Експорт олії соняшникової з України на основні світові продовольчі ринки за січень-грудень 2018 р.
Джерело: складено за даними аналізу інформації митної статистики України
Впродовж багатьох років поряд з олією соняшниковою значним попитом на світовому продовольчому ринку користуються зернові культури.
На діагр. 2 і 3 наведено основні ринки збуту кукурудзи і пшениці у розрізі країн за вартістю та її структурою. Вже не один рік кукурудза займає друге місце за обсягом валютних надходжень від аграрного експорту.
Діагр. 2. Експорт зерна кукурудзи з України на основні світові продовольчі ринки за січень-грудень 2018 р.
Джерело: складено за даними аналізу інформації митної статистики України
Серед основних ринків збуту зерна кукурудзи в загальній структурі його експорту окремо слід виділити такі країни, як Нідерланди (14,7%) на $515,5 млн, Китай (14,0%) на $490,0 млн та Іспанію (14,0%) на $489,7 млн.
На відміну від попередніх років у 2018-му найбільші за вартістю обсяги експорту пшениці були спрямовані до Індонезії (16,2%) на суму $487,1 млн, Філіппін (10,4%) на $313,0 млн і Єгипту (8,7%) на $261,1 млн.
Діагр. 3 Експорт зерна пшениці з України на основні світові продовольчі ринки за січень-грудень 2018 р.
Джерело: складено за даними аналізу інформації митної статистики України
Основні обсяги експортних товарних поставок насіння ріпаку традиційно вже багато років здійснювалися до країн ЄС — Німеччини (30,6%) на $308,8 млн, Бельгії (28,8%) на суму $291,4 млн і Франції (12,6%) на $127,5 млн
Обсяги експортних товарних поставок макухи, а також твердих відходів від вилучення рослинних жирів і олій, крім 2304, 2305, здебільшого відбувалися до Китаю (15,0%) на $137,7 млн, Республіки Білорусь (12,6%) на $116,4 млн, Франції (11,5%) на $105,7 млн (діагр. 6). Водноча, на решту інших країн світу припадала найбільша частка від усього обсягу експорту цієї товарної позиції (61,0%) на загальну суму $561,6 млн.
Також значні обсяги експорту здійснювалися за товарною позицією «соєві боби». Загалом основні поставки припадали на Туреччину (37,2%) на суму $308,8 млн, Білорусь (15,4%) на $127,9 млн та Іран (8,8%) на $73,1 млн тощо.
У підсумку необхідно відзначити, що багаторічна цінова волативність світового продовольчого ринку в умовах постійної зміни його кон’юнктури залишається одним із найбільш значущих ризиків для вітчизняного аграрного експорту. Зменшити негативні наслідки її дії повною мірою є проблематично, водночас їх мінімізація цілком можлива і реальна за рахунок застосування стратегії подальшої диверсифікації аграрного експорту та систематичного нарощування у ньому саме питомої частки сільськогосподарської продукції високотехнологічних переділів із високою доданою вартістю.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, старший науковий
співробітник лабораторії біоадаптивних технологій в АПВ
Інституту сільського господарства Степу НААН, сільськогосподарський
експерт-дорадник з питань економічних та управління підприємствами
