Вітчизняний ринок мінеральних добрив з 2000-х рр. розвивався високими темпами, чому сприяв ріст аграрного виробництва в цілому і зростання попиту на світовому ринку зокрема. У результаті пропозиція мінеральних добрив на ринку, що формується за рахунок власного виробництва й імпорту продукції, зростала.
Україна належить до групи країн - найбільших виробників азотних добрив (аміачна селітра, карбамід тощо), що отримують у процесі синтезу азоту повітря і водню, виділеного з відходів коксохімічного виробництва, а також природного газу. Традиційно підприємства, які виготовляють азотні добрива, ще з минулого століття були розміщені навколо великих коксохімічних заводів у Донецько-Придніпровському економічному районі, близько від регіонів інтенсивного розвитку сільського господарства, а також у припортовому районі м. Одеси, де розміщено газопровід, призначений для транспортування аміаку. На Одеському припортовому заводі виготовляють рідкий аміак і гранульований карбамід. Поряд із добривами, як правило, на означених підприємствах виготовляють азотну кислоту і супутні продукти, що використовуються для інших галузей хімічної промисловості.
Виробництво фосфорних добрив не отримало значного поширення, як, зокрема, аміачних, передусім через відсутність необхідної власної розвинутої сировинної бази - апатитових концентратів, які приходиться імпортувати з-за кордону. Найбільш відомим виробником фосфорних добрив сьогодні є ПАТ «Сумихімпром».
Основне виробництво калійних добрив наразі зосереджене в Прикарпатті, що безпосередньо пов’язане із близькістю розташування родовищ і місця видобутку калійних солей.
Основні виробники мінеральних добрив в Україні:
- ПАТ «Сєверодонецьке об'єднання Азот», м. Сєверодонецьк.
- ПАТ «Азот», м. Черкаси
- ПАТ «Концерн Стирол», м. Горлівка
- ПАТ «Рівнеазот», м. Рівне
- ПАТ «Одеський припортовий завод», м. Одеса
- ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», м. Дніпродзержинськ
- ПАТ «ДніпроАзот», м. Дніпродзержинськ
- ПАТ «Сумихімпром», м. Суми
- ДАК «Титан», м. Армянськ
- ТОВ «Стебницький калійний завод», м. Стебник.
На шляху відновлення виробничих потужностей
Тривала економічна криза початку і середини 90-х років ХХ ст. не мала такого негативного впливу для виробників мінеральних добрив, як в інших галузях. Вітчизняні хімічні підприємства з урахуванням існуючої кон’юнктури переорієнтувалися із внутрішнього неплатоспроможного ринку на світовий, внаслідок чого означений сегмент впродовж останнього десятиліття забезпечував, поряд із металургійною галуззю, значну частку валютних надходжень держави.
У цілому за менше ніж 2 роки впродовж 2011–2012 рр. обсяги виробництва азотних добрив збільшилися практично до рівня початку 90-х років минулого століття, за винятком короткотермінового спаду в 2009–2010 рр.
Дещо складніша ситуація зберігається із виробництвом калійних добрив, де за даними Державної служби статистики, найбільшого обсягу було досягнуто у 2008 р. - 14,3 тис. т. Водночас останніми роками їх виробництво не перевищувало 4,0–4,4 тис. т, і здебільшого потреби вітчизняного ринку задовольнялися за рахунок імпорту.
Попит на внутрішньому ринку
Мінеральні добрива є важливим джерелом повернення поживних речовин у ґрунт і основою забезпечення сучасних інтенсивних технологій та прибуткового ведення агробізнесу в рослинництві.
Останніми роками в Україні відзначається ріст використання основних видів мінеральних добрив, а також збільшення обсягів внесення комплексних добрив. Попит на добрива в Україні формують господарства різних організаційно-правових форм і розмірів землекористування, в т. ч. великі агрохолдинги, де значну увагу приділяють інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.
У товарній структурі оптового товарообороту, за даними Державної служби статистики, в 2011–2012 рр. вартість добрив і сполук азотних становила відповідно 18,8 та 18,4 млрд грн, або близько 1,6–2 % від його загального обсягу. Це свідчить про високу ємкість вітчизняного ринку добрив та наявний потенціал його росту з огляду на ще недостатній науково обґрунтований рівень забезпеченості сільського господарства означеним ресурсом.
Підвищення попиту на мінеральні добрива було обумовлене об’єктивними причинами, пов’язаними із дефіцитом органічних добрив. Останніми роками аграрії, через відсутність у багатьох господарствах поголів’я великої рогатої худоби, удобрювали до 2 % посівних площ, або близько 0,5 т на 1 га, що значно менше рекомендованих норм.
Водночас частка удобреної мінеральними добривами посівної площі сягає до 80 %. У середньому за 2011 р. у сільськогосподарських підприємствах було внесено 68 кг діючої речовини на 1 га, в 2012–72 кг, а в 2013-му, за попередніми даними - 85 кг.
