Загальні тенденції
Основним фактором впливу на визначення сільськогосподарських культур для сівби, без сумніву, є економічний результат. Такий висновок можна зробити, проаналізувавши як змінилася структура посівних площ за останні шість років. Менеджери агроформувань визначають культури, які необхідно вирощувати в майбутніх періодах через прогнозовані надходження коштів. Тому з кожним роком дедалі більшає підприємств, що спеціалізуються на вирощуванні декількох видів прибуткових культур. На структуру виробництва впливають також зміна кліматичних умов та кон’юнктура ринку.
За останніх шість років площі під технічними культурами зросли більш ніж на 1 млн га, а під кормовими, враховуючи скорочення поголів’я великої рогатої худоби, зменшилися на півмільйона гектарів. Проте основні зміни відбулися у структурі зернових та олійних культур.
Зернові пріоритети
Упродовж 2008–2012 років обсяги виробництва пшениці та ячменю зменшувалися, а кукурудзи - зростали. Якщо у 2008 році Україна відзначилася рекордним урожаєм пшениці, який перевищив 25 млн т, то в наступні роки (крім 2011) спостерігалося поступове зменшення врожаю до 15,8 млн т, отриманих у 2012 році. Таким чином, за ці п’ять років виробництво пшениці скорочувалося щороку на 2 млн т та у 2012 році втратило понад третину від врожаю, а виробництво ячменю зменшилося майже на половину (6,9 млн т у 2012 році проти 12,6 млн т у 2008-му). Водночас, приблизно на стільки ж зріс урожай кукурудзи на зерно. Якщо у 2008–2009 роках аграрії зібрали 10–11 млн т, то в 2011–2012 роках - майже вдвічі більше, подолавши рубіж у 20 млн т.
Торік, за попередніми підсумками, отримано понад 60 млн т зерна, в тому числі пшениці - 22,3 млн т, ячменю - 7,6 млн т, кукурудзи - 27,8 млн т.
Коливання обсягів виробництва відбувалося здебільшого через зміни посівних площ. Площі, зайняті під ячменем і пшеницею, поступово заміщувалися кукурудзою. У 2013 році під пшеницею було зайнято на 0,3 млн га менше порівняно з 2008-им, ячменем - 0,8 млн га, тоді як під кукурудзою площа збільшилися з 2,4 до 4,9 млн га.
Одним із факторів зменшення обсягів вирощування пшениці та ячменю є низька адаптованість цих культур до змін клімату. Вирощування озимини стає ризикованим через недостатність або надмірність вологи в осінній та коливання температур у зимовий періоди. Наприклад, під урожай 2012 року аграрії змушені були пересівати понад 2 млн га озимих зернових культур. Тож посіви озимої пшениці, ячменю скоротилися, натомість розширилися площі сільськогосподарських культур із коротшим вегетаційним періодом, позбавлених ризику перезимівлі, зокрема кукурудзою.
Скорочення масштабів виробництва пшениці та ячменю також пов’язане із державним регулюванням цих видів зерна та введення часткових чи повних заборон на експорт. Прикладами таких заходів було введення квот на експорт пшениці та ячменю у 2010 році, підписання меморандуму із зернотрейдерами на експорт 5,5 млн т пшениці у 2012 році. Крім того, висока рентабельність вирощування кукурудзи у 2012–2013 маркетинговому році (МР) на рівні 70–80% (за умови врожайності 80 ц/га і вище) також сприяла тому, що аграрії віддавали перевагу менш ризикованим та прибутковим ярим культурам.
За інформацією Департаменту землеробства Мінагропроду України, структура зернового клину під урожай 2014 році мало чим відрізнятиметься від минулорічної. Навіть суттєве зниження цін на кукурудзу на початку 2013–2014 МР не впливатиме на підтвердження пріоритетності цієї сільськогосподарської культури при виділенні площ вирощування у новому році. Навпаки, в планах аграріїв - збільшити посівні площі під кукурудзою, що загалом по Україні перевищить минулорічні площі на 272 тис. га.
Олійні рекорди
Суттєві зміни відбулися у структурі посівних площ та виробництві олійних культур. Упродовж 2008–2012 років обсяги вирощування соняшнику та сої зростали, а ріпаку - зменшувалися. При цьому більш динамічно збільшувалося виробництво сої. Якщо у врожайному 2008 році сої виростили 813 тис. т, то минулоріч було досягнуто 2,4-мільйонного рекорду, що майже втричі більше від показника 2008 року. За цей же період виробництво соняшнику збільшилося на 28%, досягши у 2012 році 8,4 млн т, а ріпаку - зменшилося в 2,4 разу, до 1,2 млн т.
