Василь Гудзовський: «Нинішнього року часник є одним із найбільш спекулятивних продуктів на ринку сільгосппродукції»

Василь Гудзовський: «Нинішнього року часник є одним із найбільш спекулятивних продуктів на ринку сільгосппродукції»

/ Гість номера / Середа, 15 грудня 2021 10:17

У невеликих магазинах і потужних торгових мережах нашої країни переважно продають імпортний часник. Український ринок цієї овочевої культури нині тільки формується. Основні українські виробники часнику (понад 90%) це — одноосібники та дрібні фермерські господарства. Культура нескладна у вирощуванні й рентабельна. Натомість бачимо засилля імпортованого в супермаркетах. Постає низка запитань: вітчизняні фермери не хочуть вирощувати культуру? З цими й іншими питаннями ми звернулися до керівника виробничого проєкту ФГ «Агро-Майстер» Василя Гудзовського (Вінницька обл.).

• Пане Василю, чи вигідно нині промислово вирощувати часник в Україні?

— Нинішнього року часник є одним із найбільш спекулятивних продуктів на ринку сільгосппродукції. Суть цього твердження полягає в тому, що ціни можуть змінюватися буквально протягом кількох місяців. Як підвищуватися, так і різко падати. Дуже ризикований вид виробничої діяльності. Але, з іншого боку, за наявності сталого ринку збуту — перспективний товар.

 

• Задоволені врожайністю та прибутковістю культури? Можливо зменшити витрати й збільшити рентабельність?

— Вирощуємо товарний часник шість років, а посівний матеріал виробляємо власний. Так вигідніше. Площі культури то збільшуються, то зменшуються. В середньому протягом року обробляємо від 3 до 5 га. Працюємо з кількома українськими сортами: Любаша, Прометей, Любава, Дюшес. Часник у нас озимий. Урожайність у середньому становить 6 т з гектара. Зазвичай вона залежить від погодних умов і коливається від 3 до 7 тонн із гектара. Якщо вирощувати часник на зрошенні, то можна отримувати врожайність до 12 т/га. Плануємо в перспективі також перейти на дощування. Проблема одна — технологія дорога і потребує суттєвих інвестицій на початку.

 

21 460 36 2

Керівник виробничого проєкту ФГ «Агро-Майстер» Василь Гудзовський

 

• Куди наразі збуваєте часник на внутрішньому ринку?

— Спочатку тільки вирощували часник, але не переробляли. Натрапили на цінові коливання на власну сировину: то падіння цін, то стрімке зростання. Не кожного року отримували прибутки.

Тому з часом придбали спеціальну лінію для його переробки: очищення сировини, її миття та дезінфекції. Часник, який самі вирощуємо, а також беремо в постачальників, переробляємо на напівфабрикат для м’ясо-ковбасного виробництва, для консервної промисловості, виготовлення соусів тощо. Свіжим його не продаємо. Переробляємо часник або ж очищуємо та фасуємо в пакети. Тепер в українських домогосподарок є вибір — самим чистити його та бруднити руки чи просто відкрити пакет і використати. Також уже переробляємо сировину на часникову пасту для приготування їжі. Плануємо надалі виходити на продаж власної продукції в супермаркетах. Готуємося до цього і вже уклали кілька угод.

 

• Чому на ринку часнику в Україні відбуваються такі цінові коливання?

— Тут впливає багато чинників. По-перше, кліматичні та погодні. По-друге, залежить від того, як реагує кон’юнктура ринку на дефіцит або, навпаки, надлишок цього продукту. І, звичайно, тиск імпортованого часнику, а саме китайського, узбецького, єгипетського й іранського, які потрапляють на наш ринок. Бувають коливання від 15 до 100 грн за кілограм. За один сезон ціна може зростати в 5–6 разів або, навпаки, падати.

 

• Скажіть, чому така ситуація? Часник нескладний у вирощуванні й рентабельний. Натомість бачимо засилля імпортного продукту. Фермери не хочуть його вирощувати? У чому причина?

— Річ у тому, що наші виробники часнику легковажать вирощуванням культури. Думають, що це дідівський метод, коли кожен, хто посадив, то отримає врожай у кінці сезону. А потім обміняє на золото. Насправді такого не відбувається. Інколи замість прибутку можна отримати звичайні збитки. Якщо підходити до вирощування неграмотно і без відповідної підготовки.

