Авторами законопроекту заявлено, що він має вирішити питання з неповерненням валютної виручки в країну. Проте в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» детально проаналізували текст документу і заявляють, що він не тільки не вирішить проблему, але й створить можливості для додаткових схем і зловживань. На додачу, законопроект обмежить експорт агропродукції, адже, по суті, виводить із ринку малих та середніх експортерів. Законопроєкт №8166 ставить під загрозу Угоду про асоціацію, оскільки обмежує експорт агропродукції до ЄС. Тоді, коли міжнародні партнери намагаються покращити експортні можливості України, всередині країни депутати хочуть поставити бюрократичний «хрест» на агросекторі.
На думку президента УКАБ, виконавчого директора Agricom Group Петра Мельника, запровадження додаткових експортних процедур створить ще більші проблеми з ліквідністю для агробізнесу, в умовах коли ситуація на ринку й без того важка. За його словами, аграріям вдалось провести посівну та збиральні кампанії 2022 року завдяки державній програмі «Доступні кредити 5-7-9%». Однак, через ускладнений експорт та, як наслідок, довший цикл реалізації продукції, зараз багато сільгоспвиробників мають нульову ліквідність. Й знайти додаткові 15% коштів, які потрібно класти на експортні депозити, – практично нереально.
«Прийняття законопроекту №8166 стане зрадою з боку держави. Документ не вирішує конкретних проблем, а створює їх ще більше та залишає лазівки для створення нових схем. Наразі влада має спонукати сільгоспвиробників нарощувати свою діяльність, а не створювати умови, які призведуть до скорочення валютних надходжень», – переконаний Петро Мельник.
Він додав, що положеннями законопроекту передбачені й випадки, коли поповнення депозиту для здійснення експортної операції не є необхідним, зокрема, якщо загальна сума попередніх експортних депозитів суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, відкритих у комерційних банках, становить не менше ніж 35 млн доларів США. «Таке становище є відкритою дискримінацією, що ставить у нерівні умови малих, середніх та великих експортерів. Крім цього, ця норма законопроєкту може додатково погіршити ситуацію з неповерненням валютного виручки, адже відкриває можливість для нових «схем», наголосив президент УКАБ.
На депозитах мають бути заморожені суттєві суми кошів експортерів – не менше 15% від суми експортного контракту.
«Наприклад, візьмемо виручку АПК країни за вересень-жовтень, яка склала у цьому році 2,6 млрд доларів США. Якщо буде заморожено від цієї суми 15%, то матимемо на місяць близько 400 млн доларів на депозитах. Сума може бути навіть більша, враховуючи складну ситуацію з логістикою і на доставку аграрії можуть чекати по 3-4 місяці», – зазначила заступниця генерального директора асоціації УКАБ Марія Ревенко.
В Україні проблема неповернення валютної виручки при експорті зернових існувала ще до війни, наразі вона загострилася. Між тим, основні положення законопроекту №8166 не принесуть позитивного результату для агробізнесу. Так вважає заступник ГС «Всеукраїнська аграрна Рада» Дмитро Кохан. За його словами, на сьогодні в країні функціонують два валютних курси – НБУ і ринковий, різниця між якими – це те, що фактично втрачає легальний експортер. Втрати через різні валютні курси в середньому находяться в діапазоні 10-15%, іноді показник сягає 20% різниці. Інша проблема – це відшкодування ПДВ, яке практично не відбувається, і експортери втрачають ще 14%, які не отримують від держави. Якщо підсумувати, то біля 30% прибутку «білі» експортери сьогодні недоотримують.
«На жаль, держава так і не змогла вирішити основні проблеми: зрівняння курсів валют та налагодження процесу відшкодування ПДВ. Одночасно з цим, для вирішення питання контролю валютних схем законотворці обрали найгірший варіант – створений проєкт закону буде лише ускладнювати ситуацію. Легальний експортер дійсно буде класти ці 15%, а "чорний" буде показувати мінімальну митну вартість і "депонувати" незначні кошти, а також використовуватиме інші схеми для обходу пропонованої системи, які відповідно до цього законопроєкту не перекриваються. Ми погоджуємося, що проблему неповернення валюти треба вирішувати. Але тут не обійтись простими рішеннями і треба будувати ефективну систему контролю, на кшталт системи електронного адміністрування ПДВ, де усі операції йдуть по одній формулі через зрозумілу для аграріїв калькуляцію. Невід'ємною частиною цієї системи має бути "овердрафт" для легальних експортерів, на суму якого вони можуть експортувати без обов'язку поповнення експортних депозитів – наприклад, відсоток від сплачених ними податків або раніше поверненої в країну валютної виручки», – наголошує Дмитро Кохан.
У цьому році багато фермери намагалися експортувати вперше в житті – беруть кредити, купують вантажівки і везуть на західний кордон. І все тому, що ціна на внутрішньому ринку навіть не покриває прямих витрат. Натомість експортна ціна не дає заробити, але на 20-30% вища, і дозволяє покрити основні витрати. Саме такі найменш захищені виробники потрапляють під дію закону, – переконана директорка з операційної діяльності Групи АГРОТРЕЙД Олена Ворона. За її словами, прийняття закону в період, коли малі та середні сільгоспвиробники лише починають самостійно експортувати продукцію, зруйнує будь-які ініціативи підприємців.
«Такі виробники не мають експортної історії, їх вважають ризикованими автоматично, незважаючи на довгу та чесну діяльність. Для вирішення проблеми з валютним контролем не потрібно створювати такі складні механізми, а необхідно прописати чіткі критерії, котрі визначали б хто є ризиковим експортером, а хто ні. Реальний бізнес від сумнівних компаній легко відрізнити. Не можна сьогодні не давати можливості аграріям самостійно експортувати і додавати додаткові перепони для цієї діяльності. Для багатьох аграрії самостійний експорт – вже великий крок. А коли ще треба буде віддати частину обігових коштів, яких немає, яких не вистачає на виплату орендної та заробітної плати. І в цій ситуації ще треба віддати обігові кошти – покласти їх на депозит. Цей законопроєкт має бути знищений як "антиаграрний"», – вважає Олена Ворона.
Аграрії закликають не запроваджувати спеціальні експортні процедури. Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулася до міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського із проханням відхилити законопроєкт. Агроспільнота наполягає на пошуку простих та прозорих механізмів, що мінімізуватимуть зловживання недобросовісних експортерів, і не шкодитимуть економіці та чесним сільгоспвиробникам. Представники бізнесу готові до плідного діалогу з владою для спільного пошуку раціональних рішень у вирішенні проблеми валютного контролю.
Підготувала Тетяна Ковальчук
