Продукція з доданою вартістю - лідер аграрного експорту
Нинішній рік ще раз довів, що сільськогосподарська продукція України є одним із найбільш конкурентоспроможних її видів як на вітчизняному, так і на світовому продовольчому ринках.
Останні дані митної статистики свідчать, що у січні-вересні 2013 року Україна збільшила експорт зерна до 14,6 млн т, в т. ч. кукурудзи 8,1 млн т. Такі результати були досягнуті внаслідок того, що у 2013 році, завдяки структурним зрушенням в аграрному виробництві і високій урожайності зернових культур, його виробництво зросло до одного із найбільших показників за роки незалежності.
Зазначимо, що очікуване валове виробництво зерна у 2013–2014 МР в Україні, за інформацією АПК-Інформ, становитиме 57103 тис. т.
За даними розрахункового балансу попиту і пропозиції зерна, розробленого Міжвідомчою Робочою Групою Міністерства (МРГ) економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Української зернової асоціації, Державного комітету статистики України, у 2013–2014 МР пропозиція зернових культур сягатиме 64 млн т, в т. ч. виробництво майже 58 млн т.
Фактичні дані свідчать, що зростання експорту спостерігається і за іншими видами продукції. Зокрема, за кордон продано соняшникової олії 2,1 млн т, макухи і твердих відходів від вилучення рослинних жирів та олій - 1,9 млн т, насіння ріпаку - 1,6 млн т, соєвих бобів - 0,8 млн т, шоколаду - 118,4 тис. т, м'яса і їстівних субпродуктів птиці - 101,2 тис. т, сирів - 44, 2 тис. т (діагр. 1).
Діаграма 1. Найбільші за обсягами грошових надходжень від експорту України види продукції АПК у січні-вересні 2013 р., вага нетто тонн
Водночас довгоочікуваним є той факт, що на перші позиції у вітчизняному експорті аграрної продукції за його вартістю вийшла соняшникова олія - продукт промислової переробки з високою доданою вартістю, зайнявши 5,1 % в його структурі, або 2,35 млрд дол. США (діагр. 2).
Діаграма 2. Найбільші за обсягами грошових надходжень від експорту України види продукції АПК у січні-вересні 2013 р., вартість тис. дол. США
У минулі роки товарна структура аграрного експорту вказувала на суттєву залежність України на зовнішніх ринках від окремих груп товарів та переважного сировинного напряму його спрямування.
Сьогодні, як і раніше, обсяги та структуру експорту визначає не лише потенціал конкурентоспроможного виробництва того чи іншого виду аграрної продукції, але й кон’юнктура світового продовольчого ринку, що не завжди узгоджується з національними інтересами країни.
Так, експорт насіння ріпаку за вартістю продукції займає 4 місце після соняшникової олії, кукурудзи і пшениці, в той час, як ріпакова олія - лише 38 серед усього переліку товарів агропродовольчої групи відповідно до класифікації УКТЗЕД.
У структурі аграрного експорту значну частку займають зернові культури, питома вага яких сягає 25,5 %, у т. ч. кукурудзі належить 14,8 % (діагр. 3).
Діаграма 3. Місце і частка зернової галузі в експорті аграрної продукції України за січень-вересень 2013 р.
На сьогодні спостерігається інтенсивна динаміка експорту аграрної продукції, значні обсяги якої становлять зернові культури. Зокрема, за інформацією порталу AgroChart, протягом перших трьох місяців поточного маркетингового сезону з України експортовано понад 3,4 млн т пшениці, що в 1,4 разу більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Товарна та географічна структура експорту аграрної продукції
У 2013 р. товарна і географічна структура вітчизняного експорту аграрної продукції мала диверсифікований характер. Зокрема, в розрізі п’яти найбільших за вартістю експорту видів аграрної продукції в поточному році традиційно виділялися країни ЄС і Росія (діагр. 4–8).
Діаграма 4. Напрямки експорту олії соняшникової з України за січень-вересень 2013 р., %
Так, важливими напрямками експорту олії соняшникової були Росія (31,1 %), Франція (11,7 %), Нідерланди (10,2 %) та інші країни (46,9 %).
Діаграма 5. Напрямки експорту кукурудзи з України за січень-вересень 2013 р., %
Другою за обсягом надходжень від експорту є кукурудза. Основними напрямками, в які Україна традиційно експортує зерно, є передусім країни Близького Сходу, Північної Африки, Східної і Західної Європи, а також Південно-Східної Азії.
