Насіннєва лихоманка
Вітчизняні аграрії, на жаль, фізично не можуть існувати без імпортного насіння - потужностей вітчизняних виробників не вистачає на те, щоб повністю наситити ринок. Практика останнього року показала, що держава не спроможна ані достойно підтримати вітчизняного виробника, ані спробувати не заважати працювати виробникам іноземним.
З початку року насіннєвий ринок України почало потроху лихоманити - не надто сильно, але із фантастичною регулярністю. Зі слів директора департаменту виробництва насіння ЧАО «Райз-Максимко» Олександра Гончара, на початку цього року в компаній-постачальників імпортних насіння виникли великі труднощі з їхнім митним оформленням: імпортери довгий час не могли одержати довідку про включення сортів до Державного реєстру.
«Заблокована видача документів загальмувала ввіз насіння батьківських ліній, що може негативно позначитися на структурі посівів не тільки в цьому, але й майбутньому році. Адже в нас як посівний матеріал використовується 50% гібридів українського виробництва, 25% насіння закордонної селекції, які вирощуються в Україні, і 25% імпортного. За даними Насіннєвої асоціації України, торік у загальному клині сільськогосподарських культур імпортним насінням було засіяно 35% площ соняшнику, 40% кукурудзи, 50% ріпаку, капусти й цибулі й 60% цукрових буряків», - відзначив пан Гончар.
Загальний обсяг насіннєвого ринку нашої країни оцінюється в $1,5 млрд на рік. Значні кошти у виробництво власного насіння в Україні інвестували такі відомі світові виробники, як Monsanto, Syngenta, Pioneer, «Нови-Сад», Maisadour, КВС, Sesvanderhave. Якщо в них не буде можливості завозити батьківські лінії, формувати ділянки гібридизації, то, відповідно, не буде вирощений достатній урожай насіння закордонної селекції.
Українські сільгоспвиробники чітко розподіляють свої посівні площі відповідно до планів сіяти насіння тієї або іншої селекції. «Таку структуру ринку ніхто штучно не створював, критеріями для вибору стали природнокліматичні умови, тип ґрунту, кількість опадів й інші фактори. А втручання державних структур шляхом блокування видачі довідок про включення сортів до Державного реєстру поставило виробників сільгосппродукції у скрутне становище. Національні постачальники насіння на 90% забезпечують внутрішній ринок тільки озимою пшеницею, а вітчизняним насінням інших основних культур можуть забезпечити максимум на 60%», - заявив Олександр Гончар.
На початку року виникли побоювання, що використання менш якісного насіння знизить потенціал урожайності на 15-20%. Саме тому в березні ситуація почала всерйоз турбувати гравців ринку. Аграрії звернулися до прем'єр-міністра України Миколи Азарова із проханням доручити розібратися з обмеженнями, що встановлюють державні органи при імпорті насіння в Україну.
Так, в Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» разом з Українською аграрною конфедерацією і Насіннєвою асоціацією України звернулися до глави уряду з метою інформування про можливість зриву оптимальних строків проведення весняних польових робіт внаслідок ситуації, що склалася із забезпеченням якісним насіннєвим матеріалом українських сільгоспвиробників.
«Незважаючи на відсутність обґрунтованих причин для обмеження імпорту насіння сільськогосподарських культур відповідальними державними органами створюються формальні перешкоди для митного оформлення насіння при ввозі в країну», - йшлося у листі.
За повідомленнями аграрних об'єднань, зокрема, безпідставно затримувалася видача насіннєвим компаніям довідки про знаходження відповідних сортів і гібридів у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, яка необхідна для одержання карантинного дозволу на імпорт насіння. Протягом тривалого періоду компанії-імпортери не мали можливості одержати відповідний документ, що серйозно загрожувало зривом контрактів на поставку насіння. А це відповідно могло спровокувати як прямі збитки компаній, так і збитки, пов'язані з втратою ділової репутації. Зрештою, це загрожувало зривом посівної кампанії 2011 року за багатьма важливими сільськогосподарськими культурами.
Відсутність якісного насіннєвого матеріалу, використання насіння гірших посівних кондицій, як пояснили експерти, може суттєво обмежити потенціал урожайності. Більше того, побоювалися, що застосування менш якісного насіння спричинить не тільки зниження урожайності на 15-20%, але й аналогічне підвищення собівартості виробництва основних культур, що, своєю чергою, негативно позначиться на споживчих цінах після збирання цьогорічного врожаю.
Реакція уряду на це питання залишилася невідомою. Однак Міністерство аграрної політики й продовольства все-таки зайнялося проблемою імпорту насіння. Правда, не зовсім так, як того вимагали аграрії. Втім, логіка можновладців і аграріїв далеко не завжди перетинається в одній площині. Отже, відомство розробило проект наказу, який передбачає введення з наступного, 2012 року, додаткового добору проб від партій насіння, ввезеного на територію України з метою недопущення на ринок продукції з ГМО.
