Однак варто зазначити, що рибна індустрія — це ширше поняття, яке містить не лише вилов (добування) водних біоресурсів або їх розведення із використанням аквакультури, а й ще кілька додаткових або суміжних видів діяльності, які створюють високу додану вартість і зайнятість для населення.
Водні біоресурси (водні біологічні ресурси) — сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні й катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.
__________________________
У підприємствах, що займаються ставковим рибництвом, в обсягах вилову живої ставкової риби врахована також риба, яка переважена та пересаджена з нагульних ставків у зимувальні ставки
__________________________
Добування (вилов) водних біоресурсів — обсяг водних біоресурсів (риби та інших водних біоресурсів), які добуті (вилучені) з усіх рибогосподарських водних об’єктів або їхніх частин (морів, океанів, ставків, річок, водосховищ, озер та інших водойм) як із метою реалізації на переробні підприємства, організаціям торгівлі тощо, так і для їхньої подальшої переробки на власному підприємстві, незалежно від мети їх подальшого використання: виробництво харчової, технічної, кормової, медичної та інших видів продукції. У підприємствах, що займаються ставковим рибництвом, в обсягах вилову живої ставкової риби врахована також риба, яка переважена та пересаджена з нагульних ставків у зимувальні ставки.
Район промислу — рибогосподарський водний об’єкт (його частина), у якому проводиться промисел водних біоресурсів. Рибогосподарський водний об’єкт (його частина) — водний об’єкт (його частина), що використовується або може використовуватися для цілей рибного господарства.
Рибальство й аквакультура стали одними з найстійкіших секторів світового аграрного ринку, які не скоротили обсяги добування водних біоресурсів навіть під час пандемії COVID-19. 2021 року вартість глобальної торгівлі (експорту) цієї продукції зросла проти 2019 року на 114,9% і досягла рекордного рівня 807,7 млрд доларів США (табл. 1).
Таблиця 1. Глобальна індустрія рибництва (експорт)
Джерело. За даними досліджень і аналізу інформації unctadstat.unctad.org
Якщо аналізувати структуру глобальної індустрії рибництва, то насамперед можна побачити, що морське рибальство, аквакультура та риборозведення охоплюють усього 12,9% обсягу торгівлі, тоді як продукція переробки морепродуктів становить 9,2%. Водночас найбільша частка належить суднам, портовому обладнанню та їх частинам, а також високотехнологічній та іншій продукції, яку не внесено до інших класів, відповідно 38,5 і 39,1%.
Це, зокрема, не лише обладнання для рибальства, а й фармацевтичні препарати з морських біоресурсів та інша продукція. Тобто кожна одна грошова одиниця (тут — вартість у доларах США) створює додану вартість у переробці риби та суміжних сферах, пов’язаних із випуском обладнання для рибальства й іншої продукції загалом на 5 одиниць.
Стан вітчизняного рибництва
У 2022 році рибництво провадили загалом 487 підприємств, зокрема рибальство — 225, або 46,2% усієї їх кількості, та рибництво (аквакультуру) 262, або 52,8%. У групі підприємств за видом діяльності «рибальство» переважали господарства, які провадили прісноводне рибальство (табл. 2).
Таблиця 2. Кількість підприємств, які провадили рибництво у 2022 році
Джерело. За даними досліджень інформації Держстату
Останніми роками у вітчизняній галузі рибництва спостерігається зниження обсягів добування водних біоресурсів. Це зумовлено не лише нинішньої складною ситуацією, а й скороченням із 2019 року виробництва продукції аквакультури та досить суттєвим зменшенням обсягів надходжень біоресурсів від внутрішніх водних об’єктів (табл. 3).
Таблиця 3. Динаміка розвитку вітчизняного рибництва (тонн)
Джерело. За даними досліджень інформації Держстату; у цій таблиці й надалі використовується таке тлумачення к/с — дані не оприлюднюються
У 2022 році було загалом добуто 31 597,1 т водних біоресурсів, або 45,2% до 2021 року, в тому числі риби 22 536,1 т, або 53,9%. У структурі добутих водних ресурсів переважали такі види, як короп, сазан — 5656,0 т, карась прісноводний — 5276,8 т, товстолобик — 4213,7 т, лящ прісноводний — 1884 т.
Майже за всіма видами виловлених водних біоресурсів зафіксовано зниження. Чинниками, що зумовили зниження обсягів добування водних біоресурсів, є недостатнє зариблення водойм, неналежний стан запасів основних промислових видів риб або їх зниження. Разом із тим обсяги вилову форелі зросли на 103,4% і становили загалом близько 344,5 т. Крім форелі рибні господарства вирощували (добували) осетра, стерлядь та інші цінні види риб.
Загалом рибництво в окремі роки є середньо- та малоприбутковим видом економічної діяльності, про що свідчить аналіз рівня рентабельності з 2010 року по 2022 рік. Серед причин збитковості рибництва можна назвати низьку продуктивність вирощування риби в ставках, невисокі ціни на продукцію, а також інші чинники, що призводять до зростання витрат у галузі.
__________________________
Аналіз динаміки рівня рентабельності операційної діяльності підприємств, які займалися за КВЕД-2010 — рибне господарство 03 показує, що впродовж 2010–2022 рр. шість років цей вид економічної діяльності був прибутковим, а 7 років — збитковим
__________________________
Перспективи галузі пов’язано з розвитком аквакультури. Аквакультура (рибництво) — це передусім сільськогосподарська діяльність зі штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їхнього біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг. Досить перспективним є вирощування в аквакультурі цінних промислових видів риб, зокрема таких як форель, осетер, стерлядь, веслоніс. Ціна на таку рибу в 3–8 разів вища, що забезпечує високу окупність бізнес-планів із розвитку рибницького агробізнесу.
Аналіз динаміки рівня рентабельності операційної діяльності підприємств, які займалися за КВЕД-2010 — рибне господарство 03 показує, що впродовж 2010–2022 рр. шість років цей вид економічної діяльності був прибутковим, а 7 років — збитковим. Економічна діяльність за КВЕД-2010 — прісноводне рибальство 03.12 була рентабельна 8 років, а за напрямом рибництво (аквакультура) 03.2 лише 4 роки. Водночас, якщо порівнювати рівень рентабельності у підприємствах із різними розмірами, то малі підприємства мали вищий рівень рентабельності.
Разом із тим останніми роками спостерігається тенденція скорочення господарств, які провадять рибництво. З 2010 року по 2013 рік їх кількість зростала із 740 до 1029, а пізніше почала різко знижуватися.
З тим абсолютна більшість із них — це малі підприємства та незначна частка середніх. Таким чином, рибництво є одним із нішевих і перспективних напрямів економічної діяльності для малих і середніх за розмірами господарств. Крім того, слід розуміти, що галузь рибництва, як і решта інших галузей АПК, спроможні створювати мультиплікаційний ефект в економіці шляхом залучення суміжних сфер і переробки продукції. Потрібна нова стратегія розвитку рибництва на основі поєднання інтересів держави, бізнесу, науки та споживачів, яка дозволить спрямувати зусилля на її сталий розвиток.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач сектору
економічних досліджень та аналізу науково-інноваційного
потенціалу ІСГС НААН, експерт-дорадник
з аудиту, економіки та управління підприємствами
