Кліматично оптимізоване агропромислове виробництво
Глобальні зміни клімату й навколишнього середовища змушують вести пошук шляхів адаптації до них агропромислового виробництва. Тільки за цих умов можна досягнути Цілей сталого розвитку агропродовольчих систем.
За визначенням, раніше запропонованим Міжнародною продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН, FAO кліматично оптимізоване сільське господарство — це підхід, який допомагає зорієнтувати дії, необхідні для перетворення й переорієнтації агропродовольчих системи з метою ефективної підтримки та забезпечення продовольчої безпеки в умовах зміни клімату. Основними цілями кліматично оптимізованого сільського господарства є стійке підвищення продуктивності й дохідності сільського господарства, адаптація та підвищення стійкості до зміни клімату, а також скорочення викидів парникових газів до рівня вуглецевої нейтральності.
Одним із найефективніших інструментів адаптації агропромислового виробництва до зміни клімату є запровадження інноваційних технологій поливу. Нині технології іригації в сільському господарстві застосовують у кількох десятках країнах світу (рис. 1).
Рис. 1. Розвиток зрошення в агропродовольчих системах окремих країн світу
Джерело. Складено за даними аналізу і досліджень інформації FAO
Найвища частка площі зрошуваних сільськогосподарських земель нині зосереджена в таких країнах, як Суринам (73,8%), Пакистан (53,2%), Мальта (33,7%), Ізраїль (33,5%), Азербайджан (30%), Об’єднанні Арабські Емірати (21,4%), Маврикій (20,2%), Катар (16,4%), Еквадор (15,1%), Албанія (15%), Узбекистан (14,3%), Іспанія (14%).
В аграрному секторі України питома вага сільськогосподарських земель на поливі становить близько 1%. Ураховуючи, що за останні 30 років темпи кліматичних змін пришвидшилися, питання відновлення та розвитку зрошення стає одним зі стратегічних завдань на рівні держави, науки й агробізнесу.
Інноваційні технології зрошення та необхідні інвестиції
В агробізнесі сучасні високотехнологічні інноваційні системи зрошення потребують значних інвестиційних витрат на впровадження. Тому на початковому етапі доцільним є їх застосування передусім у вирощуванні технічних культур, у садівництві та ягідництві, а також в овочівництві. Адже ці культури, за даними досліджень, забезпечують одну з найвищих прибавок додаткової продукції за умов поливу та дохід з 1 га.
Комплексна система підґрунтового крапельного зрошення для технічних культур типу КСКЗ-ПП на площі від 10 до 100 га потребує інвестицій із розрахунку на 1 га від 198,7 тис. гривень до 162,1 тис. грн (табл. 1). З тим зі зростанням площі під зрошенням вартість інвестицій зменшується з розрахунку на 1 га.
Таблиця 1. Інноваційні технологічні рішення для зрошення в агропромисловому виробництві технічних культур (орієнтовні ціни станом на початок 2021 року)
Джерело. Складено за даними аналізу оновленого переліку вітчизняної техніки й обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується бюджетними коштами
Досить перспективним напрямом для впровадження технологій зрошення є овочівництво. Залежно від комплектації та площі впровадження необхідні інвестиції з розрахунку на 1 га мають становити від 3967,2 до 143927 грн (табл. 2).
Таблиця 2. Інноваційні технологічні рішення для зрошення в агропромисловому виробництві овочів (орієнтовні ціни станом на початок 2021 року)
Джерело. Складено за даними аналізу оновленого переліку вітчизняної техніки й обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за бюджетні кошти
Зрошення є стратегічно важливим елементом системи підтримання сталого розвитку вітчизняної галузі садівництва для отримання оптимального запасу води, що впливає на врожайність та економічну ефективність. Адже зміна клімату зменшує кількість води, доступної для рослин, коли це найпотрібніше в період вегетаційного їх росту (табл. 3).
Таблиця 3. Інноваційні технологічні рішення для зрошення в агропромисловому виробництві у садівництві, ягідництві та виноградарстві (орієнтовні ціни станом на початок 2021 року)
Джерело. Складено за даними аналізу оновленого переліку вітчизняної техніки й обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за бюджетні кошти
За експертними прогнозами глобальні зміни клімату й далі посилюватимуть екстремальні погодні явища, що характеризуються підвищенням рівня середньої температури та її значними коливаннями, частими й інтенсивними посухами, а також дефіцитом опадів. Ці явища ймовірно принципово і безповоротно змінять умови для ефективного ведення вітчизняного агробізнесу. За цих обставин агропродовольчі системи мають адаптуватися до зміни клімату, упровадивши інноваційні технології зрошення.
Ю. В. КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, ІСГС НААН, сільськогосподарський
експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємством
