Проблеми на ринку картоплі
Ринок картоплі, як один із головних сегментів аграрного сектору, відіграє важливу роль у продовольчій безпеці та економіці. У всьому світі картопля є не лише другим за значенням харчовим продуктом, а й важливим джерелом доходу для аграріїв та агробізнесу. Однак в останні роки вітчизняний ринок картоплі зіткнувся з низкою серйозних проблем, які впливають на його стабільність і безперебійний розвиток. Насамперед виробництво картоплі як окрема галузь аграрного сектору майже на 99% сконцентрувалося в особистих господарствах населення.
Однією з головних проблем стійкого виробництва картоплі є зміна клімату, що призводить до непередбачуваних погодних умов. Травневі приморозки, посухи, повені й інші екстремальні явища теж негативно впливають на її врожайність, що призводить до періодичного дефіциту на ринку. Це тисне на ціни, які можуть різко коливатися залежно від сезону і стану врожаю картоплі. В умовах цінової нестабільності та відсутності спеціалізованого приміського товарного виробництва, спеціальних сховищ і каналів збуту багато аграріїв стикаються з труднощами в реалізації, що призводить до додаткових економічних втрат.
Крім того, ринок картоплі схильний до впливу зовнішніх чинників, таких як зміна попиту й пропозиції на ринку. Конкуренція з боку імпортної продукції також створює додаткові виклики для місцевих виробників. Ціни на картоплю також є предметом постійних проблем для її виробників. Залежно від сезону, врожайності та ринкового попиту ціни можуть істотно змінюватися. У той час як в деякі роки картопля може бути доступна за низькими цінами, в інші роки її вартість може підвищуватися до рекордного рівня. Це створює невизначеність як для споживачів, так і для виробників, які змушені пристосовуватися до мінливих умов і втрачають дохід.
Окрім цих переважно економічних викликів ринок картоплі також стикається з екологічними викликами, пов’язаними зі стандартами якості й безпеки продукції. Споживачі стають усе вимогливішими до якості й безпечності картоплі, що вимагає від виробників упровадження нових стандартів, технологій і методів її вирощування, обробки й зберігання. А в господарствах населення це є досить проблематичним питанням. Адже це вимагає додаткових фінансових і трудових вкладень й інших зусиль, що може бути досить складно організувати для невеликих фермерських господарств і населення. Тому варто зосередити увагу на відродженні цього виду економічної діяльності також в аграрних підприємствах.
З організаційно-економічного погляду можна дійти висновку, що ринок картоплі перебуває в стані постійної динаміки змін і кон’юнктури, де виробники, споживачі та державні органи повинні находити баланс між попитом і пропозицією, якістю й ціною. Також важливо розуміти, що розв’язання всіх проблем картоплярства потребує комплексного підходу, що містить як інноваційні технології, так і підтримку з боку держави та відновлення її виробництва в аграрних підприємствах. Нині у своїй більшості аграрії передусім вкладають багато ресурсів у маржинальні сільськогосподарські культури, а відтак мають проблеми з їх експортом на зовнішні ринки, які перенасичені ними — і майже не помічають картоплю як одну з найперспективніших глобальних продовольчих культур.
Цінові тренди
Цінові тенденції на ринку картоплі є результатом складної взаємодії різних чинників. Розуміння цих тенденцій може допомогти як виробникам, так і споживачам краще орієнтуватися в ринкових умовах й ухвалювати більш обґрунтовані рішення.
Традиційно ціни на картоплю дуже схильні до сезонних коливань. На початку сезону, коли новий урожай тільки починає надходити на ринок, ціни, як правило, знижуються. Однак мірою виснаження запасів старого врожаю та наближення зими ціни можуть підвищитись. Тому протягом багатьох років можна спостерігати звичне явище, коли на полицях вітчизняних супермаркетів є картопля з Єгипту або інших країн.
