Від виробника — до споживача

/ Експертна думка / Вівторок, 13 червня 2017 11:06
На допомогу українським аграріям у Києві 21–23 лютого пройшов «Форум фермерських технологій». Це комплексний захід для тих, хто займається вирощуванням овочів, фруктів, квітів, ягід, грибів, у тому числі у теплицях. У рамках заходу проходило кілька конференцій, тренінгів, круглих столів, що давали можливість фермерам відчути пульс сьогодення.

 

Форум технологій зосередився на таких аспектах діяльності фермерської спільноти: вирощуванні урожаю (у відкритому ґрунті, садах, ягідниках та теплицях), зберіганні продукції та її первинній переробці і проблемах збуту, включно з експортом. У заході взяли участь народний депутат Леонід Козаченко, президент Асоціації «Теплиці України» Євген Чернишенко, голова Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка, а також високі гості: Посол США в Україні Марі Йованович, керівник сільськогосподарського відділу посольства Нідерландів Каролін Спаанс, зарубіжні представники агробізнесу і фінансового сектору.

Пані Йованович офіційно запустила проект Агенції США з міжнародного розвитку (USAID) «Підтримка аграрного і сільського розвитку», скорочено «Агросільрозвиток». Він спрямований на підтримку економічного росту шляхом підвищення конкурентоспроможності сільгоспвиробників та створення конкурентного агробізнесового середовища, зниження бар’єрів для бізнесу, насамперед малого, найменш захищеного. Перед фермерами, малими аграрними підприємствами та кооперативами відкривається можливість отримання грантів на підвищення конкурентоспроможності. Серед інших цілей проекту — збільшити можливості для працевлаштування населення у сільській місцевості.

Від імені Уряду США Марі Йованович висловила впевненість, що «сільськогосподарська галузь України може виступити рушійною силою загального економічного розвитку країни та джерелом процвітання її населення». І закінчила промову українською мовою: «Бажаю успіху!». Як ми знаємо, це не перша допомога українцям від USAID в аграрній царині. Зокрема, минулого року запрацювала програма «Децентралізація — кращі результати й ефективність».

На Форумі фермерських технологій не було, як зазвичай ми звикли, крупних машиновиробників, представників агрохолдингів. Натомість багато уваги приділялося нішовим (від слова «ніша»), тобто не магістральним напрямам ведення бізнесу в агропромисловому комплексі. Зокрема, помітне місце у заході фермерів займали тепличники, ягідники, грибники, квітникарі, харчовики, транспортники.

Було представлене обладнання для вирощування у відкритому ґрунті та теплицях овочів, фруктів, грибів і ягід. Наприклад, демонстрував свою продукцію національний виробник високоякісного полікарбонату та акрилу «Імперіал Груп Україна». Компанія з польським корінням «Імаго» (Imago) рекламувала плівку для покриття теплиць і парників. Також чудові плівкові теплиці експонувала й французька компанія «Рішель» (Rіchel), що у більш ніж 80 країнах надає фермерам широку лінійку моделей. А «Будтеплицагро» (Харків) пропонувала взагалі будівництво фермерських теплиць «під ключ» — як стандартних проектів, так і згідно з індивідуальними побажаннями. Цікавість напередодні весни викликало й специфічне агроволокно марки «УкрАгро» різних кольорів. Воно призначене для вкриття рослин від заморозків на ґрунті, закутування від того ж таки морозу дерев і чагарників. Таке волокно не лише уберігає від холодів і раптових сонячних опіків, а й також дозволяє знижувати поливну норму — економити воду й електроенергію.

Звісно, напередодні посівної можна було побачити чимало продавців насіння і посадкових кущів і розсади, а також засобів захисту рослин і добрив.

В Україні щорічно виробляється, за інформацією голови асоціації «УкрСадПром» Дмитра Крошки, приблизно 2 млн т фруктів, тоді як потужностей для їхнього зберігання є усього на 250 тис. т. Проблемою залишається нестача сучасних овоче-, фруктосховищ, і тому вітчизняні аграрії втрачають до 50% врожаю. Вихід зрозумілий: збільшувати потужності зберігання і нарощувати переробку сировини, в тому числі й за допомогою кооперації регіональних виробників. Протягом трьох днів, коли тривав Форум фермерських технологій, демонструвалося різноманітне обладнання для зберігання: технології будівництва сховищ, холодильники й системи клімат-контролю, обладнання для сортування, миття, калібрування, фасування.