Рис. 1. Динаміка внесення мінеральних добрив у сільськогосподарських підприємствах України
Внесення мінеральних добрив (у поживних речовинах) на 1 га посівної площі
Джерело: Державна служба статистики України * Попередні дані
Внутрішній попит на мінеральні добрива у середньому за 2011–2013 рр. становив близько 1,2–1,3 млн т (у перерахунку на поживні речовини).
За рахунок впливу в ці роки фактору підвищення частки удобрених площ і збільшення кількості внесення добрив на одиницю площі, а також оптимального поєднання погодних умов та інших агротехнічних чинників, середня урожайність зернових культур зросла в сільськогосподарських підприємствах до 3,9 т/га у 2011 р., 3,34 т/га у 2012 р. і 3,95 т/га у 2013 р.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, для проведення комплексу весняно-польових робіт 2014 року сільгоспвиробники планують використати майже 1,07 млн т мінеральних добрив. Найбільше буде внесено азотних добрив - 754 тис. т, що на 13 % більше, ніж торік, фосфорних - 178 тис. т і калійних - 134 тис. т.
На перспективу відповідно до Стратегічних напрямів розвитку сільського господарства України на період до 2020 року, розроблених вітчизняним науковцями, для забезпечення урожаю основних сільськогосподарських культур добривами в 2020 році за оптимістичним варіантом (зернових та зернобобових культур - 80 млн т, цукрових буряків - 35 млн т, соняшнику - 5,6 млн т, картоплі - 21,0 млн т) аграрний сектор економіки потребує 4861,3 тис. т добрив, у тому числі під зернові та зернобобові - 4000,0 тис. т, цукрові буряки - 417,4, соняшник - 264,0, картоплю - 179,9 тис. т
Цінова ситуація на вітчизняному ринку мінеральних добрив
Цінова ситуація на ринку добрив з початку 2014 р. характеризується певною невизначеністю. Вартість азотних мінеральних добрив, зокрема аміачної селітри, із середини грудня минулого року стійко демонструвала тренд до підвищення у середньому на 15 % впродовж аналізованого періоду (рис. 2).
Рис. 2. Середні закупівельні ціни на окремі види мінеральних добрив в Україні
(EXW) у грудні 2013 р. - січні-лютому 2014 р., грн/т
Серед причин різкого підвищення ціни мінеральних добрив експерти називають передусім зменшення торік обсягів виробництва аміачної селітри. Так, індекс виробництво основної хімічної продукції, добрив і азотних сполук, а також інших продуктів, за даними Державної служби статистики України, у cічні-грудні 2013 р. порівняно до аналогічного періоду 2012 р., становив 75 %.
З іншого боку, вітчизняні виробники добрив внаслідок зниження ціни на природний газ, вартість якого займає значну частку у собівартості їх виробництва, зайняли позицію очікування.
За інформацією про рівень оптово-відпускних цін на мінеральні добрива вітчизняного виробництва, яка підготовлена на основі даних моніторингу хімічних підприємств, що регулярно проводиться Міністерством аграрної політики та продовольства України, станом на 7 лютого 2014 р. вартість селітри аміачної в упаковці на ПАТ «Сєверодонецьке об'єднання» Азот» становить 3300 грн/т, карбаміду - 3801 грн/т, у т. ч. насипом - 3681 грн/т. Вартість карбаміду насипом на Одеському припортовому заводі становить 3432 грн/т, селітри вапняно-аміачної у мішках на ВАТ «Рівнеазот» - 2601 грн/т. Ціна карбаміду в мішках на ПАТ «ДніпроАзот» сягає 3204 грн/т (табл. 1).
Таблиця 1. Моніторинг цін мінеральних добрив, установлених вітчизняними хімічними
підприємствами для сільгоспвиробників станом на 07.02.2014 р.*
*За даними моніторингу підприємств виробників, що проводиться
Міністерством аграрної політики та продовольства України
Ціна суперфосфату на ПАТ «Сумихімпром» становить 2300,00 грн/т. ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» встановив ціну на подвійний суперфосфат (NР 10:32) у розмірі 4500 грн/т.
Калімаг-30 на ТОВ «Стебницький калійний завод» коштує 2400 грн/т; вода аміачна на ВАТ «Рівнеазот» - 1602 грн/т, на ПАТ «Сєверодонецьке об'єднання «Азот» - 1602 грн/т; тукосуміш N: P: K = 15:15:15 на ПАТ «Сумихімпром» - 4200 грн/т.
Для стабілізації цінової ситуації на ринку мінеральних добрив Міністерство аграрної політики та продовольства пропонує розробити механізм формування оптимальних цін на поживні речовини, а також здійснювати їх фіксацію на строк не менше ніж квартал із подальшим корегуванням у разі потреби.
Динаміка експорту й імпорту добрив
Аналіз даних митної статистики свідчить, що впродовж останніх років річний обсяг імпорту добрив на ринок України демонстрував тенденцію до росту їх об’ємів, в т. ч. азотних, фосфорних і комплексних, тоді як калійних - до зменшення.
