Ринок кредитування агробізнесу
Зазвичай не всі банки й фінансові установи готові кредитувати агробізнес, а ті з них, що наважуються, як правило, висувають досить високі вимоги для його отримання. Держава теж намагається підтримати сільгоспвиробників через механізм здешевлення кредитів, однак цього явно недостатньо, щоб задовольнити попит на ринку кредитування агробізнесу.
За даними аналізу останньої інформації Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 26 жовтня 2020 року, за програмою Держпідтримка-2020 сільгоспвиробникам вже спрямовано близько 762 млн гривень на часткову компенсацію відсотків за кредитами. Також було затверджено розподіл коштів у розмірі 257,4 млн гривень суб’єктам господарювання АПК для часткової компенсації відсотків за користування кредитами. Кошти отримають понад 3,6 тис. позичальників, які подали необхідні заявки до уповноважених банків.
Загалом за державною бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення» 2020 року передбачено надання близько 1,2 млрд гривень. Протягом січня-серпня фактично використано 42% запланованого показника. Також кількість уповноважених банків, що підписали з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Меморандум про загальні засади співпраці, становить загалом 34 банки. Вони беруть участь у наданні компенсації за кредитами для АПК.
Якщо аналізувати ринок кредитування агробізнесу у 2020 році, то загальний обсяг кредитів, залучений суб’єктами АПК, становив близько 74 млрд гривень. З них на пільгових (підлягають компенсації) умовах — 17,6 млрд гривень, зокрема:
за видами кредитів, грн:
- короткострокових — 8,1 млрд (45,8%);
- середньострокових — 4,3 млрд (24,5%);
- довгострокових — 5,2 млрд (29,7%);
за видами діяльності позичальників, грн:
- галузь тваринництва — 3,0 млрд (17,1%);
- іншими галузі — 14,6 млрд (82,9%).
Середні відсоткові ставки банків, під які суб’єкти господарювання АПК залучали кредити, становили 14–16% річних. Це хоч і не суттєво висока ставка проти минулих років, однак і вона не стимулює агробізнес брати кредити. До того ж варто зазначити, що облікова ставка НБУ на сьогодні становить усього 6% річних.
І проблема тут полягає не лише у значній маржі, яку банки змушені брати за надання кредитів, а насамперед у високій ризикованості агробізнесу, а також відсутності ефективного бізнес-планування проєктів, під які можна було б запропонувати фінансовим установам кредити зі значно меншим відсотком.
Овердрафт (overdraft) — це особлива форма надання короткострокового кредиту в межах установленого банком ліміту, що дозволяє здійснювати розрахунки, коли в клієнта на поточному рахунку недостатньо коштів для здійснення платіжної операції. За умов надання овердрафту кредитування банком розрахункового рахунку клієнта здійснюється для відповідної оплати розрахункових документів за нестачі або відсутності на розрахунковому рахунку клієнта-позичальника коштів. До того ж банк списує кошти з рахунку клієнта в повному обсязі, тобто автоматично надає клієнту кредит на суму, що перевищує залишок коштів. Варто зазначити, що овердрафт відрізняється від звичайного кредиту передусім тим, що для погашення заборгованості спрямовуються всі кошти, що надходять на розрахунковий рахунок клієнта.
На фінансовому ринку, за даними аналізу інформації НБУ, відсоткові ставки за новими кредитами у вересні 2020 року становили в середньому по всіх видах економічної діяльності 9,1% та овердрафт 15,9%, зокрема по сільському господарству, лісовому господарству та рибному господарству — 11,7% та овердрафт відповідно 16,9% (табл. 1). Порівнюючи з 2019 роком відсоткові ставки по кредитах для АПК знизилися, що було зумовлено зменшенням облікової ставки НБУ.
Таблиця 1. Відсоткові ставки за новими кредитами нефінансовим корпораціям за видами економічної діяльності та видами валют у вересні 2020 року (середньозважені ставки в річному обчисленні, %)
Джерело. НБУ. Примітка. Дані наведено відповідно до національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (зі змінами).
Слід зазначити, що фінансові потреби в кредитуванні АПК мають регіональні суттєві розбіжності. Торік під час здійснення комплексу весняно-польових робіт у середньому потреба в кредитуванні АПК становила 10,9%. На рівні окремих регіонів розмах коливання цього показника становив від 1,6% в Дніпропетровській області й до 37,9% в Тернопільській (рис., табл. 2).
Рис. Аналіз диференціації регіональної потреби у фінансових коштах для кредитування АПК за здійснення комплексу весняно-польових робіт у 2019 році
Джерело. Експертний розрахунок автора за даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Таблиця 2. Аналіз потреби фінансування сільськогосподарських підприємств за здійснення комплексу весняно-польових робіт у 2019 році (інформацію було підготовлено станом на 26.04.2019), млн грн
Джерело. За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Примітка * — зокрема, кошти державного та місцевого бюджету
У підсумку варто зазначити, що в нинішніх складних умовах, що зумовлені як кліматичними змінами, так і економічними негараздами, агробізнес, як і будь-який інший вид економічної діяльності, не може обійтися без кредитування потреби в обігових коштах й інвестиціях. Однак через порівняно високу ризикованість виробництва і невелику його окупність отримати кредит під економічно прийнятну відсоткову ставку власнику агробізнесу завжди доволі проблематично. Як вихід можна обрати дві стратегії — розвивати диверсифікований агробізнес або ж посісти вузькоспеціалізовану нішу. В обох випадках є свої плюси й мінуси, які варто врахувати у виборі майбутньої бізнес-стратегії розвитку агробізнесу. Адже від цього залежатиме не лише власний фінансовий стан, а й кредитний рейтинг підприємства та його можливості для залучення додаткового позикового й інвестиційного капіталу з метою стійкого успішного розвитку агробізнесу.
Ю. В. КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, ІСГС НААН, експерт-
дорадник з аудиту, економіки та управління підприємством
