За інформацією росіян, зразки твердих сирів цих підприємств не відповідали встановленим вимогам «Технічного регламенту на молоко і молочну продукцію» за вмістом рослинних жирів. Відсутні відповідні дані на етикетках продукції. Таким чином, з метою недопущення надходження на споживчий ринок Російської Федерації фальсифікованої продукції та забезпечення продовольчої безпеки в країні Росспоживнагляд заборонив ввезення і обіг на території Росії сирів зазначених українських виробників.
Компанії, що потрапили в немилість до Росспоживнагляду, входять до п’ятірки найбільших експортерів і виробників сиру в Україні. На ці три заводи припадало понад 30% «сирного» експорту в Росію, враховуючи щорічні обсяги зовнішнього продажу ближньому сусіду до 65 тис. т. Незважаючи на заборону постачання у Росію твердих сирів, «Гадячсир» продовжує працювати. Разом з тим, «Пирятинський сирзавод» тимчасово призупинив діяльність; відбувається зменшення завантаженості потужностей та переорієнтація заводу «Менський сир» (філія ПП «Прометей») з виробництва сиру на сухе молоко і масло.
Зменшення обсягів виробництва твердих сирів почалося заздалегідь до запровадження росіянами офіційних санкцій. Найбільший серед регіонів України виробник жирних сирів - Полтавщина скоротила випуск продукції порівняно з груднем на 13%. Дещо знизилося виробництво у Чернігівській області. Загалом експорт сирів з України в січні 2012 року знизився до 4,9 тис. т, або на 40% порівняно з груднем 2011 року та на 11% проти січня 2011 року. У лютому триватиме скорочення експортних відвантажень українського сиру. Враховуючи зменшення зовнішнього продажу, на вітчизняному ринку з’являється надлишок сирної продукції - залишки продукції на складах підприємств на 1 лютого становили понад 16 тис. т.
Як наслідок, за останній місяць сир подешевшав у роздрібній мережі на 10-25 грн/кг. Аналітики прогнозують, що найближчим часом продукт продовжуватиме дешевшати. Зниження ціни може вплинути на збільшення споживання сиру на внутрішньому ринку. Щорічно середньостатистичний українець споживає майже 205 кг молока. Фахівці Мінагропроду прогнозують, що цьогоріч цей показник зросте на 5 кг через збільшення вітчизняною молокопереробною промисловістю поставок продукції на внутрішній ринок. Виробники молочних продуктів передбачають переробити у цьому році 4,7 млн т молока. Із перероблених 4,6 млн т торік 21% сировини використовувався для виробництва молокопродуктів на експорт.
Цінові тенденції
Більш уразливими від такого розвитку подій стали не переробники, а виробники молочної сировини. Молочні заводи мають більше можливостей із диверсифікації виробництва, виробляють продукцію в обсязі, що відповідає гарантованому збуту. На жаль, цього не вдається зробити в молочному скотарстві. Обсяги виробництва молочної сировини здебільшого змінюються через чисельність поголів’я, а отримане молоко має реалізовуватися на переробку.
Обмеження зовнішньої реалізації молочної продукції негативно вплинуло на закупівельні ціни на сировину. Молочна сировина поступово почала дешевшати. Якщо у січні закупівельна ціна на молоко, вироблене у сільськогосподарських підприємствах, становила 3,8 грн/кг, то у лютому знизилася до 3,4 грн/кг. Проте не всі підприємства мали можливість реалізувати молоко за такою ціною. Непоодинокими були випадки зниження цін до 2,8-2,5 грн/кг. Окрім цього, закупівельні ціни на молочну сировину, вироблену у господарствах населення, були ще нижчими. Молоко у населення закуповували по 2,2-2,0 грн/кг. Такі ціни приводять до роздумів щодо доцільності виробництва товарного молока.
Економіка молока
Виробництво молока є основним видом діяльності в сільському господарстві, яке не має сезонності та забезпечує постійне надходження коштів сільськогосподарським підприємствам та домогосподарствам населення упродовж календарного року. Проте зростання вартості матеріально-технічних ресурсів впливає на подорожчання сільськогосподарської продукції. Придбання пального, електроенергії, природнього газу, техніки та обладнання лягають тягарем на сільськогосподарське виробництво, призводять до зростання собівартості продукції. Зменшити її не завжди вдається шляхом підвищення продуктивності.
Так, утримання однієї дійної корови обходиться власнику від 12 до 14 тис. грн на рік. При середніх надоях 4 тис. кг. собівартість молока становить від 3 і вище грн/кг. Тобто при закупівельних цінах на молоко нижче 3 грн за 1 кг його виробництво стає збитковим. За нинішньої ситуації ціна на молоко має становити від 4 грн/кг. При рівні рентабельності в молочному скотарстві 33% є можливість розширеного ведення галузі.
У господарствах населення виробляється 80% молока. Особливістю такого виробництва є низька якість молочної сировини, що здебільшого відповідає ІІ сорту. Така продукція не завжди задовольняє переробників, адже придатна для виробництва далеко не всіх видів молочної продукції. Тому значна частка молока, виробленого у домогосподарствах, не надходить на переробку, а залишається для внутрішніх потреб сільського населення.
