Василь Гудзовський: «Нинішнього року часник є одним із найбільш спекулятивних продуктів на ринку сільгосппродукції»

Василь Гудзовський: «Нинішнього року часник є одним із найбільш спекулятивних продуктів на ринку сільгосппродукції»

/ Гість номера / Середа, 15 грудня 2021 10:17

У невеликих магазинах і потужних торгових мережах нашої країни переважно продають імпортний часник. Український ринок цієї овочевої культури нині тільки формується. Основні українські виробники часнику (понад 90%) це — одноосібники та дрібні фермерські господарства. Культура нескладна у вирощуванні й рентабельна. Натомість бачимо засилля імпортованого в супермаркетах. Постає низка запитань: вітчизняні фермери не хочуть вирощувати культуру? З цими й іншими питаннями ми звернулися до керівника виробничого проєкту ФГ «Агро-Майстер» Василя Гудзовського (Вінницька обл.).

• Пане Василю, чи вигідно нині промислово вирощувати часник в Україні?

— Нинішнього року часник є одним із найбільш спекулятивних продуктів на ринку сільгосппродукції. Суть цього твердження полягає в тому, що ціни можуть змінюватися буквально протягом кількох місяців. Як підвищуватися, так і різко падати. Дуже ризикований вид виробничої діяльності. Але, з іншого боку, за наявності сталого ринку збуту — перспективний товар.

 

• Задоволені врожайністю та прибутковістю культури? Можливо зменшити витрати й збільшити рентабельність?

— Вирощуємо товарний часник шість років, а посівний матеріал виробляємо власний. Так вигідніше. Площі культури то збільшуються, то зменшуються. В середньому протягом року обробляємо від 3 до 5 га. Працюємо з кількома українськими сортами: Любаша, Прометей, Любава, Дюшес. Часник у нас озимий. Урожайність у середньому становить 6 т з гектара. Зазвичай вона залежить від погодних умов і коливається від 3 до 7 тонн із гектара. Якщо вирощувати часник на зрошенні, то можна отримувати врожайність до 12 т/га. Плануємо в перспективі також перейти на дощування. Проблема одна — технологія дорога і потребує суттєвих інвестицій на початку.

 

21 460 36 2

Керівник виробничого проєкту ФГ «Агро-Майстер» Василь Гудзовський

 

• Куди наразі збуваєте часник на внутрішньому ринку?

— Спочатку тільки вирощували часник, але не переробляли. Натрапили на цінові коливання на власну сировину: то падіння цін, то стрімке зростання. Не кожного року отримували прибутки.

Тому з часом придбали спеціальну лінію для його переробки: очищення сировини, її миття та дезінфекції. Часник, який самі вирощуємо, а також беремо в постачальників, переробляємо на напівфабрикат для м’ясо-ковбасного виробництва, для консервної промисловості, виготовлення соусів тощо. Свіжим його не продаємо. Переробляємо часник або ж очищуємо та фасуємо в пакети. Тепер в українських домогосподарок є вибір — самим чистити його та бруднити руки чи просто відкрити пакет і використати. Також уже переробляємо сировину на часникову пасту для приготування їжі. Плануємо надалі виходити на продаж власної продукції в супермаркетах. Готуємося до цього і вже уклали кілька угод.

 

• Чому на ринку часнику в Україні відбуваються такі цінові коливання?

— Тут впливає багато чинників. По-перше, кліматичні та погодні. По-друге, залежить від того, як реагує кон’юнктура ринку на дефіцит або, навпаки, надлишок цього продукту. І, звичайно, тиск імпортованого часнику, а саме китайського, узбецького, єгипетського й іранського, які потрапляють на наш ринок. Бувають коливання від 15 до 100 грн за кілограм. За один сезон ціна може зростати в 5–6 разів або, навпаки, падати.

 

• Скажіть, чому така ситуація? Часник нескладний у вирощуванні й рентабельний. Натомість бачимо засилля імпортного продукту. Фермери не хочуть його вирощувати? У чому причина?

— Річ у тому, що наші виробники часнику легковажать вирощуванням культури. Думають, що це дідівський метод, коли кожен, хто посадив, то отримає врожай у кінці сезону. А потім обміняє на золото. Насправді такого не відбувається. Інколи замість прибутку можна отримати звичайні збитки. Якщо підходити до вирощування неграмотно і без відповідної підготовки.

 

• Які агрономічні секрети вирощування культури?

