Не закриваючись всередині країни, УАВК завжди тримає зв’язок з Європейськими партнерами для ознайомлення з кращими практиками вирощування картоплі. Однією з найактивніших країн в частині сприяння міжнародних комунікацій українського картоплярства було і залишається Королівство Нідерландів. Багаторічна співпраця з УАВК та особисте сприяння радниці з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів Каролін Спаанс дозволили провести в червні 2025 р. низку європейських «картопляних» зустрічей. І не будь-де, а в самому World Potato City– м. Еммелорді та його околицях.
Невелика делегація УАВК здійснила візити, які дозволили зміцнити українсько-нідерландське «картопляне» партнерство. Це візит до центрального офісу AGRICO та лабораторії контролю якості картоплі AGRICO QUALITY CENTER, до NAK – Нідерландської служби генеральної інспекції насіннєвої картоплі та насіння інших с.-г. культур, TOLSMA/GRISNICH Group – постачальника, розробника рішень для зберігання та поводження з коренеплодами (картопля, цибуля, морква) для с.-г., пакувальної та переробної галузей, до агропродовольчого кластеру AGROFOODCLUSTER, який будує зв’язки в усьому ланцюжку с.-г. виробництва, забезпечує спільну роботу агробізнесу, освіти, уряду та наукових досліджень та, звісно, до нідерландських фермерів-виробників картоплі: Jaap de Zeeuw, Gert Jan van Tilburg та Ervin Overgoor.
Нідерланди – флагман постачання насіннєвої картоплі по всьому світі. Королівство має цей статус при досить обмежених площах і браку робочих рук. Що ж спільного та відмінного в картоплярстві України та Нідерландів? Що варто перейняти а в чому ми сильніші? Результатами зустрічей та власними спостереженнями ділиться виконавча директорка УАВК Ольга Самойліченко.
Зрошення – єдина умова гарного врожаю та якісної картоплі
«Починаю зі зрошення, тому що зараз це – основа продовольчої безпеки України. На прикладі Нідерландів я хочу донести всім, хто ще не розуміє – кожна краплина води неймовірною працею аграріїв трансформується в смачну, якісну картоплю. І абсолютно неважливо на якій землі – українській чи нідерландській», – Ольга Самойліченко.
Чому наявність зрошення картопляних полів таке важливе в Україні і Нідерландах? Незважаючи на помірний сприятливий клімат, близькість до Північного моря та прийнятну кількість опадів, кожен виробник картоплі в Нідерландах використовує зрошення. Щороку. На потрібних фазах розвитку картоплі. Без винятків. Без перешкод на законодавчому та локальному рівнях.
Фермери пояснюють це так: ми ж хочемо мати гарний врожай і високу якість картоплі. Уряд та населення розуміють та сприяють.
Технічно поливають здебільшого поливними котушками. Однак головну суть це не змінює: немає поливу – немає врожайності та якості бульб.
Відповідь нідерландського фермера на запитання про врожайність – 50-60 тонн/га для насіннєвої, 80-90, а часто і 100 тонн/га – для столової. Такі показники – виключно за наявності поливу. Вважаю, що ці цифри повинен озвучувати на початку своїх промов кожен противник зрошення в Україні.
В Україні, на жаль, зрошення в картоплярстві має як позитивні зрушення, так і реальні перешкоди. Це окрема широка тема. Головне: максимальне сприяння налагодженню зрошення картопляних полів – це практика провідних Європейських країн, це must have, аксіома успішного та стабільного картоплярства та продовольчої безпеки.
Сплановане використання кожного метру землі
Масштабність господарств в Україні та Нідерландах різна. Вартість одного гектару землі в Нідерландах становить приблизно 200 тис євро. Тому звичайний виробник картоплі має 50 га під картоплю в рік.
Виробники, які мають більше 100 га, вважаються досить потужними, а понад 200 га – справді великими. В Україні інші масштаби, але співвідношення «кількість-якість» – це основа аналізу цього питання.
Картоплю в Нідерландах вирощують в сівозміні раз на три роки, найпоширенішими культурами – попередниками є пшениця, цибуля та …квіти, зокрема, лілії. Картоплярі в Нідерландах займаються цибулею нарівні з картоплею, оскільки вбачають в цьому, окрім вдалої сівозміни, вигідну комерційну складову. Технології на всіх етапах багато в чому схожі, хоча і передбачають використання різної техніки.
Отже, культури, які виснажують ґрунт та зменшують врожайність картоплі в Нідерландах, виключені із сівозміни. Знайдені економічно привабливі альтернативи і вони себе виправдовують.
