Пропозиція молока
За останні роки на вітчизняному ринку молока і молочної продукції спостерігаються стабілізаційні тренди, які характеризуються призупиненням негативної динаміки значного скорочення поголів'я великої рогатої худоби та поступовим підвищенням рентабельності галузі.
У І півріччі 2013 року в Україні вироблено 5539,9 тис. т молока. Обсяги виробництва при цьому зросли на 0,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року, в тому числі в сільськогосподарських підприємствах - на 1,5%, в господарствах населення - на 0,4% (табл. 1).
Таблиця 1. Структурна динаміка виробництва молока в Україні, тис. т
Найбільший приріст виробництва молока у січні-червні 2013 року проти І півріччя 2012 зафіксовано в Запорізькій (+6,1%), Тернопільській (+5,6%), Харківській (+3,2%), Рівненській (+3,0%), Полтавській (+2,6%) і Київській (+2,4%) областях.
Водночас відбувся спад виробництва молока в АР Крим (-21,8%) та Донецькій (-3,2%), а також його незначне зменшення у Сумській (-1,6%) та Луганській (-1,5%) областях.
Господарства населення залишаються основними товаровиробниками, які формують пропозицію молока. Їх частка на ринку становить 76,6%.
Серед регіонів, де господарства населення у І півріччі 2013 року мали найбільшу питому вагу, окремо виділяються Закарпатська (98,5%), Івано-Франківська (96,9%) та Львівська (95,7%) області (рис. 1).
Рис. 1. Частка господарств населення у виробництві молока за регіонами України в І півріччі 2013 року, %
Найменшу питому частку (<50%) у структурі виробництва молока особисті господарства населення займають у Полтавській (47,6%) та Черкаській (48,6%), Київській (54,6%) і Харківській (57,0%) областях, де означена галузь зберегла свої позиції у сільськогосподарських підприємствах і одержала новий розвиток за рахунок проведеної в останні роки реконструкції ферм та будівництва нових сучасних тваринницьких комплексів.
На нинішньому етапі розвитку сільського господарства в умовах СОТ дрібнотоварний сектор скотарської галузі вже не спроможний самостійно задовольнити потреби переробної промисловості у високоякісній сировині. Виробничі можливості господарств населення не дозволяють також сформувати потужний обсяг сировинної бази, а санітарно-гігієнічні умови отримання в них молока не забезпечують його належну якість та відповідність прийнятим державним стандартам.
Із загального обсягу проданого у I півріччі 2013 року господарствами населення переробним підприємствам незбираного молока у натуральному виразі за ДСТУ 3662–97 лише 41,4% його закуплено охолодженим до 10 °C.
Окрім цього, сільськогосподарські підприємства забезпечили перший та вищий ґатунок у загальній структурі закупленого молока, тоді як від господарств населення сировина надходила здебільшого ІІ ґатунком (рис. 2).
Рис. 2. Структура закупленого переробними підприємствами молока за основними ґатунками у січні-червні 2013 р., %
*Складено за даними Державної служби статистики України
Для виправлення такої ситуації на державному рівні останніми роками активізувалися зусилля зі створення мережі закупівельних пунктів на базі сільськогосподарських заготівельно-збутових обслуговуючих кооперативів та їх оснащення сучасним устаткуванням для охолодження і зберігання молока, а також відродження великотоварного виробництва на базі створення нових сучасних тваринницьких комплексів і реконструкції існуючих ферм в сільськогосподарських підприємствах.
На 1 липня 2013 року в Україні налічувалося 9312 закупівельних пунктів, що займалися прийманням молока та молочних продуктів від господарств населення. Більша частина їх зосереджена в Хмельницькій, Тернопільській, Чернігівській та Львівській областях, де традиційно висока частка господарств населення, які утримують корів.
Зменшити негативні наслідки дрібнотоварного розвитку галузі та максимально ефективно використати можливості щодо нарощування обсягів виробництва молока здатні лише великотоварні господарства та молочарські асоціації сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів із замкненим виробничим циклом від одержання до збуту продукції. Саме ці суб'єкти є перспективними з точки зору нарощування виробництва широкого асортименту конкурентоспроможної молочної продукції, яка відповідатиме усім державним стандартам та вимогам СОТ.
Фактори формування пропозиції на ринку молока
На сьогодні однією з основних проблем молочного виробництва в країні є призупинення тенденції скорочення поголів'я корів, що відбивається на обсягах пропозиції продукції та якості продукції, яка виробляється на переробних підприємствах. Останні внаслідок дефіциту на ринку молочної сировини змушені її імпортувати та використовувати замінники рослинного походження.
Станом на 1 липня 2013 року в усіх категоріях господарств України нараховувалося 2607 тис. корів, в т. ч. 579,5 тис. голів у сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм та 2027,5 тис. голів в господарствах населення (рис. 3).
Рис. 3. Динаміка чисельності поголів'я корів у І півріччі 2011–2013 рр.
*Складено за даними Державної служби статистики України
Порівняно з аналогічним періодом минулого року загальна чисельність великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств зросла на 3,3%, в той час як поголів'я корів скоротилося на 0,7%.
Іншим фактором, що також впливає на зміни обсягів пропозиції продукції на ринку, є удій молока на корову.
Молочна продуктивність корів залежить від впливу численних факторів, головними з яких є породний склад тварин і якість їх годівлі, що в поєднанні з дотриманням необхідних умов технології виробництва дозволяє повною мірою ефективно використовувати їх генетичний потенціал.
Слід зазначити, що підвищення продуктивності корів в усіх категоріях господарств стало одним з найвагоміших позитивних явищ за останні роки.