Так, Головній державній інспекції з карантину рослин доручено введення додаткового добору проб від партій насіння, ввезеного на територію України, до їхнього митного оформлення безпосередньо на митних пунктах пропуску (згідно з ДСТУ-П CEN/TS 15568:2008).
При цьому опломбована проба в супроводі акту добору проб передається українській державній насінній інспекції. Інспекція, своєю чергою, опломбовану пробу й акт добору проб протягом доби відправляє в акредитовані лабораторії для проведення досліджень на наявність або відсутність ГМО у насінні сільськогосподарських культур.
Протокол випробувань, що свідчить про відсутність/наявність ГМО, є обов'язковим і долучається до документів при митному оформленні партії насіння. Наскільки цей документ позначиться на працездатності гравців ринку - покаже час.
На щастя, із урожаєм у 2011 році ситуація склалася далеко не така критична, як побоювалися. Більше того, за даними аналітичного центру «УкрАгроКонсалт» у першому півріччі 2011 року було зафіксовано різке збільшення ємності ринку насіння, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Зокрема, імпорт насіння кукурудзи збільшився на 33%. При цьому спостерігається також підвищення експорту насіння кукурудзи (більш ніж на 37%). Основні експортні поставки проводилися у Білорусь і Росію (43% і 57% відповідно від загального обсягу експорту).
Імпорт насіння соняшнику збільшився на 64% у порівнянні з першим півріччям 2010-го, а експорт - відповідно на 30%. Більша частина насіння соняшнику (близько 90%) була поставлена в Росію.
Більш ніж втричі збільшився імпорт насіння рапсу. Експорт насіння цієї культури в першому півріччі 2011 року був відсутній за визначенням. Збільшилися більш ніж у 3,5 разу поставки насіння ячменю в Україну. При цьому експорт насіння зріс майже в 110 разів у порівнянні з першим півріччям 2010 року. Більша частина насіння ячменю (60%) була поставлена у Вірменію.
Імпорт насіння сої підвищився вдвічі. Експортні поставки зменшилися на 60% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Разом з тим, за даними Держкомстату, за I півріччя 2011 року експорт насіння і плодів олійних культур з України суттєво виріс у грошовому еквіваленті порівняно з відповідним періодом 2010-го. Так, за період із січня по червень 2011 року експорт насіння і плодів олійних культур зріс на 170%, до $574,2 млн.
Основними причинами збільшення імпорту насіння експерти «УкрАгроКонсалт» назвали розширення посівних площ. А збільшення експорту насіння у першому півріччі 2011 року найбільш прибуткових культур пов'язане з проблемами в стягненні ПДВ на насіння, відповідно до нового Податкового кодексу й іншими законодавчими ініціативами.
Тим часом, лідируючими гравцями на ринку залишаються закордонні бренди зі світовим ім'ям та українськими філіями. «На жаль, у вітчизняних селекційних установ (в основному державних) постійно виникають проблеми з фінансуванням, витоком кадрів, слабкою матеріально-технічною базою, тому вони не можуть скласти конкуренцію великим закордонним компаніям. Відсутність доступу до широкої різноманітності генетичного матеріалу та інноваційних технологій гальмує розвиток рослинництва. Приміром, селекціонери США для одержання гібридів із заданими властивостями по врожайності, якості, стійкості до хвороб уже більше 20 років успішно користуються біотехнологічними методами із застосуванням молекулярно-генетичних маркерів корисних ознак. Нам поки залишається про це тільки мріяти», - відзначив Олександр Гончар.
Крім того, до проблем, з якими зіштовхнулися учасники вітчизняного ринку насіння, зі слів експерта, додалися труднощі з оподатковуванням. Податковий кодекс ввів нові правила оподатковування операцій з торгівлі та виробництву насіння для посіву. Так, імпорт посівного матеріалу і його подальший продаж звільняються від сплати податку на додану вартість. У той же час при продажу насіння, завезеного в Україну до 1 січня 2011 року, імпортери більше не мають права на податковий кредит на суму ПДВ, сплаченого при імпорті. Це автоматично збільшило вартість насіння для сільгосппідприємств.
Виробництво насіння у нашій країні обкладається ПДВ з його першого виробника на загальних підставах. У той же час у випадку продажу посівного матеріалу через дистриб’юторів уже перший посередник втрачає право на відшкодування ПДВ. Тобто фермери, які одержують насіння для посіву за ціною, що включає ПДВ, і фактично відносять податок на операційні витрати, тепер при реалізації своєї продукції повинні будуть нараховувати податок на додану вартість на загальних підставах. Таким чином, в Україні сформувалося подвійне оподатковування, яке негативно позначилося на всій аграрній галузі й ринку товарів для сільгоспвиробників.