Компанія Stream Ozone ознайомила із технологіями озонування, котрі застосовуються для подовження термінів зберігання овочів і фруктів, дезінфекції й водопідготовки. Свої рішення зі зберігання овочів, фруктів, ягід презентувала голландська сімейна компанія VanKempen, яка виготовляє системи охолодження й заморожування. Холдингова компанія «Гюнтер» (Güntner) з Німеччини, що постачає обладнання не лише в Європу, а й на Близький Схід і в Африку, демонструвала різноманітні комерційні охолоджувачі для транспортних і харчових технологій. А винахідливі китайці привезли на виставку свої повітроохолоджувачі марки TіanyіCOOL.

Форум об’єднав вже кілька звичних форматів спілкування. Тут були, звісно, вже цілком традиційні експозиції на стендах: свою продукцію показували постачальники й виробники машинерії і технологій для фермерства. Була й широка просвітницька програма: проходили конференції для професіоналів, семінари, презентації, майстер-класи. У рамках заходу відбулося кілька конференцій, тренінгів, круглих столів, що давали можливість фермерам відчути пульс сьогодення й зрозуміти, як почуваються на ринку інші виробники.

Компанія AGRID провела круглий стіл, присвячений технологіям вирощування рослинної продукції у закритому ґрунті. Обговорювалися особливості вирощування рослин на кокосовій гідропоніці.

Часто фермери недооцінюють можливості продажу закордон власного урожаю через надмірну складність митно-бюрократичних процедур. Але насправді ці виробники мають непогані перспективи. Тому за підтримки Міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини відбувся експортний тренінг для середніх, малих аграрних та переробних підприємств, на якому обговорювалися методи експорту до країн ЄС нішових продуктів — овочів, фруктів та грибів. Фермери отримали відповіді на розповсюджені питання: як потрапити на європейські ринки, як знайти там партнерів, вийти на торговельні мережі, подолати вірогідні перешкоди та використати пільги, що існують у ЄС для нішових культур.

Звернуто було увагу фермерів і на передпродажну підготовку, сортування й упакування продукції. Інакше завойовувати зовнішні ринки зараз доволі складно.

Без інвестицій агробізнес навряд чи зможе подолати нинішню застарілу стагнаційну модель, що існує у країні. Це один із висновків, який можна було зробити на цьому майданчику фермерів. А другий — ми будемо дуже залежати від коливань світових цін на сировину, поки не займемо вільні ніші й не займемося впритул переробкою і сучасним маркетингом.

Коментарі

Євген ЧЕРНИШЕНКОпрезидент Асоціації «Теплиці України»
Станом на початок 2017 року в Україні функціонує 250 га промислових овочевих теплиць та 100 га квіткових. В Україні ситуація у тепличному секторі погіршилася: з фінансової точки зору, торік виробники вийшли на мінімальні показники. Близько 6 га промислових теплиць у Західному регіоні закрились, бо через застарілі технології і відповідно високу собівартість продукції їх бізнес виявився збитковим. Причини різноманітні: скасування спеціального режиму ПДВ, відсутність інвестицій, повільне зростання цін на овочеву продукцію. Але відкрились ще близько 8 га сучасних теплиць, де використовують голландські технології, і продуктивність вища.
Сьогодні, аби бути ефективними, ми розраховуємо на альтернативні ресурси енергії і впровадження прогресивних технологій, однак їх можна отримати тільки завдяки інвестиційним програмам.

Ольга ТРОФІМЦЕВАзаступник Міністра аграрної політики і продовольства України
Сьогодні наша країна вже є досить конкурентоспроможним аграрним гравцем на світовому ринку. Але для того щоб українська сільгосппродукція надалі успішно завойовувала глобальні ринки, вирішальним буде впровадження сучасних технологій на всьому ланцюгу — від виробника до споживача.
Тепер головними завданнями для нас є економічно обґрунтована диверсифікація структури виробництва й експорту, а також одним із головних напрямів для Мінагрополітики сьогодні є розвиток ринків збуту і просування експорту для української аграрної продукції. Продукція тепличної галузі — це цікава ніша. Сьогодні в Україні обсяг зробленої продукції у теплицях далеко не достатній для забезпечення внутрішнього попиту. Якщо брати нинішню ситуацію на ринку, українська теплична продукція займає не більше 20%, у пік сезону — близько 50%, а решта — імпорт.
Розвиток тепличного виробництва в Україні може стати одним із цікавих нішових напрямів бізнесу для українського агровиробника. Попри порівняно високі інвестиції, що необхідні для початку тепличного бізнесу, і відносно невисоку рентабельність, спостерігаємо відкриття нових комплексів, у тому числі за участі іноземних інвесторів.

