У сучасних інноваційних агропродовольчих системах картопля є особливо ціною сільськогосподарською культурою, яка має безліч споживчих переваг і корисних властивостей. Її вирощують на всіх континентах світу, вона є невіддільною частиною харчової культури мільярдів людей.
Розвитку вітчизняного аграрного ринку картоплі належить визначальна роль у забезпеченні продовольчої безпеки та добробуту мільйонів жителів населення держави. Насправді це не лише другий «хліб» у звичному розумінні жителів міст і сільського населення, а й джерело додаткових доходів багатьох із них, хто її вирощує.
За даними досліджень і аналізу даних багаторічної статистики посівні площі під картоплею останніми роками були в межах 1,3 млн гектарів. Проте спостерігається стійка тенденція їх скорочення. З кожним роком усе менше господарств вирощують картоплю (табл. 1).
Таблиця 1. Стан розвитку картоплярства України
Джерело. Складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики
У 2019 році посівні площі під картоплею в усіх категоріях господарств зменшилися до 1309 тис. гектарів. За даними аналізу інформації оперативної статистики станом на кінець 2020 року картоплю зібрано на площі 1325,4 тис. гектарів й отримано валовий збір 20858,7 тис. тонн за середньої врожайності 15,74 т/га. Це значно вище від тих показників, що були отримані у 2019 році.
Вітчизняний картопляний пояс формують такі регіони, як Вінницька, Житомирська, Львівська, Київська, Волинська, Чернігівська, Рівненська, Хмельницька, де виробництво перевищує понад 1 млн тонн картоплі на рік. Здебільшого це області Полісся, а також Лісостепу (табл. 2).
Таблиця 2. Структура виробництва картоплі в розрізі основних категорій господарств та природно-кліматичних зон України в 2020 році
Джерело. Складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики
Картоплярство має дві найбільш значущі проблеми розвитку. Перша стосується здебільшого технологічних питань. Втрати картоплі подекуди можуть сягати від 20 до 40% урожаю залежно від сорту, погодних умов вирощування й збирання, та умов зберігання, решти інших чинників. Зокрема, за підрахунками у 2019 році загальні втрати під час зберігання картоплі становили близько 3,1 млн тонн, або майже 30–50 млрд гривень.
З іншого боку, можна стверджувати, що ринковий потенціал картоплі використовується недостатньо ефективно, якщо його порівнювати з іншими сільськогосподарськими культурами. Зокрема, у товарний обіг фактично попадає за нашими експертними оцінками менше як 50% усієї виробленої в країні картоплі. Передусім через недостатньо розвинутий споживчий ринок і відносно слабку відпрацьованість відповідного організаційно-економічного механізму його функціонування, як це передбачено в багатьох країнах світу. Крім усього зазначеного, експорт картоплі фактично займає досить незначну питому вагу, тоді як її імпорт останнім часом збільшується.
Аналізуючи в динаміці виробництво і споживання картоплі з розрахунку на одну особу за рік можна побачити досить помітну мінливість означеного показника. Водночас за два останні десятиліття окреслилася загальна тенденція збільшення виробництва картоплі з розрахунку на одну особу, тоді як рівень її споживання є майже беззмінним (рис. 1). Тому досить актуальною є проблема розбудови інфраструктури зберігання й індустрії переробки картоплі на готову харчову продукцію, а також інші її види з високою доданою вартістю.
Рис. 1. Динаміка зміни виробництва і споживання картоплі населенням України
Джерело. Складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики
За обсягами валового виробництва картоплі Україна стабільно входить до п’ятірки країн — найбільших світових її виробників. Однак сучасний рівень продуктивності розвитку вітчизняної галузі картоплярства становить лише трохи більше за 30% досягнутого в провідних країнах світу із виробництва картоплі. Підвищення продуктивності щонайменше втричі забезпечить зростання виробництва картоплі до 50 млн тонн на рік, що у вартісному вимірі — близько 2,5 млрд доларів США.
Експерти вбачають у цьому глибокі структурні проблеми ринку картоплі, адже основну її пропозицію формують господарства населення, які не зацікавлені в товарному виробництві, а здебільшого забезпечують власні потреби. Також серед чинників можна назвати складну демографічну ситуацію, що негативно впливає на розвиток галузі та призводить до зменшення посівних площ під картоплею в сільській місцевості. Адже 99% картоплі сіють саме господарства населення.
Зокрема, у 2020 році, за даними статистичних обстежень, майже половину всіх посівних площ відводили під картоплю домогосподарства з розміром земельної ділянки 0,5 га і менше (табл. 3).
Таблиця 3. Структура посівних площ у 2020 році та місце картоплі
Джерело. Складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики
Якщо ми уважно проаналізуємо продовольчий баланс за минулі роки, то зможемо чітко побачити основні проблемні аспекти функціонування вітчизняного ринку картоплі. Це насамперед зростання імпорту картоплі, а також низькі показники її імпорту (табл. 4).
