Молочне скотарство – українська «нафта»
/
Економічний гектар
/
П'ятниця, 30 березня 2012 17:56
Чи є в Україні якісне молоко? Мабуть, не раз кожен із нас задумувався над цим питанням, особливо стоячи перед прилавком у магазині, де розмаїття молочних виробів просто вражає. Є! У цьому твердо переконані в українській Асоціації виробників молока, яка п’ятий рік поспіль збирає сільгоспвиробників з усієї України на «Молочний Конгрес», котрий став доброю традицією на початку кожного року підводити підсумки за рік попередній та намічати плани на поточний. Кваліфіковані вітчизняні й зарубіжні фахівці з технології виробництва молока, ветеринарії ділилися досвідом із колегами, а провідні експерти аналізували молочний бізнес в цілому.
Невпинне зростання населення світу, про яке постійно скрізь говорять, так чи інакше залишається чи не основним фактором, який стимулює розвиток сільське господарство в Україні. Варто сказати, що усі країни без винятку, усвідомивши це, активно розвиваються у цьому напрямі й наростили виробництво молока. Зокрема, йдеться про Нову Зеландію, США, Аргентину, Бразилію, Індія, Китай. І незважаючи на кризи, які одна за одною трапляються, показники все рівно зростають.
Збільшення попиту на молочну продукцію сьогодні відстає від пропозиції, позаяк молока не вистачає. Зрозумівши це, основні країни-виробники активно вкладатимуть кошти у розвиток молочного скотарства.
Дефіцит молока орієнтовнонайближчих 10 років становитиме понад 5-6 млн т. З огляду на це вище згадані країни не лише підвищують об’єми, а й нарощують поголів’я ВРХ. Тобто з’явилися реальні гроші на міжнародному ринку, які Україна може «зайняти», але тільки в тому разі, якщо у нас буде якісна молочна продукція.
Велика ніша у вигляді 500 млн китайців, які сьогодні формують середній клас, є досі не зайнятою. Китай хоч і збільшує виробництво молока, проте пропорційно чимало імпортує. А тому в нас є усі шанси «поборотися» за цей ринок.
Щодо України, тут ситуація поволі поліпшується. Так, загальна картина досить суперечлива, однак є й приємні факти: вперше за останні 20 років на переробку від промислових агропідприємств торік надійшло більше молока, ніж у 2010 році. А це означає, що ми нарешті усвідомили значимість молочного скотарства й робимо, нехай дещо повільні, але впевнені кроки до успіху.
Державна підтримка, пряма чи опосередкована, в країні сьогодні є. І цього річ вона, мабуть, відіграє вирішальну роль для галузі. У цьому переконаний президент Асоціації виробників молока Андрій Дикун. «Ми будемо боротися за російський ринок з білорусами, німцями. Саме ця дотація дасть нам можливість бути більш конкурентними там. Експорт у Росію залежить безпосередньо від виробників: якщо останні робитимуть якісну продукцію, таких проблем ми не матимемо. Наразі треба довести, що вона у нас є. Окрім цього, необхідно шукати нові ринки збуту, аби ми не були заручниками різних подібних ситуацій», - вважає пан Дикун.
Створення кооперативів – ще одне ефективне рішення, яке допомагає контролювати якість молока і трохи впливати на ціну. Яскравим прикладом є дві компанії в Україні, котрі нині працюють у цьому напрямі – «Данон» і «Мілкіленд». Кожна з них об’єднала понад 10-15 тис. одноосібників, створивши кооперативи. Відповідно вони матимуть якісніше й дешевше молоко з приватного сектора. Зі слів Андрія Дикуна, не всі на такий крок сьогодні наважуються, проте результати помітні уже зараз. А тому є усі передумови для запровадження такої практики. «Сподіваємося, що за декілька років кооперативи одноосібних господарств в Україні будуть як правило, а не як виняток», - висловився президент Асоціації.
