Правове врегулювання оренди земель
Матеріалом цього дослідження стало правове регулювання переважного права оренди української землі. Це питання заслуговує додаткового наукового дослідження та його важливого справедливого економічного аналізу. На цьому етапі не існує чіткого сформульованого підходу щодо того, чи є таке право речовим чи зобов’язальним, абсолютним чи відносним, основним і похідним від основного в цих умовах господарювання.
На нашу думку, переважне право є відносним, зумовлене можливістю реалізації такого права тільки до конкретно визначених осіб (у нашому випадку — до орендодавця та інших осіб, які виявили зацікавленість орендувати земельну ділянку на однакових умовах). Право переважної оренди землі є особистим немайновим правом орендаря й не може бути відступлене іншій особі як самостійна вимога.
Тому використання землі як специфічного об’єкта майнових відносин потребує забезпечення паритету публічних і приватних інтересів, дотримання екологічних нормативів, умов раціонального її використання, збереження та покращення її якості.
Порядок оформлення оренди земель
Порядок оформлення оренди визначають чинним українським законодавством, виходячи з пріоритету сталості відносин землекористування, сприяння продовженню відносин найму з особами, що належним чином виконують свої зобов’язання відповідно до закону та договору. Так, одним із таких важелів є гарантування добросовісному орендареві переважного права на укладення нового договору оренди чи продовження чинного по закінченні строку раніше підписаної угоди.
Цікавим є те, що українська практика свідчить про існування певних недоліків правового регулювання порядку продовження орендних правовідносин, наслідком чого є виникнення численних суперечок і відсутність єдиного підходу до їх логічного вирішення.
Для проведення дослідження обрано регіон Покуття, який входить до Івано-Франківської області, де більшість площ ріллі становлять саме чорноземи з їх високою природною родючістю. Так, керівники та спеціалісти господарств суспільного сектору різних форм власності, які, впроваджуючи та строго дотримуючись ще не забутих наукових сівозмін, значно збільшують кількість важливого гумусу в ґрунті, що підвищувало його родючість. Зауважимо, що ми не аналізуємо й не беремо до уваги різні види земельної ренти, а також те, як вони впливають на дохід власників земельних паїв.
Продаж земель у європейських країнах
Аби українським власникам паїв краще зорієнтуватись щодо продажу або оренди земельних ділянок, наводимо ціну 1 га сільгоспземель у різних державах світу, які опублікував Євростат (таблиця).
Таблиця. Ціна 1 га сільгоспземель у різних країнах світу, тис. євро
З даних, наведених у таблиці, видно, що найбільша ціна за 1 га землі — в Італії, яка становить 40,15 тис. євро, а найменша в Угорщині — 4,18 тис. євро.
Середній розмір плати за оренду земель в європейських країнах
Установлено, що середній розмір плати за оренду землі в окремих країнах дуже відрізняється (рис.), а саме найбільша плата — в Нідерландах, яка становить 792 євро/га, що на 751 євро більше, ніж в Україні. В Данії плата за оренду землі становить 536 євро, що більше на 495 євро від вітчизняних показників.
Рис. Середній розмір плати за оренду землі в окремих країнах Євросоюзу та України, євро/га
З огляду на вказану вище інформацію можна дійти висновку, що в Україні земельні паї власникам продавати не варто. Краще і вигідніше здавати їх в оренду за письмово укладеною нотаріально посвідченою угодою з чітким визначенням умов оренди та підстав її розірвання.
Для довідки
Договір найму (оренди) земельної ділянки — це договір, за яким наймодавець (орендодавець) зобов’язаний за плату передати наймачеві (орендареві) земельну ділянку в користування на певний строк, а наймач (орендар) зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог закону.
Визначено, що договір найму (оренди) земельної ділянки є двостороннім, консенсуальним, строковим й оплатним. Характерними ознаками договору найму (оренди) земельної ділянки є:
• передача орендареві права користування земельною ділянкою;
• платність користування землею (у формі орендної плати);
• строковість користування земельною ділянкою;
• наявність спеціальної мети використання земельної ділянки відповідно до умов договору та вимог земельного українського законодавства.
Валерій БРУСКОВ, учений агроном, Городенківська
ОТГ Івано-Франківської області
Андрій КАЛИНКА, канд. с.-г. наук, старш. наук. співроб.