Іншим чинником є обсяги виробництва картоплі, які безпосередньо впливають на ціни. Якщо в конкретний рік спостерігається високий урожай, це може призвести до зниження цін через надлишок її пропозиції на ринку. Через нерозвинуту переробку й систему тривалого зберігання це порушує рівновагу й знижує доходи аграріїв. Навпаки, погані погодні умови, такі як заморозки, посуха або повені, можуть знизити врожайність і призвести до підвищення цін. Це можна наочно спостерігати на рис. 1. У середньому з грудня 2023 року по квітень 2025 року ціна 1 кг картоплі подвоїлася, а темпи її росту щомісяця становили приблизно 0,7 грн/кг. Нині середня ціна картоплі становить у межах 30 грн/кг і може коливатися на рівні 20–35%. Водночас із початку року в окремі періоди ціна підвищувалася до 45–70 грн, а вартість молодої картоплі у квітні-травні сягала рекордних 80–100 грн/кг.
Рис. 1. Цінові тренди й тенденції на внутрішньому ринку картоплі
Джерело. Власні розрахунки за даними Держстату
Жодна з продовольчих культур за майже 1,5 року моніторингу не мала такого різкого підвищення ціни. І це питання є відкритим уже багато років. Загалом можна стверджувати, що ця проблема полягає не лише в сезонному характері вирощування картоплі, а й у повному ігноруванні її агробізнесом.
Зрозуміло, що попит на картоплю може істотно змінюватися залежно від споживчих переваг, економічної ситуації й інших чинників. Наприклад, в умовах економічної кризи споживачі можуть скоротити витрати на харчові продукти преміумсегмента й переорієнтуватися на картоплю, що може підвищити попит. Однак не факт, що за таких умов підвищиться ціна. Як правило, все відбувається навпаки, і складна економічна ситуація може призвести до падіння цін. Водночас, якщо картопля стане популярнішою в певних кулінарних трендах, це може збільшити попит і підвищити ціни. Імпорт картоплі з інших країн також може суттєво вплинути на ціни. Якщо імпортні ціни нижчі за внутрішні, це може призвести до зниження цін на внутрішньому ринку. Однак у разі введення тарифів або імпортних квот місцеві виробники можуть отримати перевагу, що може призвести до підвищення цін. Якість картоплі й дотримання норм безпеки також можуть впливати на ціни. Високоякісна продукція, що відповідає сучасним стандартам, може продаватися за вищими цінами. Споживачі все частіше звертають увагу на якість, що може створити додатковий попит на подібну продукцію. Це також досить вагомий стимул для вітчизняних аграріїв, що мав би сприяти їм вирощувати картоплю. Однак не все так просто в пояснені цієї проблеми та причин, що призвели до нинішньої складної ситуації на ринку картоплі.
Стан виробництва, імпорту й перспективи
З 2025 року Держстат офіційно почав показувати інформацію по картоплі тільки на основі статистичної звітності аграрних підприємств. І виявилося, що реально посівні площі картоплі підтверджуються даними звітності тільки на площі 156 тис. гектарів, тоді як торік ці цифри на порядок були вищими (рис. 2).
Рис. 2. Динаміка посівних площ картоплі в усіх категоріях господарств (за 2024 рік наведено тільки інформацію
по підприємствах відповідно до нової методології)
Джерело. Власні розрахунки за даними Держстату
Ураховуючи особливе значення картоплі для забезпечення продовольчої безпеки, нині питання розвитку картоплярства є дуже важливим. Спад виробництва картоплі є серйозною проблемою й потребує глибокого аналізу його причин. Цей спад може бути спричинений різними чинниками, які варто розглянути детальніше. Насамперед це демографічна причина, пов’язана з погіршенням ситуації в сільській місцевості. Старіння населення та міграція молоді й людей середнього віку зумовили майже повний занепад розвитку картоплярства, скорочення посівних площ під картоплею в господарствах населення, які з 90-х років минулого століття стали основними її виробниками.
Другим чинником є зміни клімату, такі як підвищення температури, режимів опадів та екстремальні погодні явища, такі як заморозки, засухи й повені, що суттєво впливають на врожайність картоплі. Непередбачувані погодні умови зробили цей напрям агробізнесу малопривабливим для більшості аграрних підприємств, зокрема й через відсутність системи зберігання та переробки.
