Овочева матриця

/ Експертна думка / Четвер, 29 серпня 2013 10:51
Олена СТЕПАНЮК, спеціально для "АС"
Українське овочівництво в цілому за останні три роки демонструє позитивну динаміку розвитку. Скажімо, торік отримано рекордний урожай у валовому зборі овочів - 10 млн т. Цьому сприяли низка чинників: добрі погодні умови, застосування новітніх технологій, якісного насіння, ЗЗР тощо. З кожним роком це дає змогу покращувати і саму якість вітчизняних овочів та розширювати географію їх вирощування в Україні та експорту за кордон.

 

Тепличне овочівництво
Попит породжує пропозицію. Як наслідок, в Україні швидкими темпами будуються теплиці. Зокрема, якщо у 2011 році було введено в експлуатацію лише 12 га теплиць, то торік уже мали 26 га. Цьогоріч прогнозується розширення тепличної площі до 50–60 га. Що характерно, українські сучасні тепличні комплекси не поступаються закордонним: датським, голландським, ізраїльським. Такі дані Мінагропроду.
 
altМенш оптимістично дивиться на галузь Володимир Чернишенко, почесний президент Асоціації «Теплиці України». З його слів, тепличне господарство України займає незначну частку у внутрішньому валовому продукті, однак за своєю значимістю посідає визначне місце як постачальник макро- і мікроелементів, вітамінів тощо. «До 1991 року на території нашої держави функціонувало близько 800–900 зимових теплиць і майже 5 тис. плівкових,- говорить науковець.- Із підвищенням вартості енергоресурсів більшість тепличних комбінатів стали банкротами, а плівкові споруди у колишніх колгоспах, радгоспах були знищені. У Київській області, де працювало 5 великих тепличних комбінати, наразі залишився лише один».
 
Переломним періодом для розвитку усього сільського господарства загалом і для тепличного зокрема став закон України про фіксований сільськогосподарський податок, який набрав чинності 1 січня 1999 року. З того часу ситуація поступово почала погіршуватися.
 
Однак були й неодноразові спроби розвивати цю галузь. Тепличні комбінати багато зробили для її відродження після тривалого занепаду. Було побудовано більше 100 га нових сучасних теплиць, реконструйовано 97% старих споруд. Активно впроваджуються новітні технології. Як наслідок, зросла й урожайність від 20 до 35 кг/м2.
 
Проте ситуація знову повторюється. Стрімке зростання вартості енергоресурсів останнім часом поставило тепличну галузь на межу економічного існування. Цього року планують працювати близько 300 га зимових теплиць під склом. У таких умовах тепличне овочівництво взагалі може знищитися. А це призведе не лише до безробіття великої кількості людей, а й до підвищення рівня цін на овочі, збільшення обсягу імпортованої продукції.
 
Інновації - ключ до успіху
За останні десять років овочівництво стало великим бізнесом, як наслідок, 10 млн т овочів - значне досягнення для країни. Такі обсяги і темпи розвитку призвели до сильної конкуренції, насичення вдосталь ринку овочевою продукцією. Єдиним недоліком у цьому є лише її одноманіття, як правило, це так званий «борщовий» набір.
 

alt

Також попри високу урожайність культур (17–18 т/га) відсутня стабільність - одного року можна зібрати капусти дуже багато, наступного її може і не бути. На думку експертів галузі, слід дотримуватися принципу, яким керуються у своїй роботі іноземні колеги: «багато-більше-найбільше», тобто потрібно працювати за принципом збільшення, і таким чином, виходити на новий рівень виробництва, в тому числі і сортового різноманіття.
 
Серед проблем можна виділити і низький рівень післязбиральної підготовки овочів, на сьогодні ми втрачаємо до 40% продукції під час зберігання.
 
Які ж шляхи вирішення у цій ситуації? «Їх багато і всі вони називаються інноваціями - все те, що можна впровадити у виробництво, таким чином, підвищивши його результативність,- переконаний Зеновій Сич, доктор с.-г. наук, професор, завідуючий кафедрою овочівництва НУБіП.- Причин необхідності впровадження інновацій є досить багато, проте основною є споживач (його кількість, вимогливість щодо якості овочів, різні фінансові можливості) ».
 
На думку Зеновія Сича, необхідно враховувати строки застосування інновацій у технологічному процесі, їхню результативність та вартість, вік природи нового технологічного рішення.
 
