Кредити видаємо?
Загальновідомо, що нестабільна економічна ситуація у державі впливає на сферу банківського кредитування. Банки, які у часи кризи зіткнулися із проблемами неповернення позик, із пересторогою ставляться до надання останніх, особливо в агропромисловому комплексі. Досвід кредитування сільгосппідприємств банками змушує переглянути свої програми й дещо по-іншому підійти до цього питання.
Перші кроки кредитним шляхом
У кризові роки банківська система кредитування була практично заморожена. Більшість банків дотепер так і не наважується відновлювати кредитування аграрної галузі. На це є свої причини: перш за все, відсутність ліквідної застави, висока ймовірність неповернення кредитів, не надто високий рівень прибутковості галузі, недосконалість законодавчих механізмів. До речі, останній чинник відіграє чималу роль у відновленні кредитування. Чимало банкірів зауважують, що держава майже нічого не зробила для врегулювання проблеми. А тому банки повинні мати неабияку мужність для відновлення надання позик.
Лише деякі з них нині роблять свої перші кроки у цьому напрямі. З-поміж сміливців -- «Райффайзен Банк Аваль». Як зауважує голова правління цього банку Віктор ГОРБАЧОВ, хоча «Райффайзен Банк Аваль» не є агробанком, проте аграрії -- складова їхньої клієнтської бази. «Запровадження міжнародних стандартів дає змогу навіть у кризові роки рухатися з нашими клієнтами агробізнесу», -- зазначив банкір.
На сьогодні понад 5 тис. сільгоспвиробників обслуговуються у «Райффайзен Банк Аваль», а це понад 20% ринку. «Основна наша мета, -- продовжує пан Горбачов, -- навесні піти до агровиробників, дати їм гроші і надати можливість «закопати їх у землю», приготувати ліміти для трейдерів, переробників та потужних сільськогосподарських підприємств. А коли аграрії збиратимуть урожай, ми, своєю чергою, відкриємо ліміти останнім, і вони зможуть на взаємовигідних умовах викупити зібране. Таким чином, можна замкнути весь цикл і мати у балансі приблизно однакову суму кредитного портфелю для агробізнесу. Це одне із наших досягнень на сьогодні».
На продовження теми голова правління банку розповів про вплив кризи на структуру кредитного портфелю. Так, по деяких напрямах діяльності АПК, зокрема вирощування зернових та технічних культур, протягом останніх двох років відбулося зменшення частки, в інших напрямах -- незначне збільшення частки портфелю. Основною метою банку на сьогодні є диверсифікація всього портфелю та переорієнтація на певні галузі агробізнесу.
На жаль, вплив кризи відчутно позначився на взаєминах банків та аграріїв: з’явилася нова кредитна політика. Дефіцит ліквідності, збільшення кредитних ринків, відсутність компенсації відсоткових ставок з боку держави -- ці складові призвели до збільшення відсотків за кредити.
Труднощі кредитування
Аграрний сектор економіки тим і відрізняється від решти, що має низку специфічних особливостей, які відносять його до високоризикованої галузі з порівняно низькою прибутковістю. Насамперед йдеться про природнокліматичні чинники, які тісно пов’язані з процесом відтворення у сільському господарстві та природними явищами.
Справа в тому, що аграрне виробництво має чітку періодизацію процесу і аж ніяк не передбачає перерви у ньому. А це відповідно вимагає чималого фінансового забезпечення. З цим, власне, і виникають труднощі, оскільки мало кому вдається розвиватися без залучення додаткових інвестицій. Саме тому надання кредиту необхідне в повному обсязі та у чітко визначений час.
Крім того, не надто високий рівень прибутковості виробництва, повільний обіг капіталу потребують збільшення термінів залучення кредитних ресурсів і зниження при цьому плати за кредит. Не можна не згадати і про низький рівень технічного забезпечення підприємств та застосування застарілих, малоефективних технологій, які вимагають чималого обсягу позики.
Не менш важливим фактором є потреба тримати в обороті значний запас продукції, що уповільнює швидкість обігу коштів і вимагає відповідних форм кредитного забезпечення необхідного обсягу оборотних засобів. Теж саме стосується і використання великої частки сировини для продовження процесу виробництва, потреба у негайній переробці або реалізації виробленої продукції, яка не може зберігатися тривалий час, а на це відповідно необхідні гарантовані види оплати.
До соціально-економічних та політичних чинників належить помітне відставання агропромислового виробництва від інших галузей у рівні оплати праці; морально та фізично застарілі засоби виробництва; низький рівень забезпечення аграрного сектору авансовими платежами; більші темпи витрат виробництва, ніж темпи зростання реалізаційних цін на вироблену продукцію, внаслідок чого виникає диспаритет цін. Це та багато іншого потребує додаткового фінансового забезпечення, а точніше -- залучення кредитних коштів.