У 2013 р. Україна імпортувала 768 тис. т азотних добрив, 2,7 тис. т фосфорних, 187,7 тис. т калійних і близько 1,1 млн т комплексних на суму 0,8 млрд дол. США, що на 12,3 % більше проти 2011 р.
Загальний обсяг надходжень від експорту добрив знизився з 1,8 млрд дол. США в 2011 р. до 1,2 млрд дол. в 2013 р. При цьому значний обсяг валютних надходжень недоотримано внаслідок зменшення експорту азотних добрив, що становить майже 0,6 млрд дол. США .
В цілому за аналізований період простежувалася тенденція зниження як ціни імпорту, так і експорту основних видів добрив, за винятком комплексних їх видів.
Оцінка відношення середньорічної ціни імпорту добрив до її експорту свідчить про наявну конкурентну перевагу на світовому ринку вітчизняних виробників азотних добрив (табл.2).
Таблиця 2. Розрахунок відношення середньорічної ціни імпорту добрив до її експорту в Україні за 2011–2013 рр.
Джерело: Митна статистика www.minrd.gov.ua/mitna-statistika
Водночас у 2013 р. вартість імпорту 1 т калійних добрив перевищувала її експортну ціну в середньому на 41,9 %.
Основними імпортерами калійних добрив до України в 2013 р. залишалися Росія, і меншою мірою - Білорусь. Незначна частка ринку розподілена між іншими країнами - їх виробниками.
У розрізі товарних підгруп азотних і комплексний добрив найбільший за вартістю імпорт у 2013 р. здійснювався з Росії.
Значними за обсягами експорту мінеральних добрив з України в 2013 р. залишалися ринки Туреччини (26,1 % всього експорту азотних добрив) і Бразилії (9,4 % всього експорту азотних добрив) та Італії (9,1 % всього експорту азотних добрив). Значна частка ринку розподілена між іншими країнами.
Прогноз розвитку ринку в 2014 р.
Характерною особливістю 2014 р. є отримання хімічними підприємствами природного газу за порівняно нижчими з минулим роком цінами, що, безумовно, позначиться на рівні собівартості виробництва продукції, а відповідно і цінах.
Згідно з Постановою КМУ № 951 від 30 грудня 2013 р. рекомендовано Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, за погодженням із Міністерством економічного розвитку і торгівлі встановити з 1 січня 2014 р. граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб’єктам господарювання - 3113 грн за 1000 куб. м на I квартал 2014 р. (без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 %, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом). Оскільки при виробництві азотних добрив частка природного газу є важливою складовою їх собівартості, то слід очікувати певної стабілізації оптово-відпускних цін та прогнозованого їх збереження впродовж цього року.
У свою чергу, вітчизняні сільськогосподарські виробники вже традиційно, порівняно з попередніми роками, відчувають дефіцит фінансових можливостей для придбання оптимальної кількості добрив, через недоотримання доходів від реалізації врожаю. Ці фактори справлятимуть свій вплив на кон’юнктуру внутрішнього ринку мінеральних добрив. Водночас, суттєвий вплив може справити також світова кон’юнктура і, зокрема, подальше зростання їх попиту.
Світова кон’юнктура на ринку мінеральних добрив
За даними Міжнародної асоціації виробників добрив IFA (Fertilizer Outlook 2013–2017 P. Heffer and M. Prud’homme, IFA) в 2013–2014 маркетинговому періоді у світі зберігатиметься тренд зростання попиту на добрива.
Прогнозоване зростання попиту на азотні, фосфорні і калійні добрива становить відповідно в цей період 2,3 %; 2,2 % і 2,7 %.
Торік світове споживання основних видів мінеральних добрив (азотних, фосфорних і калійних), за оцінками, досягло 179,1 млн т у діючій речовині, і відповідно із прогнозами в 2017 р. збільшиться до 194 млн т .
Збільшення попиту прогнозується для всіх основних видів поживних речовин, з яких складаються мінеральні добрива, що буде обумовлене зростанням ємності світового ринку та подальшим ростом аграрного виробництва в країнах Азії.
Очікувана пропозиція азоту в 2014 році прогнозується на рівні 153,5 млн т, тоді як ємність ринку становитиме 177,3 млн т. Близько 76,9 % загального попиту азоту спрямовуватиметься для виробництва азотних мінеральних добрив.
Згідно із прогнозами аналітиків IFA також спостерігатиметься аналогічна тенденція зростання пропозиції і попиту на ринку фосфорних добрив.
Попит на калійні добрива демонструватиме тенденцію зростання, водночас темпи будуть дещо нижчими порівняно з іншими їх видами.
У будь-якому випадку, в короткостроковій перспективі світовий баланс пропозиції і попиту на основні види мінеральних добрив передбачатиме щорічний їх надлишок, що зумовить стійкий рівень коливання цін.
Водночас, за умов узгодження балансу інтересів і збереження нинішніх цін на природний газ, вітчизняні виробники мінеральних добрив та сільськогосподарські підприємства можуть отримати важливі конкурентні переваги на світовому ринку.