Збільшення чисельності шкідників і хвороб, що уражають картоплю, також є помітним чинником. Відсутність ефективних засобів захисту рослин або їх неправильне використання часто призводить до значних втрат у врожайності картоплі та її зберіганні. Економічна нестабільність, підвищення цін на добрива, пальне й інші ресурси знижують рентабельність вирощування картоплі. Саме із цих причин через високі виробничі витрати багато аграріїв свого часу вирішили зменшити площі посівів або зовсім відмовитися від вирощування картоплі.
Варто також розуміти, що з початку ХХI ст. відбувається зміна споживчих уподобань, яка також вплинула на обсяги внутрішнього споживання й попиту на картоплю. Зростання популярності альтернативних харчових продуктів і зміна харчової культури, а також поява дієтичних звичок призвели до зменшення попиту на картоплю, що вплинуло на рішення аграріїв щодо її вирощування. Раніше недостатнє фінансування та дефіцит інвестицій в аграрному секторі призвели до занепаду її вирощування в середніх і великих підприємствах. Водночас адаптивність господарств населення та невеликих фермерських господарств, а також поява нових сортів сприяло суттєвому підвищенню продуктивності й конкурентоспроможності її виробництва. У табл. 1 наведено динаміку виробництва картоплі за останні майже 35 років.
Таблиця 1. Динаміка виробництва картоплі в усіх категоріях господарств (за 2024 рік наведено тільки інформацію по підприємствах відповідно до нової методології)
Джерело. Власні розрахунки за даними Держстату.
*Інформація тільки по підприємствах
За останні 30 років унаслідок більш ніж двократного підвищення середньої врожайності вирощування картоплі вдалося частково компенсувати зниження її виробництва через скорочення посівних площ. Однак по факту внутрішній ринок став залежним від імпорту картоплі, особливо молодої.
Про це свідчить аналіз даних митної статистики. Останніми роками почав збільшуватися імпорт картоплі. Якщо 2023 року було всього імпортовано близько 12 936 т картоплі, то 2024-го вже 51 044 т, а за чотири місяці 2025 року вже ввезено 72 679 т (табл. 2).
Таблиця 2. Імпорт й експорт картоплі
Джерело. Розраховано за даними митної статистики
З початку 2025 року найбільше було імпортовано картоплі з Польщі (43,12%), Литви (15,09 %) та Єгипту (12,66%), тоді як на решту країн припадало (29,13%) всього її обсягу. Більша частина — це рання картопля, яку раніше в нас здебільшого вирощували в приміських спеціалізованих підприємствах.
Протягом 2023–2025 рр. також окреслилась тенденція скорочення експорту картоплі. Водночас вітчизняний аграрний сектор має значний потенціал не лише у забезпеченні внутрішнього ринку картоплею, а й її експорту — 1 т картоплі за умов її експорту може принести вдвічі більше доходу, ніж від експорту зернових культур. Усунення проблеми спаду виробництва картоплі вимагає комплексного підходу, що має містити нові стратегії й ініціативи. Проблема полягає у відсутності розвинутої мережі зі зберігання картоплі, а також її переробки. Також треба вдосконалювати сортову агротехніку вирощування картоплі.
Інститут картоплярства НААН розробив і презентував останнім часом кілька нових сортів картоплі. Серед них сорт Любава, Містерія, Соборна, Мирослава, Родинна й інші. Зокрема, 2024 року до Державного сортовипробування на базі Інституту експертизи сортів рослин надійшов перспективний сорт картоплі Любава. Це середньоранній сорт столового призначення, тривалість вегетаційного періоду якого становить 105 днів. За даними УАВК, середня врожайність бульб на 65-й день після садіння становить 20 т/га, а в кінці вегетації майже 40 т/га. Смакові якості цього сорту картоплі добрі, й за експертною оцінкою становлять 8,5 бала. Цей сорт, як і більшість виведених Інститутом за останні роки, є стійким до механічних пошкоджень і несприятливих чинників навколишнього середовища. Його рекомендовано до вирощування в таких зонах, як Полісся, Лісостеп, Степ.
