«Необхідно докорінно змінити ставлення людей до сфери земельних відносин, зокрема до Держгеокадастру як органу, що надає адміністративні послуги», – наголосив у своєму виступі Олексій Гончарук, Прем’єр-міністр України. Серед основних завдань, які стоять перед відомством, він виокремив такі: перевірити персонал служби й очистити його від корупціонерів; оновити керівний склад Держгеокадастру, застосувавши для цього відкриті та прозорі конкурси; забезпечити публічність роботи відомства; сформувати чітку стратегію його розвитку; завершити ортофотозйомку всієї території України й інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення до кінця 2020 року.
Денис Башлик запевнив присутніх, що нечисті на руку службовці не працюватимуть у Держгеокадастрі, адміністративні послуги стануть максимально орієнтованими на клієнтів і надаватимуться в онлайн-режимі. Будуть відкриті дані Державного земельного кадастру, а кадастрові карти наповняться новими шарами інформації. Прозорість, публічність, покращення якості роботи служби передбачається забезпечити через дерегуляцію, децентралізацію та діджиталізацію роботи служби. Крім того, реформування відомства стане запорукою ефективного запуску земельної реформи в Україні.
Про деякі нюанси цих кроків на новій посаді Денис Башлик розповів у ексклюзивному інтерв’ю нашому виданню.
- Пане Денисе, які основні виклики стоять перед Держгеокадастром?
– Перший виклик – кадрове оновлення, тому що систему потрібно змінювати. Люди тут працюють давно, але не всі – чесно. Ми зробимо комплексну перевірку, з’ясуємо, хто чим займався, та приймемо належні рішення. Запевняю, що у нас не буде жодного недоторканого працівника. Діяльність кожного об’єктивно оцінимо. Залучимо і громадськість, і всіх, хто зацікавлений у кадровому оновленні Держгеокадастру.
По-друге, продовжимо та завершимо інвентаризацію земель. Це особливо важливе завдання, враховуючи, що перебуваємо напередодні відкриття ринку землі. Потрібно все зробити для того, щоби не залишилося білих плям, тобто тих земельних угідь, про місцезнаходження яких державі невідомо.
По-третє, створивши електронний кадастр, вже вийшли на якісно вищий рівень ведення обліку всіх земель. Впроваджуватимемо національну інфраструктуру геопросторових даних, яка має стати фактично новим етапом революції у цій царині. Вона являтиме собою інформаційну систему, у якій будуть поєднані ресурси всіх реєстрів. Застосування принципу єдиного вікна дасть змогу оперативно бачити, що і де знаходиться. Інакше кажучи, щоб отримати потрібну інформацію, не доведеться кудись іти та щось шукати.
По-четверте, в наших планах – створити окремий структурний підрозділ у кожному територіальному органі, а так само в центральному апараті Держгеокадастру, який опікуватиметься виключно якістю надання сервісів. Якщо, скажімо, людина вчиняє певний запит, або має конкретну проблему, що потребує розв’язання, а у відповідь отримує якусь відписку, то цей структурний підрозділ відслідковуватиме такі випадки. Він вживатиме всіх потрібних заходів, аби належно вирішувати проблеми, допомагати людям і притягати до відповідальності тих наших працівників, які порушуватимуть принципи клієнто- та сервіс-орієнтованості служби.
- Якщо звузити коло користувачів послуг Держгеокадастру до операторів сільськогосподарського ринку, то в чому полягають основні проблеми забезпечення ними малого, середнього бізнесу, агрохолдингів, а також, можливо, і приватних господарств, на розв’язання яких спрямуєте свою роботу. Що поліпшиться у цій царині?
– Актуальне запитання. Щомісяця отримуємо близько тисячі скарг. Приблизно понад п’ятдесят відсотків із них надходять саме від сільськогосподарських виробників. Десь існують проблеми з оцінкою земель, десь – негаразди з видачею витягів із реєстру, не вирішуються спірні питання щодо реєстрації земельної ділянки. Все має працювати за законом, тобто без створення штучних перешкод. Завдяки кадровому оновленню та змінам у процесах роботи самого державного земельного кадастру аграрний ринок дуже скоро відчує покращення. З усуненням неприродних перепон стане набагато легше та швидше отримати всі ті, сервіси, які передбачені чинним законодавством.
- Наведення порядку у цій справі запобігатиме рейдерству в аграрній сфері.
– Щоби захистити себе від рейдерства, сільгоспвиробник має подбати про те, щоби все було зареєстроване за законом. В такому разі зловмисники позбудуться шляхів для заволодіння власністю аграрія. Інакше кажучи, інформація про земельну ділянку має бути занесена до державного земельною кадастру, а право на неї – до державного реєстру. Якщо через штучні перешкоди людина не може зареєструвати свою земельну ділянку, вона змушена впродовж тривалого періоду розбиратись із цією проблемою, захищати свої права в судових інстанціях. У цей час зловмисник, який має домовленість із кадастровим реєстратором, або більш широкий доступ до потрібної інформації, може привласнити відповідну земельну ділянку, тобто зареєструвати її на себе. Таким ситуаціям потрібно покласти край, тобто зробити все, щоби згаданих перепон не виникало. Ми маємо розуміння, як діяти, і готові його реалізувати. Перевірятимемо всі документи, випадки відмов, з’ясовуватимемо, чи були для цього об’єктивні причини. Це дійсно стане вагомим кроком у боротьбі з рейдерством.
- Діджиталізація сервісів Держгеокадастру має спрацювати, адже не секрет, що досі від суб’єктивних стосунків клієнта з надавачем послуг може залежати те чи інше рішення.
– Так, контакт із чиновником має та буде максимально усунений. У нас уже є позитивний досвід вирішення означеної вами проблеми в сфері погодження землевпорядної документації. Воно проводиться за екстериторіальним принципом, згідно з яким документи розподіляються між службовцями різних областей так, що їм невідомо, звідки ці документи надійшли. Інакше кажучи, чиновник, який надає послугу, не знає, хто її замовив. В результаті середня кількість відмов зменшилась більше, ніж на третину: з 85-ти до 55-ти відсотків. Варто було лише усунути оцей суб’єктивний чинник.
- Скільки часу потребуватиме Держгеокадастр, аби озвучені вами плани втілити в життя? Їх реалізація відбуватиметься в «пілотному» режимі, скажімо, для Київської області, чи якось інакше?
– Верховною Радою України вже прийнято в першому читанні проект закону 2194 щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин. Він передбачає суттєве спрощення процедур реєстрації, застосування принципу єдиної перевірки, а не чисельної низки погоджень, як тепер. Ми повністю підтримуємо цю ініціативу та готові до її реалізації. Відразу після того, як цей акт набуде статусу закону, що почне діяти, запровадимо пілотний проект із розширення та спрощення доступу до реєстрації.
- «Пілотний» означає впровадження закону на якійсь окремій території?
– Хочемо надати доступ до реєстрації земельних ділянок не тільки кадастровим реєстраторам, але і землевпорядникам. Яку територію оберемо, одну чи кілька областей, буде залежати від наших технічних можливостей.
Олександр КРИВЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