У домогосподарствах не визначається витратність виробництва, оскільки повсякденна праця не знаходить відображення у грошовому еквіваленті, а є звичайним укладом життя сільського населення. При цьому витрати на вирощування кормів, їх транспортування, придбання є вищими порівняно з великотоварними підприємствами. Продуктивність корів теж не висока. Тому доводиться економити на ветеринарних препаратах, утриманні, годівлі, осіменінні якісною спермопродукцією тощо.
В Україні нараховується величезна кількість домашніх господарств, для яких основним доходом сім’ї є кошти від реалізації виробленої продукції. Зниження закупівельних цін на сировину суттєво впливає на добробут сільського населення.
Перспективи
Нинішня ситуація зі зниженням закупівельних цін на сировину, безумовно, знайде відображення у розвитку молочного скотарства. При цьому можливе зменшення поголів’я основного стада. Більш уразливими будуть сільськогосподарські підприємства з поголів’ям до 100 корів та дрібнотоварні господарства, що утримують 2-3 корів для реалізації молоко-сировини та не займаються переробкою молока.
Виходом із такої ситуації мають бути прийняті компромісні рішення, що враховують інтереси переробників та виробників молока. Адже і ті, й інші є невід’ємною складовою молочного ринку. При цьому важливим є відновлення експорту продукції на зовнішні ринки. Росспоживнагляд направив до Мінагропроду України перелік документації для проведення документарної перевірки підприємств, що виробляють сири і поставляють їх на ринок Росії, з тим, щоб відпрацювати заходи з відновлення поставок молочної продукції ряду українських виробників.
Російська сторона також готова розглянути документи на продукцію безпосередньо від українських підприємств - виробників і постачальників сирів на російський ринок. Зі свого боку, Мінагропрод передбачає проведення масштабної інспекції заводів, що постачають сири до Російської Федерації.
Обмеження експорту вітчизняної молочної продукції до Росії має стати стимулом для удосконалення діяльності молочного сектору. Основні напрями діяльності аграріїв повинні передбачати підвищення якості продукції, продуктивності та мінімізації витрат.
Держава не стоїть осторонь існуючих проблем. У 2012 році значна частина коштів державного бюджету, виділених для аграрної сфери, буде спрямована на розвиток тваринництва, а саме молочного скотарства. За умови трирівневої форми ведення сільського господарства: фермерські, одноосібні та великотоварні, - фінансування планується першочергово спрямувати на розвиток одноосібних господарств і колективних ферм. Передбачається мотивація і фінансування сімейних господарств, що мають 3 і більше корів, у розмірі 10 тис. грн на кожну додану дійну корову. Окрім цього, проводитиметься компенсація вартості доїльного обладнання, а сім’ям, що мають понад 5 корів - охолоджувачів молока. До того ж, Мінагропрод спільно з окремими аграрними підприємствами почав розробку проекту зі створення молочного та заготівельних кооперативів, які матимуть вплив на формування закупівельних цін на продукцію. Фермери не можуть конкурувати у виробництві зерна з великими підприємствами, тому для них доцільніше займатися саме виробництвом молока та м’яса.
Великі молочні компанії теж розробляють програми розвитку. Незважаючи на заборону експорту, група компаній Мілкіленд передбачає у 2012 році почати будівництво двох молочнотоварних комплексів по 3 тис. голів кожен у Чернігівській області. Обладнання для цих підприємств виробництва компанії DeLaval (Нідерланди) вже поставлено в Україну. Поголів’я дійного стада планується нарощувати як за рахунок відтворення у самій компанії, так і закупівлі. Введення в експлуатацію цих двох господарств дозволить групі знизити залежність від зовнішніх поставок молока за рахунок збільшення частки власного виробництва до 6-7% з 2% (11 тис. т) в 2011 році. Таким чином, спільними зусиллями владних структур та суб’єктів господарювання можна покращити ситуацію на вітчизняному ринку молока та молочної продукції.
Коментар
«У січні-лютому поточного року в Сумській області спостерігалася тенденція до поступового зниження цін на молочну сировину, що є незвичним для зимового періоду. Якщо торік у грудні молокопереробні підприємства закуповували сировину у сільськогосподарських товаровиробників по 3,5-4,0 грн/кг, населення - 2,8 грн/кг, то порівняно з лютим ціни опустилися на 30% до 2,5 грн/кг. Для порівняння: у лютому 2011-го середні закупівельні ціни на молоко у сільськогосподарських підприємств становили 3,4-3,5 грн/кг. До того ж, ціни на молоко та кисломолочні продукти в роздрібній мережі залишаються на сталому рівні.
Така ситуація викликає занепокоєння у молочних господарств. Тривале перебування закупівельних цін на існуючому рівні може призвести до погіршення фінансового стану сільськогосподарських підприємств, зменшення доходів сільського населення, і як наслідок, - зменшення поголів’я корів та рівня забезпеченості молоком та молочною продукцією регіону.
Виходячи з цього, мною було підготовлене депутатське звернення до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету та Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області щодо негайної перевірки молокопереробних підприємств Сумської області, які різко знизили закупівельні ціни на сировину та оптово-відпускних цін на молочну продукцію».
