Зниження зеленого тарифу для виробників альтернативної енергетики
Загалом Георгій Гелетуха позитивно оцінив прийнятий закон – експерт вважає, що він правильний крок до вирішення проблем розрахунків з боргами компаніям, що виробляють енергію з відновлюваних джерел. Щодо виробників енергії з біомаси, то ніяких знижень закупівельних цін та тарифів тут не передбачається. Вирішується у певній мірі питання навантаження на гарантованого покупця – є обіцянки уряду почати виплати затриманих коштів для виплат вже з серпня поточного року. Завдяки прийняттю вказаного закону має гарантуватися фінансова стабільність гарантованого покупця. Плюс уряд збирається комплексно також вирішити низку поточних рішень, що сприятимуть стабілізації ситуації на ринку.
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної Асоціації України
Щодо глобальної ситуації на ринку енергетичних носіїв. На світовому рину ціни на нафту та природний газ знаходяться біля історичних мінімумів. Одна з вагомих причин цього – минула зима була рекордно теплою, відповідно у світових газових сховищах залишилося багато не використаного природнього газу, вони заповнені. Це тисне на ціни на газ і вони знижуються. Пандемія та економічна криза, спад промислового виробництва: ці фактори сприяють тому, що також зменшується виробництво нафти. Станом на середину липня поточного року природний газ коштує біля 3000 грн. за 1000 м³, нафта – коло 43 доларів США за барель. Однак навіть за таких цін біомаса всеодно дешевше та ефективніше – пелету з соняшника нині продають за 1200-1300 грн./т без ПДВ.
Відповідно загальну ситуацію з біоенергетикою в Україні нині можемо вважати позитивною та перспективною. Навіть в умовах економічної кризи та поширення короновірусу частка цієї галузі в економіці зростатиме і надалі.
Перспективні продажі пелет: ринок ЄС чекає!
Один з цікавих та перспективних сегментів ринку відновлювальної енергії – виробництво пелет з деревини та аграрної продукції. Експерт свідчить, що якщо по виробництву пелет з деревини Україна досягла вже значного рівня і зростання якщо буде, то незначне. А от щодо ринку пелет з аграрної продукції, то тут майбутній Клондайк! Підтвердження служить зростання обсягів споживання пелет в Україні та на ринку Європи. Ось що говорять цифри та факти.
1. Українські комунальні та приватні котельні, що працюють на альтернативному паливі типу пелети, щороку споживають вже понад 1 млн т подібної сировини. Нині близько 30 % бюджетних об’єктів в Україні працюють на подібних котлах і стабільно потребують сировину. Закупівля сировини для котелень відбувається через тендери ProZorro.
2. Нині приблизно 1 млн т пелет експортується. Звичайно, там більш жорсткі вимоги по якості самої пелети, однак тут великі перспективи для зростання. Хоча пелета має бути сертифікована та відповідати хорошій якості.
3. Аграрну пелету з України також можна експортувати в ЄС, однак вона там використовується в основному лише на електростанціях. Бо це нині вимоги Євросоюзу. Але там треба великі обсяги постачання, навіть можливі корабельні обсяги постачання.
4. Водночас в Україні зараз також будуються подібні електростанції. Наприклад, у м. Токмак (Запорізька область) зводиться нова станція, що матиме електричну потужність близько 6 МВт. Вона працюватиме на пелеті соняшника і за планами буде введена у дію в 2021 році. Тому однозначно можна сказати, що попит на цей вид палива надалі має лише зростати.
Лінія з виготовлення деревних гранул, Брикетуючі технології, м. Бердичів
Прогнози на майбутнє: все буде «зелена» енергія
У нинішньому році за низьких цін ринку викопних ресурсів видобуток природнього та сланцевого газу суттєво знизили рентабельність, чимало компаній-виробників як мінімум заморозили власний бізнес, згортають інвестиції у нові проекти. Працювати собі у збиток ніхто не хоче. Однак це не значить, що так буде завжди. Прогнози світових аналітиків та експертів свідчать, що ціни на викопні види палива ростимуть надалі. Їхні коротко - та довгострокові прогнози: ситуація на ціновому ринку зміниться і ціни на цю сировину знову зростуть. Особливо, коли наступні зими будуть знову прохолодними, то використання більшої кількості палива стимулюватиме попит. Прогнози на 3-5 років говорять, що ціна на газ зростатиме, а ціна пелети буде підтягуватися до ціни газу і також має зрости.
