Саме тому Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) запросила лідерів галузі, представників профільних державних установ та бізнесу на діалог. Про що говорили – далі у матеріалі Агробізнес Сьогодні.
Комітет з логістики ЄБА на заході представив результати експертного дослідження «Інфраструктурний індекс 2023». Участь в опитуванні взяли 62 фахівці сфери транспорту та логістики членських компаній Асоціації. За його результатами, трьома найбільшими викликами транспортного бізнесу України у 2023 році є зростання витрат, брак кадрів та блокування судноплавства. Окрім цих факторів, респонденти також назвали черги на прикордонних переходах та обмеження українського експорту країнами-сусідами ЄС. Для стабілізації ринку перевезень та логістики, на думку опитаних, влада має сфокусуватися на розблокуванні морських комерційних перевезень та відкритті українських портів для усіх видів вантажів, забезпеченні страхування ризиків для інвесторів, а також будівництві та модернізації колій в напрямку кордону з ЄС та Дунайських портів.
Для відновлення економіки мають працювати морські порти
У поточному році перед Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури постала низка завдань, а кількість викликів збільшилося, – розповів заступник міністра Юрій Васьков. Він наголосив, що з середини вересня запрацювали порти Великої Одеси, тобто, так званий, морський коридор, і динаміка його розвитку більша, ніж зернового коридору.
Юрій Васьков, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури
На думку урядовця, якщо взяти загалом країну, то більше 50% експортних перевезень буде відбуватися через морський шлях, так як це було із зерновою угодою. Коли вона працювала, то 52% експорту було через 3 порти Великої Одеси, інші 48% – через Дунай та західні кордони. Плюс-мінус так і буде далі по всім галузям.
«За півтора місяця морським коридором експортовано понад 4,5 млн т вантажів. За розрахунками, які робили експерти в галузі економіки, то функціонування цього коридору надасть мінімум плюс 8% до зростання ВВП в 2024 році. Якщо в українському бюджеті закладено плюс 5%, то якщо буде працювати морський коридор і Дунайські порти, то буде плюс 13% зростання.
Безумовно, ми зацікавлені в розширенні й будемо робити все для того, щоб при першій можливості відновити судноплавство в Миколаївському регіоні. Залежатиме це від військової обстановки. Поки маємо окупованою Кінбурнську косу, на жаль, це небезпечно. Як тільки військова ситуація дозволить, то будемо відновлювати, – повідомив Юрій Васьков.
Він також заявив, що протягом двох тижнів почне працювати механізм страхування суден у морському коридорі.
«Механізм спеціального страхування суден, що використовують український морський коридор, створений Україною спільно з урядом Великої Британії та 14 британськими страховими компаніями. Є така практика, коли йдеться про страхування важливих, нестандартних ризиків, компанії об'єднуються, щоб мати більшу фінансову спроможність. Вони підтвердили готовність створити страховий пул і страховий фонд, до якого також має увійти з фінансовими гарантіями Україна. Для них це показник. Після цього до пулу приєднаються провідні британські страхові компанії, і наявність цього пулу дає можливість страховикам надавати судновласникам страховий тариф на рівні не більш ніж 1,25%», – додав пан Васьков.
Потенціал Дунайських портів виріс на 600% за останній час
Після блокування більшості морських портів у 2022 році, основною транспортною артерією для критичного імпорту та експорту залишилися Дунайські порти. Лише пізніше вступила в дію зернова ініціатива. В той час було зроблено максимум, щоб вперше за всю історію України ці порти запрацювали на максимум, і навіть трохи більше.
Як повідомив голова ДП «Адміністрація морських портів України» Юрій Литвин, торік вперше в історії країни було зроблено поглиблення дна портів Дунайського регіону і рекордні більше 3 млн м³ викопали в надзвичайно стислі терміни. Це дало можливість перенести експортно-імпортний потенціал на порти Дунайського регіону.
Юрій Литвин, голова ДП «Адміністрація морських портів України»
«Протягом 2022-2023 років було відкрито спільними зусиллями більше 20 точок перевалки по Дунайському регіону. Зараз маємо понад 15 інвестиційних проєктів з відкриття нових терміналів та причальних ліній. В стислі терміни ми запровадили додаткові лоцманські одиниці. Кількість лоцманів збільшили майже в 5 разів. До кінця цього року ми очікуємо ще до 10 лоцманів, що вийдуть на роботу. Кількість штатних одиниць повністю задовольнить потреби бізнесу. І зменшимо черги на захід-вихід. Є проблема із лоцманами з румунського боку. Але до кінця року і в них має запрацювати 10 лоцманів», – розповів він.
На думку чиновника, попит на Дунайські порти залишиться, попри те, що розпочали роботу порти Великої Одеси. Цікавість на них спала на 20%, але залишається стабільною.
___________________________
Протягом 2022-2023 років було відкрито спільними зусиллями більше 20 точок перевалки по Дунайському регіону
___________________________
«Результати кажуть самі за себе. Більш ніж на 600% потенціал Дунайських портів за цей час виріс. У 2023 році його, порівняно із минулим, ще майже потроїли. До кінця року, думаю, цей потенціал збережеться, не дивлячись на те, що розпочали роботу порти Великої Одеси. В наступному році Дунай залишатиметься актуальним, – підсумував Юрій Литвин.
