Агрострахуванню бути!

Ризики, яким піддається сільське господарство в Україні, почасти є неконтрольованими, тому питання агрострахування стає дедалі більш актуальним в аграрному бізнесі. Важливість проблеми наче розуміють усі: і держава, і сільгосптоваровиробники, і фінансові установи. Проте це «розуміння», як правило, залишається на словах.

Причин такої бездіяльності теж чимало: одні нарікають на недосконалість державної законодавчої бази, інші -- на фінансову нестабільність та низький рівень довіри. Але практично жодна зі сторін не прагне до дій щодо поліпшення існуючої ситуації.

Усвідомлюючи необхідність швидкого розв’язання цього питання, «Райффайзен Банк Аваль», перший з-поміж українських банків, за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку), спільно з деякими страховими компаніями реалізували пілотний проект із розробки та впровадження продукту «Страхування посівів та майбутнього врожаю озимої пшениці на весь період вирощування», мета якого полягає у сприянні розвитку в Україні страхування сільгоспризиків з урахуванням потреб аграріїв.

І хоча результати цього продукту будуть отримані дещо пізніше, проте експерти уже сьогодні твердо переконані, що накопичений досвід варто максимально поширювати в країні, адже він відкриває нові можливості та доступ вітчизняним аграріям до банківських кредитів, особливо це стосується тих виробників, які не мають достатньо заставного майна.

Голова Представництва IFC в Україні Олена ВОЛОШИНА нещодавно на прес-конференції в УНІАНі заявила, що запорукою успіху у цьому питанні є прозора, правильна, послідовна державна політика підтримки сільгоспвиробників, яка, своєю чергою, буде поштовхом до відновлення системи кредитування банківськими установами.

-- На жаль, сьогодні в Україні не працюють механізми зниження валютного ризику, -- зауважила пані Волошина. -- Міжнародні організації, і ми зокрема, неодноразово пропонували Нацбанку різні інструменти, за допомогою яких можна досягнути бажаного результату. Проте розуміння знаходилося частково. Тоді була здійснена спроба зафіксувати відсоткову ставку, що само по собі є не ринковим механізмом, плюс зафіксувати її на тому рівну, що відповідно робить неможливим весь механізм кредитування гривні. Сподіваємося, що нове керівництво установи перегляне політику банку й запустить механізм гривневого фінансування, в тому числі і для українського села.

Не менш важливою причиною на заваді до отримання кредитів аграріями є питання застави, якої часто в Україні не вистачає. Виходом з цієї ситуації може бути відміна мораторію на продаж землі, що дало б можливість знайти додаткове фінансове забезпечення. Є й інші механізми -- складські розписки, які, на жаль, у нашій державі не запрацювали на повну потужність.

IFC зацікавлена у фінансуванні різних проектів аграрного сектору, відтак, робить для цього все можливе, аби банківський сектор розпочав фінансування сільського господарства. Минулого фінансового року нею було профінансовано АПК України більш ніж на $200 млн, і це не є межею. Наступного року ця цифра може збільшитися до $300-350 млн.

-- Ми намагаємося вирішити цю проблему комплексно, запускаючи нові механізми, запроваджуючи нові продукти, залучаючи досвід країн, де агрострахування є невід’ємною дієвою складовою галузі, -- продовжує мову голова Представництва IFC в Україні.

Півроку тому «Райффайзен Банк Аваль», який був клієнтом IFC, став партнером у реалізації пілотного проекту по роботі з продуктами агрострахування. І, як переконана пані Волошина, це важливий перший крок, який дасть ринку новий продукт, «Райффайзен Банк Аваль» дозволить розширити клієнтську базу, а в цілому для держави -- зменшити вартість фінансування, позаяк агрострахування -- це елемент зниження ризику позичальника та банку.

Восени минулого року клієнти «Райффайзен Банк Аваль» у 8 регіонах України, будучи учасниками пілотного проекту, застрахували свої посіви та майбутній урожай озимої пшениці в рамках цього страхового продукту. Таким чином, сільгоспвиробники отримали страховий захист від погодних та інших ризиків на весь цикл вирощування культури -- від посіву до збору врожаю.

Артур ІЛІЯВ, заступник голови правління «Райффайзен Банк Аваль», переконаний, що «агрострахування за рахунок коштів страхового відшкодування не лише допоможе аграріям повернути банківську позику, а й полегшить їм доступ до кредитних ресурсів у майбутньому».