Василь ЗАГАРНИЙ,
спеціально для "Агробізнес Сьогодні"

 01 серпня 2026
Торік у цей самий момент сезону пшеницю починали продавати з дев'яти тисяч гривень за тонну. Цьогоріч господарства віддають її за п'ять із половиною — і навіть за таку ціну покупця доводиться шукати. За такого розкладу питання стоїть уже не про прибуток, а про те, чи має сенс виводити комбайн у поле.
Торік у цей самий момент сезону пшеницю починали продавати з дев'яти тисяч гривень за тонну. Цьогоріч господарства віддають її за п'ять із половиною — і навіть за таку ціну покупця доводиться шукати. За такого розкладу питання стоїть уже не про прибуток, а про те, чи має сенс виводити комбайн у поле.
01 серпня 2026
 01 серпня 2026
Коли вивезти врожай нікуди, а гроші на осінню посівну потрібні вже зараз, у господарства лишається один вихід — продати зерно за будь-яку ціну. Уряд готує механізм, який має розірвати це коло: замість того щоб віддавати збіжжя на дні ринку, його можна буде використати як заставу для кредиту.
Коли вивезти врожай нікуди, а гроші на осінню посівну потрібні вже зараз, у господарства лишається один вихід — продати зерно за будь-яку ціну. Уряд готує механізм, який має розірвати це коло: замість того щоб віддавати збіжжя на дні ринку, його можна буде використати як заставу для кредиту.
01 серпня 2026
 31 липня 2026
Ефективні обприскування незалежно від погоди Чергування спеки і періодів помірних температур, локально – зливових дощів та гроз і подекуди шквальних вітрів суттєво ускладнюють польові операції. Для забезпечення стабільно ефективних обробок, незалежно від погодних умов, фахівці компанії Ukravit рекомендують доповнювати робочі розчини ад’ювантами щоб захист і підживлення культурних рослин завжди влучали в ціль.
Ефективні обприскування незалежно від погоди Чергування спеки і періодів помірних температур, локально – зливових дощів та гроз і подекуди шквальних вітрів суттєво ускладнюють польові операції. Для забезпечення стабільно ефективних обробок, незалежно від погодних умов, фахівці компанії Ukravit рекомендують доповнювати робочі розчини ад’ювантами ...
31 липня 2026
 31 липня 2026
Гуманніші умови утримання птиці не завжди означають менший екологічний слід. Органічним господарствам із вільним вигулом потрібно більше курей і корму для виробництва тієї самої кількості яєць. Вирішальним виявився не сам вигул, а нижча ефективність виробництва.
Гуманніші умови утримання птиці не завжди означають менший екологічний слід. Органічним господарствам із вільним вигулом потрібно більше курей і корму для виробництва тієї самої кількості яєць. Вирішальним виявився не сам вигул, а нижча ефективність виробництва.
31 липня 2026
 30 липня 2026
Коли комбайн стає посеред жнив, ціна питання вимірюється не вартістю деталі, а втраченими днями. Полтавський аграрій, який роками рахував ці дні на власних полях, вирішив, що простіше побудувати сервіс самому, ніж чекати на нього. Так у Полтаві зʼявився новий дилер, який заходить одразу у три області — дві з них прифронтові.
Коли комбайн стає посеред жнив, ціна питання вимірюється не вартістю деталі, а втраченими днями. Полтавський аграрій, який роками рахував ці дні на власних полях, вирішив, що простіше побудувати сервіс самому, ніж чекати на нього. Так у Полтаві зʼявився новий дилер, який заходить одразу у три області — дві з них прифронтові.
30 липня 2026
 30 липня 2026
Країна цьогоріч недоотримає майже третину мільйона тонн молока, і це не разовий провал, а продовження тренду, який ми відстежуємо в цій темі не перший тиждень. Найнеприємніше в новому прогнозі інше: поки внутрішнє виробництво стискається, світове зростає майже на вісім мільйонів тонн. А отже, місце на полицях, яке звільняють українські ферми, займе чужа продукція.
Країна цьогоріч недоотримає майже третину мільйона тонн молока, і це не разовий провал, а продовження тренду, який ми відстежуємо в цій темі не перший тиждень. Найнеприємніше в новому прогнозі інше: поки внутрішнє виробництво стискається, світове зростає майже на вісім мільйонів тонн. А отже, місце на полицях, яке звільняють українські ферми, ...
30 липня 2026

Please publish modules in offcanvas position.