В середньому зараз технічно завантажено 70% існуючої інфраструктури «Укрзалізниці»
Через військову агресію та заблоковані порти у перші кілька місяців весь експорт українського збіжжя практично зупинився. Левову частку перевезень взяла на себе «Укрзалізниця» і повезла в західному напрямку. Але інфраструктурні обмеження європейських партнерів призвели до простоїв на західних прикордонних переходах. Просто транспортні системи Європи не в змозі були швидко поглинути вантажі. Причина полягала в ширині колій. В Україні вона становить 1520 мм, а в сусідніх європейських державах відстань між внутрішніми краями рейок становить — 1435 мм, тобто більш вузька. Недостатньо було ні пропускної здатності мережі, не було вагонів, локомотивів у тому обсязі, які могли б забезпечать перевезення довоєнних обсягів. Але завдяки зерновому коридору, який запрацював у серпні торік, залізниця вийшли майже на довоєнний рівень експорту зерна.
На думку заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрія Васькова, обсяг перевезень «Укрзалізницею» – це такий показник, як працює взагалі економіка.
«В середньому зараз технічно завантажено 70% існуючої інфраструктури Укрзалізниці, тобто не 100%, через складність процедур з боку сусідніх держав. На Польщу залізницею вже сьогодні можна вести на 30% більше, якщо будуть польські прикордонники, митники, фітосанітари, ветеринари краще працювати. Але рухаємося ми паралельно у всіх напрямках. На міждержавному рівні ми намагаємося спростити процедури, запровадити спільний контроль. І технічно розвиваємо інфраструктуру, тому що як показала практика військового часу, ми повинні всі напрямки постійно розвивати. Тому що завтра щось знову може відбутися. Не можна всі яйця класти в одну корзину», – зауважив чиновник.
Він також повідомив, що «Укрзалізниця» продовжує проєкти розвитку, будівництва колій 1520 мм та 1435 мм, перевантажувальних терміналів, як державних, так і приватних. В стані постійного розвитку знаходяться пункти пропуску з іншими країнами, зокрема з Молдовою та Румунією.
В свою чергу член правління АТ «Укрзалізниця» В’ячеслав Єрьомін повідомив, що у фінансовому плані на наступний рік, який наразі обговорюється, не передбачено збільшення тарифів на залізничні перевезення.
В’ячеслав Єрьомін, член правління АТ «Укрзалізниця»
«Наш крок щодо тарифів стосується їх уніфікації. Фінансовий план ще не затверджено, йде обговорення. Але його проєкт подано без збільшення тарифів.
В 2023 році «Укрзалізниця» побудувала біля 500 фітингових платформ. Заключає договір на купівлю 1 тис контейнерів, 500 із яких будуть для перевезення сипких вантажів, в тому числі й зерна. Останній термін лютий-березень і вони надійдуть. Підписали грантову угоду на будівництво ще 200 фітингових платформ. В цьому напрямку дуже активно рухаємося», – підсумував представник Укрзалізниці.
Інвестиції та відновлення транспортної інфраструктури у 2024 році
Для відновлення транспортної системи і логістичних шляхів потрібні суттєві інвестиції. Їх можуть надавати міжнародні організації. Але на державних підприємствах має бути все прозоро і без корупції, а для цього потрібні урядові реформи. Зокрема, профінансувати відновлення транспортної інфраструктури в 2024 році може Міжнародна фінансова корпорація. Але, як розповіла голова представництва корпорації IFC в Україні Олена Волошина, тут можливі два сценарії:
«Перший без реформ, коли приватний сектор може профінансувати 73 млрд доларів для української відбудови. Це 18% від загальних 411 млрд доларів. Приватний сектор дуже успішно може профінансувати такі сектори як сільське господарство та переробка – до 80% потреб цього сектору, а у промисловості та торгів – 77% профінансувати, і також в банківській сфері – більше 60%. Але в інфраструктурі ситуація набагато гірша. Можливості без реформ складають лише трохи менше 4 млрд доларів.
Є другий сценарій, якщо Україна рухатиметься і робитиме реформи, то тут можливості приватного сектору будуть вдвічі більші – до 130 млрд доларів може профінансувати приватний сектор, а також залучити ще більші додаткові гроші», – наголосила пані Волошина.
___________________________
Трьома найбільшими викликами для транспортної логістики України у 2023 році є зростання витрат, брак кадрів та блокування судноплавства
___________________________
Отож, пошуки нових можливостей експортувати з України в умовах війни продовжуються. Загалом же транспортна система потребує інвестицій для відновлення та модернізацію. Трьома найбільшими викликами для транспортної логістики України у 2023 році є зростання витрат, брак кадрів та блокування судноплавства. Також проблем додають черги на прикордонних переходах та обмеження українського експорту країнами-сусідами ЄС. Для стабілізації ринку перевезень та логістики, на думку представників транспортного бізнесу, влада має сфокусуватися на розблокуванні морських комерційних перевезень та відкритті українських портів для усіх видів вантажів, забезпеченні страхування ризиків для інвесторів. А ще треба будувати та модернізувати колії в напрямку кордону з ЄС та морських портів.
Тетяна Ковальчук