Коментуючи це питання на прес-конференції, пан Іліяв зазначив:

-- Якщо господарство з року в рік страхуватиме свої ризики, його доходи будуть більш стабільними, оскільки у випадку неврожаю збитки компенсуватиме страхова компанія. Відповідно, кредитоспроможність такого підприємства підвищиться.

Враховуючи потреби сільгоспвиробників, постійне зростання ринку, «Райффайзен Банк Аваль» уже протягом 15 років активно працює у напрямі сільського господарства. 20% кредитного портфелю банку припадає на фінансування аграрного сектору. І як підказує досвід, дуже важливим є обслуговування всього ланцюга агробізнесу: від виробника, переробника до продажника.

Одним із напрямів діяльності банку є кредитування елеваторів, оскільки розуміють важливість питання зберігання зібраного урожаю, позаяк це безпосередньо впливає і на подальшу ціну продукції. «Райффайзен Банк Аваль» співпрацює з партнерами, які мають досвід у будівництві потужних елеваторів «під ключ». І готовий вкладати у цю справу гроші, таким чином допомагаючи в першу чергу аграріям.

Не менш важливим питанням на сьогодні залишається відсутність довіри сільгоспвиробників до банків. Маючи плодючі землі в Україні, виробники зазнають чималих збитків за рахунок втраченого урожаю внаслідок несприятливих погодних умов. У 2010 році було втрачено 4 млн т зернових. І якщо в інших країнах частка застрахованих посівів становить 15-20%, то в Україні -- лише 3%.     

Саме подібні проекти спрямовані насамперед на повернення довіри до фінансових установ, на широке запровадження подібних програм, які лише б допомагали сільгосптоваровиробникам у їхній діяльності.

А щоб ці процеси в Україні відбувалися нормальними темпами, на це спрямована Програма IFC «Розвиток агрострахування та агрофінансування в Україні». Її керівник Гарі РОШЕ впевнений, що цей пілотний проект стане добрим початком на шляху більш доступного кредитування. Тому на цей рік заплановано ще 5 проектів, а на наступний -- ще 3.

-- Досить часто в Україні нарікають на ризиковість надання кредитів аграріям України, -- зазначив пан РОШЕ. -- Зізнаюся, що для іноземців це дивно чути. Якби ви запитали банкірів Західної Європи або Америки, чи дійсно сільгоспвиробники є особливо складними клієнтами, то однозначно отримали б заперечну відповідь. Позаяк вони розуміють, що хоча й існують ризики в аграрному секторі, проте вони контрольовані, оскільки для цього є певні інструменти. Відповідно видача кредитів є нормальним життєздатним продуктом, який має право на існування.

Водночас для розвитку цієї системи необхідно розв’язати низку важливих завдань. Передусім потрібно прийняти спеціальний закон, передбачити окрему ліцензію на агрострахування для страхових компаній, яке досі видається за ліцензією майнового страхування. Це дасть змогу збирати офіційні дані про стан ринку, створити відповідну інфраструктуру, підготовити кадри для агрострахування, а також розробити сучасні стандартні страхові продукти.

Крім того, необхідне рішення уряду стосовно того, як він надалі планує розвивати аграрне страхування, зокрема, з державною підтримкою. Усі країни, які конкурують з Україною по експорту зернових, підтримують агрострахування, позаяк хочуть, аби їхні аграрії мали державну допомогу. Робиться це у різні способи, один із них -- надання субсидій на відшкодування частини страхових ризиків. Така програма існувала в Україні, проте з настанням кризи була призупинена. Спеціалісти переконані, що її потрібно відновити, але уже на новому рівні. Передусім вона повинна бути прозорою, забезпечена належним аудитом для того, щоб можна було чітко розуміти, на що витрачаються державні кошти, спрямовані на підтримку аграріїв у відшкодуванні ризиків.

Хоча, як відзначають експерти, в Україні останнім часом з’являються позитивні тенденції у цьому напрямі. Мається на увазі запровадження програми сертифікації аварійних комісарів, фахівців, які проводитимуть оцінку ризиків. Оскільки зараз ще мало є таких людей, які б розумілися і в агробізнесі, і у банківській сфері, то нині роль таких комісарів виконують страхові компанії.

Досвід країн, які розвивали агрострахування, засвідчує, що для однієї культури потрібен окремий стандартний продукт. Таким чином, по закінченню проекту чимало фірм намагатимуться адаптувати його під себе, а це, відповідно, через відсутність належного регулювання породжуватиме корупцію. Тому організатори продукту сподіваються на швидке прийняття нормативної бази, яка дозволила б відсікати страхові компанії, що неналежно будуть працювати.