Ініціатором інновацій на вітчизняному ринку є зарубіжні фірми - 75% в овочівництві. Варто відзначити й активність Інституту овочівництва та баштанництва, який, переживши період застою, наразі працює над виведенням нових сортів, гібридів. Третім ініціатором залишаються кафедри аграрних університетів.
 
Правда, є й недоліки в інновацій. Передусім це дорожнеча, відсутність бактерицидів (натомість усі пропонують фунгіциди, які, на думку професора, насправді не такі вже ефективні, як їх рекламують), недостатня кількість препаратів для органічного виробництва, недосконалість моніторингу й прогнозування, стійкість самих сортів.
 
Гуртом і батька легше бити, або майбутнє за кооперацією

alt

Європейський досвід свідчить про великі можливості кооперативів у галузі овочівництва. Виробники овочевої продукції, об’єднавшись, спільно формують ринок, чого, на жаль, немає в Україні. Заздалегідь прогнозуючи овочевий кошик, фермери організовано сіють різноманітну продукцію, аби потім, на етапі збирання урожаю, не виявилося, що якоїсь культури виростили більше потреби, а іншої - взагалі недобір. Така система успішно діє й приносить свої високі результати: задоволення споживачам та матеріальну вигоду виробникам.
 
Взагалі переваги кооперації очевидні: згуртувавшись, фермери можуть збудувати овочесховище, продавати продукцію у торгових мережах, перед цим отримавши сертифікат GlobalG.A.P., який відкриває широкі можливості для виробників.
 
Власне, чому ж у нас кооперація поки знаходиться у зародковому стані? «Значна частка виробників не є платниками податків,- пояснює Микола Гриценко, керівник напряму «Розвиток ринкової інфраструктури Проекту USAID АгроІнвест,- і коли вони хочуть увійти в організований ринок збуту продукції, то 20% податку одразу перекриває шляхи, позаяк не всі можуть його сплатити. Звідси формується і ціна».
 
Поки ця проблема не буде вирішена на державному рівні, неможливо плодово-овочеву продукцію, вироблену дрібними виробниками, вивести у цивілізовані канали збуту. На думку експертів, держава втрачає більше, аніж отримує із тих 20% податку.
 
Картопля: збитки зашкалюють
На сьогодні під картоплею знаходиться 1,4 млн га площ. У 2000 році ця цифра становила 1,609 млн га. Офіційна статистика про валовий збір бульби свідчить, що в Україні зібрано 23 млн т. Якщо візьмемо співвідношення площі минулого року і валовий збір, то побачимо, що за останні 10 років площі скоротилися приблизно на 10–15%, а валовий збір виріс на 30–35%.
 

alt

Для порівняння розглянемо ринок картоплі у Польщі. У 2002 році поляки вирощували 16 млн т картоплі на 800 тис. га, а вже у 2011 спостерігалася наступна картина - 8 млн т бульби на 400 тис. га. Як бачимо, площі вирощування й споживання у сусідній країні скоротилися удвічі.
 
В Україні картопля вважається другим хлібом, тому, щоб там не говорилося, люди і надалі будуть вирощувати картоплю, навіть попри можливі збитки, пов’язані перш за все зі зберіганням. Із 23 млн т вирощеної продукції ми споживаємо всього 5 млн т, використовуємо на насіння 4 млн т, трішки більше згодовуємо худобі, а 6 млн т просто викидаємо, звідси, 60–70% урожаю просто пропадає.
 
На думку голови Асоціації виробників картоплі Сергія Рибалка, для забезпечення споживчих потреб необхідно 5 млн т картоплі. При урожайності 25 т/га в Україні потрібно 200 тис. га товарних посадок, тобто площа повинна зменшитися усемеро. «Якщо опрацювати загальнодержавну програму виробництва картоплі,- вважає Сергій Рибалко,- то через п’ять років ми зможемо вивільнити 1 млн га продуктивних земель під інші культури».
 

Експертна думка
Найкращим джерелом забезпечення населення картоплею є супермаркети, позаяк у них найменша кінцева вартість (націнка на стихійному ринку вища), зручність закупок, гарантована якість (малий виробник не контролюється на безпечність продукції — наявність інсектицидів та нітратів у картоплі).
 

