Стан галузі
Наявність надлишкового цукру на ринку впродовж 2010-2013 років негативно впливала на виробників та переробників цукрових буряків. Впродовж цього періоду спостерігалося перевиробництво цукру. Існувала потреба переробки вирощених цукрових буряків та імпортованої цукрової тростини у 2010 та 2011 роках. Проте у 2012 році ситуація змінилась. Переробні підприємства використовували цукрову сировину виключно вітчизняного виробництва. Попри це вироблялося солодкого піску більше за потреби населення та вітчизняної кондитерської промисловості. При постійному зростанні виробничих витрат доходи від реалізації продукції залишалися на сталому рівні, що стримувало виробництво.
Динаміка виробництва цукрових буряків в Україні
Джерело: Держкомстат України
На 2013-2014 МР Кабінет міністрів України ухвалив квоту внутрішнього споживання цукру у розмірі 38 кг на душу населення. Вітчизняні виробники цукру повністю забезпечують внутрішнє споживання в таких обсягах. У 2013 році було зібрано 10,7 млн т солодких коренів, що дало можливість виробити до 1,26 млн т цукру. На це вплинуло зменшення посівної площі під цукровими буряками. Торік збирали урожай з 270,4 тис. га при вирощуванні культури на площі 292 тис.га. Урожайність становила 397 ц/га, що на 13 ц менше попереднього року.
Минулорічний сезон цукроваріння відрізнявся від попереднього. Окремі заводи затримували введення потужностей у дію, інші працюють не на повну потужність. Причиною цього стали несприятливі погодні умови для копання солодких коренів. У більшості регіонах України через сильні дощі знизилася цукристість коренеплодів та ускладнився технологічний процес копання буряків. Тож господарники припиняли польові роботи, чекаючи підвищення якісних показників та покращення умов збирання врожаю. Ситуація на полях поліпшилася із середини жовтня, коли були запущені всі заводи. Загалом торік працювало 52 цукрових заводів, що на 18 менше порівняно з позаминулим роком. Проте цих підприємств було достатньо для своєчасної та якісної переробки сировини.
Динаміка виробництва та споживання цукру в Україні
Джерело: Держкомстат України
Окрім виробленого цукру, станом на 1 вересня 2013 року перехідні залишки солодкого піску в країні перевищували 800 тис. т. Тож загальна пропозиція цього продукту сягала 2,1 млн т за потреби внутрішнього ринку близько 1,7-1,8 млн т.
У 2014 році ситуація у галузі має змінитися на краще. За інформацією Мінагрополітики, посівні площі цукрових буряків становитимуть 353 тис. га, що перевищить минулорічний показник на 20 %. За урожайності 450 ц/га валове виробництво солодких коренів зросте до 15 млн т. При переробці такого врожаю на цукрових заводах виробництво цукру досягне 19,0 млн т. Такого обсягу продукції буде цілком достатньо для забезпечення потреб внутрішнього ринку.
Світовий ринок
Світове виробництво цукру у 2013-2014 МР становить 175 млн т. Це на рівні попереднього року. Очікується збільшення виробництва цукру в основних країнах-виробниках. Обсяги виробництва солодкого піску у Бразилії зросли порівняно з минулорічними на 5%, що є рекордом для країни, Таїланді – 6, країнах ЄС-27 – 2, Китаї – до 1 %. Разом з тим, виробництво цукру в Індії зменшилося на 8%, США та Мексиці – 5 %. Зниження виробництва обумовлено несприятливими погодними умовами вирощування цукрових буряків та скороченням їх посівної площі.
Структура світового експорту цукру у 2013-2014 МР
Джерело: USDA
Обсяги світової торгівлі оцінюються на рівні 59 млн т, що на 4% перевищить минулорічний показник. Найбільшими експортерами залишаться Бразилія, Таїланд, Австралія. Незважаючи на зростання світового виробництва, внутрішні ринки окремих країн відчуватимуть дефіцит цього товару. Так, країни Європейського союзу в поточному сезоні імпортуватимуть близько 3,8 млн т. До великих покупців цукру на світовому ринку також належатимуть Індонезія, США та Китай. Зростання споживання цукру вплине на зменшення його залишків на кінець сезону. За оцінками аналітиків USDA світові запаси цукру на кінець сезону становитимуть 32 млн т, що менше попередніх на 5 відсотків.
Структура світового виробництва цукру у 2013-2014 МР
Джерело: USDA
Вплив України на світовий ринок цукру є не значним. Частка країни у загальносвітовому виробництві не перевищує 1 %. За останні три роки експорт цукру здійснювався невеликими обсягами в основному до Казахстану, Киргизії, Молдови, Таджикистану, Литви, Туркменії, Росії та Грузії. Разом з тим, до цих країн експортується цукор російського та білоруського виробництва, який виявився достатньо конкурентоспроможним порівняно з вітчизняним. Надалі конкуренція на цих ринках очікується достатньо високою.
Цінові прогнози
Собівартість виробництва цукру минулого сезону становила 6,5 тис. грн за тонну, що на рівні попереднього періоду. Основною причиною високої собівартості солодкого продукту є дорогий природній газ. Вартість 1 тис. куб. м газу для заводів становила близько 600 доларів США. Окрім цього, підвищувалися закупівельні ціни на цукрові буряки, матеріально-технічні ресурси, що формували виробничі витрати. Таким чином, збільшення вартості переробки цукрових буряків вплинуло на подорожчання цукру та цін його реалізації на внутрішньому ринку.