Минулий рік видався рекордним не лише для виробників зерна. Урожай олійного насіння 2013 року завдяки соняшнику також стане найбільшим порівняно з попередніми роками. Рекордному збору соняшнику посприяла висока урожайність культури. Так, порівняно з минулим роком вона зросла на 28%. Відтак, торік, за попередніми даними, було зібрано 14 млн т олійного насіння, в тому числі соняшнику - 9,3 млн т, сої - 2,5 млн т, ріпаку - 2,3 млн т. Аграрії використовували більш якісне та продуктивне насіння, а також попрацювали над удосконаленням технології вирощування соняшнику.
Зміни обсягів виробництва олійної сировини відбувалися здебільшого через трансформацію посівів цих культур. У 2012 році порівняно з 2008 площі під соняшником зросли на півмільйона гектарів, соєю - майже мільйон. Разом з тим, масштаби виробництва ріпаку скоротилися більш ніж удвічі. Здебільшого це пов’язано з вимерзанням культури в зимовий період. При цьому посівні площі під олійними культурою торік залишилися майже на рівні з попереднім.
Стимулюючим фактором до збільшення виробництва олійних культур був зростаючий попит на світовому ринку. Споживання олійного насіння у світі з кожним роком зростає на 1,5–2%. У 2012–2013 МР світовий ринок відчував дефіцит соняшнику та ріпаку. Обсяги споживання соняшнику перевищували його виробництво на 2%, а ріпаку - 4%. Проте площі ріпаку залишаються на попередньому рівні. Тривалий період вегетації, загроза перед втратою понесених витрат на придбання насіння, сівбу, догляд за посівами в осінній період суттєво обмежують коло прихильників цієї культури. При намаганнях досягти великі прибутки можна взагалі лишитися ні з чим.
Нинішній маркетинговий рік відрізняється від попереднього стабілізацією обсягів виробництва. Дефіцит попередніх років змінився на надлишкове виробництво, що призводить до формування світових запасів продукції. Перевищення пропозиції над попитом вплинуло на зниження цін. Відбулося суттєве здешевлення насіння соняшнику та ріпаку. При цьому цінова ситуація на сою була більш стабільною.
Очікувані доходи можна отримати за рахунок вирощування та збуту сої. Все більше вітчизняних виробників олійних культур віддають перевагу цій культурі. Ще декілька років тому вирощуванням сої в Україні займалися переважно великі аграрні компанії, проте нині ситуація змінилася. Загальна кількість суб’єктів господарювання, що вирощували сою, постійно зростає. Привабливість вирощування сої пояснюється можливістю використання власного посівного матеріалу, помірними виробничими витратами, низькими ціновими ризиками, що забезпечує високий рівень прибутковості.
Окрім цього, соя має один із найбільших серед олійних культур експортний потенціал. При цьому соняшник попри високу рентабельність у попередні роки як альтернатива ріпаку є менш привабливим, оскільки, враховуючи агротехнологічні вимоги, досяг свого максимуму в структурах посівів. Надалі масштаби вирощування соняшнику матимуть тенденцію до зменшення. Так, під урожай 2014 року посівні площі під соняшником мають скоротитися порівняно з 2013 роком на 13% та становитимуть 4,2 млн га. При цьому площі під ріпаком знизяться на 4%, а під соєю зростуть на 9%.
Коментар
Олександр ДЕМИДОВ, директор департаменту землеробства Мінагропроду України
- За попередніми даними регіонів, посівна площа сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств під урожай 2014 року прогнозується у межах 28 млн га або на рівні минулого року. Зерновий клин становитиме 16,4 млн га, що на 173 тис. га перевищить попередній рік. У структурі посівних площ зернові займатимуть 58,8%, що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сіво-змінах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року № 164.
Озимі на зерно посіяні на площі 7,8 млн га, посів ярих зернових та зернобобових культур прогнозується на площі близько 8,7 млн га. Із ярого клину, відповідно до потреб ринку, прогнозується розширення посівів пізніх, технологічно й економічно привабливих культур, зокрема кукурудзи на зерно - до 5,2 млн га, сої - до 1,5 млн га, цукрових буряків - до 352 тис. га, гречки - до 195 тис. га, проса - до 116 тис. га та сорго - до 170 тис. га.
Крім того, передбачається скорочення посівних площ соняшнику до 4,2 млн га, або до 15% у структурі посівів, що відповідатиме нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах. Загалом структура зернового клину під урожай 2014 року буде корегуватися залежно від умов перезимівлі озимих культур, за рахунок оптимізації площ ярих зернових культур, зокрема кукурудзи на зерно і пізніх круп’яних культур.