— Часник має довго зберігатися. Є такий показник, як його лежкість. На це впливають особливості вирощування часнику, які добрива давали та пестициди використовували. Усе треба враховувати. На ділянці в 1–2 сотки застосувати всі агротехнічні заходи неможливо.

21 460 37

 

• Які є шкідники та головні хвороби у цієї культури?

— Під час вирощування культури часто наражаємось на фузаріоз — одна з основних хвороб часнику. Шкідників як таких у нього дуже мало. Практично їх не має. Не бачив на наших полях, щоб щось його з’їдало. Натомість є деякі хвороби, проти яких застосовують відповідні фунгіциди.

Для нас прибутковим є виробництво насіннєвого матеріалу. Ґрунтів не так багато. Вирощуємо насіннєвий матеріал і продаємо його навколишнім селянам, які потім вирощують товарний часник. У цьому вбачаємо покращення сортового складу. Намагаємося не змішувати сорти.

У вирощуванні товарного часнику на ньому виростають так звані «повітряні бульбашки» зверху. Потім їх висіваємо й отримуємо однозубки — елітний посадковий матеріал. Такий колообіг запобігає виродженню часнику.

 

• Що порадите аграріям, які хочуть вирощувати часник?

— Аграрії повинні відповідально ставитися до вирощування культури. Усе, що пов’язано з вирощуванням і отриманням урожаю часнику, — серйозна справа. Треба не легковажити й застосовувати всі досягнення сучасних агротехнологій. Часник, так само як інші культури, вимагає до себе уважного ставлення.

 

Тетяна Ковальчук

Фото з відкритих джерел

 17 лютого 2026
2025 року частка агропродовольчої продукції склала 56% в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі. І хоча цей результат менше показника 2024 року у 60%, він є третім за величиною за часи незалежності нашої держави.
2025 року частка агропродовольчої продукції склала 56% в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі. І хоча цей результат менше показника 2024 року у 60%, він є третім за величиною за часи незалежності нашої держави.
17 лютого 2026
 17 лютого 2026
НФМ АГРО повідомляє про поповнення асортименту на своїх складах. 
НФМ АГРО повідомляє про поповнення асортименту на своїх складах. 
17 лютого 2026
 17 лютого 2026
Фермери з Кіровоградщини Вікторія та Юрій Столярчуки вже 13 років вирощують суницю садову. Починався їхній шлях із 200 кущів, а сьогодні господарство масштабується, вирощує ягоду у теплиці, диверсифікує культури та готується до повного переходу на закритий ґрунт.
Фермери з Кіровоградщини Вікторія та Юрій Столярчуки вже 13 років вирощують суницю садову. Починався їхній шлях із 200 кущів, а сьогодні господарство масштабується, вирощує ягоду у теплиці, диверсифікує культури та готується до повного переходу на закритий ґрунт.
17 лютого 2026
 17 лютого 2026
14 лютого у Болграді відзначили традиційне свято виноградарів та виноробів «Трифон Зарезан». За традицією цього дня зрізають перші три лози винограду, згодом його стовбур поливають вином, та нанизують спечений вночі калач.
14 лютого у Болграді відзначили традиційне свято виноградарів та виноробів «Трифон Зарезан». За традицією цього дня зрізають перші три лози винограду, згодом його стовбур поливають вином, та нанизують спечений вночі калач.
17 лютого 2026
 16 лютого 2026
У сезоні 2025-2026 років фундук продемонстрував високу рентабельність, а ціни на якісне ядро в січні сягнули рекордних позначок. Внутрішній ринок України все ще значною мірою залежить від імпорту, проте розвиток вітчизняних промислових садів дозволяє прогнозувати повне імпортозаміщення та вихід на експорт у найближчі 5 років.
У сезоні 2025-2026 років фундук продемонстрував високу рентабельність, а ціни на якісне ядро в січні сягнули рекордних позначок. Внутрішній ринок України все ще значною мірою залежить від імпорту, проте розвиток вітчизняних промислових садів дозволяє прогнозувати повне імпортозаміщення та вихід на експорт у найближчі 5 років.
16 лютого 2026
 16 лютого 2026
З початку поточного року витрати хлібопекарських підприємств в Україні зросли на 6-7%, що зумовило підвищення цін на хліб у середньому на 5%.
З початку поточного року витрати хлібопекарських підприємств в Україні зросли на 6-7%, що зумовило підвищення цін на хліб у середньому на 5%.
16 лютого 2026

Please publish modules in offcanvas position.