Молоко «від бабусь», як нерідко називають молоко, вироблене у підсобних господарствах, часто, зі слів експертів та переробників, бажає кращої якості. Відтак, акцент робиться на великі агрохолдинги, оснащені усім необхідним обладнанням для забезпечення високоякісної продукції. Але при цьому не можна забувати, що майже 70-80% усього молока виробляється одноосібниками. На підтримку останніх спрямована і державна програма Мінагропроду, яка стимулюватиме їх до господарювання.
«Чорний ринок білого молока» – такими словами охарактеризував якість молока одноосібних господарств Андрій Дикун. «Україна стоїть на порозі «великого молока». Сьогодні ряд аграрних холдингів непросто заявили про вкладання коштів, а почали інвестувати гроші в молоко. Так, це «довгі» гроші, вони не швидко відробляються. Але такий крок говорить про те, що виробники усвідомили прибутковість молочного бізнесу. Десятки сільгосппідприємств почали будувати переробні комплекси. Такого до цього не було. А це говорить уже про добрий початок!» - підсумував організатор Конгресу.
За статистикою, торік було вироблено 11, 09 млн т молока. Проте у голови Спілки молочних підприємств України Вадима Чагаровського, свій погляд на ці дані. «Як говорив відомий Марк Твен, існує три види брехні: брехня, нагла брехня і статистика. Повертаючись до статистичних даних, я б сказав, що це супернагла брехня. Тому що в Україні таких цифр немає. За останні 20 років Міністерством приймалося 4 Програми з розвитку тваринництва і жодна не працювала. Позаяк базувалася не на реальних цифрах, а на статистиці», - з обуренням висловився пан Чагаровський. З його слів, в Україні виробляється 8 млн т молока. Вперше за останні роки збільшилося виробництво молока на підприємствах: якщо торік вони виробили 2 млн 250 тис., то на переробку поступило більше 2 млн т. 10% всього валового молока залишилося у господарствах для випоювання телят.
Виробництво цільномолочних продуктів в Україні за останні три роки не покращилося, споживання також падає, попри те, що у світі динаміка зростає. Це пов’язано з низькою купівельною спроможністю населення, яка за цей час не поліпшилася, відповідно показники споживання знизилися.
Хай там що, а інвестиційна привабливість молочного скотарства чимала. І це у своїй доповіді доводив голова Ради директорів компанії «Мілкіленд-Україна» Анатолій Юркевич. З його слів, молоко дає досить високу віддачу з 1 га землі. Простий розрахунок: у середньому при 5 тис. т надоїв та ціні 3 грн/л молока отримаємо 7,5 тис. грн з одного гектара виручки. «Такий прибуток треба спробувати ще заробити на будь-якій іншій галузі рослинництва. Тому молоко як другий етап переробки кормових культур на фуражного зерна привабливе з точки зору підвищення віддачі з гектару землі за одиницю часу», - вважає пан Юркевич.
Виокремлюють два фактори, які формують зростання світового ринку молока, - постійне зростання населення світу та підвищення споживання на душу населення. За 14 років щорічно споживання молока збільшилося на 10 млн т, і надалі така тенденція продовжуватиметься. Ціни, на жаль, не росли так рівномірно.
Чому в Україні є смисл інвестувати в молочне виробництво? Справа в тому, що наша країна знаходиться між двома великими ринками виробництва молока: ЄС (150 млн т) і Росія (30 млн т). Перебуваючи між ними, Україна змушена грати на обох ринках. На жаль, ринок ЄС для нас поки закритий, проте сподіваємося, що після прийняття закону цього року ситуація зміниться на краще. Щодо східного сусіда, тут теж не все просто, але все ж беручи до уваги правила гри Росії, можна досить ефективно працювати і на цьому ринку.
Росія, зі свого боку, націлена на співпрацю, але за умови, якщо Україна постачатиме якісну продукцію. У цьому запевнив виконавчий директор Національного союзу виробників молока Росії «Союзмолоко» Ігори Лупінос. З його слів, російські споживачі молочних продуктів також потерпають від недобросовісності виробників і переробників, які ще більш активно почали у виробництві використовувати рослинні олії. Як-то кажуть, цього добра у них самих вистачає. Тому й зрозумілою є їхня політика щодо України. Так прокоментував нинішню «сирну» ситуацію Ігор Лупінос, і запевнив, що, зі свого боку, Союз буде і надалі підтримувати виробників якісної продукції й допоможе дійти консенсусу. А крім того, зауважив, що Україні також необхідно освоювати нові ринки збуту, «адже світ на Росії не зійшовся».