Тож підвищення цін на цукор у кінці минулого року є обґрунтованим. У той же час немає економічних передумов, для різкого подорожчання продукції у роздрібній торгівлі. Ціна й надалі зростатиме поступово, оскільки на ринку відсутній цукор попередніх періодів, а лишився тільки нового сезону цукроваріння. Упродовж поточного року внутрішній ринок матиме достатню товарну пропозицію.
При цьому характерне постійне коливання цін. Такі цінові зміни не сприяють сталому розвитку галузі. Тож уряд власними нормативними актами може підвищити інтервенційні ціни на цукор. Мінімальна ціна за 1 т цукру з цукрових буряків врожаю 2013 року становила від 5,6 тис. грн до 7,7 тис. Тобто це є одним із дієвих заходів підтримки вітчизняних виробників солодкого піску та стабільної цінової ситуації на внутрішньому ринку.
За оцінками експертів, оптово-відпускні ціни на цукор будуть поступово зростати. Враховуючи відсутність запасів попередніх років та наявність на ринку продукції виключного нового сезону цукроваріння, ціни можуть підвищитися до 7,5 тис. грн/т та перебувати на такому рівні до нового сезону.
Виробники цукрових буряків сподіваються, що підвищення цін на цукор вплине на зростання закупівельних цін на сировину врожаю 2014 року. За підсумками минулого року 1 т солодких коренів коштувала 428 грн, що дало можливість віт-чизняним виробникам цукрових буряків отримати 374 млн грн прибутку, а рентабельність галузі довести до 16%. Враховуючи зростання вартості матеріально-технічних ресурсів, собівартість цукрових буряків урожаю поточного року становитиме до 400 грн/т. Відтак, для розширеного ведення галузі бажано, щоб закупівельні ціни на солодкі корені забезпечували рентабельність виробництва цукрових буряків на рівні 50 %.
Перспективи
Цукрові заводи, посилаючись на урядові постанови попередніх років, і надалі постачатимуть на внутрішній ринок за квотою «А» близько 1,8 млн т цукру. Передбачається, що для забезпечення цієї квоти надійде увесь обсяг виробництва цукру в новому сезоні. До того ж, можливе формування перехідних запасів в обсягах близько 0,4 млн т.
Очікуваний у 2014-2015 МР рівень вітчизняного виробництва бурякового цукру не перевищуватиме внутрішнього споживання. Тож у новому сезоні стабілізується співвідношення попиту та пропозиції внутрішнього ринку цього продукту, що для аграріїв позитивно впливатиме на цінову ситуацію та покриватиме витрати на його виробництво. Таким чином, Україні немає потреби використовувати можливості Світової організації торгівлі та імпортувати тростинний цукор сирець обсягом 267 тис. т. Такий імпорт імпорту буде можливим у разі економічної доцільності та потреби вітчизняних переробників.
У короткостроковій перспективі виробництво цукру в Україні стабілізується на рівні забезпечення внутрішніх потреб, оскільки відсутні реальні можливості збільшення експорту. Приведення виробництва цукру у відповідність до потреб ринку відбуватиметься через скорочення посівних площ цукрових буряків. Разом з тим, спостерігатиметься тенденція до підвищення урожайності, оскільки на ринку залишатимуться тільки вертикально-інтегровані структури. Такі компанії віддаватимуть перевагу високотехнологічним способам вирощування буряків та зосереджуватимуть виробництво в більш сприятливих агрокліматичних умовах, щоб мінімізувати таким чином погодні ризики.
Поряд з цим необхідно знаходити можливості зовнішнього збуту цукру та цукромістких видів продукції. Просування такої продукції на продовольчі ринки зарубіжних країн є одним із пріоритетних завдань розвитку галузі. Враховуючи світовий досвід, для ефективного функціонування бурякоцукрового комплексу у майбутньому необхідне, по-перше, запровадження дієвого пільгового кредитування виробників та переробників цукрових буряків. Це дасть можливість технічного переоснащення підприємств галузі, запровадження сучасних енергозберігаючих технологій, що сприятиме підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Окрім цього, можливе переоснащення цукрових заводів в Україні для виробництва біопалива.
По-друге, необхідно переглянути законодавчу та нормативно-правову базу з державного регулювання виробництва і реалізації цукру, зокрема, скасування мінімальних закупівельних цін на цукор. В умовах ринкової економіки бізнесу складно реагувати на коливання ринку та утримувати позицію з мінімальною ціною. Тому доцільно обмежитися лише квотуванням обсягів виробництва та реалізації продукції. Це поширений спосіб державного регулювання ринку, в тому числі в Європейських країнах, який задовольняє інтереси держави та бізнесу. При цьому цінові коливання на цукор можливо регулювати шляхом проведення Аграрним фондом закупівель до або з державного інтервенційного фонду. Таким чином, спільними зусиллями аграрного бізнесу та державних владних установ можна підвищити ефективність функціонування галузі та наповнення державного та місцевих бюджетів.
