Утім, експорт нового врожаю набирає обертів. За оцінками директора департаменту землеробства Мінагропроду Олександра Демидова, на зовнішні ринки з України щодня відвантажують близько 70 тис. т зерна на добу. Тоді як ще нещодавно цей показник становив 10-20 тис. т. Як мету в аграрному відомстві називають добові обсяги експорту в 100 тис. т зерна.
Нагадаємо, мито, яке, на думку трейдерів, значно гальмувало процес і зачіпало інтереси хліборобів, діяло з 1 липня нинішнього року. Головною метою столичних чиновників, що розробили такі обмежувальні заходи, було значне поповнення держбюджету. Торговці, які продавали пшеницю на зовнішніх ринках, мали платити 9%, але не менш як 17 євро за тонну, кукурудзу - 12% (не менш як 20 євро). У кабінетних планах обсяги експорту множилися на розмір мита, у результаті для скарбниці виходили мільярдні суми. Але, як то кажуть, не так сталося, як гадалося. Виявилося, не врахували простої речі: введення мита істотно загальмувало експорт. А після того, як Верховна Рада прийняла закон, і він лежав на підписі в Президента, процес зовсім загальмувався. Навіщо відправляти за кордон зерно зі сплатою мита, якщо завтра можна приплюсувати собі його в прибуток, логічно міркували торговці. У результаті у портах тоді, за даними Мінагропроду, накопичилось близько 1 млн 260 тис. т зернових культур, з них 660 тис. пшениці і приблизно по 300 тис. ячменю та кукурудзи. У результаті, значні бюджетні надходження так і залишилися всього лише добрими планами.
Хоча можна не сумніватися, що дбайливі торговці хлібними культурами своє ще надолужать і за підсумками року навряд чи зазнають збитків. Плюси від введення мит поставлять у баланс пекарі та структури, що вирощують свиней і птицю. Вони, як і трейдери, змогли запастися дешевим зерном на кілька місяців наперед. Як завжди крайніми в цій схемі виявилися сільгоспвиробники. Багатьом аграріям, яким у нинішньому сезоні посприяла погода і які зібрали чи не рекордний врожай зернових, із зиском одразу продати вирощене так і не вдалося, позаяк внутрішні ціни на зерно істотно впали. Із введенням мита продовольча пшениця втратила до 500 грн/т, ячмінь - до 300 грн, фуражна пшениця - всі 600. Відсутність цінової стабільності, природно, не сприяла оперативному збиранню пізніх зернових культур. А неприбраної кукурудзи ще досі стоять цілі лани, яку тепер і сушити збитково, і зберігати ніде - елеватори забиті пшеницею та соняшником.
Проте незважаючи на нещодавнє скасування в Україні мита на експорт пшениці й кукурудзи, вигідно реалізувати зібране на зовнішніх ринках буде непросто. За прогнозами, виробництво зерна у світі нинішнього року становитиме рекордні 2,3 млрд т. Це на 3,7% більше, ніж торік. Зокрема, 6-відсоткове збільшення очікується по пшениці. Виробництво фуражного зерна зросте на 2,6%, рису - на 3,4%. Водночас у доповіді FAO (продовольча й сільськогосподарська організація ООН) зазначено, що і наступного року ціни на хлібні культури залишаться порівняно високі, хоча й відбудеться деяке зниження.
Тим часом
ПДВ: ні дати, ні взяти
Обіцяного повернення ПДВ при експорті зерна і технічних культур трейдери, схоже, не дочекаються. Верховна Рада 266 голосами підтримала законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності», виключивши з документа норму про відшкодування ПДВ при експорті збіжжя з України. Якби її залишили, то, зі слів першого заступника міністра фінансів Анатолія Мярковського, це призвело б до розбалансування бюджету на 2012 рік. Тобто державна скарбниця недоотримала б, за різними оцінками, від 3 до 5 млрд грн.