Кооперація між фермерами
Цікавим явищем є високий рівень взаємодії між фермерами без офіційних договорів, яку самі фермери називають різким для українського вуха словом «колаборація» (collaboration), але вкладаючи в цей термін тільки гарний зміст.
Через обмеженість землі та високі фітосанітарні вимоги фермери обмінюються землями, причому, на запитання офіційного оформлення таких обмінів у відповідь лише сміються. Все відбувається на рівні усних домовленостей, проблем не виникає. Обмін землями з сусідами – це взаємовигідно. Втрачати таку можливість через одноразову вигоду, яку, наприклад, можна отримати, порушивши усну домовленість, ніхто не хоче.
В Україні такий обмін відбувається вкрай рідко, є випадки надання земель господарствам на час розмінування, але це більше як виняток. Хоча такий досвід був би корисним для малих фермерських господарств, особливо, щоб виключити «несприйнятливі» культури-попередники.
Іншим напрямком є взаємна допомога: коли фермери-сусіди разом збирають врожай почергово один в одного. І вже зовсім звичним ділом для нідерландських картоплярів є надання сусідам сховищ для зберігання врожаю.
Мінімальна кількість працівників на полях
Людський ресурс – найдорожчий. Вартість праці однієї людини варіюється від 22 до 30 євро на годину. Тому кількість працівників завжди мінімальна і обмежується співвласниками та їх родичами. Майже всі господарства – сімейні. Модель, за якої основними працівниками є власник і його брат, їх батько, співвласник, та один-максимум два найближчі родичі – основна.
Ручну роботу в полі заміняє техніка. За кермом в полі – власник. Контроль умов в сховищі – власник. Контроль сортувальної лінії (а інколи її ремонт і навіть збирання з частин) – власник. Тому їх робочий одяг та взуття власника господарства– справді робочі.
Те, що і справді варто перейняти Україні – це залучення до роботи на фермерських господарствах молоді з 13 років. Чомусь в Україні це гіпертрофовано сприймається як експлуатація дітей, насправді – це можливість зрозуміти професію, набути навиків, визначитися з майбутнім та банально підзаробити. В розмові фермери згадували, що також підроблали і це допомогло їм впевнитися у виборі майбутньої професії, позбутися «рожевих окулярів». Жодної негативної згадки. На господарствах також активно працюють студенти в рамах проходження практик протягом усього року на всіх етапах виробництва картоплі.
Я, як науково-педагогічний працівник, з упевненістю кажу, що залучення учнів та студентів на фермерських господарствах – правильний шлях розвинутих аграрних країн з багаторічними позитивними результатами.
Широке впровадження точного землеробства та штучного інтелекту
Ці два елементи – чергові аксіоми нідерландського картоплярства. У кожного виробника – новітній обприскувач екоробот Ecorobotix, що крапково обприскує бур’ян з відстані до 6-7 см. Кожен виробник знає склад ґрунту на полях. Звісно, це значні інвестиції, однак в умовах заборони багатьох діючих речовин особливо у гербіцидах – шлях не втратити врожайність. В умовах війни такі інвестиції в Україні виглядають примарними. Поки що єдиним реальним напрямком може виступати грантові програми країн-партнерів.
І знову про воду
З цього починається і закінчується розмова про сучасне картоплярство. Для поливу насіннєвої картоплі в Нідерландах використовують виключно воду з криниць або свердловин. Незважаючи на те, що практично всі поля оточені каналами з прісною водою (місто Еммелорд та його околиці рекультивовані у моря території, 4-6 метрів нижче рівня моря), полив насіннєвої картоплі з каналів заборонений з метою уникнення зараженості бактеріальними хворобами.
Поливна котушка
Сподіваюсь, що здоровий глузд і правильні пріоритети продовольчої безпеки в Україні переможуть і ми зможемо концентруватися вже не на наявності, а на якості води для зрошення та отримати стабільність в українському картоплярстві.
Від автора
Висловлюю вдячність Посольству Королівства Нідерландів та Каролін Спаанс за сприяння в організації поїздки, Cor van Veldhuijsen, виконавчому директору Agrofoodcluster за фактичну підготовку та супровід делегації УАВК під час усіх зустрічей в Еммелорді, учасникам УАВК ФГ «СФГ Ельдорадо» та НК «Рекорд» за партнерство в поїздці та нідерландським фермерам – Jaap de Zeeuw , Gert Jan van Tilburg та Ervin Overgoor за гостинний прийом та відкриті та продуктивні зустрічі, які крок за кроком допоможуть наблизити українське картоплярство до європейського.