З огляду на сучасні проблеми та виклики можна рекомендувати кілька стратегій, які можуть допомогти покращити ситуацію й відновити виробництво картоплі. Передусім це впровадження інноваційних технологій у виробництві. Сучасні інноваційні технології трансформують виробництво картоплі у всьому світі, підвищуючи ефективність і дотримуючись принципів сталого розвитку. Значний передовий досвід у вирощуванні картоплі є в Нідерландах, Ізраїлі та Китаї. Ці країни забезпечили досягнення високої продуктивності вирощування картоплі на рівні 40 т і більше з 1 га, що включає систему виробництва на основі точного землеробства, інструментів штучного інтелекту й використання спеціалізованого обладнання з високомеханізованого догляду й збиранню врожаю. Переваги вирощування картоплі за допомогою точного землеробства полягають у тому, що це дозволяє комплексно застосовувати датчики, дрони та супутникові знімки для моніторингу стану підготовки ґрунту, аналізу рівня поживних речовин, догляду врожаю і таким чином оптимізувати технологічні процеси, зокрема зрошення, удобрення та боротьбу зі шкідниками. Алгоритми штучного інтелекту аналізують ці дані в режимі реального часу, надаючи індивідуальні рекомендації щодо розподілення ресурсів і своєчасного захисту врожаю.
Слід забезпечити інвестування в сучасні агротехнології, такі як крапельне зрошення, системи моніторингу врожайності й автоматизація процесів, що може підвищити ефективність виробництва й зменшити витрати. Для цього варто постійно проводити навчання фермерів нових агрономічних практик, таких як сівозміна, інтегрований захист рослин й органічне землеробство, що може допомогти підвищити врожайність та якість картоплі.
Підтримка наукових досліджень у сфері агрономії, агротехніки та селекції нових сортів картоплі, стійких до хвороб і шкідників, може забезпечити аграріїв продуктивнішими й більш адаптованими культурами. Фінансова підтримка, а також забезпечення доступу до кредитів і субсидій для фермерів може допомогти їм інвестувати в нові технології й покращити умови вирощування картоплі.
Розвиток інфраструктури, зокрема поліпшення й будівництво нових сховищ, складів із системами клімат-контролю зберігання може зменшити втрати продукції та забезпечити ефективніший збут. Сприяння створенню аграрних кооперативів може допомогти аграріям об’єднати власні обмежені ресурси, знизити витрати на виробництво й покращити доступ до ринків і логістики збуту. Розробка ефективних маркетингових стратегій для просування картоплі на внутрішньому та зовнішньому ринках може також збільшити виробництво.
Забезпечення правової підтримки та захисту інтересів аграріїв може сприяти відновленню агробізнесом обсягів вирощування картоплі. Насамперед важливо сприяти будівництву сучасних сховищ для зберігання картоплі. За даними моніторингу ринку, вартість будівництва картоплесховищ залежить від багатьох чинників, серед як звертають увагу на його розмір, тип конструкції, наявність додаткового обладнання й інфраструктури. Наприклад, для сховища на 10 тис. тонн картоплі з підлоговим типом конструкції вартість може становити орієнтовно 12,5 млн гривень, а для контейнерного сховища на 3 тис. тонн — загалом близько 20 млн гривень на 1 тис. тонн потужності зі зберігання картоплі. Для точнішого розрахунку вартості будівництва конкретного картоплесховища доцільно звернутися до спеціалізованих компаній, які проєктують і будують такі об’єкти.
Упровадження екологічно чистих методів вирощування насіннєвого матеріалу (in vitro) та зменшення використання хімічних добрив і пестицидів може покращити якість продукції та зберегти навколишнє середовище. Ці пропозиції можуть стати основою для розробки нових стратегій розвитку вітчизняного картоплярства, спрямованих на подолання проблеми спаду виробництва картоплі й забезпечення стабільного розвитку галузі.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач лабораторії
економічних досліджень та аналізу науково-інноваційного
потенціалу ІСГС НААН, експерт-дорадник
з аудиту, економіки та управління підприємством