Доповідей звучало багато. Насичена дводенна програма Конгресу дала можливість його учасникам дізнатися багато цінних корисних знань та побачити на власні очі, як вони втілюються на практиці на прикладі двох господарств – ТОВ «Вітчизна» (970 голів дійного стада) на Сумщині та ПСП «Авангард» (610 голів) на Чернігівщині.
Питання заготівлі зеленого корму і підвищення його якості чи не найбільше цікавило гостей господарств, адже без доброго харчування не можна говорити про якісне молоко. Василь Булах, керівник господарства, розповів про те, що підприємство вирішує це питання завдяки цілій лінійці кормозаготівельної техніки, підібраної спеціально під умови його господарства. Другий рік в «Авангарді» користуються кормозбиральним комбайном CLAAS JAGUAR 850 із кукурудзяною жаткою для заготівлі кукурудзяного силосу. На збиранні трав JAGUAR працює із трав'яною жниваркою DIRЕCT DISC шириною захвату 5,2 м. Сінаж заготовляють новим прес-підбирачем ROLLANT 260.
Своїм «помічником на всі руки» називає керівник господарства телескопічного навантажувача SCORPION 6030 CP, а також трактора XERION 3300, який успішно виконує усі важкі польові роботи. «Завдяки цій техніці нам з легкістю вдається витримувати технологію заготівлі кормів, - зазначив Василь Булах. - Вона допомагає забезпечити закладання силосних траншей у найкоротші терміни. Все це сприяє тому, що цінність корму зберігається. Відповідно, при використанні більш якісних кормів надої збільшуються».
Оптимально підібрана лінійка техніки допомагає господарствам залишатися успішними і набирати обертів. Такої думки дотримуються представники ТОВ «Агротехсоюз», дилерської компанії CLAAS, що працює у Чернігівській і Сумській областях, у якої ПСП «Авангард» і закуповує техніку CLAAS. Юрій Капленко, менеджер ТОВ «Агротехсоюз», зазначає, що «кормозаготівельна техніка CLAAS розроблена таким чином, аби задовольняти потреби різних господарств - від маленького фермерського до великого холдингу. Лінійка включає у себе повний комплекс машин, починаючи косарками і закінчуючи кормозбиральними комбайнами JAGUAR, добре знаних в Україні. Не варто забувати і про преси з технологією UNIWRAP, котрі заготовляють сінаж».
Чи є в Україні якісне молоко? Мабуть, не раз кожен із нас задумувався над цим питанням, особливо стоячи перед прилавком у магазині, де розмаїття молочних виробів просто вражає. Є! У цьому твердо переконані в українській Асоціації виробників молока, яка п’ятий рік поспіль збирає сільгоспвиробників з усієї України на «Молочний Конгрес», котрий став доброю традицією на початку кожного року підводити підсумки за рік попередній та намічати плани на поточний. Кваліфіковані вітчизняні й зарубіжні фахівці з технології виробництва молока, ветеринарії ділилися досвідом із колегами, а провідні експерти аналізували молочний бізнес в цілому.
