Розумний підхід до залізничних перевезень

Розумний підхід до залізничних перевезень

/ Інфраструктура ринку / П'ятниця, 22 липня 2022 10:25

До повномасштабного нападу росії Україна експортувала в середньому 5–6 млн тонн зернових культур на місяць. Левова частка експорту припадала на морські шляхи, які наразі заблоковано. Сільгоспвиробники почали вибудовувати інші логістичні маршрути. Нині намагаються евакуювати українське зерно залізницею та автотранспортом

Через підвищення тарифів на перевезення вантажів залізницею багато аграріїв відмовлятимуться від господарської діяльності, — так уважає заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Денис Марчук. За його словами, собівартість перевезення однакова і не має значення, що везуть у вагонах залізницею: залізну руду чи зерно. Сьогодні ціни на зернові сягають від 4 до 7 тис. грн/т. Якщо раніше сільгоспвиробники на логістику витрачали близько 20 дол./т, то сьогодні — понад 100 дол./т.

Аграрії перед збиранням озимих культур, щоб звільнити елеватори, змушені продавати за собівартістю або навіть у збиток, щоб мати оборотні кошти. «Якщо говорити про підвищення тарифів на 70%, то це фактично смерть для галузі. За таких умов сільгоспвиробники просто змушені будуть припинити свою господарську діяльність. Через війну аграрії скоротили посівні площі на 25–30%. В осінню посівну компанії також увійдуть зі значними скороченнями обсягів. Ситуація відіб’ється на експортній спроможності та призведе до скорочення валютної виручки», — наголошує пан Марчук.

На думку Дениса Марчука, потрібно вирівнювати тарифи для інших галузей економіки. Так, частка перевезення залізної руди становить 61%, отже, тарифи для цього вантажу слід підвищити до рівня аграрної продукції. В такий спосіб залізниця зможе отримати прибуток.

«Аграрний сектор має з власної кишені заплатити 7 млрд доларів за додаткову логістику. Нині через додаткову логістику отримуємо на 30 дол. менше на тонні кукурудзи, довезеної до порту в країнах ЄС», — розповідає віцепрезидент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», генеральний директор компанії «Агро-Регіон» Катерина Рибаченко.

За її словами, евакуація продукції агросектору — питання номер один. Весь світ сушить голову, як пришвидшити, полегшити та здешевити логістику українського зерна до портів. Якщо не буде експорту, то українські фермери просто зупиняться через відсутність місткостей для зберігання та коштів для наступної посівної кампанії. «Треба гармонізувати політичні заяви з реальними справами. Не може фермер сьогодні платити 2,5–3 тис. гривень за тонну зерна, яку треба доставити до кордону, а потім ще стільки ж, щоб цю тонну доправити до порту. До війни доставка в порт коштувала в середньому 500 грн/т. Сьогодні спостерігаємо майже десятикратне здорожчання логістики на кожну тонну. Крім того, не може зерно стояти у вагонах 90 діб, бо воно псується. Треба все зробити сьогодні, щоб зерно рухалося зеленим коридором. Нині порти країн Європи переважно вільні. Просто туди треба довести агропродукцію, а не стояти місяцями в черзі».

Припинити вантажити більше, ніж перетинає кордон, пропонує експерт в галузі логістики, радник президії УКАБ Юрій Щуплін. За його словами, сьогодні планує свою роботу тільки Укрзалізниця, а інші учасники події в логістичному ланцюгу поза цим процесом. Навантажені вагони стоять у черзі по 20–40 днів. Для усунення цієї проблеми потрібно створити «єдиний центр планування», який би узгоджував події всіх учасників в одному місці.

«Так вивільниться чотири тисячі зерновозів і припиниться тиск на ціну користування вагонами. Планування дасть змогу віртуально встановити чергу на перевезення й не сплачувати за користування до того моменту, як не настане черга для навантаження і саме перевезення. Наприклад, у травні на західних кордонах лише протягом п’яти діб відбувався якийсь рух: митні процедури, навантаження, розвантаження. А 22 доби власник вантажу сплачує за стояння вагонів у черзі — 500 грн за тонну, щоб постояти в черзі. Якщо цю цифру помножити на кількість вантажу в 10 млн тонн, то буде зрозуміла ціна питання», — зауважує пан Щуплін.

До слова, члени ГС «Всеукраїнський аграрний форум» направили відкрите звернення до профільного міністерства та інфраструктури з проханням звернути увагу на те, що продукція з доданою вартістю експортується не першочергово. Економічний ефект від вивезення, наприклад, тонни олії більший, ніж від тонни залізної руди. Відповіді на звернення ще не отримали. Питання до уряду та Укрзалізниці лишились відкритими.

На думку директора ГС «Всеукраїнський аграрний форум» Марії Дідух, треба планувати перевезення. Далі — має бути пріоритетність для тих вантажів, які з вищою доданою вартістю та забезпечують більший економічний ефект. І третє — треба заморозити ініціативу щодо підвищення тарифів на перевезення. А також потрібно припинити аукціони, які розпочала «Укрзалізниця» на користування вагонами.

 

Підготувала Тетяна Ковальчук

 18 листопада 2025
Експорт м’яса птиці з України у жовтні 2025 року становив 38,3 тис. т, що на 4% більше, ніж у вересні 2025 року (36,8 тис. т).
Експорт м’яса птиці з України у жовтні 2025 року становив 38,3 тис. т, що на 4% більше, ніж у вересні 2025 року (36,8 тис. т).
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «НЕКСУС Одеса» до Реєстру індустріальних (промислових) парків.
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «НЕКСУС Одеса» до Реєстру індустріальних (промислових) парків.
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
Компанія «Фруктовий Сад» з Київщини почала вирощувати лохину на гідропоніці. Ростуть кущі у блочному тунелі загальною площею 0,4 га розміром 9 на 65 метрів.
Компанія «Фруктовий Сад» з Київщини почала вирощувати лохину на гідропоніці. Ростуть кущі у блочному тунелі загальною площею 0,4 га розміром 9 на 65 метрів.
18 листопада 2025
 17 листопада 2025
На Полтавщині відбулися заходи зі вселення молоді водних біоресурсів. Відповідно до Програми розвитку рибного господарства Полтавської області на 2024-2028 роки з обласного бюджету виділено майже 100 тис. грн на зариблення річки Ворскла.
На Полтавщині відбулися заходи зі вселення молоді водних біоресурсів. Відповідно до Програми розвитку рибного господарства Полтавської області на 2024-2028 роки з обласного бюджету виділено майже 100 тис. грн на зариблення річки Ворскла.
17 листопада 2025
 17 листопада 2025
Українські молокопереробні підприємства нарощують виробництво свіжих молокопродуктів, навіть попри необхідність надавати суттєві знижки для їх реалізації, щоб утримати свої сировинні зони та скоротити випуск збиткових біржових продуктів.
Українські молокопереробні підприємства нарощують виробництво свіжих молокопродуктів, навіть попри необхідність надавати суттєві знижки для їх реалізації, щоб утримати свої сировинні зони та скоротити випуск збиткових біржових продуктів.
17 листопада 2025
 17 листопада 2025
Житомирщина займає першість в Україні за обсягами виробництва промислових конопель, вівса та хмелю.
Житомирщина займає першість в Україні за обсягами виробництва промислових конопель, вівса та хмелю.
17 листопада 2025

Please publish modules in offcanvas position.