Так, лише за 2010–2012 роки середньорічний надій молока на корову в господарствах України зріс на 6,8%, у т. ч. в сільськогосподарських підприємствах на 17,6%, а в господарствах населення - на 4,0% (рис. 4).
Рис. 4. Динаміка середньорічного надою молока на корову у всіх категоріях господарств за 2010–2012 роки та прогноз на 2013
* Прогноз
Водночас торік на 1423 вітчизняних сільськогосподарських підприємствах (44,3% від загальної наявної кількості) дійне стадо корів характеризувалося вкрай низькою продуктивністю - до 3000 кг молока за рік. Це прямий наслідок неповноцінної годівлі і хвороб тварин, недоліків в організації виробництва та ведення селекційно-племінної справи.
Разом з тим, існує ряд ризиків для стійкого розвитку ринку молока, які можуть негативно вплинути на подальшу ситуацію у ІІ півріччі цього року, а саме:
- збереження тенденції зменшення чисельності поголів'я корів (в усіх категоріях господарств), зокрема на 0,7% порівняно з 1 липня 2012 р., у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах - на 1,3%;
- непередбачуваний характер динаміки розвитку сектору дрібнотоварного виробництва молочної продукції на ринку, адже сьогодні понад дві третини її надходить від господарств населення.
Цінова ситуація
Формування цін на молоко і молочну продукцію залежить як від співвідношення її попиту і пропозиції на продовольчому ринку, так і від рівня платоспроможності споживачів та інших чинників внутрішнього і зовнішнього характеру впливу.
За інформацією Державної служби статистики України, середня ціна реалізованого сільськогосподарськими підприємства молока та молочних продуктів за всіма напрямами у січні-червні 2013 року зросла проти аналогічного періоду минулого року на 19,9%, і становила 3253,8 грн/т.
Аналіз останніх даних моніторингу продовольчого ринку, що регулярно проводиться фахівцями Міністерства аграрної політики та продовольства України, свідчить, що з початку року реалізаційні ціни на молоку в розрізі 1–2 ґатунків у сільськогосподарських підприємствах зросли на 107,8% (рис. 5).
Рис. 5. Динаміка закупівельних ціна на молоко в І півріччі 2013 р.
*Складено за даними Державної служби статистики України
Станом на 19 липня у різних регіонах середньозважена ціна 1 кг молока в сільськогосподарських підприємствах змінювалася від 3,0–3,5 до 4,0 грн, тоді як для другого ґатунку в господарствах населення - від 2,2 до 2,87 грн.
У І півріччі 2013 року спостерігалася тенденція незначного коливання ціни на молоко, яка не є характерною для цього періоду року. Традиційно в літні місяці відбувається сезонне зниження цін на молоко внаслідок збільшення його виробництва та пропозиції на ринку.
На думку аналітиків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», світові тенденції зростання цін на молоко дозволять Україні запобігти значному їх зниженню у цей період, що позитивно вплине на рентабельність галузі та дозволить підвищити доходи, а також компенсувати витрати від зростання вартості концентрованих кормів.
Інше пояснення ситуації може бути також пов'язане з тим, що загальне надходження молока та молочних продуктів на вітчизняні переробні підприємства у І півріччі 2013 року зменшилося на 5,1% порівняно із аналогічним періодом минулого року (табл. 2).
Таблиця 2. Обсяги надходжень молока та молочних продуктів на переробні підприємства за основними каналами, тис. т*
*Складено за даними Державної служби статистики України
Найбільше скоротилася закупівля молока від господарств населення - майже на 13,1%, у той час, як від інших господарських структурі відбулося її зростання на 7,1%.
Сільськогосподарські підприємства понад 90% молока та молочних продуктів реалізовували переробним підприємствам (табл. 3).
Таблиця 3. Структура реалізації молока та молочних продуктів сільськогосподарськими підприємствами у І півріччі 2013 році*
*Складено за даними Державної служби статистики України
При цьому найвищу ціну в цій категорії господарств отримали в І півріччі 2013 року від реалізації продукції на ринку, через власні магазини, кіоски, палатки - 3849,3 грн за 1 тонну. Це майже на 19,1% вище, ніж при продажу молока на переробні підприємства.
У січні-червні 2013 року за реалізовану молочну продукцію переробним підприємствам товаровиробникам було сплачено близько 181,9 млн грн дотацій і компенсацій.
Важливим чинником при ціноутворенні на ринку молочної продукції є вплив посередницьких структур при закупівлі сировини і реалізації її на переробні підприємства. При закупівлі молока посередниками закупівельна ціна його зростає в середньому на 15–30%.
Об'єднання господарств населення у молочарські сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи певним чином зменшує негативний вплив посередника на ринку. Сьогодні на ринку молока можна спостерігати зменшення участі господарств населення у прямій реалізації молока переробним підприємствам внаслідок формування в сільській місцевості мережі обслуговуючих молочарських заготівельно-збутових кооперативів.
Заготівельно-збутові обслуговуючі кооперативи здійснюють заготівлю, зберігання, передпродажну обробку, продаж продукції, а також надають маркетингові та інші послуги. Основна мета їх створення полягає в наданні сільськогосподарським товаровиробникам, які є членами кооперативу, послуг із збуту молока та сприяння прибутковому господарюванню.
Молочне виробництво в Україні має великі перспективи, насамперед - за рахунок стимулювання та нарощування внутрішнього попиту, а також при зваженій державній аграрній політиці підтримки галузі в усіх категоріях господарств та розвитку великотоварного виробництва.