Щодо України, тут ситуація поволі поліпшується. Так, загальна картина досить суперечлива, однак є й приємні факти: вперше за останні 20 років на переробку від промислових агропідприємств торік надійшло більше молока, ніж у 2010 році. А це означає, що ми нарешті усвідомили значимість молочного скотарства й робимо, нехай дещо повільні, але впевнені кроки до успіху. За статистикою, торік було вироблено 11, 09 млн т молока. Проте у голови Спілки молочних підприємств України Вадима Чагаровського, свій погляд на ці дані. «Як говорив відомий Марк Твен, існує три види брехні: брехня, нагла брехня і статистика. Повертаючись до статистичних даних, я б сказав, що це супернагла брехня. Тому що в Україні таких цифр немає. За останні 20 років Міністерством приймалося 4 Програми з розвитку тваринництва і жодна не працювала. Позаяк базувалася не на реальних цифрах, а на статистиці», - з обуренням висловився пан Чагаровський. З його слів, в Україні виробляється 8 млн т молока. Вперше за останні роки збільшилося виробництво молока на підприємствах: якщо торік вони виробили 2 млн 250 тис., то на переробку поступило більше 2 млн т. 10% всього валового молока залишилося у господарствах для випоювання телят. Хай там що, а інвестиційна привабливість молочного скотарства чимала. І це у своїй доповіді доводив голова Ради директорів компанії «Мілкіленд-Україна» Анатолій Юркевич. З його слів, молоко дає досить високу віддачу з 1 га землі. Простий розрахунок: у середньому при 5 тис. т надоїв та ціні 3 грн/л молока отримаємо 7,5 тис. грн з одного гектара виручки. «Такий прибуток треба спробувати ще заробити на будь-якій іншій галузі рослинництва. Тому молоко як другий етап переробки кормових культур на фуражного зерна привабливе з точки зору підвищення віддачі з гектару землі за одиницю часу», - вважає пан Юркевич.
04 грудня 2024
Верховна Рада України ухвалила закон, зміни в якому відтермінували запровадження підвищення податків, яке діятиме не з 1 жовтня 2024 року, а з 1 січня 2025 року.
Верховна Рада України ухвалила закон, зміни в якому відтермінували запровадження підвищення податків, яке діятиме не з 1 жовтня 2024 року, а з 1 січня 2025 року.
04 грудня 2024
04 грудня 2024
Україна спільно з фондом ЄС Connecting Europe Facility (CEF) реалізує залізничний інфраструктурний проєкт вартістю 85,91 млн євро.
Україна спільно з фондом ЄС Connecting Europe Facility (CEF) реалізує залізничний інфраструктурний проєкт вартістю 85,91 млн євро.
04 грудня 2024
04 грудня 2024
Цьогоріч у Кіровоградській області озимим горохом засіяли півтори тисячі гектарів. Це найбільша площа за п’ять років його вирощування в регіоні. Вирощують горох 25 підприємств і фермерських господарств області.
Цьогоріч у Кіровоградській області озимим горохом засіяли півтори тисячі гектарів. Це найбільша площа за п’ять років його вирощування в регіоні. Вирощують горох 25 підприємств і фермерських господарств області.
04 грудня 2024
04 грудня 2024
Міністерство аграрної політики та продовольства оновило вимоги до меду. Зміни стосуються як термінології, так і посилення вимог до складу продукту.
Міністерство аграрної політики та продовольства оновило вимоги до меду. Зміни стосуються як термінології, так і посилення вимог до складу продукту.
04 грудня 2024
04 грудня 2024
У польському Фермерському господарстві Мацея Сіка (Gospodarstwo Rolne Maciej Sik) використовують універсальний культиватор FENIX FO 8004 PROFI, агрегатований з трактором JOHN DEERE потужністю 540 к. с. Агрегат виконує стерньовий обробіток на середню робочу глибину 28 см. Трактор із агрегатом розвиває робочу швидкість близько 11 км/год. Це вже другий культиватор BEDNAR у цьому господарстві, раніше тут використовували агрегат FENIX FO попереднього ...
У польському Фермерському господарстві Мацея Сіка (Gospodarstwo Rolne Maciej Sik) використовують універсальний культиватор FENIX FO 8004 PROFI, агрегатований з трактором JOHN DEERE потужністю 540 к. с. Агрегат виконує стерньовий обробіток на середню робочу глибину 28 см. Трактор із агрегатом розвиває робочу швидкість близько 11 км/год. Це вже ...
04 грудня 2024
04 грудня 2024
Для українського ринку пшениці на минулому тижні залишалось характерним деяке підвищення цін, проте більшість змін відбувались в межах раніше сформованого діапазону.
Для українського ринку пшениці на минулому тижні залишалось характерним деяке підвищення цін, проте більшість змін відбувались в межах раніше сформованого діапазону.
04 грудня 2024
