За пращурів люди полювали на звірину і птахів, потім почали їх розводити. Зробили це частиною сільського господарства. Так само, хоча й пізніше історично, відбувається з рибами. Їх не лише промислово ловлять, а й усіляко розводять. Услід за рибництвом людство розвиває аквакультуру. Це — ширше поняття, що містить розведення водних істот: крім риби також раків, молюсків, устриць тощо. Бо саме завдяки вживанню такої їжі в людському організмі швидше виробляються гормони радості.
У країнах, розташованих на берегах річок і морів, здавен прибережно розводять морських істот. Тут є проблема: береги річок і озер — це доволі цінний суспільний простір. Тому у винахідників виникла проста думка про так звані офшорні акваферми. Тобто такі, що розташовуються у нейтральних водах, серед розбурханих хвиль — там, де життєвий простір безплатний. Хоча рибне господарство в морі на значній відстані від берегів провадиться в найсуворіших умовах, таке розташування дозволяє уникнути багатьох потенційних конфліктів з іншими. Насамперед із рибалками, туристами чи портово-митними службами.
У 2020 році імпорт риби, креветок і молюсків в Україну дорівнював 680 млн доларів — повідомив Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки». Й основним постачальником морепродуктів українцям стала Норвегія. У наших супермаркетах нині можна побачити морепродукти під маркою SalMar. Це — норвезька компанія, один із найбільших виробників вирощуваного лосося у світі. Має ліцензії на морське виробництво цієї риби в Ісландії та Норвегії. Вона й створила офшорну ферму далеко від берега. Технологію розробили норвежці, а океанічну сферичну ферму-платформу за їхніми кресленнями — суднобудівники в Ціндао, Китай. Вона побудована на надійних технологіях, що використовуються в морських установках, призначених для буріння природних копалин. Основні розміри ферми: діаметр — 110 м, обсяг — 250 тис. кубометрів. Сфера зроблена з міцних каркасів і обтягнута дротяною сіткою, щоб навіть мальки не випливали назовні у відкритий океан. Вартість проєкту становила 300 млн доларів. Господарство, що отримало назву Ocean Farm 1 («Океанічна ферма 1»), розпочало функціонувати у 2017 році. Попервах було зариблено 1,5 млн мальків лосося. «Ми досягли хороших біологічних результатів і отримуємо рибу фантастичної якості», — повідомляє пресреліз компанії.
Фахівці SalMar прогнозують, що значна частина зростання виробництва лосося в найближчі роки залежатиме саме від офшорних господарств у відкритому морі.
Потім таку саму сферу для лосося китайці побудували й для себе — в Жовтому морі. Це — друга велика океанічна ферма з вирощування лосося. Вона отримала назву Deep Blue 1 (Блакитна безодня — 1). Ще подібні офшорні ферми з вирощування риб будують у США і в Шотландії. Сфери працюють в умовах або повного, або часткового занурення.
Отже, настає нова ера в рибництві й аквабізнесі. Згідно з дослідженнями, оприлюдненими в журналі Nature Sustainability, у 2030 році світ повинен виробляти на 70% більше харчових продуктів, бо чисельність людства і забезпеченість харчами зростає. Причому потрібно виробляти їжу, використовуючи менше ресурсів і без додаткового навантаження на довкілля. Виробництво тваринного білка з аквакультури вимагає менше ресурсів і більш сприятливо для клімату, ніж традиційне скотарство і птахівництво. Глибші й сильніші морські течії можуть запобігти також негативному впливу ферм аквакультури на якість морської води, її забрудненню та заростанню водоростями.
Хоча моря й океани вкривають понад 70% поверхні Землі, однак тільки 2% їжі, споживаної людиною, надходить із морів. Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у недавньому звіті заявила, що рибництво є агросектором, що зростає найшвидше за останні 40 років. За прогнозами ФАО, до 2030 року саме на водне господарство (а не тільки на риболовство) припадатиме 75% світового споживання харчової риби.
Звісно, коли ми повернемо Крим, такий тип офшорного фермерства можна розвивати й на його шельфі. А ще — в акваторії Чорного моря на Одещині й Херсонщині.
Віктор БОРЗНЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
