Значення та використання
Як відомо, ячмінь посівний (Hordeum sativum лат) - однорічна трав’яниста рослина. Може бути ярою та озимою. Вона поширена в Європі, Азії, Америці, Північній Африці. В Україні домінує виробництво ярого ячменю. Попри те, що ячмінь використовують на продовольчі, кормові та технічні цілі, він вважається цінною зернофуражною культурою. В 1 кг цього зерна міститься 1,2 к.од. і 100 г перетравного протеїну, а також понад 12% білка, близько 77% вуглеводів, майже 2% жиру, до 3% зольних елементів. Білок ячменю насичений амінокислотами, а за вмістом у ньому лізину і триптофану переважає решту злакових культур. Тому при збільшенні в раціонах ячмінної дерті чи висівок тварини швидко набирають масу і стають більш стійкими до несприятливих умов.
Ячмінь вирощують на зелений корм і сіно у сумішах з ярою викою, горохом, чиною, урожай яких досягає 250-300 ц/га. Солома ячменю використовується як грубий корм у тваринництві; 1 ц такого продукту прирівнюється до 36 к.од.
Ячмінь є важливою продовольчою культурою. Із зерна скловидного крупнозерного ячменю виробляють перлову та ячмінну крупу, яка містить 9-11% білка, 82-85% крохмалю, а також борошно, яке застосовують як домішку при хлібопеченні.
Ячмінь використовують для виробництва пива. Найбільш цінними в пивоварінні є сорти дворядного ячменю, що мають понижену плівчастість, а саме 8-10%, підвищений вміст крохмалю - не нижче 63-65% і понижений вміст білка - не більш як 9-10%. Проте для пивоваріння має значення не вміст, а якість білка. Якщо в ньому багато сірки, то негативний вплив на якість пива не спостерігається. При малому вмісті білка в зерні, зокрема 7-8%, пиво погано піниться, що знижує його споживчу якість. Відходи пивоваріння, а саме барда, пивна дробина можуть застосовуватися при відгодівлі тварин. Із зерна ячменю виготовляють сурогат кави, екстракти солоду, які використовують у кондитерській, спиртовій і фармацевтичній промисловості.
Наразі товарний ячмінь має відповідати технічним умовам, відображеним у ДСТУ 3769-98. Саме цей документ розподіляє ячмінь залежно від критеріїв його якості на пивоварний (1 та 2 класи), продовольчий (1), технічний (2) та фуражний (3 клас). Менш ризикованим є виробництво та збут ярого ячменю, що відповідає вимогам 3 класу державного стандарту.
Вітчизняне виробництво та споживання
За попередніми підсумками у 2011 році в Україні вироблено 9,1 млн т ячменю. Площа посіву культури становила понад 3,8 млн га, що на 16% менше порівняно з попереднім роком. Найбільшими регіонами з вирощування ячменю є Одеська (422 тис. га), Миколаївська (396), Дніпропетровська (335), Запорізька (255), Херсонська (246) області. Порівняно з 2010 роком зросла урожайність культури. Вона становить 24,8 ц/га, що на 20% вище попереднього рівня.
Враховуючи перехідні запаси цього зерна на початок 2011-2012 маркетингового року (МР) (0,7 млн т), загальна пропозиція ячменю на внутрішньому ринку сягатиме 9,2 млн т. При цьому для задоволення внутрішніх потреб необхідно близько 4,8 млн т, в тому числі продовольче споживання понад 0,6 млн т, насіннєвий фонд - 0,9 млн т, потреби тваринництва - 3 млн т. Крім цього, втрати можуть коливатися у межах 0,3 млн т. За такого балансу експорт зерна оцінюється близько 3,8 млн т, а перехідні запаси на кінець сезону - 0,6 млн т. Отже, структура використання ячменю не має суттєвих змін порівняно з попередніми роками. Проте нинішня цінова ситуація може призвести до зменшення виробництва товарного зерна.
Цінова ситуація
Збільшення обсягів виробництва, збереження експортного мита позначилися на зниженні цін на ячмінь. Якщо на початку серпня за 1 т ячменю у центральних регіонах України платили 1,70-1,75 тис. грн, то до грудня зерно подешевшало на 300-400 грн. За реалізації урожаю в період зниження цін рентабельність виробництва становитиме близько 25%, що є невисоким мотивуючим фактором до вирощування цієї культури.