Європейські технологічні та економічні глобальні процеси також підтверджують ці тези. Згідно з цілями розвитку ЄС до 2050 року підтверджено загальний напрямок на максимальне зменшення залежності від вугілля, природнього газу та нафтопродуктів. Залишається невелика частка атомної енергетики і головний обсяг енергії, що споживатиметься в Європі, складатиме «зелена» відновлювальна енергія. Тому що вони серйозно ставляться до глобального потепління і хочуть витіснити викопне паливо з ринку та за рахунок цього знизити обсяги викидів СО2 в атмосферу. Відповідно в ЄС буде введений так званий «карбонтакс» (carbon tax) або податок на вуглець для товарів, що їдуть в ЄС для них. Це стимулюватиме виробників енергії відмовлятися від викопного палива з одного боку. А з іншого – країни, що не захочуть в себе його запроваджувати сплачуватимуть податок на кордоні ЄС для підтримання конкурентості місцевих товарів. Тоді заявиться зовсім інша економіка, що ще потужніше стимулюватиме виробництво альтернативних видів енергії, зокрема пелет. Цілком можливо, що вже в найближчі роки Україна також почне перехід на виробництво товарів та послуг з урахуванням цього податку «карбонтакс», щоб не сплачувати його на кордоні з ЄС.
Виробництво пелет та брикетів
Можемо стверджувати, що подальший вихід українських виробників біомаси на європейський ринок є перспективним та конкурентним. Якісні пелети з деревної маси можуть бути використані європейськими побутовими споживачами. В ЄС заборонено використання для побутових цілей пелет з аграрної біомаси, але для промислових цілей її добре застосовують. Відповідно для побутових цілей застосовують пелету з фасуванням по 15 кг у мішках, а для промислових – аграрну пелету з фасуванням по одній тоні у біг-бегах чи навіть насипом. До речі, протягом останніх років споживання аграрної пелети також зростає в Європі і попит задовольняється імпортом. Наприклад, у тій же Польщі великі обсяги споживання промислової аграрної пелети. Польські вугільні електростанції домішують такі пелети до вугілля та спалюють цю суміш, а це сотні тисяч тон сировини.
Виробництво брикетів із соломи, с. Паланка, Черкаська область
Для України також перспективний інший напрям переробки біосировини. Це – брикет з пожнивних решток кукурудзи, зернових культур або соняшника. Його потреба як альтернативного виду опалення. Пояснення просте – великі регіони України на Півдні та Сході нині використовують для опалення дрова та вугілля, але враховуючи саме тенденцію на зменшення їхнього використання населення та зростаючий потенціал громадського сектору, вони поступово переходитимуть на опалення саме брикетами. Відповідно очікуємо, що зросте попит на паливні брикети, особливо з аграрної сировини.
Рекомендації початківцям
Серед порад експерт радить фермерам та підприємцям не використовувати низькопродуктивне обладнання для виробництва пелет та брикет. За його словами, варто починати з виробництва обсягом від тони на годину, що дозволить ефективно та прибутково переробляти сировину. Якщо почати з меншої потужності виробництва, то потім витрати на придбання додаткового обладнання будуть суттєвими і значно знижуватимуть рентабельність бізнесу.
Ще один важливий момент. Він пов'язаний з різними теплотворними та якісними характеристиками пелет. Пелета з соломи та кукурудзи – різні речі і на це треба звертати увагу. Кукурудзяна пелета (стебла кукурудзи в якості сировини) має таку саму температуру плавлення, як і деревна пелета, що дозволяє її спалювани в деревноспалювальних котлах. Пелета з соломи має легкоплавку золу і для її спалювання необхідні спеціальні досить коштовні котли. Ці особливості спалювання солом’яних брикетів та пелет звужують їх використання.
До речі, українські машинобудівники вже випускають достатньо якісного та доступного обладнання для виробництва брикетів і пелет. Наприклад, підприємство «Брикетуючі технології» з Бердичева, або «ICK Group» з Києва.
