Внутрішній ринок зерна кукурудзи
Поточного маркетингового сезону, за даними досліджень вітчизняного ринку кукурудзи та аналізу інформації FAO-AMIS, вся пропозиція зерна зменшиться на 10,3%, в той час як загалом виробництво скоротиться на майже 39,4%. Водночас з огляду на проблеми з логістикою та наявність значних перехідних залишків зерна кукурудзи попередніх років початкові запаси поточного маркетингового сезону становитимуть, за деякими експертними оцінюваннями, близько 14,8 млн тонн (табл. 1).
Таблиця 1. Кон’юнктура внутрішнього вітчизняного ринку кукурудзи
Джерело. За даними досліджень інформації FAO-AMIS
Загалом ситуація на ринку зернової кукурудзи є доволі непередбачуваною з огляду на проблеми з її реалізацією та інфляційні очікування щодо суттєвого зростання витрат на її вирощування. Відповідно, це змушує багатьох аграріїв переглядати нині власні бізнес-плани та зменшувати посівні площі під цією культурою. За попередніми експертними оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства, цього року загальна посівна площі під кукурудзою ще додатково зменшиться на майже 451 тис. гектарів проти 2022 року.
Внутрішній ринок посівного насіння кукурудзи
Аналіз даних Державного реєстру сортів та гібридів рослин, придатних для поширення у 2023 році, показує, що по кукурудзі налічується загалом 3709 найменувань, визначених за критерієм країни-заявника, в тому числі вітчизняних 1669 та 2040 — іноземних.
У структурі іноземного насіння переважають подані заявки від таких країн: Франції (40,5%), США (21,5%), Німеччини (9,8%) та Швейцарії (8,9%). Решта припадає на інші країни (рис. 1).
Рис. 1. Структура походження заявок на посівне насіння кукурудзи
Джерело. За даними досліджень інформації Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення у 2023 році.
Торік імпорт гібридів насіннєвої кукурудзи становив 29,4 млн доларів США, тоді як у 2021 році її було імпортовано на 48,51 млн доларів США. Водночас також було експортовано насіння кукурудзи на 19,02 млн доларів США, що майже вдвічі більше проти попереднього періоду.
Прогнози на світовому аграрному ринку
З огляду на нинішні тренди на світовому ринку кукурудзи поточного маркетингового сезону очікується зменшення пропозиції зерна цієї культури на 2,3%, до 1463,2 млн тонн, зокрема внаслідок скорочення його виробництва на майже 4,5%. Також зменшиться глобальне внутрішнє споживання в середньому на 1,37% і кінцеві запаси на рекордні 8,29% (табл. 2).
Таблиця 2. Кон’юнктура світового ринку кукурудзи
Джерело. За даними досліджень інформації FAO-AMIS
З експертного погляду досить помітне зменшення пропозиції кукурудзи на світовому ринку за прогнозованого збільшення на 1,04% її попиту на продовольчі цілі потенційно створить у середньостроковій перспективі умови, можливі для відновлення рівновигідних цін на ринку і, як очікується, зумовить певне їх зростання на кінець поточного маркетингового сезону.
Цінова ситуація на світовому ринку кукурудзи
На світовому ринку з початку 2023 року середні біржові ціни на кукурудзу утримуються на рівні трохи вищому за 250 дол. США за тонну. Це майже на 50–100 доларів більше, ніж було у 2019–2021 рр. (рис. 2). Однак, порівнюючи з відносно стійкою їх динамікою протягом 2019–2021 рр., у 2022–2023 рр. різко зросла волатильність на ринку кукурудзи. Ця волатильність цін була зумовлена, з одного боку, постковідними наслідками та зростанням глобальної інфляції, а з іншого — геополітичною нестабільністю. У всьому світі агробізнес унаслідок цінової невизначеності та волатильності втрачає доходи.
Рис. 2. Динаміка цін на світовому ринку кукурудзи за п’ять років
Джерело. За даними досліджень інформації FAO-AMIS
Зменшити потенційні втрати від коливання цін на зерно кукурудзи можливо через збільшення обсягів її переробки як на харчові, так і нехарчові біоенергетичні цілі (біоетанол, біометан). Водночас є також інші резерви підвищення дохідності, зокрема шляхом інтенсифікації технології та зростання рівня врожайності, а також зниження собівартості виробництва зерна внаслідок оптимального відпрацювання агротехніки, висівання адаптованих до умов вирощування районованих гібридів.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач сектору
економічних досліджень та аналізу науково-інноваційного
потенціалу ІСГС НААН, експерт-дорадник
з аудиту, економіки та управління підприємством