У силу певних причин агроформуванням порівняно з підприємствами інших галузей важче отримати доступ до кредитів через обмежену кількість об’єктів, які можуть слугувати заставою, та обмеженість кредитних ресурсів банківських установ. Проте не менш важливою перешкодою залишається нестабільний та обмежений характер фінансового ринку України. У державі лише починає розвиватися інститут комерційної та житлової іпотеки, відповідно, невідомо скільки знадобиться часу для запровадження земельної іпотеки.
Перспективи Аграрного банку
Чимало європейських країн можуть похвалитися наявністю аграрних банків, які обслуговують сільгосптоваровиробників. Україна теж замислилась над цим питанням. Вітчизняний уряд планує заснувати такий банк на акціонерних засадах. Розмір його статутного фонду забезпечуватиметься джерелами кредитування в обсягах, потрібних для здійснення кредитного обслуговування товаровиробників агропромислового комплексу.
До діяльності Аграрного банку планується віднести надання позик аграріям, зокрема, кредитування під заставу земельних ділянок та майна, зміцнення фінансового становища і стимулювання економічного розвитку галузі загалом, максимальне використання ресурсного потенціалу села та здійснення інших банківських операцій.
Цей банк формуватиме свої ресурси за рахунок власних коштів, фондів кредитної підтримки АПК, підтримки малого бізнесу та фермерських господарств, емісії цінних паперів, додаткового залучення клієнтів з обслуговування їх коштів, державних та місцевих бюджетів, обсягів поверненої заборгованості за раніше отриманих позиках з державного бюджету, надходження коштів, отриманих від імпорту сільгосппродукції та продовольчих товарів, кошти від грошової приватизації державних об’єктів АПК, міжнародних кредитів тощо.
Напрями використання коштів фонду визначатимуться Кабміном для пріоритетних, на його думку, програм, зокрема, забезпечення сільгосптоваровиробників паливно-мастильними матеріалами, насінням, засобами захисту рослин, мінеральними добривами, сільгосптехнікою та запасними частинами.
Що ж, треба зачекати, поки ці плани уряд реалізує, і тоді аграріям жити буде легше, принаймні, є така надія.
Альтернативи немає?
Окрім комерційних банків, які надають аграріям переважно короткострокові кредити з метою використання поточного операційного забезпечення господарської діяльності, і котрі в обмеженому обсязі кредитують сільське господарство, є ще кредитні спілки.
Зважаючи на умови, які вони пропонують, ця справа вигідна передусім фермерським господарствам, котрі використовують споживчі кредити на придбання матеріально-технічних ресурсів. Однак кількість таких позик останнім часом значно зменшилася. Існує думка, що це своєрідна реакція на скасування урядом бартерних розрахунків. І як у нас часто трапляється, натомість жодної альтернативи, яка могла б сприяти виробникам в отриманні у постачальника необхідних ресурсів під заставу майбутнього врожаю, не було запропоновано.
На відміну від інших держав з перехідною економікою, Україна досі ще не запровадила систему сільськогосподарських субсидій для підтримки виробництва, підвищення ефективності сільгосппідприємств. Стримувальним чинником розвитку залишається слабка взаємодія сільського господарства з ринком фінансових ресурсів.
Підсумки кредитного року
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, торік банки збільшили кредитування вітчизняного АПК на половину. Станом на середину грудня 2010 року сільгосппідприємствам вдалося залучити позик майже на 9 млрд грн, левову частку яких становлять короткострокові.
Понад 2 тис. компаній отримали кредити за ставками від 6 до 40% річних. Тим часом обсяг пільгових кредитів, залучених протягом трьох попередніх років, за якими аграрні підприємства змогли отримати компенсацію, торік становив більш ніж мільярд.
Як зауважує екс-заступник голови НБУ Олександр САВЧЕНКО, вітчизняні банки лише на 30-40% підійшли до адекватного формування резервів. «Саме приховування реальних проблем у балансі продовжує підтримувати атмосферу недовіри між банківськими установами, в результаті чого і простоює міжбанк. Тому держава повинна взяти участь у формуванні «вже зруйнованого грошового ринку, не кажучи про валютний».
У листопаді 2010 року сальдовий чистий прибуток банків України сягав 1,204 млрд грн, тоді як у жовтні чистий збиток становив 642,9 млн грн. На здешевлення кредитів АПК торік було виділено 717 млн грн.
Важливою передумовою активізації банківського кредитування сільськогосподарських товаровиробників є адекватна оцінка ефективності використання позик. При цьому чи не основним моментом є потреба у правильності визначення результату, який отримується від застосування банківського кредиту. Лише тоді є сенс у кредитуванні.
