Світова тенденція зростання сільськогосподарських площ під зрошенням
Погодно-кліматичний чинник є одним із найсуттєвіших детермінантів агропромислового виробництва. Це змушує багато країн світу застосовувати іригаційні системи різної складності та типу — від звичного поливу і до крапельного зрошення. У період із 2001 по 2021 рік у світі площа земель під зрошенням зросла з 98,6 млн до 117,5 млн гектарів, а кількість країн, які запроваджують ці технології, збільшилася із 28 до 43.
За даними аналізу інформації FAO, в останні роки найбільші посівні площі в сільському господарстві під зрошенням використовували в Індії, Бангладеш, Мексиці, Туреччині, Іспанії та Узбекистані. Загалом на ці шість країн світу припадає 87% сільськогосподарських угідь, що перебувають під зрошенням (табл. 1).
Таблиця 1. Глобальне розподілення країн світу за розвитком іригаційних систем у 2021 році
Джерело. Складено за даними досліджень інформації FAO
В Україні під зрошенням до 2022 року використовувалося близько 442 тис. га, в основному в південних регіонах. Із втратою Каховського водосховища ці площі значно скоротилися. Водночас з огляду на кліматичні зміни ці площі доцільно розширити щонайменше вдвічі, що дозволить на початковому етапі загострення кліматичної кризи стабілізувати сільськогосподарське виробництво в складні за погодними умовами роки (такими, зокрема, були 2012, 2017, 2020 рр.) та поступово збільшувати обсяги виробництва аграрної продукції.
Ефективність вітчизняної системи зрошення
Останніми роками найбільші зрошувані площі перебувають під зерновими та зернобобовими культурами. До 2022 року вони стабільно збільшувались і досягли максимуму 2021 року — 200,6 тис. гектарів. Другу позицію за розмірами площ під зрошенням посідають такі культури, як соя та соняшник, і найменші площі — під овочевими та картоплею (табл. 2).
Таблиця 2. Виробництво культур сільськогосподарських на политих землях
Джерело. За даними аналізу та досліджень інформації ДССУ
Середня врожайність вирощування сільгоспкультур на поливі має стійку тенденцію до підвищення. Винятком є тільки 2022 рік.
По зернових і зернобобових культурах урожайність загалом підвищилася до 7,14 т/га у 2021 році проти 4,12 т/га 2010 року. По соняшнику 2021 року вона підвищилась до 2,74 т/га проти 1,88 т/га у 2010-му, а по сої, відповідно, до 3,41 т/га проти 2,92 т/га. Те саме стосується овочевих культур і картоплі, де її показник зріс майже вдвічі.
На поливі також вирощують плодово-ягідні культури та виноград. Однак середня їх урожайність суттєво коливається за окремими роками (табл. 3).
Таблиця 3. Виробництво плодових та ягідних культур, винограду на политих землях
Джерело. За даними аналізу та досліджень інформації ДССУ
Якщо детальніше аналізувати в динаміці врожайність вирощування сільськогосподарських культур, то в сприятливі та несприятливі за погодно-кліматичними умовами роки вона може досить суттєво відрізнятися. Однак завдяки застосуванню технологій зрошення зазначена різниця в урожайності може бути мінімальною. Для прикладу, у несприятливому за погодними умовами 2020 році середня врожайність вирощування гороху становила 2,61 т/га, а в досить сприятливому за погодними умовами 2021 році — 2,81 т/га. Те саме стосується і більшості інших сільськогосподарських культур.
Деякі овочеві культури завдяки зрошенню мають досить високу середню врожайність. Наприклад, у 2020–2022 рр. застосування поливу на вирощуванні помідорів забезпечило їх урожайність на рівні 70,8–81,73 т/га. Якщо навіть рахувати вартість продукції з 1 га за ціною 20 грн/кг, то це забезпечує дохід у межах 1,5 млн гривень.
Таким чином, зрошення є досить економічно вигідною технологією, особливо в овочівництві. Також для такої культури, як соя, що є досить посухостійкою рослиною, режим вологозабезпечення відіграє дуже важливу роль. У сучасних умовах дуже багато районів в областях Центру та Півдня є з недостатнім зволоженням. Тому забезпечити там високі й стабільні врожаї можливо тільки на зрошенні.
Інновації в зрошенні
Зрошувальна система — це окрема територія, на якій розташовано гідротехнічні та експлуатаційні споруди, що забезпечують її зрошення. Як правило, є два типи системи: відкриті та закриті. Ця технологія потрібна для підтримання росту сільськогосподарських культур в умовах недостатнього їх забезпечення опадами. В умовах кліматичних змін покладатися тільки на дощ — непрактично та досить ризиковано. Однак надмірне зволоження також може бути так само шкідливим для вегетаційного росту і нормального розвитку сільськогосподарських культур, як і посуха. Тому важливо зробити правильний вибір оптимальної системи зрошення.
Сьогодні на ринку представлено багато систем зрошення як вітчизняного, так й іноземного виробництва. В основі їх — інновації та сучасні технологічні рішення, які забезпечують головну мету зрошення — стимулювання росту рослин за умов мінімізації негативного впливу ерозії ґрунту та втрат води. Загалом у світі застосовують п’ять найпоширеніших типів зрошувальних систем.
Перший тип — це системи крапельного поливу або зрошення. Системи крапельного зрошення, які зазвичай використовують у садах, виноградниках і на овочевих культурах, складаються з мережі трубок, що мають маленькі отвори. Їх можна розмістити над або під поверхнею ґрунту та повільно капати воду в ґрунт тривалий час. У табл. 4 наведено дані про подібні комплексні інноваційні системи, що є на вітчизняному ринку та їх орієнтовна вартість придбання. Варто зазначити, що їх нині представлено десятки різного типу та комплектації. Однак у цій таблиці подано тільки комплексні рішення.
Таблиця 4. Інноваційні системи зрошення від ТОВ «Іррігатор Україна» та їх орієнтовна вартість станом на листопад 2023 року
Джерело. За даними аналізу та досліджень інформації Наказу Міністерства економіки України від 17 серпня 2021 р. № 426 (із змінами внесеними наказом від 30.11.2021 №978, від 07.03.2022 №390, від 15.06.2023 №5711, від 25.08.2023 №12251 та від 15.11.2023 № 17279)
Другим типом є застосування спеціальних мікродощувальних установок. У спринклерних зрошувальних системах вода протікає через серію труб і доставляється у вигляді дрібних бризок у певні зони або на окрему площу. Системи зрошення подібного типу споживають менше води й набагато дешевші в експлуатації.
Третім типом є системи зрошення по центру на основі самохідних дощувальних установок. Система зрошення з центральним шарніром є самохідною й працює за допомогою центральної труби з вихідними отворами, що обертаються навколо центральної точки повороту. Вона працює як спринклерна зрошувальна система. Однак набагато більша і підтримується сталевими або алюмінієвими вежами.
Четвертим типом є системи поливу по борознах. Це форма поверхневого зрошення, де створюються невеликі паралельні канали, які заповнюються водою. На грядах між руслами вирощують культури. Зрошення по борознах підходить для широкого спектра сільськогосподарських культур, особливо для просапних — таких як кукурудза, соняшник, цукрова тростина та соя, а також для тих, які можуть бути пошкоджені затопленням. Зокрема, це стосується здебільшого овочевих культур — помідорів та інших їх видів.
П’ятий тип — терасовий полив. Це досить давня технологія, якою і нині послуговуються в багатьох країнах, особливо у гірських регіонах.
Сучасне сільське господарство, як і будь-яка сфера економічної діяльності, розвивається на основі наукових досягнень, інновацій та технологій. Іригаційні рішення в сільськогосподарській галузі посідають особливе місце, і сьогодні вони тісно пов’язані з цифровізацією, системами точного землеробства та Smart Farmin. Їх застосування є запорукою успішної адаптації агробізнесу до кліматичних викликів і ризиків неврожаїв через несприятливі погодні умови.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач сектору
економічних досліджень та аналізу науково-інноваційного
потенціалу ІСГС НААН, експерт-дорадник
з аудиту, економіки та управління підприємством