 
Співставивши витрати і прибутки від виробництва картоплі у дрібних господарствах, експерт дійшов висновку, що цей вид діяльності збитковий. «Коли говорять, що потрібно підтримувати дрібних виробників, тут варто задуматися над ефективністю виробництва»,- говорить пан Рибалко, апелюючи цифрами: мінімальні витрати на виробництво становлять 15 тис. грн/га, собівартість усієї картоплі - на рівні 1 грн/кг, товарної - 1,3 грн/кг. З урахуванням ціни прибутки сягатимуть на рівні 4–7 млрд грн, а вкладається (вдумайтеся!) 21 млрд грн. Середні втрати становлять 13,3 млрд грн у звичайні роки, і 15–16 млрд грн - у роки, як минулий, коли картопля коштувала 0,8 грн/кг. Якщо прирівняти картоплю на корми до кукурудзи, то вартість 1 кг бульби повинна бути 0,4 грн, коли насправді вона сягає 1 грн. Збитки на кожному кілограмі картоплі становлять 60 копійок.
 
Цих проблем не вдасться вирішити кооперативам, у цьому переконаний голова Асоціації виробників картоплі. Спільне виробництво призведе до різносортності, та й якість картоплі на одному рівні практично не можлива, як і однорідність поставок протягом усього року, крім того, вартість бульби від кооперативу буде вищою удвічі-тричі, ніж від виробника.
 
Про експорт картоплі взагалі дуже важко говорити, все зводиться до її невідповідності тим показникам якості, які діють за кордоном. Виникають також труднощі доступу на європейський ринок у зв’язку з пропускними документами.
 
Тому задля покращення розвитку галузі, на думку Асоціації виробників картоплі, варто вжити ряд заходів, передусім це стосується вітчизняного насінництва: посилення атестаційних вимог для насіннєвих господарств, що вирощують насіннєвий матеріал картоплі; скасування дотації держави для тих господарств, що використовують насіння бульби нижче другої репродукції; заборонити вирощувати товарну картоплю насіннєвим господарствам та їхнім підрозділам тощо.

 

 12 квітня 2024
Європейський ринок сухого молока вчергове помітно «просів». Це миттєво відобразилось і на вартості українського товару, оскільки саме в Європу з України останнім часом експортується левова частка сухого молока.
Європейський ринок сухого молока вчергове помітно «просів». Це миттєво відобразилось і на вартості українського товару, оскільки саме в Європу з України останнім часом експортується левова частка сухого молока.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
Corteva, Inc., глобальна винятково сільськогосподарська компанія, спільно з державним АТ «Ощадбанк» розширюють партнерську програму кредитування українських агровиробників, даючи можливість купувати на вигідних умовах засоби захисту рослин компанії. Наразі за умовами цієї програми кредитування за зниженими ставками фермери можуть придбати насіння соняшнику, кукурудзи та озимого ріпаку преміальної генетики бренду Pioneer®.
Corteva, Inc., глобальна винятково сільськогосподарська компанія, спільно з державним АТ «Ощадбанк» розширюють партнерську програму кредитування українських агровиробників, даючи можливість купувати на вигідних умовах засоби захисту рослин компанії. Наразі за умовами цієї програми кредитування за зниженими ставками фермери можуть придбати насіння ...
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
Європарламент схвалив оновлені «директиви щодо сніданків», згідно з якими на етикетках товарів повинна чітко вказуватись країна походження меду, а також чіткіше маркуватися вміст цукру у фруктових соках. Нові правила запровадять також для джемів та мармеладів.
Європарламент схвалив оновлені «директиви щодо сніданків», згідно з якими на етикетках товарів повинна чітко вказуватись країна походження меду, а також чіткіше маркуватися вміст цукру у фруктових соках. Нові правила запровадять також для джемів та мармеладів.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 144 тонни живих овець і кіз на суму $158 тис.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 144 тонни живих овець і кіз на суму $158 тис.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
У Харківської області «Агрофірма "Світанок"» виробила першу в Україні органічну горіхову олію, яка виготовлена в повністю органічному виробничому ланцюжку: органічний горіховий сад – органічний виробник олії. У ДП «Укрметртестстандарт» проведені необхідні випробування та отримані висновки.
У Харківської області «Агрофірма "Світанок"» виробила першу в Україні органічну горіхову олію, яка виготовлена в повністю органічному виробничому ланцюжку: органічний горіховий сад – органічний виробник олії. У ДП «Укрметртестстандарт» проведені необхідні випробування та отримані висновки.
12 квітня 2024
 11 квітня 2024
Через блокування портів, низьку ціну на зерно та високу собівартість вирощування кукурудза для багатьох господарств стала фактично не прибутковою культурою в 2023 році.
Через блокування портів, низьку ціну на зерно та високу собівартість вирощування кукурудза для багатьох господарств стала фактично не прибутковою культурою в 2023 році.
11 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.