Таблиця 4. Баланс картоплі в усіх категоріях господарств України, тис. тонн
Розв’язати цю проблему можливо шляхом розвитку насінництва картоплі та індустрії її переробки на продукти з високою доданою вартістю. На максимумі переділу виробництва продукції картоплярства експортна додана вартість може досягти 1394,5 дол. за 1 т (табл. 5).
Таблиця 5. Аналіз ланцюга формування доданої вартості в картоплепродуктовому підкомплексі України
Джерело. Експертні розрахунки автора на основі аналізу митної статистики за 2019 рік
Насамперед варто зазначити, що на ринку досить значні обсяги картоплі у майже 7 млн тонн щорічно використовують для годівлі худоби й птиці. Ця проблема давно потребує розв’язання, адже господарства населення постійно відчувають проблеми із забезпеченням кормами тварин, а відтак змушені використовувати в годівлі картоплю замість того, щоб пустити її в товарний обіг. А з іншого боку, саме проблема зі збутом надлишків картоплі спонукає господарства населення використовувати її як корм для годівлі тварин.
Про втрати в процесі її зберігання вже не йдеться, бо це теж є однією з проблем, чому на ринку щороку спостерігається дефіцит картоплі та сезонно підвищуються ціни. Стабілізувати цінову ситуацію на ринку вдається за шляхом збільшення імпорту картоплі, проте це не є оптимальним розв’язанням проблеми. Так, у 2019 році обсяг імпорту картоплі становив близько 207 тис. тонн за середньою ціною 0,194 дол./кг на загальну суму у майже 40 млн дол. США (табл. 6).
Таблиця 6. Динаміка імпорту та експорту картоплі підприємствами України
Джерело. Складено за даними аналізу інформації митної статистики
З аналізу даних табл. 6 можна дійти висновку, що за останні роки сальдо торгівлі картоплею майже кожного року було від’ємним, за винятком 2017 і 2018 рр. Також середня ціна експорту картоплі є нижчою за ціну імпорту, за винятком 2019 року. Пояснюється це тим, що Україна імпортує значні обсяги так званої молодої картоплі та насіннєвого матеріалу, ціна на який є порівняно вищою, як порівняти зі звичайною товарною картоплею.
У майбутньому для запобігання виникненню подібних ситуацій на ринку слід на державному рівні передбачити фінансову підтримку товаровиробникам картоплі та сільськогосподарським обслуговчим кооперативам у частині компенсації витрат на будівництво сучасних картоплесховищ і переробних потужностей, що дозволить зменшити сезонний характер коливання попиту та ціни на цю вкрай важливу продовольчу культуру, збільшити експорт. Також важливо розвивати насінництво картоплі.
У 2021 році держава планує надати фінансову підтримку на розвиток картоплярства в сумі 60 млн гривень. Основними її напрямами стануть відшкодування вартості за придбання насіннєвої картоплі, допомога господарствам у встановленні систем зрошення, підтримка будівництва картоплесховищ і переробних підприємств для додаткової передреалізаційної обробки продукції. Ці заходи мають сприяти значному підвищенню ефективності розвитку картоплярства та формуванню нових ланцюгів створення доданої вартості.
Особливе значення має розвиток насінництва картоплі. Адже за досягнутим рівнем урожайності вирощування картоплі Україна суттєво відстає від багатьох країн світу (рис. 2).
Рис. 2. Рейтинг 20 країн світу за найвищою врожайністю вирощування картоплі у 2019 році
Джерело. Складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики
Щорічно на насіннєві потреби використовується близько 5,5 млн тонн картоплі. Певна її частина не відповідає вимогам щодо ДСТУ 4013-2001 «Сортові та посівні якості картоплі насіннєвої. Технічні умови». Відповідно до вказаного державного стандарту в оригінальному насіннєвому матеріалі й базовій картоплі кількість бульб, уражених хворобами, не має перевищувати 5–7% загальної їх кількості. Варто зазначити, що наявність у насіннєвому матеріалі бульб з ознаками таких хвороб, як мокра гниль, фітофтороз, чорна ніжка, парша звичайна і парша порошиста, стеблова нематода, не допускається.
Потрібно розвивати власну систему насінництва картоплі на основі розвитку державно-приватного партнерства та формування кластерів, які мають поєднати наукові, науково-дослідні та науково-освітні установи та виробників.
На сучасному етапі необхідна розробка загальнодержавної програми й стратегії відновлення та сталого розвитку картоплярства. При цьому значну вагу слід приділити питанням відродження картоплярства в сільськогосподарських підприємствах. Цілком реально збільшити площі посіву в цій категорії господарств до 100 тис. гектарів, що зменшить ризики волативності економічної кон’юнктури ринку та сприятиме забезпеченню продовольчої безпеки та диверсифікації агробізнесу.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, експерт-дорадник з аудиту,
економіки та управління підприємством, ІСГС НААН