Коментар
Надія ПАТРУХІНА, керівник відділу розвитку сільськогосподарського кредитування «ПроКредит Банку»
«ПроКредит Банк» уже 10 років стабільно працює в Україні. За цей час ми довели, що добре розуміємо наших клієнтів і надаємо їм ті послуги, яких вони дійсно потребують. Ми прагнемо розвивати тривалі партнерські відносини з кожним клієнтом, бо процвітання бізнесу нашого клієнта -- це і наш успіх.
Ми добре знаємо, щоб господарство було прибутковим, у нього потрібно вкладати гроші для того, аби вчасно купувати насіння, корми, добрива, паливо, сільськогосподарську техніку тощо.
Кожен із пропонованих нашим банком кредитних продуктів по-своєму цікавий, адже ми завжди враховуємо потреби бізнесу. Ми знаємо, наскільки важливо для аграріїв отримати кредит з урахуванням сільськогосподарського циклу, при цьому мати гнучкий графік погашень і можливість відстрочення виплат. Позика ніколи не повинна загрожувати стабільності бізнесу. Це можна зробити, знайшовши рішення, яке оптимально підходить конкретному клієнту.
Наприклад, для поповнення обігових коштів (купівля сировини, палива, добрив, насіння, поголів'я худоби тощо) краще скористатися кредитною лінією. Відтепер аграрії можуть спокійно купувати все необхідне до сезону, а сплачувати кредит -- після, коли буде прибуток.
Для фінансування поточної діяльності краще взятиовердрафт.Він допоможе оптимізувати розрахунки з партнерами і захистити бізнес від негативного впливу зовнішніх економічних чинників.
Строкові позики підійдуть, коли потрібно придбати або оновити обладнання, техніку, виробничі приміщення тощо. Є спеціальна пропозиція «Агротехніка». Ми видаємо кредити на купівлю сільгосптехніки (вантажівки, трактори, комбайни тощо) вітчизняного та іноземного виробництва не старше 10 років. Ви можете розраховувати на більш вигідні умови користування цим видом кредиту, якщо компанія-дистриб'ютор співпрацює з нами у рамках програми «Партнерство».
Ми відкриті до діалогу з нашим клієнтом і пропонуємо йому банківське обслуговування найвищого рівня».
Вікторія СТУПАК, директор департаменту розвитку продуктів для середнього і малого бізнесу ПАО «ІНДЕКС-БАНК»
«ІНДЕКС-БАН» входить до складу міжнародної фінансової групи Credit Agricole, що є одним із лідерів у Європі з фінансування сільського господарства. Тож, користуючись досвідом акціонера,«ІНДЕКС-БАНК пропонує комплекс кредитних послуг для агропідприємств: фінансування поповнення обігових коштів та кредити на придбання техніки з гнучким графіком виплат, адаптованим під потреби сільськогосподарських підприємств.
Спеціально для створення найвигідніших умов кредитування ІНДЕКС-БАНК» запровадив низку партнерських програм із провідними компаніями, які пропонують продукцію для агробізнесу.
Так, у рамках інвестиційного кредитування ІНДЕКС-БАНК співпрацює із «Ростсільмаш» (комбайни Acros), «Донснаб» (комбайни Case, New Holland), «КМЗ» (елеваторне обладнання), «Ерідон-Тех» (комбайни Claas), «Уніфер» (зрошувальні системи, оприскувачі), «Райз» (комбайни John Deere, причіпне обробне обладнання Grimme).
Програми з «Агросфера», «Райз», «Уніфер» спрямовані на фінансування обігового капіталу для придбання насіннєвого матеріалу, засобів захисту рослин, добрив.
Співпраця ІНДЕКС-БАНКу та KraftFoodsUkraine, DanonUkraine,LactalisUkraine дає додаткові переваги для кредитування постачальників цих транснаціональних компаній (фінансування обігових коштів та придбання основних засобів).
У порівнянні з середніми по ринку цінові умови за всіма партнерськими програмами ІНДЕКС-БАНКу є більш вигідними для позичальників.
Оскільки історично Україна є однією із провідних аграрних держав Європи, співпраця банківських установ з підприємствами аграрного сектору є доволі перспективною. Однак не всі банки на сьогодні мають досвід та інструменти для ефективного аналізу діяльності сільгосппідприємств, тому часто відмовляються від кредитування цього сектору.
ІНДЕКС-БАНК продовжує активно фінансувати сільгоспвиробників, адже економічні умови для розвитку таких підприємств є в цілому сприятливими та стабільними, а запозичений досвід Credit Agricole дозволяє банку краще розуміти потреби аграріїв та фінансувати їх діяльність з мінімальними ризиками».
Олена СТЕПАНЮК, журналіст «АБС»