Як наслідок, намагаючись підвищити рентабельність виробництва, аграрії можуть віддати перевагу більш затребуваним на ринку видам зерна. Наразі є багато таких виробників, які прийняли рішення у майбутньому замінити посіви ячменю на користь кукурудзи. До таких результатів дійшли провідні аналітичні агенції після опитування сільгоспвиробників з різних регіонів України. На думку експертів, це є обґрунтованим, адже у зерновій групі кукурудза має найвищу рентабельність виробництва, яка поступається лише ріпаку та соняшнику. Ціни на фуражне зерно, зокрема пшеницю та кукурудзу, знаходяться майже на одному рівні з цінам на ячмінь. Якщо у грудні 2010 року ячмінь коштував 1,55-1,60 тис. грн/т, то пшениця та кукурудза - 1,58-1,60 тис. грн/т. У грудні 2011 року, коли вартіст ячменю становила 1,35-1,42 тис. грн/т, пшениця та кукурудза для кормових цілей коштували на 50 грн дешевше.
Незважаючи на те, що Україна є світовим лідером з експорту ячменю, обсяги торгівлі цим зерном на зовнішніх ринках є незначними та передбачають його внутрішнє споживання. Якщо світова торгівля пшеницею становить 20% загального виробництва, то ячменем - лише 12%. Відтак при вирощуванні цього зерна на експорт господарникам потрібно зменшувати виробничі витрати та підвищувати врожайність культури.
Світове виробництво та споживання
Обсяги світового виробництва ячменю зростають. За прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA) урожай ячменю у 2011-2012 МР становитиме 133 млн т, що майже на 8% перевищить рівень попереднього року. Збільшенню виробництва сприятиме зростання врожайності. У нинішньому році вона становитиме 2,6 т/га. При цьому площа дорівнюватиме 50,3 млн га, що майже на рівні попереднього сезону.
Збільшення врожаю відбудеться в усіх країнах основних виробниках ячменю, окрім США та ЄС-27. Так, за несприятливих погодних умов вирощування культури у США очікують виробити 3,4 млн т, що на 14% менше минулорічного, країни ЄС - 52,4 млн т (-1,3%). Більш вагомий приріст виробництва спостерігатиметься у Росії, яка майже подвоїть урожай 2010-2011 МР. Додадуть до світового виробництва від 2-10% Канада, Австралія, Туреччина.
Разом із виробництвом зростатиме споживання ячменю. Подібно до попереднього сезону в нинішньому може бути наявним перевищення попиту над пропозицією. За даними USDA, світове споживання ячменю врожаю 2011 року буде рекордним та сягатиме 136 млн т, що призведе до зменшення світових запасів. На кінець поточного сезону запаси ячменю у світі зменшаться на 11% до 23 млн т.
Світова торгівля стане більш активною. Обсяг експортно-імпортних операцій на ячмінь за прогнозами досягне 16 млн т. Основними покупцями на світовому ринку будуть Саудівська Аравія, Китай та Японія. Головним експортером цього зерна стане Україна. За прогнозами USDA у новому сезоні країна продасть на зовнішніх ринках 4,4 млн т, що становитиме 27% світової торгівлі. До того ж, Аргентина може збільшити експорт майже в половину (до 2,2 млн т).
За прогнозами того ж відомства впродовж найближчого десятиліття пріоритетними видами зерна стануть кукурудза, пшениця та сорго. Ячмінь як експортна культура втрачатиме свої позиції. Свідченням цього є обсяги експорту зерна з України. Так, станом на 1 грудня було експортовано 6,9 млн т зерна, зокрема кукурудзи - 2,8 млн т, пшениці - близько 2,1 млн, ячменю - 1,8 млн т. Разом з тим, враховуючи низькі показники світового виробництва ячменю, зростання світового споживання кукурудзи та зниження її світових запасів, варто очікувати збільшення цін вже навесні 2012 року.
Перспективи
Наразі важко прогнозувати, як змінюватиметься ситуація на світовому ринку зерна, оскільки на неї впливають природні та економічні фактори. З одного боку, це зміна клімату, що супроводжується посухами та повенями в основних аграрних країнах. З іншого, - відсутність стабільності з курсом євро та долара США, цінами на нафту та розвитком економіки у світі. Враховуючи нинішню ситуацію Україна може зайняти провідні позиції серед аграрних країн світу.
У 2012 році передбачається змінити структуру ярого клину та зібрати врожай на рівні 40 млн т. За інформацією Мінагропрому, під новий урожай збільшаться площі посівів кукурудзи на 440 тис. га, до 4 млн га.
До того ж, розширяться посіви ячменю, круп’яних культур та пшениці. Одним із пріоритетних напрямів розвитку вітчизняного аграрного сектору є раціональне використання сільськогосподарських земель за зменшення кількості невикористаних угідь. Для цього потрібно збільшувати інвестиції в галузь, зокрема в сучасну техніку та технології. На законодавчому рівні захистити інвесторів та зменшити вплив існуючих ризиків.