 

• Які агрономічні секрети вирощування культури?

— Часник має довго зберігатися. Є такий показник, як його лежкість. На це впливають особливості вирощування часнику, які добрива давали та пестициди використовували. Усе треба враховувати. На ділянці в 1–2 сотки застосувати всі агротехнічні заходи неможливо.

21 460 37

 

• Які є шкідники та головні хвороби у цієї культури?

— Під час вирощування культури часто наражаємось на фузаріоз — одна з основних хвороб часнику. Шкідників як таких у нього дуже мало. Практично їх не має. Не бачив на наших полях, щоб щось його з’їдало. Натомість є деякі хвороби, проти яких застосовують відповідні фунгіциди.

Для нас прибутковим є виробництво насіннєвого матеріалу. Ґрунтів не так багато. Вирощуємо насіннєвий матеріал і продаємо його навколишнім селянам, які потім вирощують товарний часник. У цьому вбачаємо покращення сортового складу. Намагаємося не змішувати сорти.

У вирощуванні товарного часнику на ньому виростають так звані «повітряні бульбашки» зверху. Потім їх висіваємо й отримуємо однозубки — елітний посадковий матеріал. Такий колообіг запобігає виродженню часнику.

 

• Що порадите аграріям, які хочуть вирощувати часник?

— Аграрії повинні відповідально ставитися до вирощування культури. Усе, що пов’язано з вирощуванням і отриманням урожаю часнику, — серйозна справа. Треба не легковажити й застосовувати всі досягнення сучасних агротехнологій. Часник, так само як інші культури, вимагає до себе уважного ставлення.

 

Тетяна Ковальчук

Фото з відкритих джерел

 18 листопада 2025
У листопадовому світовому балансі олійних культур на 2025/26 МР експерти FAS USDA знизили прогноз світового виробництва олійних культур порівняно з оцінками вересня на 3,54 млн т до 688 млн т, що все одно на 4,25 млн т перевищить показник попереднього сезону – 683,75 млн т (656,73 млн т у 2023/24 МР).
У листопадовому світовому балансі олійних культур на 2025/26 МР експерти FAS USDA знизили прогноз світового виробництва олійних культур порівняно з оцінками вересня на 3,54 млн т до 688 млн т, що все одно на 4,25 млн т перевищить показник попереднього сезону – 683,75 млн т (656,73 млн т у 2023/24 МР).
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
Після півторарічної перерви на Тереблянському родовищі в Закарпатській області із 7 листопада відновили видобування кам'яної солі.
Після півторарічної перерви на Тереблянському родовищі в Закарпатській області із 7 листопада відновили видобування кам'яної солі.
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
Експорт м’яса птиці з України у жовтні 2025 року становив 38,3 тис. т, що на 4% більше, ніж у вересні 2025 року (36,8 тис. т).
Експорт м’яса птиці з України у жовтні 2025 року становив 38,3 тис. т, що на 4% більше, ніж у вересні 2025 року (36,8 тис. т).
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «НЕКСУС Одеса» до Реєстру індустріальних (промислових) парків.
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «НЕКСУС Одеса» до Реєстру індустріальних (промислових) парків.
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
Компанія «Фруктовий Сад» з Київщини почала вирощувати лохину на гідропоніці. Ростуть кущі у блочному тунелі загальною площею 0,4 га розміром 9 на 65 метрів.
Компанія «Фруктовий Сад» з Київщини почала вирощувати лохину на гідропоніці. Ростуть кущі у блочному тунелі загальною площею 0,4 га розміром 9 на 65 метрів.
18 листопада 2025
 17 листопада 2025
На Полтавщині відбулися заходи зі вселення молоді водних біоресурсів. Відповідно до Програми розвитку рибного господарства Полтавської області на 2024-2028 роки з обласного бюджету виділено майже 100 тис. грн на зариблення річки Ворскла.
На Полтавщині відбулися заходи зі вселення молоді водних біоресурсів. Відповідно до Програми розвитку рибного господарства Полтавської області на 2024-2028 роки з обласного бюджету виділено майже 100 тис. грн на зариблення річки Ворскла.
17 листопада 2025

Please publish modules in offcanvas position.