Діаграма 6. Напрямки експорту пшениці з України за січень-вересень 2013 р., %
У 2013 р. експорт зерна кукурудзи здійснювався до Єгипту (13,7 %), Ірану (9,5 %), а також країн ЄС - Іспанія (13,1 %).
Нарощування експорту зерна дозволяє не лише підвищити доходи його виробників і забезпечити ефективну роботу інфраструктури аграрного ринку, але й сприяє вирівнюванню платіжного балансу країни.
Діаграма 7. Напрямки експорту насіння ріпаку з України за січень-вересень 2013 р., %
З іншого боку, при реалізації основних засад стратегії розвитку вітчизняного АПК, як це вже передбачено раніше прийнятими державними програмами, потрібно поступово підвищувати частку переробки сільськогосподарської сировини з подальшим збільшенням експорту продукції з високою доданою вартістю.
Діаграма 8. Напрямки експорту макухи, твердих відходів від вилучення рослинних жирів і олій
з України за січень-вересень 2013 р., %
Якщо раніше Україна постачала за кордон велику кількість аграрної продукції з незначною доданою вартістю, то в січні-вересні 2013 р., за нашими оцінками, близько 50 % від загального обсягу вже становили товари промислової переробки сільськогосподарської сировини.
З огляду на означене для забезпечення конкурентоспроможності продукції сільського господарства сьогодні основну увагу слід звернути на необхідність подальшої адаптації вітчизняного АПК до вимог і стандартів, які діють у світовій торгівлі.
Експортні ціни вітчизняного АПК
Експортні ціни, які склалися на вітчизняну аграрну продукцію у січні-червні 2013 р., переконливо доводять її конкурентну перевагу на зовнішніх ринках та стабільний попит за окремими товарними групами (табл. 1).
Таблиця 1. Рівень експортних цін, що склався на окремі види агропродовольчих товарів з України в січні-вересні 2013 р.
Традиційно високою є експортна ціна на продукти промислової переробки сільськогосподарської сировини, зокрема соняшникову олію. Водночас слід відзначити, що експортні ціни на окремі товари, зокрема цукор, є порівняно нижчими з тими, які фактично склалися на внутрішньому ринку.
Експортно-імпортний баланс зовнішньоекономічної діяльності в АПК
За попередніми даними частка агропродовольчої продукції у загальному обсязі експорту товарів і послуг з України за січень-вересень 2013 р. становила близько 24,4 %, а імпорту - 10,4 % (діагр. 9).
Діаграма 9. Частка продукції АПК у загальному обсязі експорті-імпорту товарів і послуг в Україні за січень-вересень 2013 р., %
Аналізуючи митні статистичні дані щодо експортно-імпортних операцій із продовольством і продовольчою сировиною у торговельному балансі України, необхідно відзначити наявність позитивного сальдо в сумі майже 5,6 млрд грн.
При цьому вагомий внесок у його формування забезпечили такі групи товарів, як продукти рослинного походження - 3,6 млрд грн, жири і олії та готові харчові жири - 2,2 млрд грн, готові харчові продукти - 0,3 млрд грн (табл. 2).
Таблиця 2. Динаміка експортно-імпортних операцій із продовольством і агропродовольчою сировиною у торговельному балансі України, тис. дол. США
У той же час експорт живих тварин і продуктів тваринного походження виявився меншим за його імпорт, внаслідок чого у цій групі товарів утворилося від’ємне сальдо в сумі 0,5 млрд грн.
Слабкі експортні позиції нашої країни на світовому продовольчому ринку щодо означених видів продукції свідчать про необхідність подальшої його диверсифікації у напрямі підвищення частки продуктів промислової переробки тваринного походження.
У сучасному світі зростання глобальної конкуренції стратегічним завданням держави є створення сприятливих умов для реалізації наявного експортного потенціалу вітчизняного аграрного сектора економіки з метою збільшення обсягів поставок його продукції на зовнішній ринок та закріплення позицій за Україною як одним із стабільних і передбачуваних виробників.
Основними факторами довгострокового успіху експортного потенціалу сільського господарства України за означених умов є:
- створення і підтримання сприятливого інвестиційного клімату для АПК;
- перерозподіл структури експорту продукції АПК до збільшення частки продуктів із вищою доданою вартістю її переробки;
- впровадження у практику діяльності підприємств АПК з виробництва продуктів харчування принципів міжнародної системи технічного регулювання, безпечності харчових продуктів (HACCP).
Джерело діаграм та таблиць:
