Загальний стан і тенденції на ринку
Глобальні тенденції світового ринку мінеральних добрив, за даними аналізу інформації IFA (International Fertilizer Association), будуть характеризуватися помітним зниженням середньорічних темпів попиту на них до 1% у 2019–2020 маркетинговому періоді після деякого його зростання на 1,3% у 2017–2018, що зумовить зменшення загальних обсягів використання до 190 млн т на рік у перерахунку на поживні речовини. Це скорочення зумовлене поєднанням дії декількох факторів: низьких світових цін на більшість сільгоспкультур; впливу несприятливої погоди у важливих для сільського господарства регіонах світу, що споживають мінеральні добрива; девальвацією валюти в деяких країнах-імпортерах добрив; торговельною напругою у відносинах між окремими країнами світу. Також за сучасних технологій в аграрному виробництві спостерігається посилення акценту на більш ефективному використанні добрив у розвинених країнах і Китаї. Передбачається, що глобальне споживання мінеральних добрив скоротиться більш помірно для окремих їх видів на основі N і K, ніж для P.
Разом із тим, з огляду на світові тенденції останніми роками на ринку України зберігається досить стійка тенденція скорочення і коливання в окремі роки виробництва мінеральних добрив вітчизняними підприємствами та збільшення частки продукції імпортного походження. Цей економічний парадокс досить складно зрозуміти та логічно пояснити. Адже, по суті, з одного боку, маємо незавантажені виробничі потужності підприємств хімічної промисловості з основних видів мінеральних добрив, а з іншого — зростання попиту на них зі сторони агробізнесу як вітчизняного, так і світового.
Може виникнути питання: у чому проблема? Адже років 5–10 назад вітчизняні підприємства хімічної промисловості не лише забезпечували аграрну галузь основними мінеральними добривами, але й також одночасно експортували їх на більш ніж мільярд доларів по всьому світу.
З експертної точки зору можна припустити, що в цій проблемі закладено цілий комплекс причин та невирішених протиріч, які нині складно розв’язати водночас, однак на які варто звернути увагу.
По-перше, це проблема сировинного забезпечення галузі та ціни на нього. Основною сировиною для виробництва мінеральних добрив є природній газ, ціна на який є маркером для збільшення або ж зменшення їх виробництва, оскільки він займає вагому частку в структурі витрат. Інші аспекти цієї проблеми пов’язані з кон’юнктурою внутрішнього та світового ринків та окремими конкурентними перевагами інших країн світу, де працюють аналогічні промислові підприємства з виробництва мінеральних добрив.
З об’єктивних причин за рахунок порівняно нижчих цін на природний газ хімічні компанії багатьох країн світу мають значні конкурентні переваги перед вітчизняними підприємствами, що об’єктивно сприяє зростанню імпорту мінеральних добрив на наш внутрішній ринок. Поєднання вказаних факторів одночасно в окремі періоди або роки формує досить нестійку економіко-кон’юнктурну ситуацію на ринку і навколо стану розвитку вітчизняних підприємств хімічної промисловості, які займаються виробництвом мінеральних добрив, а також певною мірою підвищує залежність АПК від їх імпорту.
Виробництво, попит і ємність ринку
У сучасному агропромисловому виробництві використовується багато видів мінеральних добрив на основі різних хімічних елементів та їх сполуки. Азот є одним з основних елементів живлення, які необхідні для розвитку рослини. Тому хімічні речовини і сполуки на основі азоту займають стратегічно важливе значення у виробництві мінеральних добрив.
Аналіз даних державної статистики свідчить про досить значне скорочення виробництва окремих видів хімічних речовин та продукції на основі азоту вітчизняними промисловими підприємствами, яке не вдалося ще відновити повною мірою (діагр. 1).
Діагр. 1. Динаміка виробництва окремих видів хімічних речовин і хімічної продукції промисловими підприємствами України
Джерело. Держслужба статистики України
Якщо порівнювати дані за 2013 р., коли було вироблено найбільше аміаку безводного — 3,5 млн т, то у 2018-му його обсяги упали до 0,8 млн т, і лише торік спостерігалася деяка стабілізація та його зростання до 1,5 млн т. Аналогічні тенденції можна спостерігати також і з інших хімічних сполук, які використовуються для виробництва мінеральних добрив.
Більш поглиблена статистика щодо аналізу стану, обсягів і структури виробництва основних видів мінеральних добрив за 2019 р. наведена в табл. 1.
Таблиця 1. Виробництво окремих видів хімічних речовин і хімічної продукції промисловими підприємствами України у 2019 р. порівняно із 2018-м
Примітки: К — дані не оприлюднюються; … відомості відсутні; — явищ не було.
Джерело. Держслужба статистики України
Внутрішній попит на мінеральні добрива зберігає позитивну тенденцію стійкого зростання. За останні 20 років абсолютні обсяги внесення мінеральних добрив у підприємствах України загалом зросли майже увосьмеро порівняно з початком 2000-х років, тоді як у розрахунку на 1 га — у 9,3 раза. При цьому досить суттєве збільшення використання добрив спостерігається після 2015 р. (табл. 2).
Таблиця 2. Динаміка внесення мінеральних добрив у підприємствах України
Джерело. Держслужба статистики України
Останніми роками загалом усіма аграрними підприємствами вносилося у поживних речовинах понад 2 млн т мінеральних добрив різних їх видів. Водночас, у розрахунку на 1 га під посів усіх сільськогосподарських культур, наприклад у 2018 р., було внесено 121 кг мінеральних добрив у поживних речовинах, хоча цей показник ще далекий від рівня 1990 р. — 141 кг та загалом окремих розвинутих в аграрному відношенні країн світу, де він сягає 200–300 кг. Тобто аграрний сектор має значні резерви збільшення внутрішнього споживання мінеральних добрив, що за умов зваженої державної регуляторно-правової і фінансової підтримки може сприяти стабілізації роботи вітчизняних хімічних підприємств, які займаються їх виробництвом, та нарощуванню їх потужностей.
Основним стримувальним бар’єром розвитку вітчизняних підприємств із виробництва мінеральних добрив, зокрема азотних, є їх імпорт за конкурентними цінами з інших країн світу, де вартість природного газу у собівартості їх виробництва є значно нижчою. Одним із перспективних варіантів вирішення цієї проблеми, на наш експертних погляд, може стати участь вітчизняних хімічних підприємств у видобутку природного газу на основі створення відповідних холдингових об’єднань та подальше його використання як сировини за собівартістю видобутку під час виробництва азотних і азотомістких мінеральних добрив.
Разом із тим, аналізуючи нинішній стан на ринку мінеральних добрив, слід звернути увагу на вплив фактору імпорту цієї продукції.
Зокрема, у 2019 р. за товарною позицією згідно з УКТЗЕД «Добрива мінеральні або хімічні, азотні» імпорт у вартісному вимірі сягнув $336,4 млн, тоді як їх експорт $176,4 млн (табл. 3).
Таблиця 3. Імпорт та експорт основних видів мінеральних добрив підприємствами України
Джерело. Складено за даними аналізу митної статистики
Основну частку вітчизняного ринку мінеральних добрив становить їх імпорт. Особливо це стосується складних або комплексних видів добрив із 2–3 поживними елементами N, P, K, а також азотних і калійних. Так, згідно з УКТЗЕД «Добрива з 2–3 поживними елементами N, P, K; товари групи 31 в упаковках масою брутто не більш як 10 кг» імпорт у вартісному вимірі сягнув $730 млн тоді як їх експорт лише $4,2 млн.
Укріпленням на валютному ринку гривні відносно долара та євро минулого року та на початку цього зробило імпорт мінеральних добрив порівняно вигідним, що, безумовно, вплинуло на зниження їх ціни на внутрішньому ринку. Також можна стверджувати, що за умов обмеженого попиту внутрішній ринок мінеральних добрив перенасичений продукцією як вітчизняних підприємств, так і закордонних.
Останнім часом багато експертів ринку звертають увагу на нову проблему, пов’язану з фальсифікацією різних видів мінеральних добрив. Тому агровиробникам необхідно бути досить уважними під час купівлі мінеральних добрив, як і інших видів ресурсів.
Оператори ринку
Основними операторами на ринку мінеральних добрив, які займаються їх постачанням, є ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», ПАТ «Азот», ПАТ «Рівнеазот», Одеський припортовий завод, ПАТ «ДніпроАзот», а також ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив». Всі інші призупинили виробництво або ж знаходяться у дуже складній економічній ситуації.
Аналізуючи вітчизняний ринок мінеральних добрив, можна стверджувати, що повністю задовільнити внутрішній попит за рахунок власних виробничих потужностей можливо лише по групі азотних добрив, оскільки на ринку працює декілька потужних операторів із їх виробництва. За іншими їх видами, зокрема комплексними, частково вирішити проблему імпорту цих мінеральних добрив можливо за рахунок відновлення повноцінної роботи ПАТ «Сумихімпром», тоді як з калійних добрив аналогічне питання виникає стосовно перспектив діяльності ТОВ «Стебницький калійний завод».
Призупинення роботи окремих вітчизняних підприємств із виробництва мінеральних добрив негативно впливає на ціни внутрішнього ринку та його підвищує залежність від імпорту.
Загалом цінова ситуація на ринку мінеральних добрив виявилася досить кон’юнктурно непередбачуваною для вітчизняного агробізнесу й останніми роками характеризувалася їх значними коливаннями.
Порівняльна оцінка реалізаційної ціни (з ПДВ) різних видів мінеральних добрив від вітчизняних хімічних підприємств, за даними проведеного державними установами моніторингу станом на лютий 2020 р. та на аналогічну дату 2018 р. і 2017 р., наведена у табл. 4.
Таблиця 4. Моніторинг цін мінеральних добрив, установлених вітчизняними хімічними підприємствами для сільгоспвиробників станом на лютий 2020 року (основні оператори ринку: заводи-виробники)
Згідно з аналізом інформації вказаного моніторингу на внутрішньому ринку середня ціна 1 т аміачної селітри в лютому 2020 р. становила 7200 грн, карбаміду 8000 грн, КАС 6100 грн. Вартість суперфосфату подвійного сягала 13700 грн/т.
Робити прогнози щодо цінової ситуації із наближенням початку весняних агропосівних робіт ще надто рано, однак можна відзначити, що традиційно підвищений попит на добрива в цей період очікувано призведе до деякого зростання цін на них. Однак, за умов збереження рівноваги на валютному ринку, суттєвих цінових коливань не варто очікувати.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, ІСГС НААН,
сільськогосподарський експерт-дорадник з аудиту,
економіки та управління підприємством
